Яна Кавушевська про перемовини у Варшаві: Польські виробники цукру бояться «українського демпінгу і непередбачуваності»

Яна Кавушевська, в.о. голови правління «Укрцукор»
Джерело фото: Facebook

Нещодавно Яну Кавушевську призначили в.о. голови правління «Укрцукру». Перше «бойове хрещення» на новій посаді вона пройшла у Варшаві під час перемовин з польськими урядовцями і колегами з асоціацій. Як написала Яна Кавушевська у вчорашньому пості на Facebook, п'ять годин перемовин були непростими і українська делегація виглядала більш підготовленою до зустрічі. «Польські ж колеги, хоча і закликали утримуватись від емоцій, оперували переважно емоціями».

По слідам цієї зустрічі вона розповіла Latifundist.com про зниження квоти на експорт цукру і баталії навколо її розрахунків, про те, чому польські виробники цукру бояться «українського демпінгу і непередбачуваності» та про можливі точки дотику між ними і нашими цукровиками.

Latifundist.com: Яна, ви були на зустрічі з польською стороною, де обговорювалося питання імпорту українського цукру. Вчора колеги з «Європейської правди» повідомили, що середній річний показник для імпорту цукру може знизиться з 324 до 262 тис. т. Поясніть, звідки ці цифри?

Яна Кавушевська: Теж бачила ці цифри на «Європейській правді», і, насправді, вони не принципово відрізняються від тих, якими оперуємо ми. Про що йдеться? Ми розуміємо, що обмеження для українського цукру, який експортується в ЄС, буде встановлене, і основне питання зараз — в якому саме обсязі. 

Попередньо пропонувалось, щоб розмір квоти для українського цукру в ЄС дорівнював середньому обсягу нашого експорту за 2022-23 рр., що орієнтовно становить 320 тис. т. Однак за наполяганням окремих країн до розрахунку української квоти може бути додано ще один рік — 2021-й. Тоді ми експортували не набагато більше 10 тис. т. Якщо брати середнє значення за три роки, то воно буде майже на 100 тис. т менше. Як ви розумієте, для нас це дуже суттєво.

Зараз по цьому питанню продовжуються перемовини. Європейські виробники цукру мають сильне цукрове лобі. Останній варіант, який пропонується — давайте враховувати не весь 2021-й, а половину року. Звичайно, що нас би влаштувало, якби 2021-й прибрали взагалі. Тому що, фактично, в 2021 році експорту майже не було.

Latifundist.com: Микола Сольський якось зазначав, що український цукор «не робить погоди» в ЄС. Проти нього в основному виступають великі корпорації, а не фермери.

Яна Кавушевська: Мені важко говорити в цілому про європейців. Більше можу орієнтуватися на представників польських виробників цукру і галузевих асоціацій, на зустрічі з якими була. Я в них запитала: «Колеги, Європейський Союз імпортує від 1,3 до 2,5 млн т цукру щороку. Ви жалієтеся на те, що вам заважає український цукор. А чому не заважає бразильський?».

Latifundist.com: Слушна теза. І що у відповідь отримали?

Яна Кавушевська: Що український цукор непередбачуваний і розбалансовує ринок. Мовляв, ми не знаємо ні обсягів, ні хто експортує, ні по яким цінам. Звісно, що ми розуміємо — український цукор буде в ЄС. І вітаємо те, що обсяг буде обмежений. Бо наші (польські) виробники цукрових буряків після приєднання до ЄС сильно потерпали. І ось нарешті вийшли на хоч якісь прибутки, отримали нормальні ціни і почали заробляти.

Тому, якщо у підсумку український цукор буде більш прогнозованим, експортери не будуть демпінгувати на ринку, завозитимуть цукор по цінах, які вони вважають ринковими, то ми навіть можемо говорити про координацію зусиль та співпрацю. Навіть звучали пропозиції щодо можливої співпраці через термінал у Гданську.

Latifundist.com: Щоб використовувати Польщу у якості експортного хабу для відправок цукру у країни Африки та Азії?

Яна Кавушевська: Це питання також піднімалося, але загалом по цукру довгої розмови не було. Ми домовилися про окрему онлайн зустріч за участі міністрів та представників асоціацій наступного тижня.

Основна ж мета зустрічі у Варшаві — почати діалог і розвіяти міфи стосовно української продукції. Бо аргументи польської сторони базувались переважно на емоціях — вони десь щось почули, десь щось прочитали. А ми прийшли з конкретними цифрами. Так, наприклад, було питання цін.

Якщо подивитись на дані Євростату і графік цін на цукор, то видно, що ціна на цукор росте з 2020 року. Тому закиди, що начебто український цукор негативно вплинув на цінову ситуацію в ЄС не відповідають дійсності.

У відповідь знову чуємо, що у Польщі зараз цукровий буряк чи не єдина рентабельна культура і нарешті фермери почали заробляти. А експорт з України непрогнозований,  і у польських магазинах полиці завалені дешевим українським цукром.

Latifundist.com: Ви цікавилися, наскільки цукровий буряк прибутковий сьогодні у Польщі?

Яна Кавушевська: Я дивилася польські публікації. Зокрема, у одному з видань за 9 березня журналісти провели розрахунки, і вийшли на цифру 5 920 злотих на 1 га. Це приблизно €1,4 тис. на 1 га.

Latifundist.com: А що з площами там?

Яна Кавушевська: Про площі далі і пішла мова. Здається, польські колеги були переконані, що ми суттєво нарощуємо площі під буряком цьогоріч, і, відповідно, очікується зростання виробництва. Я запевнила, що ми очікуємо посіви буряку на рівні минулого року. Остаточних цифр немає, оскільки посівна тільки розпочалась, однак, очевидно, що суттєвого збільшення не буде.

У Польщі ж прогнозновані площі зростатимуть. Якщо у 2022 році під цукровим буряком було засіяно 222 тис. га, то в минулому — 265 тис. га. Цьогоріч теж планується збільшення.

Latifundist.com: Я так розумію, що поляки готові домовлятися і готові до якогось компромісного рішення?

Яна Кавушевська: Здається і хочеться вірити, що так. Звучало, що нам потрібно домовлятися про правила гри. Разом шукати якісь формати співпраці.

Одночасно ми запевнили польську сторону, що будемо максимально докладати зусиль, аби експортувати цукор за межі ЄС. Міністр Сольський також розповів, що вже є певні результати таких зусиль. Так, перші кораблі з цукром нещодавно були відправлені в треті країни.  

Latifundist.com: Ринок ЄС до нас ближчий і преміальний. Але якщо не ЄС, то куди везти? Середня Азія, Африка?

Яна Кавушевська: Так, але основне питання по експорту туди сьогодні — це логістика. Наприклад, для експорту в Середню Азію потрібний паромний шлях через Грузію, щоб була можливість відправляти вагони. А він сьогодні не працює. Інша альтернатива — це ринки Близького Сходу та Північної Африки. Напевно сьогодні це чи не основна зона нашого інтересу. З огляду це можливість вантажити цукор на кораблі — як балком так і в контейнерах — сьогодні є для наших цукровиків надважливою.

Latifundist.com: В Польщі за останні роки заборонили використовувати на буряку цілу низку діючих речовин. Польські фермери на це нарікали і говорили, що в Україні значно дешевше вирощувати буряк. Чи піднімалося це питання?

Яна Кавушевська: Піднімалося. Ми домовилися, що до зустрічі, яка буде наступного тижня, ми підготуємо інформацію про те, які діючі речовини у нас використовуються на буряку, і порівняємо із тими, які дозволені у Польщі, і як це відображається на виробничих затратах на вирощування.

Але, водночас, наскільки мені відомо, у 2023 році польським фермерам давали субсидію на вирощування цукрового буряку у розмірі 325 €/га. А наші фермери не отримують субсидію. Тому ми готуємося до майбутньої розмови. І це питання також будемо обговорювати.

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com