Сергій Тимошенко: Я не бачу альтернатив кукурудзі. Залишити землі під паром? Це втрачені кошти
Джерело фото: Latifundist.com
Найближчим часом у Верховній Раді буде розглянуто законопроєкт №5839 про ГМО. УЗА та насіннєві компанії виступають проти його прийняття і попереджають про загрозу для агросектору. Що не так із цим законопроєктом? Чи буде куди нам збувати ГМ-продукцію? Ці питання ми задали директору «MAS Seeds Україна» Сергію Тимошенку.
В інтерв’ю він також розповів, який дефіцит насіння соняшнику слід очікувати навесні та, чи збережеться до кінця цього року премія на високоолеїновий соняшник. Чому він не вірить, що аграрії масово будуть відмовлятися від вирощування кукурудзи, та в нинішніх реаліях не бачить альтернатив цій культурі. А також, чому при вирощуванні нішевих культур потрібно добре володіти аналітичною інформацією.
Європі не потрібна наша ГМ-кукурудза
Latifundist.com: Сергію, ви один з тих, хто виступає проти законопроєкту про ГМ-продукцію. Обґрунтуйте вашу позицію.
Сергій Тимошенко: Я не проти ГМО, бо для ринку це певний прогрес. Але я проти поспішних рішень. В тому вигляді, в якому хочуть прийняти цей закон — він не відповідає нормам європейського законодавства. Це по-перше.
По друге, він становить загрозу для насіннєвої галузі. За останні 10 років в Україні було побудовано багато насіннєвих заводів. А це сотні мільйонів доларів інвестицій. Приблизно 25-35% виробленої продукції йшло на потреби України, а все інше на експорт. В насінні, яке експортується в ЄС, доля ГМО повинна бути близькою до нуля. Якщо буде допущено ГМО, навіть з урахуванням просторової ізоляції, ми можемо забути про експорт. Деякі експерти говорять, що для кукурудзи достатньо 800 м просторової ізоляції, щоб не відбувалося перезапилення ГМО. Ні. Цього не достатньо.
Наразі Україна має класні позиції по експорту не ГМ-кукурудзи у світі. Якщо ми переходимо на ГМО, то автоматично підвищиться конкуренція. Та й не факт, що Китаю потрібна наша ГМ-кукурудза.
Latifundist.com: Але ж Китай імпортує ГМ-кукурудзу. Щоправда, лімітовано.
Сергій Тимошенко: Так, вони імпортують деяку кількість ГМ-кукурудзи — з США, Бразилії та Аргентини. Там є квоти. Якщо Україна буде виробляти таке насіння, то автоматично буде конкурувати з цими трьома країнами. Конкуренція буде висока.
Якщо ми хочемо інтегруватися в ЄС — такого роду закони повинні прийматися дуже обдумано. Повинні обговорюватися зі спільнотою професійних людей, які розуміються на питанні. Наприклад, в Україні багато років вирощується ГМ-соя. І це непогано регулюється. Але ж соя — інша культура. Кукурудза перехреснозапильна культура і майже неможливо проконтролювати, що пилок не запилиться на інше поле.
Тому ми кажемо, що можливо по деяким культурам і назріло це питання, але по деяким — не на часі. Та чи нас слухає хтось? Група людей прийняла рішення, що нам потрібне ГМО і починають лобіювати цей закон.
Latifundist.com: Вам відомо, хто лобіює законопроєкт? Наскільки нам відомо, це частина холдингів.
Сергій Тимошенко: Важко сказати. Наскільки мені відомо, в лобіюванні цього питання зацікавлені деякі агрохолдинги. Але крім себе, може потрібно подумати і про те, чи не зашкодить цей законопроєкт самій індустрії і чого чекати завтра? Навіть, якщо агрохолдинги внесуть ГМ-кукурудзу у сівозміну, зберуть врожай — куди продадуть? По якій ціні?
Latifundist.com: Тобто потрібно спочатку вирішити питання з ринком збуту?
Сергій Тимошенко: Умовно ми засіяли 5 млн га ГМ-кукурудзи, куди її продавати? В Європу? Не потрібна їм вона. Там стабільні імпортери — США, Бразилія і Аргентина. Чи буде Україна з ними вступати в конкуренцію? Не думаю, що з цього щось вийде.
Latifundist.com: Добре, тоді вам скажуть, що вирощувати ГМ-кукурудзу дешевше. В умовах, коли в країні війні, ТМЦ здорожчали в декілька разів…
Сергій Тимошенко: Я вам скажу, що — це міф, що ГМО вирощувати дешевше.
Дійсно, якщо ціна на насіння та технологію стабільна, то для вирощування ГМ-продукції потрібна менша кількість ЗЗР. Бо багато ГМ-рослин мають «вбудований» захист від певних шкідників. Є уніфіковані системи захисту, наприклад, Roundup Ready. Чимало таких технологій розроблені в США та Канаді.
Тобто дійсно, технологія вирощування ГМО буде дешевшою від вирощування традиційної культури. Але додана вартість за насіння та технологію компаній-монополістів на ринку ГМО нівелює увесь цей прибуток. Давайте порахуємо, який прибуток мали американські чи аргентинські фермери, і українські до війни.
Latifundist.com: У нас краща історія.
Сергій Тимошенко: Повірте — 750 чи 1 тис. доларів прибутку з гектару вони не отримують. Не дивлячись на те, що там багато років вже є ГМО, така ж сама урожайність і кліматичні умови майже одинакові з нами. Чому? Бо купити насіння та технологію у компанії-монополіста буде коштувати дорого.
Тому поки на ринку України не з’являться ось такі монополісти, агрохолдинги будуть отримувати економію при вирощуванні ГМО. Як тільки з’являться одна або декілька компаній-монополістів, ринок нічого з цінами не зможе вдіяти. У нас своєї технології немає. Змушені будемо платити по ліцензійному договору компанії, яка є оригінатором технології. Відповідно, роялті буде включатися в ціну насіння, яка буде не ринковою.
Latifundist.com: Один із аргументів законопроєкту про ГМО, що він сприятиме гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Хоча в ЄС діє досить жорстка система регулювання обігу ГМ-продукції…
Сергій Тимошенко: В Європі вирощують ГМО лише в Іспанії та Португалії. В Іспанії ще років 10-15 тому було прийнято рішення, що аграріям дозволяється вирощувати ГМ-кукурудзу на площі близько 100 тис. га. Зараз площі дещо зменшилися і становлять 50-70 тис. га (10-20% від загальних посівних площ). Іспанія не експортує ГМ-кукурудзу в ЄС, а використовує для внутрішнього споживання. Якщо вона хоче відправити партію на експорт, то це регулюється законодавчо.
Інший приклад — Румунія. До вступу Румунії в ЄС ситуація по ГМ-сої була аналогічна з тією, що є у нас. Європа попросила навести лад в своєму законодавстві і це питання врегулювати. Ні, вона не забороняла вирощувати, але все одно Румунія відмовилася від ГМ-продукції.
Latifundist.com: Сергію, вам парирують, що ви проти законопроєкту про ГМО, бо боїтеся конкуренції.
Сергій Тимошенко: Ми не боїмося конкуренції. Навпаки, ми виступаємо за здорову конкуренцію. Але ж її в такому випадку не буде. Ми пропонуємо подати нову пропозицію законопроекту, обговорити її з громадськістю та фаховими компаніями. Європейське законодавство досить класно регламентує допуск ГМО на ринок. Але якщо ми зміксуємо американське законодавство з європейським — не думаю, що це позитивно вплине на нашу європейську інтеграцію.
Альтернатив кукурудзі не так і багато
Latifundist.com: За вашими підрахунками, наскільки в цьому році зменшаться площі під кукурудзою?
Сергій Тимошенко: Я оцінюю, що засіяно буде приблизно 3,5-4 млн га.
Latifundist.com: Досить оптимістичний прогноз.
Сергій Тимошенко: Так, бо деякі експерти прогнозують 2,5-3 млн га. Але давайте рахувати так. Ми думали, що буде зібрано 70% кукурудзи. По факту — на кінець січня — було зібрано 90% кукурудзи. Буде гарна погода — зберуть і ті 10%, що залишилися.
Зараз з боку фермерів великої активності в плані продаж немає — вони притримують кукурудзу. В Аргентині, США та Бразилії врожайність по кукурудзі очікується менша, ніж планувалося. Плюс в Європі загальна врожайність була дуже низька через посуху. Отже є очікування, що через деякий час ціни почнуть рости. Звісно, не в два рази, а на 10-20% виростуть.
Наші регіональні менеджери спілкуються з фермерами і ті говорять, що поки не визначилися, чи будуть відмовлятися від кукурудзи. Не так і багато альтернатив є цій культурі. Соняшник маржинальна культура, але, наприклад, для Західної України вона нова. Там не може бути ним засіяне кожне друге поле, як це було на півдні та сході. Бо потрібно як мінімум 5 років, щоб фермер виробив технологію.
Latifundist.com: Якщо у відсотках, то яка кількість аграріїв ще думає сіяти кукурудзу чи ні?
Сергій Тимошенко: На наш погляд, приблизно 70-80% агрохолдингів вже вирішили, що саме будуть сіяти, а 50% середніх і маленьких господарств ще не вирішили. Прийматися рішення будуть, скоріше за все, в кінці лютого на початку березня, тому що кукурудзу можна сіяти з середини квітня до середини травня.
Latifundist.com: Якою буде точка беззбитковості по кукурудзі цього року?
Сергій Тимошенко: Точка беззбитковості по кукурудзі буде меншою. Ми порахували, що якщо використовувати інтенсивну технологію і дорогі ТМЦ, то в середньому в сильному господарстві точка беззбитковості 6,5-7 т/га. Якщо скоротити витрати на добрива, ЗЗР, насіння то її можна зменшити. Я у всіх інтерв’ю кажу, що цей рік, мабуть, буде роком екстенсивного та помірно інтенсивного вирощування кукурудзи. Тому що в інтенсивну технологію не всі будуть вкладатися так, як інвестували в минулих роках.
Та й треба зважати на запас поживних речовин у ґрунті. Якщо будуть досить добрі погодні умови, урожайність може бути досить висока, а затрати менші. Ну, зрозуміло, що кукурудза — це культура, в яку треба інвестувати. І інколи інвестиції можуть досягати $1 тис./га. Будуть в аграрія гроші — він буде інвестувати.
Latifundist.com: Яка культура може бути альтернативою кукурудзі?
Сергій Тимошенко: На даному етапі я не бачу альтернативи кукурудзі. Якщо відмовитися від кукурудзи, зменшаться видатки на добрива. Запас фосфорних та калійних добрив, мікроелементів досить непоганий в нашому ґрунті. Тобто рік-два ми протримаємося і без них. А от азотні потрібно або вносити, або накопичувати, наприклад, ввести бобову культуру в сівозміну. Тому альтернативу мені важко підібрати.
Latifundist.com: Багато хто з аграріїв пішли в нішеві культури минулого року: гірчицю, гречку, люпин.
Сергій Тимошенко: В ніші дуже важливо використовувати аналітичні дані. Не просто сіяти, бо тренд і ціна гарна, а розуміти, що буде завтра. Якщо ви володієте аналітикою і можете спрогнозувати, що буде через рік, через два — можете займатися цією культурою. Якщо ні — краще відмовтеся. Ціни, яка є сьогодні — може і не буде завтра.
Latifundist.com: То може тоді землю під паром залишити до кращих часів?
Сергій Тимошенко: Пар — втрачені кошти. Краще посіяти, зменшити видатки на добрива, насіння та ЗЗР, але отримати урожай.
Про дефіцит насіння соняшника
Latifundist.com: Багато компаній планують збільшувати площі під олійними в цьому році. Водночас на ринку говорять, що очікується дефіцит насіння майже в 1 млн посівних одиниць.
Сергій Тимошенко: Дехто із виробників насіння, не дивлячись на те, що у нас різне портфоліо з європейськими компаніями, намагаються завозити те насіння, яке повинні були продавати в ЄС. Тому дефіцит дійсно буде, але меншим — 500 тис. посівних одиниць, а це більше 1 млн га.
Latifundist.com: Чому виникла така ситуація?
Сергій Тимошенко: Коли почалося повномасштабне вторгнення, це був саме той час, коли насіннєві компанії приймали рішення, який об’єм виробляти на наступний рік. Через війну багато компаній скоротили виробництво соняшника як в Україні, так і за кордоном. Ніхто ж не хоче виробити насіння, яке буде роками лежати на складах. Через невизначеність компанії скоротили виробництво соняшника для України на 25-30%.
Звісно, можна завезти насіння з інших країн. Але ви не порівнюйте наше портфоліо, і портфоліо Франції або Іспанії. Може якісь гібриди і пересікаються, але на 70% портфоліо для Східної Європи інше. Та й об’єми там не такі, як у нас — в Україні та росії сконцентровано 65% глобальних посівів соняшнику. В Європі посівні площі 4-4,5 млн га.
Latifundist.com: З урахуванням цієї ситуації, які площі під соняшником слід очікувати в цьому році?
Сергій Тимошенко: Якщо фермери будуть використовувати власноруч зібране насіння (F2), або старе насіння то площі можуть дійти до 6 млн га, і навіть 7,5 млн га. Якщо сіяти якісним насінням — можна очікувати 5-5,3 млн га. Але все одно це більше, ніж в минулому році.
Latifundist.com: Яка ситуація з насінням у вашій компанії: чи достатньо для продажу?
Сергій Тимошенко: Насіння кукурудзи для продажу є. По кукурудзі ми виконали план на 100%. Деяку частину насіння, яку планували продавати в Україні, відправимо на експорт.
Latifundist.com: По соняшнику?
Сергій Тимошенко: Ситуація трохи інша. Великий дефіцит насіння для технології Сульфо. Наскільки мені відомо, така проблема у всіх виробників.
Ми розпродали свої стоки. Це було якісне насіння, яке в певний період не зайшло ринку. Насіння основних гібридів продається. Якщо буде можливість завезти насіння з Європи, то з великою вірогідністю ми все продамо.
Премія на високоолеїновий соняшник збережеться мінімум на рік
Latifundist.com: Які очікування по високоолеїнового соняшнику в 2023 році?
Сергій Тимошенко: Високоолеїновий соняшник— це типова нішева культура. Як я вже казав, щоб займатися нішевими культурами, потрібно добре володіти аналітикою. Минулого року я вам говорив, що премія буде рости. Бо за рік до цього премії не було. Так і сталося, що з січня-лютого 2022 премія пішла у відрив. Аграрії почали сіяти високоолеїновий соняшник.
За підсумками минулого року Україна стала одним з основних гравців на ринку високоолеїнового соняшнику в Європі. Франція на другому, а ми на першому місці. Думаю, що і в цьому році ми будемо залишатися на цьому ринку.
Зараз премія на товарному соняшнику теж непогана: $40, а то і до $100 доходить. Значно вища на олію — в деяких випадках може досягати і $400. Але по олії трохи інший ринок. Там форвардні контракти якщо підписуються — ціни не регулюються взагалі ринком. Це індивідуальний підхід до кожного контракту. Ринок переробки завжди реагує на те, що відбувається у світі. І багато компаній, які працюють в високоолеїновому сегменті, використовують аналітику. Вони завжди на крок попереду всіх.
Latifundist.com: Тобто попит є. А чи буде він зберігатися до кінця року?
Сергій Тимошенко: Попит на цей сегмент є, тим більше, що ми виходимо з пандемії. Кожного року ця цифра росте на 6-8%. Це суттєво.
HoReCa та промислове виробництво збільшують об'єми споживання високоолеїнової олії, витісняючи пальмовий олеїн. Тому мій прогноз: перспективи на цей рік добрі. Премія є і буде. Що буде через рік — не можу сказати. Потрібно дивитися, скільки буде вироблено високоолеїнового соняшника. Бо в минулому році в Європі скоротили площі, в Україні досить багато площ було закладено. Це дало можливість зберегти премію як мінімум на цей рік.
Latifundist.com: З «Укролією» ви розробили форвардну програму по високоолеїновому соняшнику. Розкажіть трохи про неї.
Сергій Тимошенко: У нас є гібрид соняшнику МАС 86 Ol — один з найбільш продуктивних гібридів на ринку високоолеїнового соняшника. Я про це з впевненістю можу сказати, бо більшість агрохолдингів в лісостеповій зоні вирощують цей гібрид і задоволені результатами.
Дійсно, разом з «Укролією» ми розробили форвардну програму. Зі свого боку ми навчаємо фермерів, як вирощувати високоолеїновий соняшник. А «Укролія» гарантує цим виробникам збут по преміальній ціні. Ця програма працює досить непогано.
Latifundist.com: Якщо вже говоримо про співпрацю, то разом з компанією «Агросем» ви пропонуєте аграріям бартерну програму по насінню.
Сергій Тимошенко: Так. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то фінансові можливості аграріїв вже були не такими, як до війни. Ми почали обговорювати можливість бартерних схем. Оскільки компанія у нас невелика, то створювати бартерний відділ у перший рік досить складно. Ми звернулися до декількох компаній —дистриб’юторів, з якими уклали бартерні програми.
Першою стала компанія «Агросем». Схема проста: якщо у господарства немає обігових коштів, то ми запрошуємо «Агросем», яка продає йому, наприклад, насіння кукурудзи MAS Seeds за вигідною ціною. Коли у господарства з’являються кошти, то воно розплачується з компанією. Немає грошей — ми можемо взяти бартером.
До якості українського насіння в Європі немає претензій
Latifundist.com: В якому режимі зараз працює насіннєвий завод?
Сергій Тимошенко: Завод працює у штатному режимі. В 2021 році ми вийшли майже на 100% потужностей. А в 2022 році довелося зменшити їх на 70-80%, бо зменшилися площі під ділянками гібридизації. Цього року знову плануємо завантажити завод на 100%, і, в першу чергу, за рахунок експорту.
Latifundist.com: Який відсоток насіння відправляєте на експорт?
Сергій Тимошенко: Приблизно 70% насіння йде на внутрішній ринок і 30% на експорт. В найближчому майбутньому це співвідношення буде 50:50.
Latifundist.com: Немає претензій до якості українського насіння за кордоном?
Сергій Тимошенко: За останні 10 років професійні якості українських виробників насіння виросли у геометричній прогресії. Тому жодних претензій до якості нашого насіння в Європі немає.
Коли у 2021 році я приєднався до MAS Seeds, то ми разом з колегами їздили на ділянки гібридизації кукурудзи в Черкаську область. Я був вражений чистотою полів. А я багато де полів бачив, де виробляється кукурудза — тут вони були ідеальні. Тому я завжди говорю, що можливості в українських виробників дуже великі. І якщо ми собі не будемо перешкоди ставити у вигляді наспіх прийнятного закону про ГМО, то все у нас буде добре.
Latifundist.com: Чи якось вплинули на роботу заводу відключення світла?
Сергій Тимошенко: Світло вимикають, але по графіку на декілька годин. Тому якогось критичного впливу не відчули. Зараз розглядаємо можливість купівлі електроенергії за кордоном. Є пропозиції від Кабміну, які дозволять працювати без відключення світла. Крім того, з французькими колегами обговорюємо купівлю потужного генератора для заводу.
На дистрибуцію чекає трансформація
Latifundist.com: Ваша компанія частоково займається прямими продажами. Чи не планували збільшити відсоток і з часом взагалі перейти на цю схему продажів?
Сергій Тимошенко: Приблизно 85% продажів ми здійснюємо за рахунок дистриб’юторів, і 10-15% займають прямі продажі. По схемі прямих продаж ми продаємо агрохолдингам (це їх принципова позиція).
Ми не плануємо повністю переходити на прямі продажі. Навпаки, паралельно працюємо над покращенням якості надання послуг нашими дистриб’юторами, щоб аграрії могли отримувати ту інформацію, яка їм потрібна.
Latifundist.com: На ваш погляд, яке майбутнє чекає український ринок дистрибуції?
Сергій Тимошенко: Трансформація. Зараз ми бачимо, як все більше компаній нарощують свої сервіси, роблять модель продажів менш ризикованою та гнучкою.
Latifundist.com: Склади стоками не забивають?
Сергій Тимошенко: Вже ні. Знаємо багато дистриб’юторів, які забивали склад, тільки щоб виконати план. Що з ними сталося не потрібно пояснювати, всі пам’ятають. У нас такі схеми не працюють: немає змоги у дистриб’юторів продати, залишаємо це насіння в себе на складі, а наступного року продаємо. Маємо гарні умови для зберігання.
Тому повторюся, дистрибуції в тому вигляді, як була раніше — не буде. Вона буде більш орієнтована на сервіс.
Для компанії важливі гнучкість і комунікація
Latifundist.com: Давайте повернемося на початок минулого року. В якому режимі працював офіс після 24 лютого?
Сергій Тимошенко: З перших днів повномасштабного вторгнення ми законсервували офіс і не працювали до серпня. Там знаходилася тільки охорона. Але водночас вся робота велася онлайн.
Latifundist.com: Чи вірили ви на початку 2022 року у можливість нападу росії і чи мали якийсь план на цей випадок?
Сергій Тимошенко: З грудня 2021 року ми розробляли з материнською компанією план дій на випадок екстрених ситуацій. Навіть декілька планів мали. Але не факт, що твій план спрацює на 100%. Наш спрацював на 50%. Дуже важливо для будь-якої компанії бути гнучкою і адекватно реагувати на ситуацію.
Latifundist.com: Чи можете пригадати про свої перші рішення тоді?
Сергій Тимошенко: Перше, про що ми подумали — безпека людей. Тому закрили офіс і перевели роботу в онлайн. Закрили на 2 тижні завод. Допомогли деяким співробітникам виїхати за кордон. Але найголовніше, що зробили — комунікація. Немає комунікації — в компанії панує хаос. Тому ми регулярно проводили зі співробітниками онлайн-зустрічі. Та й вони знали, що у будь-який момент можуть зателефонувати керівництву і їм дадуть відповідь. Інформаційного вакууму не було.
Latifundist.com: Яка ситуація із бронюванням співробітників?
Сергій Тимошенко: Поки бронювання діє до 13 лютого. До 28 лютого ми подали додатковий лист бронювання. Відповіді ще не отримали. Намагалися забронювати більшість працівників, бо без них не зможемо нормально працювати.
Latifundist.com: Якщо повернути час, то чи щось би переграли?
Сергій Тимошенко: Ні. Те, що від нас залежало ми зробили, я вважаю, майже на 100%.
Latifundist.com: Як 24 лютого змінило вас?
Сергій Тимошенко: Я став ближчий до родини. До 24 лютого через роботу і багато відряджень я менше часу приділяв родині. Зараз я з ними проводжу більше часу.
У мене змінився світогляд. Матеріальні речі стали другорядними, як, мабуть, і для багатьох українців. Тому зараз матеріальні речі — тимчасові. Головне — родина.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
