За два тижні дедлайн «зернового коридору». Що буде, якщо рф його не продовжить?
Джерело фото: Latifundist.com
До кінця «зернового коридору» залишилось два тижні. Уточнення: у російській версії, адже вона продовжила угоду лише на 60 днів. Україна, Туреччина та ООН переконували, що документ підписаний на 120 днів. Попри це, і український, і світовий ринок застигли в очікуванні, що буде після 18 травня.
Що наразі з коридором? За останній місяць кількість інспекцій коридором ще скоротилась, зараз їх чотири — по дві на вхід та вихід. При цьому російська сторона перестала погоджувати заявки на вхід суден до порту Південний.
Чому росіяни блокують заявки до Південного, за яким принципом зараз формується черга та що буде, якщо рф не погодить продовження коридору після 18 травня. Про все це говоримо з заступником міністра інфраструктури Юрієм Васьковим.
Latifundist.com: В останні дні міжнародні медіа вже кілька разів міняли дату майбутньої зустрічі України, ООН, Туреччини та рф щодо продовження «зернової угоди». Під час транспортної наради за участі Мінінфраструктури та Мінагро ви сказали, що дата досі не погоджена. Але чи є орієнтовні часові коридори, коли має відбутися?
Юрій Васьков: Дійсно, всі бачили ці заголовки, що зустріч начебто має спочатку відбутися 3 травня. Потім переносили на 5-те. Але дійсність така, що завтра планується підготовча зустріч на рівні СКЦ, а наступного тижня на рівні делегацій сторін ініціативи. Ми чекаємо на інформацію від партнерів щодо точної дати.
Latifundist.com: Я не сильно помилюсь, якщо припущу, що гальмування відбувається через російську сторону? Вочевидь, Україна, Туреччина і ООН готові сісти за стіл переговорів хоч завтра.
Юрій Васьков: Наша сторона точно готова брати участь в зустрічах з партнерами щодо продовження і розширення Чорноморської ініціативи. Наскільки мені відомо ООН та Туреччина теж.
Latifundist.com: Під час тієї ж наради ви сказали, що 90% заявок суден на порт Південний російською стороною відхиляється. У вас є здогадки, чому?
Юрій Васьков: Дійсно, останнім часом російська сторона майже не погоджує проведення інспекцій суден, які прямують до порту Південний. Ця інформація доступна на сайті АМПУ і кожен може це побачити. Чому Південний? Як усно заявляють представники рф в СКЦ, це пов’язано з тим, що не працює аміакопровід Тольятті-Одеса. Ми зробили офіційний запит в секретаріат СКЦ, але відповіді досі не маємо. Але факт є факт: у щоденному плані реєстрації та інспектування викреслюються судна, що прямують до порту Південний.
Latifundist.com: Уявімо, що завтра ми сідаємо за стіл переговорів. Чи готова Україна розблокувати роботу аміакопроводу?
Юрій Васьков: З цього приводу була публічно озвучена позиція Президента Володимира Зеленського, мені нічого додати.
Latifundist.com: Якщо я правильно пам'ятаю, Володимир Зеленський казав, що це можливо за умови, що росія поверне наших полонених «азовців». Чи є інші позиції?
Юрій Васьков: Мова, наскільки я памʼятаю, йшла не лише про «азовців», а загалом про повернення великої кількості наших військовополонених та інших осіб, що утримуються рф. Але цей процес поза межами компетенції Мінінфраструктури, тому мені важко коментувати його статус.
Latifundist.com: Серед інших вимог рф — зняття санкцій з Россельхозбанку, обмежень на страхування і доступ до портів для російських суден і вантажів, та розблокувати до росії експорт с/г техніки. Яка тут наша позиція?
Юрій Васьков: Ці, так звані вимоги, адресовані переважно нашим міжнародним партнерам. У них росіяни, серед іншого, посилаються на меморандум, що був укладений з ООН. Тому це не наше питання, а більше стосується ООН та їх меморандуму з рф. Зі свого боку ми, безумовно, не ув’язували «зернову угоду» з будь якими меморандумами.
Latifundist.com: Під час згаданої наради лунала критика щодо квотного принципу розподілу суден між терміналами портів-учасників «зернової ініціативи». Мовляв, на квоту можуть претендувати навіть термінали, які мають низькі об’єми перевалки. Зокрема, на це нарікав Allseeds, у якого давно стоять два судна в черзі. Як розумію, квотний принцип вже не працює?
Юрій Васьков: Так, так званий «квотний принцип» зараз не працює. Є лише режим живої черги. З цього приводу на сайті АМПУ опубліковані три черги до кожного з портів — Одеси, Південного та Чорноморська. І кожного дня ООН, Туреччина та наша сторона подають на інспекції (а ми погоджуємося як сторона) судна відповідно до живої черги. Тобто наразі це питання неактуальне.
За яким принципом працювати далі, коли поновиться ефективна робота коридору, ми будемо обговорювати з ринком. Для цього ми щотижня збираємось разом з Мінагро, з експортерами, трейдерами, терміналами. Визначатися з форматом ринок має залежно від кількості щоденних інспекцій. Тобто необхідно обирати принцип, за яким працювати ефективніше. Або це квоти, коли кожен портовий оператор, розуміючи, скільки суден може обробити, або це жива черга. Для нас це не змінює загалом кількість суден.
Це питання втратить актуальність, коли буде достатня кількість інспекцій, а судна не накопичуватимуться у черзі більш ніж на дві-три доби. Ця тема загострилося, коли ми у середньому з 12 інспекцій на добу з початку роботи коридору, спустилися до 8, потім 6. А тепер взагалі до чотирьох. Це якщо ми говоримо про інспекції на вхід і вихід.
Latifundist.com: В адресу квотного принципу звучали претензії, що чи не будь-хто може назвати себе назвати портовим оператором і претендувати на квоту. Тобто трейдер заходить до такого оператора, бо розуміє що у нього є квота, але той не може завантажити його судно. Далі судно розвертає і, умовно, з Одеси рухається до Чорноморська, де вже в іншого оператора перевалюється, з яким насправді були заключені договірні відносини. Чи знаєте ви про такі випадки?
Юрій Васьков: По-перше, протягом військового часу, наскільки памятаю, жодного нового портового оператору не з’явилося в портів-учасників «зернової ініціативи».
По-друге, коли ми обговорювали з учасниками ринку, як плануватися в умовах обмежених інспекцій, то відштовхувалися від потужностей того чи іншого портового оператора, ємностей одночасного зберігання, кількості причалів, спеціалізації тощо. Випадки, коли хтось заявлявся до одного оператора, а потім йшов до іншого — поодинокі. І це питання саме до портових операторів. Їх треба окремо вивчати. Але точно ми робили все від нас залежне, щоб робота була максимально публічна і прозора.
Latifundist.com: Пам’ятаєте, коли росія вийшла з зернової угоди на кілька днів, і коридор спокійно працював. Чи можливо це після 18 травня, якщо росіяни продовжать гальмувати перемовини чи виставляти нереалістичні вимоги?
Юрій Васьков: Ми будемо робити все можливе, щоб бути готовими обслуговувати флот, який заходить до наших портів. Інше питання до готовності фрахтувальників та власників суден. Що ми робимо, аби підтримувати їх готовність? Як відомо, Верховна Рада ухвалила закон та зміни до бюджету, а Президент підписав, де є позиція щодо так званого «страхового фонду» у розмірі 20 млрд.
Вони спрямовані на покриття збитків для судновласників та операторів суден від можливих ушкоджень з боку рф при вході до відкритих чорноморських портів. Зараз ми закінчуємо роботу над Порядком отримання компенсацій, щоб додати впевненості судновласникам у разі, якщо ініціатива не буде продовжена. Але який буде суднопотік — залежить від судновласників і фрахтувальників суден.
Latifundist.com: А ви часом не знаєте, які їх настрої, чи достатньо їм цих гарантій?
Юрій Васьков: З усіма безумовно ми не спілкувалися, адже це великий ринок. Але точно є певне число операторів ринку, які готові будуть працювати.
Latifundist.com: Чув чимало анекдотичних приводів, під якими російська сторона відмовляється проводити інспекції. То свята всіх можливих релігій, то вітер, то ще щось. Що вам найбільше запам'яталося?
Юрій Васьков: Коли стоїть задача гальмувати, привід знайдеться будь-який. Тому коли нас питають, скільки треба інспекційних груп, мені важко дати відповідь. Бо можна однією групою зробити 10-15 інспекцій на добу, а можна одне судно перевіряти два дні. Коли ООН і Туреччина працювали самостійно, то за дві доби 4-5 інспекційних команд проінспектували 85 суден.
Latifundist.com: Ви казали, що до 18 травня коридором пройдуть десь до 30 суден. Це банальна математика з огляду на чергу та інспекції?
Юрій Васьков: Так, я просто взяв фактичні дві інспекції на вхід на добу, які ми маємо з квітня та 15 діб — тому все просто. Але ми намагаємося за підтримки ООН та Туреччини та інших наших партнерів покращити ситуацію.
Latifundist.com: На перемовинах наші вимоги ті ж самі — включення порту Миколаїв, розширення номенклатури товарів, збільшення кількості інспекцій?
Юрій Васьков: Знову-таки — не збільшення кількості інспекцій, а організація роботи так, щоб виключити простої суден. Це подовження угоди на більший термін. І це додання порту Миколаїв. Тобто наша позицій незмінна. Але це стосовно продовольчих вантажів. Якщо говорити про інтереси держави, то ми продовжуємо роботу над відкриттям повноцінного торгового судноплавства.
