Через логістику і ціни на зерно потрібно переглядати сівозміну — Сергій Чубенко
Джерело фото: Latifundist.com
«Урожайна країна» — підприємство МХП, розташоване на Сумщині. Землі філії знаходяться впритул до російського кордону — війну тут чують кожен день.
Війна вносить свої корективи. Через дорогу логістику та низькі ціни на зернові у господарстві вимушено адаптують сівозміну. Для формування сівозміни враховують оптимальне співвідношення культур за економічною ефективністю, потребою внутрішньої переробки та можливостями експорту.
«Урожайна країна» експериментує з нішевими культурами, скорочує витрати на мінеральні добрива, вносячи компост, та почала працювати з рідким бельгійським добривом Thio-Sul® (тіосульфат амонію). Які результати по бункеру показали основні культури? Як пройшла посівна, чи сіяли в суху землю? Як економлять на мінеральних добривах та чи виправдали себе експерименти з компостом та тіосульфатом амонію? Про все це говоримо з Сергієм Чубенком, директором з виробництва «Урожайної країни».
Latifundist.com: Як у вас змінилася сівозміна?
Сергій Чубенко: З 2022 року постійно адаптуємо сівозміну під сьогоднішні виклики — дороговартісна логістика та низькі ціни на зерно. Ми знаходимося далеко від західного кордону і портів, тому велика витратна частина йде на логістику. Наприклад, в 2022 році у нас взагалі не було кукурудзи — тільки соя, соняшник, озимі. Ще ми спробували нову для нас культуру — гірчицю. Нею засіяли 222 га і отримали прибуток в районі $1150.
Latifundist.com: А як з кукурудзою в цьому році? Було багато песимізму, насправді ж посіяли немало.
Сергій Чубенко: Коли виходили на 23-й рік, то розуміли, що кукурудза — це ризик в нашій зоні. Але вирішили сіятися. Спочатку заклали 6,5 тис. га кукурудзи, далі додавали — і так вийшли на 11 тис. га.
Але це менше, ніж зазвичай її сіємо.
Latifundist.com: На користь чого зменшили?
Сергій Чубенко: На користь сої.
Ми розуміємо, що у нас сівозміна дуже насичена соняшником і соєю. За 5 років вони в сівозміні складають 45%. Культури чергуються, але в загальному така цифра.
Latifundist.com: Давайте пройдемось по всій структурі цього сезону з врожайністю.
Сергій Чубенко: Ну, дивіться, у нас 32 300 га, структура така:
- Кукурудза — 11 тис. га (врожайність — 10,5 т/га).
- Соняшник — 7200 га, із них 3300 га — високоолеїновий (врожайність — 2,4 т/га).
- Соя — 6700 га (врожайність — 3 т/га).
- Озима пшениця — 3310 га (врожайність — 6,8 т/га).
- Озимий ріпак — 1379 га (врожайність — 4 т/га).
- Гірчиця — 1115 га (врожайність — 1,23 т/га).
- Гречка — 513 га (врожайність — 2,2 т/га).
Latifundist.com: Завершили посівну озимих?
Сергій Чубенко: Так, ріпаку посіяли 3812 га, озимої пшениці — 3700 га. Почали сіяти 3 вересня і закінчили 30 вересня.
Latifundist.com: Дивина, але аграрії з півночі казали, що сіяли в суху землю. Ви теж?
Сергій Чубенко: Так, сіяли в суху землю. Ми припускали, що повториться минулорічна історія: сухо-сухо, а потім як підуть дощі, що ми майже три тижні не могли зайти в поле. Так і сталося — дощ пішов, сходи ми отримали.
Latifundist.com: А загалом, яка у вас річна кількість опадів?
Сергій Чубенко: В Роменському районі біля 500 мм, в Сумах — під 700 мм. Минулого року випали всі 829 мм.
Проблема в тому, що протягом року волога є, але коли вона випаде — важко вгадати. Наприклад, з 20 жовтня по 20 листопада випало від 120 до 150 мм, хоча місячна норма — 60 мм, а з 10 серпня по 20 жовтня — 30 мм.
Соняшник, економіка зернових і дорога сушка
Latifundist.com: Яку врожайність отримали по соняшнику, задоволені результатами?
Сергій Чубенко: Вже другий рік у нас не врожайний. Не тільки в нас, загалом по регіону. Отримали 2,3-2,4 т/га, що дещо нижче від наших очікувань.
Трохи змінюємо технологію. Пробуватимемо три фунгіциди вносити на соняшнику. Коли я прийшов працювати і хтось казав, що на соняшник треба вносити фунгіцид, то всі сміялися. Але ми дійшли до того, що соняшник без трьох фунгіцидів вже не можемо вирощувати.
Latifundist.com: Ще кілька слів про кукурудзу. Зменшуєте ФАО?
Сергій Чубенко: Так. У середньому було в межах 300-350, але останні три роки пробуємо 200-240.
У велике ФАО не йдемо через витратну частину на логістику та сушіння. Орієнтуємось на оптимальне співвідношення врожайності та вологовіддачі гібридів.
Latifundist.com: Наскільки сушка здорожчала? Ви ж на газу чи на альтернативному?
Сергій Чубенко: Більшість на газу і на пелетах. Ціна нині 120 гривень за тонновідсоток.
Добрива. Економія, тіосульфат, органіка
Latifundist.com: Давайте поговоримо про економіку посівної. На добривах економили?
Сергій Чубенко: Ми трохи зменшили норму НПК, але не принципово. Підходили до удобрення раціонально. Вже роки чотири використовуємо локально-стрічкове внесення добрива.
Також відбираємо аналіз ґрунту, створюємо карти завдань і по них вносимо добрива. Є такі ділянки на полях, де вони не потрібні. Тому ми пішли більш раціонально використовувати добриво. Тобто все вноситься диференційовано, підходимо індивідуально до кожної ділянки.
Latifundist.com: Скільки в грошах зекономили?
Сергій Чубенко: На деяких полях ми виходимо в економію, а на деяких — йдемо у перевитрату. Бо є такі поля, що не потребують більше фосфору. Внесемо фосфорні добрива, наприклад, амофос під кукурудзу. І ми розуміємо, що на одному полі у нас норма 70 кг, а є ділянки або поля, які потребують по 120 кг. Але в середньому маємо економію на добривах до 20%.
На 2 тис. га землі ми провели збирання з картографуванням, відібрали аналіз ґрунту. І коли ми внесли добрива, то поза планом зекономили 20 т калію і 70 т фосфорно калійних добрив. Тобто економія складає відсотків 20 до 30%. Це за рахунок того, що локально вносимо добрива.
Latifundist.com: Ви почали застосовувати тіосульфат амонію, що підштовхнуло?
Сергій Чубенко: Тіосульфат ми почали застосовувати з огляду на вміст сірки в добриві. Оскільки ми пішли в роздільне внесення добрив і 100% підживлення кукурудзи у нас проходять з КАСом, то відповідно ми до КАС додаємо сірку. Чому? Бо без сірки не працює. Тож нині ми працюємо з КАСом і тіосульфатом. Пробували вносити диференційовано це добриво, міняємо співвідношення, від 10 до 20% від норми КАСу зазвичай.
Latifundist.com: Коли почали використовувати Thio-Sul, як випробовували перед його включенням у систему вирощування?
Сергій Чубенко: Почали в 2021 році. Цікавилися добривом давно, тож замовили для пробного використання три тонни. Заклали досліди на кукурудзі і отримали прибавку врожайності десь від 0,7 до 1,3 т/га.
Latifundist.com: На яких культурах використовуєте Thio-Sul? Використовуєте з основним живленням чи для підживлення також?
Сергій Чубенко: В 2021 році тільки на кукурудзі. Ми його вносили з аміачною водою. Аналогічно вносили міжрядним культиватором Fast по вегетації 7-8 листок з КАС — 10% до норми КАСу.
Цього року вносили 100 кг КАСу і 20 кг тіосульфату амонію по 8-10 листку підживлення міжрядним культиватором Fast.
Застосовуємо переважно на кукурудзі, але також і на озимому ріпаку та озимій пшениці.
Latifundist.com: Застосування тіосульфату — це про врожайність чи економію? Які цілі хочете досягти?
Сергій Чубенко: По-перше, основна задача — дати сірку у період вегетації. Сірковмісні добрива, такі як сульфат амонію, треба вносити під основний обробіток або навесні під закриття вологи. А такого добрива, щоб ми могли по вегетації вносити, важко знайти. І тут якраз виграє тіосульфат.
По-друге, коли ми проводимо перше підживлення озимих культур по мерзлоталому, то тіосульфат дає зменшення температури кристалізації КАСу.
І, нарешті, ми завжди на кукурудзі працюємо тільки роздільним внесення азотних добрив: 70% під основний обробіток, а 30% — у період вегетації. Так ми регулюємо свої витрати на культури. Плюс розуміємо, що якщо є потенціал, то варто додавати азотні добрива.
Latifundist.com: МХП працює з органікою, компостом. Якщо порівняти з мінералкою, чи є прибавка до врожайності?
Сергій Чубенко: Так, ми йдемо в органічну технологію живлення. В якості досліду привезли 90 т компосту. І у цьому році побачили результат — від 0,5 до 1 т більша врожайність порівняно до технології мінерального живлення.
У цьому році плануємо внести 13 тис. т органіки. Під органікою у нас буде в районі 3,5 тис. гектар. А на наступний рік хочемо розширити до 15 тис. га.
Latifundist.com: Як довго зберігається ефективність органічного добрива?
Сергій Чубенко: Дія і післядія зберігається впродовж трьох років. Із мінеральних добрив використовуються виключно азотні та стартові РКД. Розрахунково, економія порівняно із мінеральною системою складе 50 $/га.
Техніка, рукава, оренда землі
Latifundist.com: Чи купували цього року нову техніку?
Сергій Чубенко: Незважаючи на складну ситуацію в країні, компанія продовжує оновлювати парк техніки. Ми отримали новий самохідний обприскувач John Deere R412. Він може вносити диференційовано ЗЗР, обладнаний системи для ведення по рядам RowVision та RowSense (камера та датчики) та має оновлену система внесення робочої рідини ExactApply. Зробили ми в цьому році вже ним більше 30 тис. га.
Latifundist.com: Ви ж працюєте з рукавами. Скільки по терміну максимально зберігаєте?
Сергій Чубенко: Залежить від вологості. В цьому році ми практикуємо закладати сиру кукурудзу в рукава. До 23% на місяць-два, щоб добавити продуктивність обмолоту.
Ми розуміємо, що сушарки швидко не посушать все й одразу. Тому в середньому по 500 тонн в день сирої кукурудзи закладаємо в рукава. Це нам додає щодня по 40 гектар.
Таким чином, ми не веземо на сторонні елеватори, справляємося своїми потужностями.
Latifundist.com: Деякі ваші поля знаходяться на кордоні з росією. Ці поля досі у вас в оренді? Чи продовжуєте виплачувати орендну плату власникам?
Сергій Чубенко: Так, поля досі в оренді. 100% виплачуємо орендну плату, навіть, якщо це поля на кордоні, у 2-кілометровій зоні.
Latifundist.com: Сумщина була окупована у перші місяці війни. Поля компанії були заміновані? Як вирішували цю проблему?
Сергій Чубенко: У частині населених пунктів розміновували поля. Але більшість полів далеко від центральних трас, там російський військ не було.
Меланія Несмачна, Latifundist.com
