Максим Король: На заводи поїхав соняшник, ціни почали спускатись вниз
Через відсутність соняшнику «Кернел» почав переробляти сою, згодом один з активів зупинив. Загалом біля десяти заводів перейшли на сою, суттєво скоротили переробку соняшнику або призупинили роботу, повідомили нам днями в «Укроліяпром».
Паралельно з очікуванням частини фермерів, що за соняшник платитимуть по 30 тис./т, посипались новини: ціна пішла вниз. То що все ж таки відбувається на ринку? Оперативно розпитали керуючого директора компанії «Віктор і К» («Королівський смак») Максима Короля.
Latifundist.com: Максиме, через відсутність соняшнику один з заводів «Кернела» зупинився. Разом з тим бачимо, що ціна на сировину пішла вниз. То що відбувається?
Максим Король: На мою думку, цього року нас чекає зміщення сезону. Тиждень тому лише почало їхати насіння соняшнику. До останнього фермер тримав сировину, але зараз почався рух. Січень був дуже складним для переробника, всі почали переходили на сою, бо не рахувалась математика.
У «Кернела» три заводи перейшли на сою, один зупинили. «Дніпроолія» перейшла на сою також. Ті, що продовжували працювати на соняху, зменшили виробництво. Ми тут не виняток. З іншого боку, ми побачили цифри — залишки соняшнику досить високі. Тобто сировина є.
Вже чотири дні як поїхав соняшник, ціна пішла вниз. Це вже друга хвиля зниження.
Latifundist.com: На скільки ви зараз завантажені?
Максим Король: Ми збільшуємо обсяги, зараз на 85% завантажені від можливостей.
Latifundist.com: Мова саме про соняшник?
Максим Король: Так. Бо по сої ми на 100% працюємо.
Latifundist.com: Чому поїхав соняшник? Вчора опитував фермерів у Вінниці, частина казали, що чекають ціну 30 тис. грн за тонну.
Максим Король: Все банально просто. Аграріям скоро виходити в поля, їм треба посівмат, ЗЗР, робити обробіток грунту. Ось «НІБУЛОН» почав підживлювати пшеницю. Є певні витрати, треба гроші на зараз. Тож зʼявляється пропозиція на сонях. Ми ж знаємо, як продає фермер: коли ціна вгору, він продає, коли падає — беруть калькулятор, рахують, розуміють, скільки втрачають і починають продавати.
Latifundist.com: А яка динаміка по вартості олії на зовнішніх ринках?
Максим Король: Олія дещо здорожчала, але не настільки як по сировині. Наразі її ціна падає, а паралельно і вартість соняшника, як я вже казав. Маржі не було майже весь місяць. Нарешті зʼявилась, але вона мінімальна.
Latifundist.com: Ви запустили переробку ріпаку в 2023 році, наразі по цій культурі ми вийшли на довоєнну динаміку, коли до нового року він майже весь експортується. Що по його переробці?
Максим Король: У нас «мультикраш» і по сої, і по ріпаку. Зараз дивимось на математику, поки її немає. Але поруч з нею інша проблема: ми не можемо продавати готовий товар в певні країни, де є преміальна ціна. Там стоїть мито, з ним ми неконкурентні. Плюс на сьогодні в Україну зайшли «дочки» великих європейських компаній і скуповують у фермера ріпак по високій ціні.
В цьому сезоні ми переробили біля 40 тис. т ріпаку. Поки рахувалась математика (а це було не у всіх переробників), ми працювали.
Latifundist.com: Що чекаєте в цьому році по переробці ріпаку?
Максим Король: Ріпаку багато не буде. Погода внесла корективи, багато хто не отримав продуктивну вологу, мають погані сходи. Тож ріпак буде коштувати дорого. Не виключаю, що ріпакова олія може потягнути за собою соняшникову, а відповідно — і сонях. Будемо орієнтуватись по ситуації, але вже готуємось по ріпаку до жорсткої конкуренції.
Тут треба дивитися на урожай в Європі. Якщо не буде дефіциту і «дочки» європейських переробників не почнуть все скуповувати, можемо нормально зайти в сезон. І навпаки: якщо отримають поганий врожай, переробка ріпаку у нас буде мінімальна.
Latifundist.com: Очікуєте збільшення посівів по соняшнику?
Максим Король: Бачимо, що кукуркудзи буде більше, по ній гарна рентабельність. Соняху теж буде багато — всі бачать, що його можна продати по високій ціні.
Latifundist.com: Ви запустили ще один завод по переробці соняшнику минулого року. Також торік запустився завод «Золотого дракону» в Умані. Вже не кажу про Старокостянтинів. Конкуренція колосальна. Чим ви керувались, коли запускали новий завод?
Максим Король: Дивіться не просто на соняшник, а на три культури. Це «мультик», а не монозавод.
Так, потужності переробки по соняшнику вищі, ніж сіється насіння. Але в цьому сезоні включилась соя, на яку перейшли заводи. Одна історія, коли ви збираєте 2 млн т і переробляєте 800 тис. т. А інша річ, коли у вас 6 млн т. Хай виробництво буде біля 3 млн т. Соя балансує переробку. Плюс фермер знову йде в соняшник, бо бачить рентабельність.
Latifundist.com: Недавно експортували два судна з соняшником. Так, обʼєми там невеликі, погоди не створюють. Але все рівно видається дивно, адже внутрішній переробник готовий за нього платити високу ціну. Чому тоді експортували, маєте припущення?
Максим Король: Думаю, це тіньовий ринок, куплений за готівку соняшник, залучають якісь дешеві інструменти. Бо, справді, всередині дика конкуренція, ми боремось за кожен лот, даємо індивідуальні ціни, а тут накупили обʼєм під «лодку» і експортували. Дивні речі.
Плюс не забувайте, що кожного року мито на експорт соняшнику падає по 1%. З цим теж проблеми. У наступні роки ми можемо побачити більше експорту, якщо держава не поверне це мито.
Latifundist.com: Нагадайте, яке у вас співвідношення по соняшниковій олії, скільки на внутрішній ринок йде, а скільки на експорт?
Максим Король: 30% внутрішній ринок, 70% — експорт.
Latifundist.com: У вас змінилась географія ринків, зважаючи на демпінг росіян на ринках Китаю і Індії?
Максим Король: Ні, не змінилась, у нас старі надійні партнери. Але так, заходити на ці ринки все важче, бо дійсно є демпінг з боку росіян.
