Куди летять ціни на зерно, що з логістикою та як фермери обʼєднуються для виживання. Про що ще говорили на Кооперації на 360°
Логістика, яку треба міняти на ходу. Ціни на зерно, що летять вниз. Європа, котра замість відкритих обійм зустрічає заблокованими кордонами. Всі обставини натякають аграрію, що треба змінюватися. Фермерський зліт «Кооперація на 360°» розбирався, як вижити в турбулентний час. Latifundist.com зібрав найцікавіше.
Хочеш вижити — обʼєднуйся
«Кооперація на 360°» — сама назва натякає, що проблеми долати легше разом. В Україні кооперативи не стали природним явищем, як у тій же Франції, але під час війни життя змушує об'єднуватися. Для когось це спосіб сформувати великі партії зерна, щоб потім продати за премію чи навіть самостійно експортувати, для інших — оптово закупитися насінням чи добривами до посівної.
А ось кооператив Ukrainian Agro Connection допомагає своїм членам отримувати гранти на створення переробних потужностей, розказує модератор зльоту і за сумісництвом керівник кооперативу Богдан Купріянов. Сьогодні в кооперативі 5 постійних та 6 асоційованих членів з Чернігівської, Полтавської, Хмельницької, Вінницької та Волинської областей.
«Як працюємо? Наприклад, нещодавно допомогли двом фермерам отримати гранти на створення переробних підприємств. Пройшли з ними всю цю процедуру: від створення бізнес-плану до подачі заявки», — розповідає він.
Кооператив ділиться і іншою експертизою, наприклад, ринковою аналітикою. Богдан каже, що задача зльоту — підштовхнути фермерів до співпраці. Але визнає, що не всі ще готові до цього. Чому? Бо поки не розуміють переваги.
Богдан Купріянов
Керівник
UKRAINIAN AGRO CONNECTION
«Зараз фермери неактивні. Вони переконані, що ти хочеш на них заробити. Можливо їх дуже часто обманювали, тому вони закриті. Мені сподобався виступ нашого Президента у Верховній Раді, коли він сказав, що кожен з вас повинен працювати для перемоги. Тобто жодна кооперація не допоможе, якщо фермери самі цього не захочуть».
В Європі фермеру краще? Так, хвилинку
В Україні фермер може і вирощувати, і переробляти, і експортувати зерно, підхопив слово президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов. Що ж тут особливого?
Микола пояснює, що у Франції фермер займається суто агровиробництвом. Переробка чи експорт — це інший вид діяльності, інше оподаткування. Хочеш ними займатися — створюй окремі компанії.
Микола Горбачьов
президент
«Української зернової асоціації»
«Тому коли у нас нарікають, що у Європі все краще, це трохи оманливо. У нас ліберальніші правила і податки менші».
Від Франції рухаємось за океан. Президент УЗА розповідає, що в США в «кукурудзяному поясі» збирають кукурудзу по 14 т/га. В Україні до таких результатів далеко, тож потенціал досі нереалізований. Але навіть з цим результатом ми стали загрозою для європейців.
Микола Горбачьов
президент
«Української зернової асоціації»
«Наша земля багата та родюча, але чорноземи нас і «розбалували». Воєнні умови вимагають від нас більшої гнучкості».
Вихід треба шукати в переробці, на прикладі тих ж Штатів розвивати біоетанольну галузь, каже Горбачьов.
Урожай високий, ціна низька
Все добре з урожайністю кукурудзи, заспокоює Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Пам'ятаєте, катастрофічні прогнози, як під зерновою упадуть площі? Висоцький каже, що цього року очікується 29-30 млн т кукурудзи у заліку, а це навіть вище, ніж минулого року. Площі таки трохи знизилися, але перекрила все краща врожайність.
Добра ситуація і по інших культурах. Врожай цього року буде вище за минулорічний на 5-7%, додає чиновник.
Тарас Висоцький
перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
«Якби ціна також росла принаймні на ті самі 5-7%, було би спокійніше. Але ситуація погіршилась. Рік по галузі буде збитковий. По зернових повний мінус, по олійних подекуди плюс, але він не дозволяє перекрити збитки».
Збільшення ціни на $25-30 на тонні дозволило би вийти в нуль, продовжує він.
Звідки ж їх взяти? Чиновник каже, що передусім за рахунок здешевлення логістики по тимчасовому морському коридору та скорочення витрат на страховку за військові ризики.
Логістичну естафету підхоплює співзасновник Spike Brokers Олександр Соловей.
Експерт показує, через які напрямки експортується зерно. Наразі залізниця відправляє 20% вантажів через західні кордони, порти на Дунаї — близько 30%. Основна частина експорту лишається за портами Великої Одеси.
На західному кордоні досі неспокійно, польські автоперевізники продовжують блокаду фур з України. Хто з аграріїв найбільше несе збитків? Переважно фермери з Західної України, каже Олександр.
Олександр Соловей
співзасновник, комерційний директор
Spike Brokers
«Виробники використовують власний транспорт або наймають його, доставляють зерно безпосередньо до кінцевого переробника чи покупця в Європі. Це становить 10% від загального об'єму 88 млн т, які були експортовані з березня 2022 року по жовтень 2023 року».
Що стосується позитивних очікувань, то в Spike Brokers передбачають зниження ставок фрахту як на залізниці, так і в Європі. Це пов'язано з тим, що включення портів Великої Одеси в український ринок затягуватиме зернові потоки з Центральної та Західної України.
Олександр Соловей
співзасновник, комерційний директор
Spike Brokers
«Однак виробники з Західної України також є активними учасниками європейського шляху, тому товаропотоки будуть дещо меншими, що, відповідно, призведе до зниження ставок фрахту. Як результат, ми можемо очікувати покращення цін».
На шляху до кращих цін надто багато «чорних лебедів», тож готовими треба бути до всіх сценаріїв. 2023-й рік став іспитом з виживання для багатьох аграріїв. Наступний рік, імовірно, буде ще складнішим, адже резерви в аграріїв тануть з кожним днем. Тож затерта фраза з книжок для саморозвитку «змінюйся або помри» таки стає реальністю.
Олексій Пирогов, Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
