Зерно під конвоєм. До українських експортерів відношення як до злочинців, які торгують наркотиками — Сергій Орловський
Засновник трейдингової компанії «Агроойлтрейд» (AGROOILTRADE OÜ) Сергій Орловський про те, що зараз відбувається на кордонах з Польщею, чому український експорт у Західну Європу потягами практично заморожений та чому європейські покупці поставили на паузу роботу з українським зерном.
Latifundist.com: Сергію, нещодавно Польща дозволила транзит української агропродукції через свою територію, але під конвоєм. Чи вже возили під конвоєм?
Сергій Орловський: На цьому тижні відправимо перший потяг під конвоєм, тоді і поділюся з вами досвідом. Бо в теорії все виглядає дуже погано. Зброю зараз возять не під таким конвоєм, як українське зерно. До нас, українських експортерів, відношення як до злочинців, які торгують наркотиками. А насправді всі заборони — це суто політичне явище. Адже ми не травили людей, а працювали в конкурентному середовищі.
Latifundist.com: Як ця ситуація вплинула на вашу компанію?
Сергій Орловський: 33 вагони з пшеницею заїхали на митний контроль ще до всіх цих заборон. На кордоні стоять 160 вагонів з кукурудзою та соєю — це 10 тис. т. Зараз мені потрібно анулювати декларації, знайти нових покупців, перевантажити це збіжжя на автомобілі (для такого об’єму потрібно 500 машин) і поставити їх під конвой. Як це все організувати оперативно? Уявлення не маю!
Latifundist.com: Чому не можна цей об’єм відправити вагонами?
Сергій Орловський: Потяги транзитом можуть йти тільки по вузькій колії. З широкої на вузьку колію потрібно перевантажувати, а митно-ліцензійних зон немає. Настільки все зробили для того, щоб ми не везли! І виходить, що українське зерно заборонене взагалі, а російському і білоруському «зелене» світло в ЄС. Я навіть можу сою з Бразилії та Аргентини привезти і продати в Польщі. А з України не можу. Ну це ж неправильно!
Latifundist.com: Тобто, український експорт у Західну Європу потягами зараз заморожений?
Сергій Орловський: Так. Бо створили прецедент — дозволили транзит, але процедуру розмитнення ніхто не прописав. Мої кінцеві споживачі знаходяться в Італії, Німеччині та Чехії. Там потяги не розмитнювали упродовж десятиріч, якщо не більше. Немає у них ні досвіду, ні митно-ліцензійних зон, ні місць для них. Якщо з автомобілями все зрозуміло — є митниця і є досвід роботи по їх розмитненню, то з потягами велика проблема.
Latifundist.com: А чому не возили до польських портів?
Сергій Орловський: Бо на Німеччину та Італію вигідніше продавати, ніж на порти.
Latifundist.com: Тобто, ви більше возили зерно через Польщу транзитом?
Сергій Орловський: Якщо говорити про ріпак, то приблизно 80% всього нашого експорту осідало в Польщі. По пшениці — 40% припадало на Польщу, а по кукурудзі — 10%.
Взагалі приблизно 80% зерна їхало в інші країни. Ми розмитнювали потяги з зерном у Польщі і експортували далі. Не робили транзитних декларацій. Нам набагато швидше розмитнити в Польщі. Німці, чехи та італійці не хочуть у себе розмитнювати потяги. Не мають такої практики. Та і не хотіли брати на себе ризики, бо коли зерно йде під декларацією і виникає питання по якості, то повертати з Італії набагато далі, ніж з Польщі.
Latifundist.com: По цих контрактах ви вже в мінусі, чи є ще можливість вийти хоча б у нуль?
Сергій Орловський: А як вийти в нуль? Я не маю права поставити зерно польським покупцям, з якими у мене укладені контракти. Соя і частина пшениці їхали до польських переробників. Більша частина пшениці їхала до Чехії, але ми її розмитнювали і перевантажували на автомобілі в Польщі. Наразі ця процедура неможлива.
Потрібно робити митно-ліцензійні зони. Ми звернулися до митних органів і ось тільки зараз вони почали займатися цим питанням. Нам відповіли, що буде інспекція, яка скаже, чи можна зробити одноразову митно-ліцензійну зону. Зробить якісь приписи. Там потрібно буде будувати склади, бо зараз експортери отримують відмови від покупців, а зерно не може зберігатися і перевантажуватися під відкритим небом. У Польщі ж немає в достатній кількості терміналів. До сих пір їх одиниці.
Latifundist.com: Щодо повернення вагонів із експортованим зерном назад в Україну. В такому разі його ж доводиться оформляти як імпорт?
Сергій Орловський: Це реальна ситуація. В мене повертається назад 28 вагонів і держава розглядає їх у режимі імпорту. Тобто мене змушують розмитнити це зерно, заплатити ПДВ (яке я вже заплатив, коли відправляв партію на експорт), пройти ветеринарний контроль і т.і. Але ж я не імпортую зерно — у мене форс-мажор! Я розумію, що державний бюджет потрібно поповнювати, але ж не таким чином!
Latifundist.com: Я розумію, що ваша ситуація не поодинока на ринку.
Сергій Орловський: В тих, хто працює з портами — все добре. Ті, хто займався експортом у треті країни Євросоюзу — теж практично нічого не змінилося. Вони йдуть в порт, а там митно-ліцензійні склади і можливість завантажити судна в режимі транзиту.
У таких компаній як наша, які працювали з кінцевими споживачами в ЄС, зокрема, з польськими і німецькими покупцями, тепер великі проблеми, бо багато невідомих з’явилося. Ми з ними ведемо перемовини. Відносно Польщі у нас взагалі величезні збитки по невиконанню контрактів — ми йдемо в дефолт. Я їм говорю, що це форс-мажор. Можливо, нам підуть назустріч. Але про це буде відомо тільки на наступному тижні.
На сьогоднішній день польський ринок для українського збіжжя закритий на сто відсотків. Вони навіть не можуть його купити в Чехії та Німеччині, бо воно українського походження.
Latifundist.com: По частині заборонених продуктів Польща «стріляє собі в ногу»?
Сергій Орловський: Гадаю, що найближчим часом Польща дозволить імпорт української сої та шроту, бо зараз там із цими продуктами просто катастрофа. Я зустрічався з польськими виробниками кормів, то вони говорять, що на ринку ніде взяти білок. Вони не знають, що робити. Так, якусь частину шроту ми поставляли, але ж він не лежить вільно на ринку. Та і ціни в рази підскочили. Тому зараз ведуться перемовини, щоб шрот і сою дозволили ввозити з України.
Latifundist.com: Ви говорите, що зараз активно шукаєте нових покупців в Європі. Як вони реагують, коли ви пропонуєте їм партію українського зерна?
Сергій Орловський: «Ми тимчасово не працюємо з українською пшеницею», — приблизно так і реагують. Дійсно, зараз ми обдзвонюємо нових клієнтів, і помітили, що більшість не хоче мати справу з нашою пшеницею. Чому? Якість. Новина про те, що у Словаччині знайшли в українському зерні пестициди, збільшення контролю за якістю на кордонах… Оце все нагнітання зробило свою справу — багато покупців відмовляють нам. Буквально вчора телефонував німецькому покупцю, кажу, що хочу запропонувати гарної якості пшеницю. Відмовив. Ось такі реалії сьогодення.
Latifundist.com: Дивно, чому німці проти пшениці українського походження?
Сергій Орловський: Я не можу відповісти на це питання, бо вони не дають жодного пояснення. Хоча вони знають нас, і знають, якої якості збіжжя ми поставляємо. От зараз у нас на митниці стоять 33 вагони з пшеницею. Їх перевірили на всі пестициди і тверді метали. На все, що можна перевірити! Видали акт, що вона відповідає європейським нормам і відмовили в розмитненні — тільки транзит.
Україна щорічно експортує 60-80 млн т агропродукції і світ знає про її якість. Тому я впевнений, що рішення про заборону імпорту з України було суто політичним. Це робилося для того, щоб дискредитувати Україну. Показати, що ми шкодимо ЄС. І тут, я певен, не обійшлося без російського сліду.
Latifundist.com: У такому разі, що буде з цінами на зернові всередині України? Очевидно, що вони будуть знижуватися.
Сергій Орловський: Так, падіння цін на зернові неминуче. Маючи однакові можливості і ціни, українське зерно сьогодні не купують. Потрібно платити суперпремії, щоб покупці брали на себе ризики. Буквально недавно пропонував наше збіжжя чехам. Кажу, що навіщо ж вам купувати по 100-200 т на чеському ринку, якщо я вам з України привезу 1-2 тис. т однорідного зерна по тим самим цінам. Знаєте, що мені відповіли? Щоб працювати з українським зерном, їм потрібні додаткові премії.
До чого приведе ця ситуація? До падіння цін на нашому ринку. На сьогоднішній день, я впевнений, європейські покупці будуть брати наше зерно з мінусом $10-20/т від ринку. Так, у нас ще є «зернова угода», і вона буде підписана, але буде блокуватися. І знову хто за все заплатить? Аграрії.
Latifundist.com: Яка сьогодні маржа у трейдера? Бо на початку повномасштабного вторгнення по ринку «гуляли» цифри у $50/т?
Сергій Орловський: На початку повномасштабного вторгнення $50/т перепадало трейдеру тільки тоді, коли він купляв і віз, відкривав позицію. Адже ціни виросли з $240/т до $300/т і не закриті позиції, які ти купив, моментально «вилітали».
У моєму випадку маржа становить $2-5/т. Я дуже щасливий, коли заробляю $10/т. А зараз ти такі штрафні санкції заплатиш, що хоча б вийти на $1-2/т. Набагато краще було працювати в мирний час — в стабільності, возити хоперами і ніхто тобі дулі не крутить на кордоні. А зараз 160 вагонів замитнено на кордоні — і це катастрофа. Мені потрібно анулювати декларації, переадресувати зерно. «Укрзалізниця» нічого не компенсує, бо тариф виписала і її проблеми закінчилися. Йдіть у суд. Тому знову повторюся, за це все сьогодні заплатить аграрій і трейдер.
