Марта Борсук, власниця перевантажувального терміналу у Дорогуську, про польських фермерів, зменшення потоку зерна через кордон та складнощі у роботі з Укрзалізницею


Джерело фото: Latifundist.com

Ми часто розповідаємо про те, з якими проблемами стикаються українські «сухі порти» на західних кордонах через протести європейських фермерів. А як працюють термінали по інший бік кордону? Цього разу даємо слово польській стороні. 

З Мартою Борсук, власницею перевантажувального терміналу «Борсук» у Дорогуську, нас познайомив спільний український трейдер. 

Термінал працює з 1992 року. Тут можна перевантажити агропродукцію, товари для будівельної промисловості та енергетики з широкої на європейську колію, а також відправити їх автотранспортом у кінцеву точку по всій Європі. 

Як зараз працює перехід у Дорогуську? Як протести польських фермерів вплинули на роботу терміналу? Які об’єми української агропродукції перевантажуються і що з  якістю зерна? Чому Марта Борсук нарікає на роботу «Укрзалізниці»? Про все це в ексклюзивному інтерв’ю.

Latifundist.com: У березні, щоб заспокоїти протестуючих польських фермерів, влада обіцяла заборонити транзит частини української агропродукції. Як ви сприйняли ці новини?

Марта Борсук: Транзит не шкідливий для польського ринку. Тому, на мою думку, те правове рішення, яке на даний момент прийняте, а саме дозволити тільки транзит українського зерна через Польщу, непогане.

Latifundist.com: У Польщі не всі, дотичні до агросфери, поділяють ваші думки.

Марта Борсук: Тут є певні кола, які зацікавлені в дезінформації фермерів. Вони публікують матеріали на агропорталах, у різних щоденних газетах, у Фейсбуці та Інстаграмі. Їх мета — змусити польських фермерів думати, що українське зерно є загрозою для них, що воно не йде транзитом, а потрапляє на територію Польщі. Але це ж абсолютна неправда. 

Жоден митник на польсько-українському кордоні не оформить зерно на імпорт. Все, що йде транзитом, йде потягами до портів.

Жоден митник на польсько-українському кордоні не оформить зерно на імпорт. Все, що йде транзитом, йде потягами до портів. Ми навіть робимо такі потяги, які йдуть не тільки до польських портів, а й до портів Західної Європи — Гамбургу, Роттердама.

Є певні кола, які зацікавлені в дезінформації польських фермерів.

Latifundist.com: Яка зараз ситуація з перевалкою зернових на вашому терміналі?

Марта Борсук: Термінал працює. Зараз трохи менше перевалює зернових. Ми перевантажуємо з широкої на європейську колію. А зараз все більше товарів почали йти з України по європейській колії. 

Менше зерна, але щось завжди йде і ніяких формальних перешкод для роботи немає. Митниця пропускає товари, які йдуть транзитом. Все робиться по закону, ставляться пломби. Можливо, дещо не вистачає самих працівників на митниці.

Latifundist.com: Які у вас потужності перевалки?

Марта Борсук: Ми можемо перевантажувати до 6 тис. т на день, але, звичайно, такого об’єму у нас зараз немає. Клієнти трохи зменшили перевезення товарів.

Latifundist.com: У тому числі і через протести фермерів на кордоні?

Марта Борсук: Так, думаю, що це основна причина. Вони бояться фермерських протестів. Я бачила в інтернеті ці відео, і читала, що є певні ексцеси (ймовірно, мова йде про розсипане збіжжя з вантажних вагонів на переході «Медика-Шегині» — прим. ред.). У нас нічого такого не було. Але клієнти знають про такі ситуації і трохи обмежили проходження зерна.

Latifundist.com: Зараз яку частку займає агропродукція на терміналі?

Марта Борсук: Точно менше половини всіх вантажів.  

Latifundist.com: Під час протестів у лютому польські соцмережі заполонили вірусні відео про «гниле зерно» з України. Чи вам доводилося мати справу з неякісним українським зерном?

Марта Борсук: У нас немає лабораторії і я не займаюся цим питанням. Я візуально бачу, що це звичайне зерно. Не можу нічого поганого про нього сказати, але знаю з розмов з покупцями, що зерно гарної якості. Якщо на нього є покупці в Європі, значить все з якістю там добре, чи не так?

Latifundist.com: Крім зменшення об’ємів поставок зерна, з якими ще проблемами зіштовхнулися?

Марта Борсук: Останнім часом трохи погіршилася співпраця з українською залізницею. У тому сенсі, що нам не кажуть чітко, коли саме прийдуть потяги. Раніше ми завжди мали уявлення про те, коли прийде потяг — у найближчі кілька днів, чи умовно завтра. Сьогодні ж важко отримати цю інформацію. Наприклад, в офісі «Укрзалізниці» обіцяють, що потяг от-от надійде, а виявляється, що станеться це через тиждень. А потрібен він нам вже завтра.

Знаю з розмов з покупцями, що зерно гарної якості. Якщо на нього є покупці в Європі, значить все з якістю там добре, чи не так?

Latifundist.com: Як гадаєте, з чим пов'язаний цей брак комунікації?

Марта Борсук: Мені складно відповісти на це питання. Я не знаю, чи тут корупція задіяна, чи щось інше. Я нікого не хапала за руку, тому не можу прямо стверджувати, але якісь здогадки є.

Я за те, щоб покращити комунікацію. Щоб був якийсь стабільний потік інформації з боку «Укрзалізниці». Щоб ми точно знали, коли очікувати потяги. Бо зараз як? Певні товари повинні прийти завтра, а приходять упродовж тижня. Інші повинні були приїхати через тиждень, а приїхали сьогодні.

Latifundist.com: В результаті простої транспорту.

Марта Борсук: Звісно, і ці витрати лягають на плечі клієнтів. Європейський перевізник прибуває на термінал і чекає тиждень на товар, бо затримка з української сторони. Звісно, що за цей простій клієнт йому повинен заплатити, адже ніхто не буде тримати потяг безкоштовно цілий тиждень. Це великі гроші. В результаті клієнт розриває контракт, бо він не окупається. Тобто справа навіть не у потужностях і технічній спроможності мого терміналу. Справа у тому, що нам складно спілкуватися з офісом української залізниці.

От, наприклад, ми співпрацюємо з PKP Cargo. Були ситуації, коли вони, орієнтуючись на час у контракті, приїхали, і вимушені були назад повернутися порожніми, бо не отримали з української сторони вагонів. Чому? Бо немає налагодженої співпраці з українською залізницею. Немає інформаційного потоку. А він насправді сьогодні є дуже важливим. Це основа.

Latifundist.com: До речі, як швидко робиться перевалка на вашому терміналі?

Марта Борсук: В залежності від товару перевантаження відбувається за 4-15 годин. Не буває так, що потяг стоїть на перевантаженні день чи два. Це неможливо і ніколи такого не було. Але у мене немає точної інформації, коли цей потяг повинен прийти.

Latifundist.com: Так було завжди?

Марта Борсук: Раніше було інакше і ми нормально працювали. Але упродовж кількох місяців стає все гірше і гірше у цьому відношенні. Ми ніколи не знаємо, що прийде і коли. Хотілося б, щоб хтось втрутився в це питання.

Latifundist.com: У ває припущення, чому так відбувається?

Марта Борсук: Я розумію, що в країні війна і є певні перебої з постачанням електроенергії. Можливо, локомотив стоїть без пального. Все може бути. Але це питання кількох годин, можливо, дня, а не тижня. І в цей період курсують інші поїзди. Тобто справа все-таки не в цьому.

Latifundist.com: Ми чули також, що є проблема з «конкуренцією» в пасажирських і вантажних потягах. Точніше, що митники не можуть паралельно їх перевіряти. 

Марта Борсук: Українській та польській владі варто було б також подумати над тим, чи є потреба у такій кількості пасажирських поїздів, які курсують щодня через Дорогуськ.

Latifundist.com: Нагадайте, скільки їх?

Марта Борсук: Це п’ять поїздів. І я не думаю, що вони повністю заповнені. Кожного разу, як пасажирський потяг перетинає кордон, рух на переході зупиняється на щонайменше дві години. Якщо це п’ять поїздів, які стоять по дві години, то за день витрачається десять годин! 

Уявіть, 10 годин на день ми не можемо нормально працювати! Адже коди в'їжджає пасажирський потяг, рух між Дорогуськом і Хелмом повністю зупиняється. І я постійно чую оголошення про те, що наші потяги не можуть їхати, бо їде пасажирський. Мені здається, що з польської та української сторони треба призначити спеціальних людей, які б контролювати цей безлад.

Latifundist.com: Пропонуєте зменшити кількість поїздів?

Марта Борсук: Я ні в якому разі не закликаю припинити пасажиропотік. Він потрібен. Бо багато українців зараз за межами України, і, передусім, жінок. Вони приїздять в Україну, щоб вирішити певні сімейні справи, потім повертаються назад до своїх дітей. Я це все розумію. Але треба підходити до цього раціонально. Робити стільки відправлень, скільки потрібно, а не відправляти заради відправлення. Сісти і порахувати, скільки насправді потрібно поїздів. Бо зараз, я думаю, цей трафік не такий інтенсивний, як був у перші місяці великої війни. Якщо один чи навіть два потяги прибрати з графіка, ніякої трагедії не станеться.

А ще ж сюди додайте, що через наш перехід польські політики їздять в Україну, або ваші до нас у Польщу. Тоді весь рух повністю зупиняється. Коли відбувається така довга затримка, то всі знають, що Дуда або Зеленський їдуть, чи міністр закордонних справ. 

А це невеличкий перехід. Тут будь-яка пауза у кілька годин вже дезорганізовує роботу. Перехід не гумовий з точки зору часу. В добі то всього 24 години. А тепер відніміть оці всі вимушені простої. На відправку наших товарів залишиться не так і багато часу. Тому я за те, щоб раціонально підійти до цього питання.

Ну вдумайтеся: по широкій колії заходить два товарних потяги на день. Ми самі можемо зробити ці два потяги на одному терміналі, а у нас їх три.

Нам складно спілкуватися з офісом української залізниці.

Latifundist.com: А ви працюєте по широкій колії?

Марта Борсук: Так, ми робимо багато вантажів по LHS (Linia Hutnicza Szerokotorowa — металургійна ширококолійна лінія, що простягається від залізничного переходу в Грубешові до залізничної станції Славкув Південний LHS — прим. ред.). Можемо перевантажувати широкий асортимент товарів. Це зерно, вугілля, глина, польовий шпат, шлак, добрива, руди, залізо тощо. Працюємо з різними підрядними організаціями, як малими, так і великими. Можемо відправляти кілька поїздів на день. Але в даний момент з тією пропускною спроможністю, яка є на кордоні, (а вона дуже обмежена), нам складно працювати.

Мій чоловік каже, що якби не корупція, то все було б інакше. Напевно, в цих словах є сенс. Адже, коли ви не знаєте, що відбувається, то все зводиться до грошей. Чи не так?

Latifundist.com: Компанія «Борсук» це сімейний бізнес?

Марта Борсук: Так. Ми з чоловіком — основні власники компанії. Але наші дорослі діти теж працюють з нами. Загалом штат компанії налічує 80 працівників.

Latifundist.com: На вашому сайті вказано, що не тільки перевалкою займаєтеся.

Марта Борсук: Так, ми надаємо і інші послуги, які так чи інакше пов’язані з перевалкою. Наприклад, у нас є автопарк з вантажних автомобілей. Тому якщо клієнту потрібно, щоб після розвантаження вагону ми відвезли його товар автотранспортом у певну точку — ми це можемо зробити. Автопарк постійно розширюємо і зараз на одному терміналі можемо вантажити до 130 авто на день. Тобто намагаємося розвиватися і адаптуватися до потреб ринку.

Олена Агаджанова-Гонсалес, Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus