Україна втратить преміальні ринки зерна, якщо дозволить обіг ГМО — Григоренко
Лідери «Насіннєвої асоціації України» та «Української зернової асоціації» закликають доопрацювати законопроєкти №5839 і №5840, враховуючи у них норми Євросоюзу. Адже такі законопроєкти впливають не тільки на насіннєві компанії, але й на весь цикл агровиробництва.
Про це повідомляє «Насіннєва асоціація України».
«На сьогодні ринки збуту в українських аграріїв кукурудзи — преміальні. До них відносяться, наприклад, ЄС чи Китай. Понад 80% експорту зернового продукту припадає саме на них. Україна ризикує втратити ці країни як ринки збуту, за які насіннєвики і трейдери боролися понад десятиліття. Тому у законопроєктах потрібно враховувати вже існуючу законодавчу практику щодо використання чи повної заборони ГМО», — говорить директорка НАУ Сюзанна Григоренко.
У НАУ акцентували, що у теперішній редакції законопроєкту №5839 передбачається можливість реєстрації в Україні ГМО, які не є авторизовані у ЄС чи навіть заборонені.
У НАУ зауважили, що важливе відкрите публічне обговорення учасників ринку та законотворців щодо ризиків, які містить редакція проєкту станом на середину січня 2023 року. Зміни до даного законопроєкту дозволять не допустити послаблення переговорних позицій в діалозі Україна-ЄС через різницю між задекларованими публічними повідомленнями і тим, що зараз включено до законопроєкту.
Члени НАУ наголошують, що серед наслідків, з якими зіткнуться українські агровиробники:
- втрата експортних ринків насіння у ЄС, зупинка інвестицій та насіннєвих заводів;
- це тягне за собою втрату валютного виторгу, що складає близько 100 млн дол. щороку;
- відсутні регуляції щодо вжиття заходів до розміщених посівів у прикордонних районах з державами, де ГМО заборонене до вирощування, призведе до погіршення відносин;
- відсутність реєстру місць вирощування ГМО не дозволить контролювати виробників та дотримання ними норм висіву;
- неможливість оцінки екологічного ризику до ГМО, що містять гени, які демонструють стійкість до антибіотиків;
- неконтрольоване вирощування ГМО у відкритому ґрунті може здійснити перезапилення не тільки для насіннєвих та товарних посівів цих культур, а інших, наприклад, овочевої кукурудзи, які стрімко набирає популярності в останні роки.
«Ми підтримуємо законопроєкт №5840, оскільки в ньому виважено враховані деталі. Проте, закликаємо доопрацювати законопроєкт. З огляду на те, що Україна кандидат на членство ЄС та Уряд країни працює над тим, аби через 2 роки заявка була схвалена, зараз саме час для впровадження євроінтеграційних законів. Проте над ними варто працювати долучаючи європейських експертів та гармонізуючи нашу законодавчу базу з базою ЄС», — наголосила Сюзанна Григоренко.
За її словами, рішенням може стати доопрацювання та поділ №5839 на два документи, які будуть доопрацьовані: чітко визначені предмет регулювання, суб’єкти, вимоги.
Читайте також: «Оранка чи глибоке рихлення? Дослідження Agrohub про вплив обробітку ґрунту на врожайність в українських агрохолдингах»
Нагадаємо, у листопаді та грудні Верховна Рада прийняла за основу два законопроєкти №5839 і №5840, що мають врегулювати правові та організаційні питання щодо генетично-модифікованих організмів. Однак наразі проєкти документів почали широко обговорюватися з ініціативи насіннєвиків і трейдерів.
Насіннєва асоціація України та Українська зернова асоціація заявили про занепокоєння, адже в такому варіанті, як зараз, проєкт №5839 не узгоджується з позицією України щодо проєвропейського курсу розвитку.
Сергій Герасименко, Latifundist.com, 2022 р.
