Якби не війна. Згадали, яким прогнозувався 2022-й зерновий рік і що втратив український агросектор


Джерело фото: Latifundist.com

Минулого року напередодні повномасштабного вторгнення ми опублікували матеріал, в якому розповідали про рекордний для агробізнесу 2021 рік та чого очікувати у 2022 році. Звісно, після 24 лютого ці прогнози втратили свою актуальність. Але на мить уявімо, що в країні немає війни. Яким би був рік для агросектору, невже, рекордним як і 2021-й? За допомогою інфографічного довідника «Агробізнес України під час війни» за 2021-2022 роки ми згадали, з якими підсумками в результаті його завершили. Довідник доступний для завантаження онлайн за посиланням.

Посівна: більші площі під ярою пшеницею і менші під кукурудзою

Якби не війна… звичайно б Україна засіяла 100% площ. За даними Держстату, озимі культури під урожай 2022 були посіяні на площі 7,6 млн га (8 млн га у 2021 році). Приріст показали площі під ріпаком — 1,022 млн га (881,1 тис. га у 2021).

Рекордний 2021 — більше 100 млн т врожаю. Можемо звикати до «сотки» чи це виняток?
Читати також

Щодо ярих культур, то було засіяно тільки 95% площ від прогнозованих, що становить 13,4 млн га (для порівняння: майже 17 млн га у 2021). Пріоритетність культур у 2022 році була дещо змінена. Найбільші зміни у структурі посівів стосувалися соняшника, кукурудзи, ярої пшениці та сої.

Якщо до війни кукурудза була «бажаною» культурою у багатьох агрогосподарствах, то після 24 лютого площі скоротилися приблизно на 16% — 4,6 млн га проти 5,4 млн га у 2021 році. Причини очевидні: кукурудза дає велику врожайність і складніша в логістиці.

«Приріст» на 7% показали площі під ярою пшеницею: майже 200 тис. га.

Тарас Висоцький

перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

«По-перше, пшениця важлива для продовольчої безпеки, по-друге, вона менш вибаглива культура з точки зору інтенсивності, матеріальних ресурсів».

Олійні культури: мінімальні площі під соняшником за останні 10 років

Через окупацію регіонів, де найбільше вироблялося соняшника, та неможливість провести посівну кампанію через замінування полів, під цю культуру були закладені найменші за останні 10 років площі — 4,7 млн га (зменшення на 29%). Скоріш за все, якби не війна, площі були б на рівні 2021 року (6,5 млн га), або навіть більші.

Олійний лікбез: Що таке олійний календар та які фактори впливають на ціну соняшника
Читати також

В результаті аграрії зібрали 10,5 млн т соняшника (найнижчий показник за останні 7 років). Врожайність склала 2,1 т/га (2,52 т/га в 2021). Затяжні дощі восени, які унеможливлювали провести вчасно збиральну кампанію, погіршили якість насіння.

Щодо сої, то площі під нею навпаки виросли: з 1,3 млн га до 1,5 млн га (+13%). Всього було зібрано 3,7 млн т при врожайності 2,4 т/га, що є найвищим показником, починаючи з 2017 року.

По ріпаку ми отримали на 5,5% більшу врожайність, ніж у попередній рік: 3,2 млн т з площі 1,1 млн га при врожайності 2,89 т/га.

Не до рекордів, коли добрива дорогі, а погода з сюрпризами

Тепер щодо загальної врожайності. Чи могли б ми побити рекордний врожай 2021 року у 108,8 млн т зернових та олійних, якби не війна? Щоб відповісти на це питання, потрібно проаналізувати, яка була ситуація з добривами і погодою.

Експерти прогнозували на кінець весни 2022 дефіцит добрив на рівні 250-300 тис. т. Причина — зупинка виробництва в Китаї та Європі через дорогі енергоресурси. Сюди ж додамо здорожчання добрив. Пік цін на азотні добрива очікувався у березні 2022 року, на фосфорні добрива — до кінця першого кварталу 2022 року, а на калійні добрива — вже у грудні 2021 р.

Дмитро Соломонюк: Чому аграріям варто вже зараз купувати добрива та що буде з ринком дистрибуції в Україні
Читати також

Війна у цьому плані нічого не змінила. Імпорт добрив з білорусі був припинений. Перекрито аміакопровід з росії, через що використання аміаку було зведено майже до нуля. Зупинилися Сєвєродонецький «Азот», «ОПЗ» та «Дніпроазот». Усе це також вплинуло, як і збільшення дефіциту добрив на ринку, так і на їх здорожчання.

А тепер змоделюємо ситуацію: війни немає, добривами аграрії більш менш запаслися.  Отримали б врожай хоча б подібний до 100 млн?

В УЗА називали основними факторами росту валу зерна у 2021 році використання аграріями нових сортів та гібридів зернових, які дають вищий потенціал для врожаю. А також використання нових технологій, зокрема, більш сучасної техніки, яка допомагає мінімізувати втрати при зборі врожаю.

Ще до повномасштабного вторгнення президент УЗА Микола Горбачьов говорив, що середня врожайність зернових в Україні не досягла показників, які мають розвинені країни, наприклад, Франція (пшениця — 8 т/га) чи США (кукурудза — 12 т/га). І прогнозував, що потенціал у нас є і в найближчі кілька років показник врожайності може сягнути 115-118 млн т‎.

Але не забуваймо про погоду.  В тому числі і погода допомогла нам досягти рекордного врожаю в 2021 році. Гарна зима, відсутність заморозків та добре зволожений ґрунт навесні. Та і вперше за 20 років в Україні не було посухи.

Якою ж була погода у 2022 році?

«Цей сезон вирощування характеризувався затяжною холодною весною, з пізніми заморозками аж у першій декаді червня, що мало значний негативний вплив на рослини на ранніх етапах розвитку та формування майбутнього врожаю. Та низькою сумою активних температур загалом, яка залежно від регіону на 180-250 °С менше від середніх показників. В окремих регіонах, наприклад південь Київської області, на захід від Одеси та інших мала місце посуха», — розповів Kurkul.com керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

І зауважив, що у той же час в інших регіонах спостерігалась надмірна кількість опадів, що призвела до розвитку епіфітотій. І «вишенькою на торті» став тривалий дощовий період у вересні-жовтні, що змістило строки збирання пізніх культур практично на місяць. Це призвело до втрат урожаю та зниження його якості.

Сюди додайте відхилення від технології вирощування (бо війна і потрібно економити кошти). Отож станом на кінець грудня ми зібрали 48,8 млн т зерна на площі 10,6 млн га (92% від запланованих).

Тарас Висоцький

перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

«Звичайно, це менше, ніж у попередні роки, коли ми звикли до 60-85 млн т, але якщо взяти десятирічну історію, коли у нас було 40-45 млн, то це не є критичним».

Збиральна кампанія продовжується і в новому році. За даними Мінагрополітики, станом на 2 лютого незібраними залишалося 10% площ кукурудзи. Всього зібрали 53,2 млн т зернових та зернобобових культур з 11,1 млн га. 

Зерносховища

Якби не було війни… аграрії б продовжили переводити свої елеватори на альтернативні види палива. Цей тренд розпочався ще у 2021 році і продовжився у 2022. Війна у цьому плані майже нічого не змінила.

Чи були б у нас проблеми зі зерносховищами? Рахуйте самі: в Україні на початку 2022 року було більше 1,3 тис. елеваторів. Загальна потужність зберігання складала 56,5 млн т. Всі порти працювали. Плюс деяку частину збіжжя аграрії реалізовували з поля.

Що змінилося з війною? За даними на листопад минулого року, 77 елеваторів потенційно зруйновано або пошкоджено. Водночас аграрії не припинили будуватися. 32 елеватора було побудовано або додано нові потужності. В основному на заході України. Хоча наші аграрії наскільки ризикові люди, що нові потужності зберігання зерна додалися в Одеській, Кіровоградській та Чернігівській областях.

Через втрату зерносховищ та збільшення у 4,8 разів перехідних залишків зерна, аграрії почали шукати альтернативу зерносховищам у вигляді модульних конструкцій та полімерних рукавів. Влітку минулого року попит на рукава зріс на 30-50%. Ми, що називається, навели «шороху» в Європі. Іноземні виробники полімерних рукавів навіть заявляли у червні, що не можуть швидко виготовити необхідну кількість продукції, щоб забезпечити нинішній попит не тільки українських аграріїв, а й аграріїв з інших країн.

Експортні показники і саботаж росією зернової угоди

Після рекордного збору врожаю у 2021 році, прогнозувався рекордний обсяг експорту.

За даними Мінагрополітики, всього за 2021/2022 МР, з яких чотири місяці припали на війну, Україна експортувала 48 млн т. Показник попереднього сезону перевищено на 4 млн т.

З лану до судна. Як відбілюється кешове зерно
Читати також

Високі показники експорту показала пшениця — 18,8 млн т, кукурудза — 27 млн т, ячмінь — 5,7 млн т. Звісно, надінтенсивні показники експорту спостерігалися у першій половині МР через гарну ціну на основні зернові культури.

Що було з експортом після 24 лютого — нагадувати не потрібно. Через заблоковані порти з липня 2022 року і по 31 січня 2023 року експорт зернових знизився на 30% у порівнянні з таким же минулорічним періодом і склав 26,8 млн т.

Наразі дуже «важко» йде експорт через зерновий коридор. За останніми даними Мінінфраструктури, показник виходу суден з портів — 2,5 на добу. Такі показники були ще на початку роботи зернового коридору, коли обсяги експорту були незначні.

Кількість суден, які пройшли інспекцію і можуть вийти з Босфора не перевищує 3 за добу. Наприклад, з 23 по 29 січня із мінімальних 84 інспекцій було проведено тільки 20. Тобто росіяни продовжуть штучно створювати чергу із суден. Станом на кінець січня у Босфорі на інспекцію очікувало 117 суден. 

Крім того, росіяни ще й гальмують реєстрацію на участь в зерновому коридорі: з понад 80 заявлених суден щоденно без пояснення причин вони реєструють в середньому тільки 2-3.

Чого чекати у 2023 році?

В Мінагрополітики зауважили, що наразі через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій недоступні до сівби 25% площ. Через війну структура посівів під урожай 2023 зазнає значних корегувань. Зокрема, відомо вже, що під озиму пшеницю відвели тільки 3,9 млн га (зменшення на 40%).

А от з озимим ріпаком ситуація кардинально протилежна. За даними «УкрАгроКонсалт», озимий ріпак під урожай 2023 було посіяно на площі 1 млн га. Очікується збільшення площі під ярим ріпаком. Фахівці компанії  навіть вважають, що ми зможемо отримати у цьому році урожай не менше 3 млн т.

Не такі райдужні прогнози щодо кукурудзи. Згідно прогнозів експертів, площі під кукурудзою можуть знизитися до 3 млн га. Перевагу аграрії будуть віддавати олійним.

«Хоч олійні культури мають меншу урожайність на гектар, дають менший валовий збір у вазі, але вартість їх значно вища порівняно з зерновими у 2-2,5 рази», — говорить Тарас Висоцький.

В Мінагрополітики також прогнозують зменшення урожайності приблизно на 10-15%. Тут теж нічого дивного, бо ціни на добрива космічні. Багато хто (навіть агрохолдинги) вже переглянули технологію вирощування у бік скорочення використання добрив.

Звісно, що посівна і збиральна кампанії, можливість збільшити експорт у 2023 році будуть залежати тільки від успіхів ЗСУ на фронті. Тому продовжуємо вірити в Перемогу і працювати.

Наталія Родак, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus