Уряд прийняв режим мінімально допустимих експортних цін, але він так і не діє. Коли запрацює, що буде з форвардами і скільки зібрали фуражу і продоволки — відповідає на Trend & Hedge Club Тарас Висоцький
Джерело фото: Мінагрополітики
Уряд ухвалив порядок розрахунку мінімально допустимих експортних цін для низки видів агропродукції. Почнуть вони діяти тільки після запровадження режиму експортного забезпечення. Орієнтовно Мінагрополітики прогнозує, що це може статися з 1 жовтня.
Про те, як будуть розраховуватися мінімальні експортні ціни та на які товари вони поширюватимуться — ми детально писали тут.
Але новий режим зачіпає не тільки експорт, а й внутрішній ринок, зокрема, форвардні контракти, які тільки навесні в Україні запустила низка трейдерів. Тобто, якщо аграрій уклав контракт на поставку кукурудзи у лютому, то як у такому разі будуть розраховуватися мінімальні експортні ціни? Роз'яснення дав в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час нещодавнього засідання Trend and Hedge Club.
Він також розповів, яку квоту на експорт продовольчої пшениці пропонують запровадити українські борошномели. Яка очікується врожайність кукурудзи та соняшнику з урахуванням нинішніх погодних умов, та які програми вже діють, а які запускає для аграріїв з прифронтових територій Мінагрополітики.
Як будуть працювати форвардні контракти, коли в дію вступить механізм експортного забезпечення?
Тарас Висоцький: Згідно з законом, якщо форвардний контракт укладено в період встановлення мінімально допустимих експортних цін, то береться ціна, яка діяла на момент підписання контракту.
Наприклад, механізм експортного забезпечення почав діяти з 1 жовтня, а форвардний контракт підписано у листопаді з поставкою у лютому. Оскільки мінімальна експортна ціна встановлюється на місяць, то якщо у листопаді вона буде на рівні 120$/т, це означає, що форвардний контракт не може бути меншим за неї.
Наші розрахунки показують, що мінімальна ціна очікується меншою: що на дату підписання форварду, що на дату продажу.
Мінімальні експортні ціни будуть публічними. З ними можна буде ознайомитися на сайті Мінагрополітики. Застосовуватися вони будуть з дня, наступного за днем їх розміщення на сайті. Якщо, припустимо, стався форс-мажор і ціна не оновилась, тоді діятиме попередня.
Якщо форвардний контракт було підписано у липні-серпні поточного року, а поставка в листопаді, коли вже почав діяти механізм експортного забезпечення?
Тарас Висоцький: Мінагрополітики встановлює мінімально допустимі експортні ціни за попередні 6 місяців. Тобто якщо механізм експортного забезпечення вступить в силу з 1 жовтня 2024 року, то ми встановимо мінімальні експортні ціни по такому ж ретроперспективному алгоритму з квітня по вересень 2024 року. Відповідно ціна в контракті, який був підписаний в цей період, не може бути меншою.
Ми також попросили учасників ринку через профільні асоціації звернутися до Мінагрополітики, Мінекономіки, Державної податкової служби та Державної митної служби щодо трактування поняття форвардного контракту. Далі ми це опрацюємо і офіційно повідомимо критерії, яким повинен відповідати форвардний контракт, щоб таким вважатися.
Чи немає питань від податкової про те, що згідно з постановою, ціни будуть нараховуватися в валюті, а за законодавством України, всі розрахунки у нас у гривні?
Тарас Висоцький: В законі чітко прописано, що ціни перераховуються по курсу НБУ на поточну дату. Тобто є чіткий алгоритм перерахунку в одну і другу сторону.
Як податкова вбачає механізм експортного забезпечення?
Тарас Висоцький: Мінфін має винести на розгляд уряду зміни до постанови №1165. І зараз це теж публічно обговорюється. Якщо коротко:
- Там, де вже закладається цей механізм зв’язку, без реєстрації податкової декларації неможливо буде оформити митну декларацію.
- Чітко прописуються критерії безумовної реєстрації податкової декларації або критерії віднесення підприємства до ризикового.
- Якщо є успішне повернення 80%+ валютної виручки, значить є право на повернення експортного ПДВ. Немає — поверніть валютну виручку і приходьте по експортне ПДВ.
Зерновий Меморандум: на експорт яких культур планується встановлення квот?
Тарас Висоцький: Так, підписаний Меморандум по зернових між Мінагрополітики та учасниками ринку. Наразі йде дискусія про додаток, а саме — узгодження позицій щодо квоти на експорт пшениці.
Базова пропозиція для обговорення — встановити обсяг квоти на експорт пшениці з України у 2024/25 МГ на рівні 16,2 млн т. Ми подивилися на баланси, подискутували і вийшло, що це адекватний показник з урахуванням поточного виробництва на рівні 22 млн т. По цьому питанню, ймовірно, всі погодяться.
Думки у нас розійшлися тільки щодо квоти на відвантаження пшениці із вмістом білка 11% і вище, який переробна галузь пропонує встановити на рівні 4,6 млн т.
Про інші культури поки мова не йде. До кінця тижня ми чекаємо на позиції сторін для кінцевого узгодження додатку до меморандуму.
Що з якістю пшениці цього року?
Тарас Висоцький: Як я вже сказав, ми очікуємо врожай пшениці на рівні 21,8 млн т. Аналітичне агентство, яке з певною регулярністю робить аналізи для нас, прогнозує тільки 30% продовольчої пшениці. Але, з того, що ми чуємо з ринку, цифри набагато вищі — 40-50%.
Тому прогноз Мінагрополітики — приблизно 40% продовольчої пшениці. Плюс не треба забувати, що якість продовольчої пшениці визначається не лише вмістом білку, а багатьма іншими показниками. Іноді можна взяти пшеницю з високим білком, але з низькою натурою чи клейковиною, домішати пшениці, яка за ДСТУ вважатиметься фуражною, і підняти натуру.
Який валовий збір кукурудзи і соняшнику прогнозує Мінагрополітики з урахуванням поточних погодних умов?
Тарас Висоцький: Виникло багато дискусій після виходу звіту USDA, який прогнозує врожай кукурудзи в Україні на рівні 27 млн т. Ми не настільки є оптимістами. Наша базова оцінка — 25 млн т. Дехто говорить, що через дощі у липні у деяких регіонах можливе відновлення посівів. У декого ситуація так і залишається складною. Тому реальний прогноз — 25 млн т.
По соняшнику ми наразі бачимо врожай на рівні 12 млн т. Але це така культура, по якій, судячи з переробки, потім до балансу ще додається 2-3 млн. У цьому році ми очікуємо на додаткові 1,5 млн т.
Які програми діють для аграріїв на прифронтових територіях?
Тарас Висоцький: Це програма 30% знижки на перевезення агропродукції з районів, наближених до зони бойових дій. На неї надали близько 100 млн грн. В бюджеті закладено до 1 млрд.
На територіях активних бойових дій, де працюють реєстри, є пільга на оподаткування. МПЗ, єдиний податок 4 групи, земельний податок, орендна плата на комунальні державні землі — пільга діє і надалі.
На територіях можливих бойових дій, де є мінування і забруднення від вибухів, за рішенням органу самоврядування також можуть надаватися ці пільги.
16 серпня 2024 року Урядом затверджена програма підтримки аграріїв, які працюють на території можливих воєнних дій — вони отримуватимуть від держави по 1 тис. грн за 1 га. А ті, хто працюють на території бойових дій — 2 тис. грн за 1 га. Прийом заявок триватиме з 10 по 25 вересня 2024 року. Всі, хто мають право і подадуть заявки, отримають кошти. Ми дуже вдячні аграріям, які продовжують працювати на цих територіях, і розуміємо, як їм важко сіяти та збирати врожай.
Разом з ФАО цього року продовжимо роздавати безкоштовні зернові рукави. Запити вже зібрали. Ці рукави потрібні тим аграріям, які працюють у 25-кілометровій зоні, там, де є ризик обстрілів, щоб вони не зберігали зерно в одному місці, а розосередили по території. Сумарно треба забезпечити зберігання 1,5 млн т зерна.
