Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Успіх Туреччини в переробці зернових на борошно Україна повторити не зможе — Качка
22 лютого 2022, 17:25
Очевидно, що після угоди про ЗВТ, ймовірно будемо перетягувати сюди турецькі млини, але не все так безхмарно. Річ у тому, що Туреччина не переробляє лише українську пшеницю на борошно, вона — змішує українську і російську зернову.
Таку думку висловив заступник міністра економіки України, торговий представник України, заступник голови Ради Міжнародної ради із зерна (IGC) Тарас Качка на «Українському зерновому саміті», передає кореспондент Latifundist.com.
За його словами, Україна експортує до Туреччини до 2 млн т пшениці, тоді як Росія, навіть з експортними митами, експортує як мінімум у два рази більше. Близько 4,2 млн т пшениці.
Він додає, що успіх Туреччини в переробці зернових на борошно і на макаронні вироби Україна повторити не зможе. При такій схемі ми мали б імпортувати 4 млн т російської пшениці. Відтак, важко уявити розвиток подій, за яким Україна б раптом стала імпортувати російську пшеницю в таких обсягах.
«У нас є певний трикутник в чорному колі, навіть чотирикутник. Адже зернові з чотирьох країн, якщо додати Румунію, змішуються та переробляється в Туреччині. Після чого її везуть далі. Чи добре це, чи погано — невідомо», — додав Тарас Качка.
За його словами, наступний сценарій розвитку у рамках ЗВТ з Туреччиною, якщо ситуація з Росією буде розвиватися так, як вона зараз розвивається нині — Росія стане дедалі агресивнішою, зокрема щодо продовольчої безпеки. Відтак, Туреччині та Україні буде вигідно вилучення зернових поміняти на правові гарантії.
«Ми з одного боку ніколи не обмежуємо зернові на експорт в Туреччину, а з іншого боку, щоб для нас теж буде реклама — продавати наше зерно власне в Туреччину, якщо будуть юридичні гарантії», — каже Тарас Качка.
Він акцентує, що до фактичного режиму без мита з часом додасться ще й юридичний режим торгівлі без мит. Відтак, тоді буде сильніший трикутник, коли братимуть участь Україна-Румунія-Туреччина. Тоді торгівля буде відбуватися в іншому форматі.
Тарас Качка додає, що в нас проходить експеримент, який передбачено угодою про ЗВТ з Туреччиною. Тобто, є невелика символічна тарифна квота на борошно, тому що Туреччина практично не імпортує борошно
«Туреччина практично не купує борошно з інших країн, це принципова позиція — не давати ніяких преференцій. Ми вибороли цю 1 тис. т борошна, й побачимо як наша борошномельна галузь скористається цією квотою. Сам факт того, що є можливість зайти на внутрішній ринок Туреччини й зрозуміти як там працює ця галузь. Тому буде цікаво на це подивитись», — каже експерт.
