Посівна 2024: на які культури роблять ставку LNZ Group, АГРОТРЕЙД, МХП, ТАС Агро, ПАЕК і Агрейн
Джерело фото: Latifundist.com
Аграрії втретє проводять весняно-польові роботи під час воєнного стану. І ця посівна, з одного боку, видається трохи легшою: вже є досвід двох минулих років та й хоч не набагато, але знизилися ціни на добрива і ЗЗР. А з іншого — низькі ціни на зерно спонукають аграріїв притримувати продажі і знову на всьому економити.
Ми запитали у LNZ Group, Групи «АГРОТРЕЙД», МХП, «ТАС Агро», СП «ПАЕК» і ГК «Агрейн», як вони підготувалися до посівної. Хто пішов у олійні і цукрові буряки, а хто у кукурудзу та озиму пшеницю? Де беруть фінансування на посівну та як вирішують кадрові проблеми?
Ярі культури: що будуть сіяти аграрії?
У сезоні 2024 збільшаться на 11% площі під бобовими та на 7% під ярим ячменем, кажуть у Мінагрополітики. Зростання інтересу до ячменю може бути пов’язане із розширенням географії морських відвантажень.
А ось щодо зростання площі під бобовими, то керівниця підрозділу аграрних ринків та продуктів переробки «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко зауважила, що оптимізму аграріям додали б успішні переговори щодо їх експорту в Китай.
Єлизавета Малишко
керівниця підрозділу аграрних ринків та продуктів переробки «УкрАгроКонсалт»
«Ви подивіться на росію, яка вже домовилася про експорт свого гороху до Китаю. Там виробництво зараз б’є рекорди. Тому якщо перемовини будуть позитивними, то площі під горохом зростуть і у нас».
Загалом у 2024 році посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики. Структура посівів зміниться на користь олійних.
Як свідчать результати опитування аграріїв, проведеного Мінагрополітики, цього року збільшаться площі під соєю (на 21%) та цукровими буряками (на 21%). Загалом посіяти більше сої планують 70% опитаних. Зацікавлені аграрії і у вирощуванні ярого ріпаку, під яким площі збільшаться на 24%. Частина виробників планує посіяти ярий ріпак вперше.
Ймовірно, зазнають скорочення площі під соняшником. Хоча поки більшість аграріїв ще не прийняли кінцеве рішення щодо посіву цієї культури. Зменшаться посіви і під кукурудзою — на 9%.
Хто не відмовився від кукурудзи?
Не у всіх агрохолдингах кукурудза цього року в аутсайдерах. У LNZ Group щорічно під кукурудзу відводять 50% земельного банку.
Цього року площі теж не зменшували, каже директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук. Однак, заважаючи на економічні показники та маржинальність культур, в цьому році компанія зменшить з 12 тис. га до 8 тис. га площі під соняшником і збільшить до 15 тис. га площі під соєю. Також почне вирощувати нову для себе культуру — ріпак (3 тис. га). Більшість гібридів ріпаку у LNZ Group бренду LG Seeds. Компанія є есклюзивним дистриб’ютором цього насіння на ринку.
Роман Франчук
директор з агровиробництва LNZ Group
«Від кукурудзи не відмовилися, бо нам є де її зберігати. А на ріпак і сою робимо ставку, бо маємо переробні потужності».
У кого соняшник і соя у пріоритеті?
В «Епіцентр Агро» в цьому році у структурі посівів відсутня кукурудза. Як розповідала під час Forbes Agrifood 2024 керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк, останні дві роки ця культура була збитковою для компанії. Тож цього сезону збільшують удвічі посіви ріпаку і будуть вирощувати сою, яку до цього не вирощували — сіють одразу 40 тис. га.
Компанія вже 5 років переробляє соняшник, минулого року почала переробляти ріпак. Цього року на сторонніх потужностях планує переробляти сою.
Світлана Нікітюк
керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»
«Ми рухаємося стратегічно до того, щоб переробляти всю продукцію, яку вирощуємо».
Загалом в «Епіцентр Агро» під соняшник буде відведено 36% посівів, під сою — 23%, ріпак — 10%. Ще 25% посівів займає озима пшениця як попередник під ріпак наступного сезону.
В СП «ПАЕК» цього року не будуть експериментувати з посівами нових культур. Зупинились на класичній для себе сівозміні: соняшник (55,68%), озимі пшениця, ячмінь та ріпак (загалом 28,88%), нішеві культури — льон, гірчиця, просо, коріандр (загалом 11%). Незначну частину відвели під кукурудзу та люцерну. А ось площу під овочами збільшили — відвели 4,44% зембанку.
У порівнянні з минулим роком, в компанії дещо зменшили площі під озимими, бо зовсім не приносять прибутку. Власник «СП «ПАЕК» Юрій Кормишкін каже, що пшениця і ячмінь — збиткові, а ріпак при середній врожайності дає мізерну рентабельність.
Основною культурою для «СП ПАЕК» у цьому році є соняшник.
Юрій Кормишкін
власник ТОВ «СП «ПАЕК»
«У порівнянні з минулим роком загальна площа, яку ми готуємо під посів соняшника, у 2024 році буде збільшена в півтора рази. Основною причиною є економічна складова. Наша компанія має можливість повністю переробляти соняшник. За рахунок цього дана культура є рентабельною».
Посівна в компанії стартувала на початку лютого з висіву коріандру. З цією культурою працюють другий рік поспіль. Досі мають певну частину зембанку, яка не буде задіяна в роботі через замінування. В цьому році навіть не сподіваються зайти на ці поля, щоб хоча б їх переорати. Працювати будуть на тих землях, що зберегли і зуміли розмінувати у минулому році.
Як і раніше, у сівозміні Групи «АГРОТРЕЙД» домінують озимі ріпак та пшениця, соняшник. За словами директора агропромислового департаменту Групи «АГРОТРЕЙД» Олександра Овсяника, розподіл площ земельного банку здійснюється, виходячи з принципу економічної ефективності та урахування агрономічних правил.
Олександр Овсяник
директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
«Адже якщо не дотримуватися сівозміни, це все матиме негативні наслідки з хворобами, бур’янами та падалицями, що доведеться компенсовувати внесення додаткових ЗЗР. У 2024 році у нас залишаться незмінні площі під соєю, соняшником та озимим ріпаком. Водночас зменшимо посіви кукурудзи, оскільки, за прогнозами, економічна привабливість культури впаде. Натомість посіємо більше ярої пшениці, яка традиційно приносить гарну врожайність і зазвичай високий клас зерна».
Загалом озимою пшеницею у холдингу засіяли 23,93% земельного банку, а озимим ріпаком — 17,33%. Під соняшник відвели 19,79% площ, під сою — 13,35%. Ще 10,43% під кукурудзу, 5,83% — під яру пшеницю і 0,35% — під технічні коноплі.
Цукрові буряки, як альтернатива кукурудзі
В МХП під озиму пшеницю відвели 39,5 тис. га, а під озимий ріпак 34,5 тис. га. Цього року господарства холдингу зменшили на 8% площі під кукурудзою (125 тис. га) та на 19% під соняшником (48,5 тис. га). Натомість зросли площі під соєю на 31% (до 78 тис. га) та цукровими буряками на 120% (до 7 тис. га).
«Такий вибір сівозміни пов'язаний з кон’юнктурою ринку, адже сьогодні немає однієї культури, яка б визначила результат», — кажуть в компанії.
В компанії «ТАС Агро» в цьому сезоні більше посіяли озимих, зокрема, ріпаку, і зменшили посіви кукурудзи на 6,8 тис. га. Також другий рік поспіль будуть вирощувати цукровий буряк, оскільки вважають його гарною альтернативою кукурудзі. Під буряк зарезервували посівні площі на Західному кластері.
У «ТАС Агро» поступово змінюють підходи до технології обробітку ґрунту. Цього року відмовляться від оранки. Глибоке розпушування застосовуватимуть у всіх кластерах, крім Південного. Там ставку роблять на мінімальний обробіток та strip-till. У коментарі SuperAgronom.com директор з виробництва «ТАС Агро» Віталій Ванчуляк розповів, що відмова від оранки допоможе скоротити витрати на техніку, пальне, оптимізувати чисельність персоналу, знизити норми використання добрив, поліпшити структуру ґрунту і підвищити родючість.
Як агрохолдинги оптимізують свої витрати на добрива?
В LNZ Group кажуть, що треба з розумом підходити до економії на добривах. Наприклад, в компанії поділили всі поля на три категорії (кращі, середні та гірші) і відповідно до категорії планують рівень врожайності та систем живлення.
В ГК «Агрейн» допомагають розумно економити на добривах технології точного землеробства, якими компанія користується вже третій рік. За словами Тараса Корнієнка, заступника начальника відділу рослинництва ГК «Агрейн», якщо раніше в середньому при вирощуванні кукурудзи використовували 120-150 кг/га азоту, то зараз, завдяки елементам точного землеробства, вносять всього 85 кг/га.
Суттєво зменшили і використання фосфорно-калійних добрив. Минулого року взагалі відмовилися від них. Цього року закупили калійні добрива і внесли диференційовано на тих полях, де був проведений агрохімічний аналіз ґрунту.
Також у господарствах групи застосовують роздільне внесення добрив при живленні кукурудзи. Дають 25 кг азоту при посіві, ще 60-70 кг діючої речовини вносять пізніше за допомогою культиваторів або системи Y-Drop (внесення рідких добрив біля коренів рослин).
Тарас Корнієнко
заступник начальника відділу рослинництва ГК «Агрейн»
«Єдиним лімітуючим фактором отримання гарних врожаїв на сьогоднішній день є волога. Тому в цьому році ми збільшуємо площі під strip-till для соняшника та кукурудзи. Минулого року саме ця технологія в засушливих умовах дала найбільші врожаї. Різниця майже в тонну по соняшнику, якщо порівнювати з класичною технологією».
ГК «Агрейн» також робить ставку на олійні — соняшник і ріпак. Зокрема, площі під соняшником зростуть, а ось ріпаком через несприятливі погодні умови восени засіяли тільки 1 тис. га. Збільшили площі і під озимою пшеницею— 23,4 тис. га — в рахунок зменшення площі під кукурудзу. Зростання площ під соняшником та пшеницею зумовлено винятково агрономічним підходом — структура планувалася в межах сівозміни.
Тарас Корнієнко
заступник начальника відділу рослинництва ГК «Агрейн»
«З 2019 року у нас затверджена стратегія п’ятирічної сівозміни. Тобто кожні п’ять років ми її переглядаємо і робимо коригування. Водночас, щоб розвантажити поля від таких попередників, як ріпак і соняшник, ми три роки вирощуємо кукурудзу по кукурудзі. В цьому році співпало так, що на цих полях треба сіяти соняшник. Плюс частина полів знаходиться у прикордонних областях, і минулого року там нічого не сіялося. У сезоні 2023/2024 ми там посіяли озиму пшеницю».
Компанія не обробляє ті поля, які знаходяться у 20-кілометровій зоні — це 15 тис. га, від кордону з росією. Також потребують розмінування 10 тис. га земель у Харківській області.
Забезпеченість насінням, добривами та ЗЗР
Майже всі опитані агрохолдинги повідомили, що проблем з постачанням ТМЦ не мають. Деякі зараз на стадії контрактування з постачальниками.
Засновник Ukravit Віталій Ільченко рекомендує аграріям сплачувати тільки за поставлений товар.
Віталій Ільченко
засновник Ukravit
«З огляду на перебої в роботі міжнародної логістики можливий тимчасовий дефіцит певних виробничих ресурсів через збільшення строків постачання. Плюс велика кількість постачальників цих ресурсів у зв’язку з неможливістю кредитуватися будуть брати передплату зі своїх клієнтів, щоб завезти необхідні продукти. І з об’єктивних причин чимало з них не зможуть виконати свої зобов’язання, через що може повторитися ситуація 2022 року. Тож аграріям варто бути обережними та сплачувати тільки за поставлений товар».
Він також наголошує, що на тлі дефіциту та здорожчання ресурсів може погіршитися ситуація з фальсифікатом. Тому найкраще перевіряти ЗЗР, добрива та насіння перед купівлею в лабораторних умовах. А якщо немає такої можливості, вимагати в постачальника фіскальні чеки та податкові накладні (навіть якщо купуєте за готівку) або купувати в кредит.
Чи закуповували аграрії нову техніку на посівну 2024?
«Бути чи не бути. Мабуть, таким виразом з «Гамлета» можна коротко відповісти на дане питання», — говорить Леонид Кулик, менеджер з розвитку техніки Fendt у країнах Східної Європи.
За його словами, вибір «Бути» аграрії України прийняли для себе в перші години 24 лютого 2022 року і він передбачає клопітку роботу та продовження розвитку агропідприємств в умовах постійних викликів через війну. Передове агровиробництво неможливе без ефективних технологій, техніки та обладання. Оскільки не всі українські агропідприємства були переоснащенні ефективною технікою до початку повномасштабного вторгнення, то багатьом доводиться проводити дану роботу вже під час війни.
Леонид Кулик
менеджер з розвитку техніки Fendt у країнах Східної Європи
«2024 рік не є виключенням. Агропідприємства, як великі, так і менші, продовжують оснащуватись ефективною і новою технікою. Певною мірою попит породжений зміною технологій та сівозміни для забезпечення яких потрібна нова та більш продуктивна техніка. А в деякій — заміною дуже застарілої техніки, подальша експлуатація котрої несе великі ризики простоїв в самий важливий час».
Як зауважив Леонид Кулик, у 2024 році планується розширення портфеля продуктів Fendt в Україні. Нещодавно дистриб’ютором «АБА «АСТРА» була проведена перша демонстрація нової генерації гученичних тракторів Fendt 1100 Vario MT, а саме моделі 1162 Vario MT. I це ще не все, що заплановано на цей рік. В компанії хочуть зберегти інтригу і обіцяють деталі розповісти трохи згодом.
Леонид Кулик
менеджер з розвитку техніки Fendt у країнах Східної Європи
«Варто відмітити, що для українських аграріїв діють спеціальні умови і ціни на техніку Fendt, які суттєво відрізняються від європейських. І над цими умовами постійно працює наша команда в Україні».
До речі, експерт говорить, що вимоги наших аграріїв вирізняються від європейських, тому і моделі техніки поставляються в Україну більш потужніші та продуктивніші.
Продовжують укомплектовувати технікою напрямок овочівництва в «СП «ПАЕК». У минулому році компанія розпочала процес механізації посіву, висадки та збору врожаю, сортування.
Юрій Кормишкін
власник ТОВ «СП «ПАЕК»
«У цьому році, у зв’язку зі збільшенням площ під овочівництво, механізація окремих процесів буде посилена. Це здійснюється з двох причин: по-перше, механізація виробництва дозволяє компенсувати дефіцит кадрів, по-друге, прискорює виконання окремих операцій, що у свою чергу економить час, зберігає якісні характеристики товару та підвищує рентабельність вирощеного продукту».
А ось нову техніку для зернових та олійних поки купувати не будуть. За словами Юрія Кормишкіна, незважаючи на те, що за останні два роки 15% техніки було знищено або вкрадено окупантами, господарства справляються: ту, яка підривається на полі — відновлюють, ту, що ламається — ремонтують.
А що там із сервісним обслуговуванням та наявністю запчастин? За словами Леонида Кулика, сервісне обслуговування техніки Fendt в Україні забезпечують та здійснюють офіційні дистриб'ютори. На сьогодні їх п’ять: компанії «Агроструктура», «АБА «АСТРА», «Агропроммонтаж», «Агроспейс» та «Цеппелін». Дистриб’ютори, як і інші компанії в Україні, теж зіштовхнулися з кадровими проблемами.
Леонид Кулик
менеджер з розвитку техніки Fendt у країнах Східної Європи
«Разом з тим, маючи глибоке розуміння важливості повноцінної роботи агросектору України і залежність країни, в цьому році (як і в попередніх), ми проводимо навчання сервісних інженерів дистриб'юторів для підвищення кваліфікації. Дистриб'тори зі свого боку проводять міжсезонні навчання для операторів техніки Fendt».
Леонид Кулик також зауважив, що сьогодні на строки постачання техніки, запасних частин та й будь-яких інших товарів з країн Європи в Україну впливають акції протестів сусідів на наших західних кордонах. Разом з тим поточна ситуація не є новою для українського бізнесу. За словами експерта, багато хто зробив висновки ще восени і сформував додаткові резерви запчастин. В такому форматі підготувались і дистриб'ютори.
Фінансування посівної
Крім погодних умов, які можуть суттєво вплинути на кількість та якість урожаю, в цей сезон багато агровиробників заходять із обмеженими фінансовими ресурсами, відзначає директор з продажів Ukravit Сергій Іванів.
Щоб допомогти своїм партнерам, дистриб’ютори та виробники насіння, ЗЗР і добрив пропонують їм різні умови фінансування. Зокрема, Ukravit співпрацює з Програмою USAID АГРО. А цього сезону у партнерстві з «Укргазбанком» пропонує аграріям спеціальні умови фінансування з мінімальною ставкою 0,01% на строк до 9 місяців на придбання ЗЗР, мікродобрив та насіння.
ГК «Агрейн» та Група АГРОТРЕЙД посівну фінансують частково за свої кошти, а частково за кредитні. А ось «ПАЕК» — тільки за кредитні.
Юрій Кормишкін
власник ТОВ «СП «ПАЕК»
«Цьогорічна посівна кампанія стартувала виключно за рахунок кредитних коштів, а також залучених у рамках державної програми «5-7-9%». За останні два роки в аграріїв практично не зосталось власних коштів для капітальних інвестицій в розвиток власного господарства».
Як нам розповіли в ПУМБ, основні фінансові потреби аграріїв в останні два роки задовольняються переважно двома державними програмами: «Доступні кредити 5-7-9%» та за рахунок держгарантій Мінфіну.
«У сегменті малого бізнесу програма «5-7-9%» стала домінуючою, якщо порівнювати з іншими кредитними продуктами за ринковою ставкою. Їх частка в портфелі банку сягає 95%. Якщо подивитися на середній бізнес (бізнес із річною виручкою від 150 млн грн до 1,5 млрд грн), то фінансування таких клієнтів за програмою «5-7-9%» становить приблизно 55–60%. А от переважна більшість великого бізнесу кредитувалася за ринковою ставкою», — повідомили в ПУМБ.
В банку також відмітили, що до тих клієнтів, які працюють у зонах, наближених до лінії зіткнення, застосовуються найбільші обмеження щодо кредитування.
В зонах з помірним ризиком — запити розглядаються в індивідуальному порядку і з урахуванням хеджування воєнних ризиків через географічне розташування. До уваги приймаються такі фактори, як наявність у клієнта альтернативних доходоутворюючих активів в «зеленій» зоні, розташування і мобільність предметів забезпечення, здатність релокуватися у випадку воєнних ризиків тощо.
«Якщо порівнювати вимоги до клієнтів-позичальників зараз і до початку широкомасштабної війни, можна сказати, що сьогодні умови стали навіть більш лояльними. Метрики боргового навантаження повернулися до довоєнних, а для сільського господарства в розрахунках майбутніх грошових потоків навіть були підвищені», — кажуть у ПУМБ.
І додають, що агробізнес може скористатися єдиним Генеральним кредитним лімітом. Як це працює? Банк аналізує, яку максимально можливу суму кредитних коштів може обслуговувати агрокомпанія та, відповідно до цього, встановлює йому грошовий ліміт. У разі виникнення виробничої необхідності (поповнення обігових коштів, на придбання с/г техніки та транспорту тощо) клієнт може швидко взяти кредит у рамках ліміту на свої потреби. Фінансовий стан його бізнесу повторно перевірятись банком не буде.
Що у підсумку отримує клієнт? Йому не потрібно кожного разу при оформленні кредиту, проходити процедуру фінансової оцінки та збирати купу паперів. Особливо це актуально, якщо кошти потрібні «на вчора». Сума ліміту встановлюється у термін на рік. В рамках ліміту можна оформити декілька кредитів.
Брак кадрів
Говорячи про посівну 2024, не можемо не торкнутися теми кадрового голоду. Всі опитані агрохолдинги вказали на цю проблему. Так, у Групі «АГРОТРЕЙД» через мобілізацію відчувається дефіцит механізаторів.
Олександр Овсяник
директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
«Всі розуміють, що потрібно воювати, але також необхідні і працівники для економіки».
Про дефіцит трактористів розповіли і в МХП. У «СП «ПАЕК» не можуть повноцінно укомплектувати бригади і через мобілізацію, і через виїзд значної частини населення з Миколаївської області.
Юрій Кормишкін
власник ТОВ «СП «ПАЕК»
«Будемо чесними — дехто просто не хоче працювати в таких умовах. У нашій компанії, щоб компенсувати нестачу людей, пішли декількома шляхами: механізація операцій, виробництва, де це можливо; на деяких напрямках певні види робіт почали виконувати жінки; активно ведеться співпраця з аграрними закладами вищої освіти по залученню студентів та випускників».
У «ТАС Агро» мають кадровий резерв по критичних спеціальностях. Водночас зауважують, що зараз перед агросектором стоїть новий виклик — дефіцит висококваліфікованих кадрів.
Віталій Ванчуляк
директор з виробництва
«ТАС Агро»
«Мільйони українців виїхали за кордон та стали внутрішніми переселенцями. Більшість з них кваліфіковані кадри, яких буде дуже важко повернути. Щодо виробничих спеціальностей — механізаторів, водіїв — то вони здебільшого попадають під мобілізацію. Це, певно, глобальна проблема для всіх агрокомпаній».
У ГК «Агрейн» частково вирішили проблему за рахунок переселення робітників з постраждалих підприємств.
Тарас Корнієнко
заступник начальника відділу рослинництва ГК «Агрейн»
«Два наші агропідприємства Харківській області майже повністю зруйновані, не обробляється 10 тис. га. То ми тих агрономів та механізаторів, яких не забрали до лав ЗСУ, звідти переселили у більш безпечні регіони, надали житло і працевлаштували на своїх підприємствах. Але все одно кадровий голод є. Тож зараз активно займаємося бронюванням співробітників».
Наталія Родак, Віолетта Громова, Latifundist.com
