Без води на Бессарабії можна буде хіба кактуси вирощувати — Михайлина Капаруліна
Джерело фото: Latifundist.com
Одещина — область, яка чи не найбільше потерпає від кліматичних змін в Україні. У 2019 році внаслідок посухи тут було знищено близько 70% посівів. У найбільшій зоні ризику — Бессарабія, де передисковувати посіви звична справа.
«Що вам сказати, я уже цього сезону передискувала 300 га ріпаку», — розповідає співзасновниця агропідприємства «Агро Партнер 777» Михайлина Капаруліна. Моя співрозмовниця також є головою правління організації водокористувачів (ОВК) «Вода Життя» — першою такою організацією в області і другою в Україні.
Ці організації дозволяють аграріям спільно керувати зрошувальними системами. Така можливість з'явилася ще у травні минулого року, коли прийняли відповідний закон, який розробили за участі експертів Програми USAID АГРО, Світового банку, ВАР.
Зустрічаємось ми з нею під час «Меліоративного форуму» в Суворовській громаді в тій самій Бессарабії, де працює її підприємство. Цього дня на її полі кукурудзи запустили дощувальну машину Valley.
Latifundist.com: Михайлина, поясніть на пальцях, що дає ОВК?
Михайлина Капаруліна: Нам потрібна стабільність. Розуміння, що воду сьогодні подадуть. Не через два дні, коли десь щось зламалось, і ми на це впливати не можемо. Бо ми раніше своїм коштом ремонтували мережі, але потім збоку стояли. А тут ми будемо керувати.
Бо чим далі, тим більше у нас розвивається засуха. Зими толком немає. Тобто скоріше за все ми будемо поливати цілий рік.
Latifundist.com: Яка у вас тут середня норма опадів?
Михайлина Капаруліна: Мінімально потрібно хоча би 450-500 мм. А у нас стеля — 200 мм. У 2020 році взагалі нічого не було.
Latifundist.com: Передисковували?
Михайлина Капаруліна: Так. Я скажу більше — цього року я 300 га ріпаку передискувала. Осінь взагалі була без опадів. Перехрестилися, посіяли і чекали. Весною пішов дощик, очі загорілися. Аж ні — все пішло в бадилля. Ячмінь без натури, а горох — це не горох, а горошиночка. Бессарабія без поливу — це лише кактуси вирощувати.
А ось зі зрошенням відкриваються нові горизонти. Наприклад, ми запросили завод «Чумак» в нашу громаду. Ведемо з ними перемовини, пропонуємо ділянки. Якщо все вийде, ми перейдемо на вирощування овочів. У нас довгий світловий день, тобто все, що потрібно для овочів. Багато фермерів підуть на це, але за умови зрошення.
Latifundist.com: Скільки у вашій ОВК землі?
Михайлина Капаруліна: Зараз 1 200 га. У когось 100 га, у когось — 200 га. Але кожен хоче, щоб мінімум було по 300-400 га. Це на перспективу. Все буде залежати від співфінансування і фінансової спроможності купувати дощувальні машини. Бо нам треба гроші на оновлення самої системи, плюс купувати дощувальні машини чи обладнання для крапельного зрошення.
Це немалі вкладення, але коли побачимо потенціал, то будемо розвивати. І ніхто не буде ганятися за земельним банком, нікому вже не треба буде по 20 тис. га.
Latifundist.com: Які умови гранту?
Михайлина Капаруліна: Це співфінансування, від нас потрібно 8 млн грн. За два роки саме стільки ми маємо вкласти в межах гранту USAID AGRO для закупівлі 11 насосів. Головне, що ми готові.
А ще знаєте, який плюс нашої організації?
Latifundist.com: Який?
Михайлина Капаруліна: Фермери об’єднуються. Йдуть в минуле рейдерські захоплення.
Latifundist.com: О, цього на Бессарабії «вистачало».
Михайлина Капаруліна: Так! Тому коли нас питали, як проголосували фермери за ОВК, я відповідала: «Як-як? Одностайно». Ми дружні, а з ОВК і ще більше згуртувалися.
Latifundist.com: Зараз 1 200 га, а який потенціал?
Михайлина Капаруліна: До 10 тис. га.. 6 тис. га тільки на території нашої громади, а якщо взяти і сусідні, то розтягнемо і до 10 тис. га.
Latifundist.com: Що вам треба оновити?
Михайлина Капаруліна: Першочергово — це грант USAID на оновлення насосів на більш потужні і енергозберігаючі. Потім важливо поміняти центральні водоводи. А потім — канал. Тут у мене взагалі мрія зробити як у Каліфорнії — повністю закрити сонячними панелями канал. І вже самі вирішимо, продавати електроенергію чи використовувати для наших потреб. Плюс знімаємо випаровуваність води, тобто економимо її, вона не йде просто в атмосферу.
Latifundist.com: Пірнемо в історію. Як взагалі прийшли до ОВК?
Михайлина Капаруліна: Я давно стежила за законом (Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель — прим. ред). У першій його редакції насосні станції не переходили до ОВК, лише перекачувальні станції. Інтерес зник, бо який сенс у перекачувальній станції, якщо у будь-якому разі ти залежиш від забору води. Коли вже в законопроекті включили насосні станції — це був фурор. Далі розпочалась війна, було не до цього. Але з часом повернулися до ідеї.
Коли у вересні вийшов модельний статут ОВК, я зібрала наших фермерів. Спочатку трьох людей з ініціативної групи. Далі розказали про нашу ідею всім фермерам, хто має дозволи на спецводокористування. Місяці два йшли між нами перемовини. Всі були ЗА — це навіть не обговорювалось. Але треба було визначити, скільки вкладаємо коштів, який буде тариф. Все врешті-решт зважити.
Latifundist.com: Як розподіляли інвестиції, пропорційно до зембанку?
Михайлина Капаруліна: Десь так і вирішували. Були і сумніви, і спротив. Хтось казав, що не треба міняти насоси, що вони нормальні, 70-х років. На противагу я порівнювала два генератори. Обидва дають потужність по 10 кВт. Але один розміром таким, що тягне трактор МТЗ, і розхід палива у нього умовно 10 літрів на годину. А є компактний, де розхід 1,7 л. Є різниця?
Latifundist.com: По якому тарифу зараз берете воду?
Михайлина Капаруліна: Наразі по 5,55 грн/куб.м.
Latifundist.com: На яких культурах у вас зрошення?
Михайлина Капаруліна: У мене на кукурудзі. У когось на ячмені, кавунах, цибулі.
Latifundist.com: Чому на крапельному зрошенні кукурудза?
Михайлина Капаруліна: З самого початку так було. Потім зрозуміли, що це надто дорого. Тому перейшли на дощувальні машини.
Ви бачили, як ми запустили Valley. Дощувальна машина — це була мрія. Коли її запустили, ледве стрималась, щоб не розплакатися.
Latifundist.com: Коли безпосередньо зможете управляти мережами?
Михайлина Капаруліна: Ми у процесі передачі майнового комплексу від Держрибагентства до нас на баланс. Цей процес завершиться десь з кінцем поливного сезону у жовтні-листопаді. Тоді, готуючись до весняного сезону, ми зможемо встановити нові насоси.
Latifundist.com: Що вам ще потрібно як ОВК?
Михайлина Капаруліна: Дуже просимо, щоб допомогли з навчанням. Одна справа — взяти в управління, інша — безпосередньо управляти. Щоб навчали і керівний склад, і техперсонал. Бо зі старими насосами зрозуміло — кувалда і ключ. А як з новими моделями? Ми ж хочемо, щоб усе було якісно.
