Усе виглядає як гра на користь переробників, — Тетяна Алавердова про олійні мита та втрати аграріїв після 4 вересня
Аграрії розраховували на безмитний експорт, але після 4 вересня опинилися перед фактом: за сою і ріпак доведеться платити мито. «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» оцінив свої додаткові витрати у $1,3 млн. Директорка комерційного департаменту холдингу Тетяна Алавердова розповідає, як фермери опинилися у пастці, а ситуація виглядає як гра на користь переробників.
Latifundist.com: Тетяно, як 4 вересня торкнулося вашої компанії?
Тетяна Алавердова: Ми прокинулися і дізналися, що повинні доводити, що ми товаровиробники. Але в законі, ухваленому поспіхом, механізму цього просто немає. Почалися наради, консультації при міністерстві, але зрештою на рівні Кабміну озвучили: ви маєте сплачувати мито, якщо хочете експортувати ріпак чи сою.
Latifundist.com: Це прозвучало офіційно?
Тетяна Алавердова: По суті, так. І тут найбільший парадокс: ми реєструємо податкові накладні, ставимо галочки, показуємо, що це наша вирощена продукція. Але податкова відповідає: «Це ваше право ставити чи не ставити галочку, ми перевіряємо тільки ПДВ. Ми не знаємо, ви товаровиробник чи ні».
Інші органи теж не готові взяти на себе відповідальність. Хоча ж у держави є купа інструментів перевірити — від податкових даних до банківських операцій і статистики по врожаю. Але ніхто цим не користується. В результаті ми залишилися без тієї преференції, яку нам обіцяли. Нас завірили, що будемо мати право не платити мито, а на практиці цього права немає.
Latifundist.com: Як це вплинуло на ваші обсяги?
Тетяна Алавердова: У нас підписані контракти і по сої, і по ріпаку. Весь проданий ріпак уже в порту, частина — навіть на судні. Але нам кажуть: на момент експорту закон уже діяв, тому платіть мито. І зараз ми маємо або анулювати попередні ПМД, або подавати нові документи.
За нашими підрахунками, це означає близько $1,3 млн додаткових витрат — фактично прямих втрат для компанії.
Latifundist.com: А що з соєю?
Тетяна Алавердова: Ситуація схожа. Ми не найбільший гравець, є компанії з більшими обсягами, але і в нас частина сої та ріпаку залишилась непроданою. Тепер ми змушені закладати мінус 10% у бюджет. На внутрішньому ринку нас теж дисконтують у ціні.
Latifundist.com: Якою є реакція переробників?
Тетяна Алавердова: Вони трохи підняли закупівельну ціну, щоб показати: вигідніше вести до них, ніж платити мито. Але я це сприймаю як маніпуляцію. Насправді ціна впала приблизно на 8%. Тобто дисконт менший, ніж саме мито, але він усе одно відчутний.
Мені найбільше шкода малих фермерів. Вони потрапили в пастку — планували експортувати, розраховували на гроші, а тепер просто не мають ресурсу, щоб заплатити мито. Особливо це боляче в регіонах, які постраждали від посухи: там фермери опинилися у повній пастці.
Latifundist.com: А що в портах відбувається?
Тетяна Алавердова: Стоять судна. Мультинаціонали вимушені платити демередж, бо не можуть оформити вантаж. Наприклад, Cargill заводить судна, але вони вже по п’ять діб чекають на Суліні. Ще кілька суден стоїть безпосередньо в портах.
Latifundist.com: Є шанс відсудити втрати?
Тетяна Алавердова: Влада каже: йдіть законним шляхом, подавайте в суд. Але ми розуміємо, що це роки, і ще питання, чи повернуть кошти. Є варіант напрацювати механізм компенсації для тих, хто заплатив після 4 вересня. Але за нього має проголосувати парламент. А чи проголосує — гарантій ніхто не дає.
Latifundist.com: На вашу думку, це халатність чиновників чи умисна гра на користь переробників?
Тетяна Алавердова: Наразі все вказує на те, що це гра на користь переробників. Я завжди за ринок, але будь-які мита й обмеження — це тиск. Якщо раніше із соняшником це працювало, то зараз — ні.
Latifundist.com: Які настрої серед виробників? Тримати зерно чи продавати переробнику?
Тетяна Алавердова: Все залежить від «кишені». Якщо потрібні гроші — продаєш. Ми, наприклад, поки потримаємо, бо вирощуємо не-ГМО сою. На ринку ж переважно переробляють ГМО, і ми додатково втрачаємо на цьому дисконті.
