Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
ТAD: компанія з Хмельниччини, яка виробляє круту спецтехніку для агросектору
26 червня 2023, 14:00
Виробництво ТAD
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
«Як будете їхати сьогодні автомобілем, ви обовʼязково побачите на дорогах нашої Батьківщини, а часом і за кордоном причепи виробництва компанії TAD», — говорить власник та гендиректор ТAD Віталій Мельник. Сьогодні компанія є найбільшим виробником причепів для негабаритних перевезень в Україні.
З Віталієм Мельником ми зустрічаємося в сучасному просторому офісі в Волочиську Хмельницької області. За скляною перегородкою переговорної працюють логісти, адже компанія окрім виготовлення спецтехніки — причепів, зерновозів, низькорамних трейлерів та ін. — є одним із найбільших перевізників негабаритних вантажів, в тому числі сільгосптехніки.
«Круто, що зараз тренди міняються і агробізнес віддає перевагу українським компаніям. Нашими клієнтами в тому числі є перша десятка компаній з вашого списку Топ-100 латифундистів», — мовить далі Віталій Мельник. Ну що ж, раз нам випало побувати за лаштунками виробництва ТAD, то давайте і вас познайомимо з ними ближче.
Як ТAD стала виробником спецтехніки
Свою історію компанія веде з 2000-х років. Починала зі здачі в оренду власного парку комбайнів. Щоб забезпечити перевезення техніки по всій Україні, потрібні були трали. На той час купити їх можна було в Європі, але було два нюанси. Перший — ціна. Другий — специфіка конструкції тралів, адже розраховані вони були на умови експлуатації в Європі, де і дороги кращі, і навантаженість не така велика.
Ось тоді в компанії задумалися над тим, аби виготовляти їх самим. Зробили першу партію, протестували. Упродовж наступних десяти років виготовляли трали для власних потреб. А далі зрозуміли, що мають експертизу та потужності для виробництва такої спецтехніки для ринку. Тим більше, що почали отримувати на неї запити. Так виник бренд ТAD.
Паралельно в компанії розвивався логістичний напрямок — перевезення негабаритних вантажів. Зараз мають для цього 150 одиниць спецтралів, які дають можливість перевозити всі види сільгосптехніки. Возять її як по Україні, так і з-за кордону. Обслуговують дилерів та працюють майже з усіма виробниками сільгосптехніки в Європі. В тому числі мають найбільший в Україні трал вантажопідйомністю 300 т (25 осей).
А ще — це єдина українська компанія із власним автопарком яка може перевозити вітряки Європа-Україна (гадаємо, після перемоги це буде актуально). Возять також трансформатори і техніку військових. Але це окрема історія і про неї трохи пізніше.
Портфель продукції
Отже, сьогодні ТAD є лідером із виробництва причепів для негабаритних перевезень. Модельний ряд представлений такими типами техніки як Classic, Jumbo, Mega і Trailer, які відрізняються різними варіантами оснащення, вантажопідйомності та комплектації. Зокрема, можуть мати 2-10 осей та до 150 т корисного навантаження.
Після повномасштабного вторгнення компанія зайнялася також виготовленням середньотонажних автомобілів для перевезення до 20 т вантажу — шасі з кузовом. Роблять металеві кузови, які ставлять на шасі європейських виробників — Volvo, Iveco, MAN. За словами Віталія Мельника, попит на ринку на такі авто достатньо великий, оскільки раніше ця техніка завозилася з росії та білорусі. Тож ще одна мета такого виробництва — замінити техніку цих країн, щоб вони більше не могли заробляти в Україні.
«Ми також займаємося переобладнання тягачів на шасі. Наприклад, якщо у господарстві є старий тягач, який вже не виконує тих функцій, які на нього покладені, то ми його можемо його переобладнати на автомобіль-самоскид. Такі шасі зараз працюють на зернотоках, елеваторах. Запитів досить багато з ринку».
Артем Мельник також зауважує, що новим сегментом роботи є виробництво тракторних причепів для господарств, які займаються овочівництвом та садівництвом.
Загалом потужності дозволяють ТAD виготовляти біля 25 одиниць різної техніки в місяць. Минулого року компанія виготовила 260 одиниць техніки. Левова частка — зерновози та трали.
Чим український зерновоз відрізняється від європейського
Одночасно із виробництвом тралів, компанія зацікавилася виробництвом зерновозів, оскільки в Україні почав рости ринок експорту зерна і вона вбачала в майбутньому попит на таку техніку. Виготовила перші металеві зерновози, віддала на тестування одній компанії. І… на цьому зупинилася.
Це був 2014 рік — рік початку війни і нестабільної політичної ситуації. Та й замовлень на трали надходило чимало, то всі потужності бути спрямовані на їх виробництво. До питання зерновозів повернулися тільки три роки тому, коли задумалися над розширенням продуктової лінійки.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Нас цікавило виготовлення алюмінієвих зерновозів. Тож ми ґрунтовно почали вивчати цей ринок, переваги та недоліки існуючих моделей, їздили по виробництвам. І зробили продукт, який сподобався ринку. Минулого року продали 160 зерновозів».
Василь Мельник зауважує, що зерновози ТAD виготовлені з тих самих комплектуючих, що і європейські, але мають конкурентні переваги. По-перше, нижчу ціну. По-друге, зерновоз робиться спеціально під клієнта.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Європейські компанії орієнтуються у першу чергу на свій ринок. Український ринок відрізняється умовами експлуатації, ментальністю водіїв тощо. Тож, коли український замовник захоче внести у конструкцію якісь індивідуальні рішення, то великий європейський виробник просто йому відмовить — бавитися з одним замовленням він не буде. А ми більш клієнтоорієнтована компанія і реагуємо на всі вимоги споживача, щоб він максимально отримав вигоду від експлуатації техніки».
У свою чергу Артем Мельник звертає увагу, що в Україні поширена практика, коли в період збору врожаю аграрії заганяють зерновози прямо на поле. Добре, коли це відбувається в суху погоду. В дощову погоду доводиться ті зерновози витягувати з поля тракторами. Тож і не дивно, що через 3-4 роки експлуатації у європейських полегшених нанопричепах тріщать рама і кузов.
Артем Мельник
менеджер з продажу ТAD
«Коли ми розробляли свою модель техніки, то їздили по господарствах і запитували, які проблеми є з експлуатацією їх зерновозів. Шукали «золоту середину» — щоб наша модель була і не важкою, і водночас міцною. Так ми прийшли до параметрів, які будуть оптимальними, виходячи із умов експлуатації техніки на нашому місцевому українському ринку, і будуть враховувати максимальну кількість вимог та побажань наших партнерів. Також, безумовно, ми враховуємо усі нові побажання і правки, які отримуємо від замовників в наступних продуктах. Унікальністю нас, як виробника, є те, що наша компанія поєднує у собі одночасно і виробництво, і реальну кожноденну експлуатацію техніки, яку ми виробляємо у нашому транспортному відділі. Завдяки цьому «болячки і недоліки», які часом трапляються при виробництві нових продуктів, ми бачимо і усуваємо на етапі експлуатації у власній компанії, до того як вони попадуть до клієнта. Також великим нашим плюсом є те, що ми можемо провести для наших клієнтів пріоритетні швидкі планові та позапланові ремонти на нашому як власному, так і виїзному сервісі. Постійна наявність запчастин на складі та інше…Усі ці речі суттєво економлять кошти замовників та спрощують життя їхнім технічним спеціалістам».
Тому у порівнянні з європейським зерновозом український має 200 кг різниці. За словами Артема Мельника, їх зерновози мають вже більше 300 тис. км пробігу і ще жодного разу не мали рекламацій щодо кузова та рами.
Через ажіотаж на зерновози ТAD минулого року доводилося багатьом відмовляти. Тож цього року формують певний складський запас. Отож, як виготовляється спецтехніка? Відправляємося на виробництво.
Конструкторське бюро
Саме тут розробляється креслення техніки, яка потім піде до споживача. Частіше ТAD отримує запити на індивідуальні рішення. «А скільки ж тоді часу витрачається на виготовлення однієї одиниці спецтехніки?», — запитую. Якщо модель робиться «з нуля», то спочатку потрібно досконало вивчити всі нюанси її виробництва, підібрати деталі та матеріали. Тож, по часу це може зайняти рік і більше. Для простіших проєктів потрібно від 2 тижнів — в залежності від складності роботи. Якщо клієнта задовольняє вже існуюча модель, то діло тільки за оформленням необхідної документації.
Конструкторський відділ постійно шукає нові шляхи для модернізації та покращення вже існуючих моделей напівпричепів.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Ми маємо власні ідеї щодо виготовлення спецтехніки, які черпаємо зі свого досвіду. А є ідей, які нам приносять клієнти. Коли ми продаємо техніку, то просимо споживача через деякий час поділитися фідбеком: що б він хотів покращити в конструкції. Бо одна голова добре, — а дві краще. Збираємо ідеї, і, якщо вони мають право на життя, реалізовуємо».
Артем Мельник додає, що інколи ідеї приходять у незвичайних місяцях. Якось під час поїздки вони побачили, як військові ставлять на трали портативні саморобні душі. І зараз вже впроваджують лінійку тралів для військових, які будуть обладнані такими душами. «Процес вдосконалення моделей — безкінечний», — говорить Артем.
Цех заготовки та порізки металу
Як тільки макет моделі затверджений, його відправляють в цех заготовки та порізки металу. Увесь метал підприємство отримує в листах, які потім розкроюються на потрібні розміри. Цей процес відбувається на плазмовому столі, обладнаному програмним забезпеченням, яке дає змогу проводити роботу точно і якісно. На виробництві у TAD три таких плазмових столи. В наш приїзд всі вони були задіяні в роботі. За словами Віталія Мельника, зараз майстри працюють цілодобово у три зміни, бо мають великий об’єм робіт.
Цех гнуття металу
Після плазмової порізки листи відправляють або на зварювання, або, якщо деталь потребує фрезерування або свердління, на механічну дільницю. Якщо потрібно деталі надати якусь форму (кута, короба чи швелера), то її відправляють у цех гнуття металу, де встановлений гідравлічний листозгинальний прес RICO серії PRCB. Це універсальний станок, який має зусилля 400 т. Його на підприємстві купили, коли почали ставити кузова на шасі, бо він забезпечує високу надійність та точність роботи.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Ви можете поставити копійку на ребро і вона не буде рухатися, коли він працює. Наскільки точна і ювелірна робота. Раніше стояв радянський прес, то тут все ходило ходором».
Компанія замовила ще один такий листогин, бо планує розширювати цех. Знову ж таки, вся робота на пресі проводиться за допомогою програмного забезпечення, в якому оператор задає потрібні йому параметри.
Токарний цех
В цьому цеху виготовляються комплектуючі на спецтехніку. До повномасштабного вторгнення підприємство встигло замовити два автоматизовані станки — токарний і фрезерний. Вони дозволяють самим виготовляти гідроциліндри, втулки, вуха та інші комплектуючі до тралів.
Артем Мельник
менеджер з продажу ТAD
«На самоскиди поки гідроциліндри купуємо готові, бо вони досить складні у виготовленні і потребують не тільки спеціального обладнання, а й досвіду роботи. Так само і осі — купуємо у європейських виробників, бо ті, які є в Україні, не влаштовують по якості. Для важких причепів та тралів купуємо осі у компаній BPW, SAF, GIGANT, відомі та надійні бренди».
Серце підприємства — цех механічної обробки і зварки
В механічному цеху зайнято близько 200 зварювальників. Тут стоїть неймовірний шум, адже відразу зварюють п’ять тралів. Для виробництва тралів та самоскидів використовується кілька різних видів сталі, залежно від конструктивних особливостей кожного продукту: від S350 до S900. До війни левову частку металу закуповували в «Азовсаль». Там виготовляли високоякісні сталі до 690 марки. Зараз, на жаль, після руйнації заводу орками, максимальна марка, яку можна придбати в Україні — це S350. Тому змушені багато імпортувати з Німеччини та Польші.
Що до алюмінію, то він практично весь німецький, тому що в Україні не виготовлюються профілі даної форми і марки.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«У Броварах на Київщині зараз встановлюють обладнання, яке дасть можливість виробляти алюмінієві деталі цієї марки та конструкції, які нам необхідна для виробництва зерновозів. Звісно, ми будемо переконувати наших клієнтів робити замовлення з використанням українських комплектуючих, адже вже зараз не потрібно багато розуму, щоб розуміти, що підтримка власної економіка — це підтримка власної армії, свободи, незалежності, бо наступного разу нам вже можуть і не надати допомогу, як сьогодні».
Найголовніше обладнання в цеху — зварювальні апарати австрійської компанії Fronius, яка є одним із світових лідерів в області зварювальних технологій. Їх тут 30 одиниць. Складаються, до речі, на спільному україно-австрійському підприємстві у Києві.
Для ефективності роботи по всьому цеху зроблено розводку газу. Користуються і механічною рукою зварювальника, яка значно спрощує роботу. Віталій Мельник зауважує, що про таке допоміжне обладнання дізнаються з виставок і потім успішно інтегрують в роботу. Експериментують із півроботизованим зварювальним обладнанням. Після перемоги є плани встановити роботизоване обладнання на серійних ділянках виробництва.
Щоб уникнути будь-яких зварювальних дефектів, вся спецтехніка після завершення зварювальних робіт проходить контроль спеціальним обладнанням.
«Проблем з пошуком зварювальників немає?», — запитую. Артем Мельник підводить нас до стенду з макетами зварювальних швів. «Звісно є», — каже. Саме тому тут практикують навчання робітників зварювальному ремеслу. Всі бажаючі можуть у вільний час або у вихідні вчитися цій справі у сертифікованих зварювальників, які мають європейське та українське посвідчення. Потім, після проходження іспитів, їх беруть на роботу у цех зварювання.
Артем Мельник
менеджер з продажу ТAD
«Це все робимо за рахунок компанії. Також їздимо по навчальних закладах і розповідаємо про переваги роботи у нас».
В наш приїзд на підприємство привели з екскурсією школярів. Що ж, можливо серед них є майбутні зварювальники ТAD.
Щодо іншого обладнання, то в цеху встановлено чотири кран-балки та стапелі для тралів та зерновозів. Взагалі в цеху ніде яблуку впасти. Зайнятий кожен метр приміщення. Віталій Мельник говорить, що планується його розширення ще на 6 тис. м.кв. І звертає нашу увагу на те, що цехи розкидані по території підприємства.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Це тому, що ми не будувалися з нуля. Спочатку один цех побудували, потім інший. Після розширення виробництва логістика буде побудована по класичній схемі машинобудування: сюди буде надходити метал, зварюватися, далі по лінії готуватися до фарбування та збирання. В кінці цього цеху буде виїжджати готовий виріб».
На другому поверсі за скляними стінами знаходиться конструкторське бюро. «Щоб інженери, які конструюють техніку, бачили, як вона збирається», — пояснює Віталій Мельник.
Фарбування і збирання
Після зварювання готовий виріб потрапляє у цех фарбування. Тут знаходиться найдовша в Західній Україні фарбувальна камера — 23 метри. Вона дозволяє фарбувати причепи у максимально чистому і непильному місці, а вентиляція спроєктована таким чином, щоб в атмосферу не потрапляли шкідливі пари.
Перед фарбуванням виріб проходить дробоструминну очистку та обробку зварювальних швів. Далі наноситься у два шари ґрунтовка та стійка до механічних пошкоджень фарба. Залишається тільки підвищити в камері температуру до 60°C і висушити виріб. За кілька годин його можна забирати у цех збирання. В наш приїзд в цьому цеху на зборці стояли трал та зерновоз.
Сервісне обслуговування і склад
Команда сервісного обслуговування налічує 40 чоловік. ТAD ремонтує техніку або у себе на підприємстві, або виїжджає до клієнтів, якщо несправність незначна. Техніка, яку продали клієнтам, має право на першочергове обслуговування.
Також сервісну службу ТAD можна найняти на аутсорс, якщо в своєму підприємстві такої немає. Якось до неї звернулася велика агрокомпанія, яка раніше закупила партію тралів. Пригнала їх на ремонт. Спецтехніка була в жахливому стані. Керівництво компанії навіть почало дорікати, мовляв, що ви нам продали? Виявилося, що вона не має власної сервісної служби, бо кошти вкладала пріоритетно розширення земельного банку, а обслуговування причепів ніхто не займавсь, все було на розсуд водіїв. Тоді інженерно-сервісна служба ТAD провела ґрунтовне дослідження, чому трали прийшли у такий стан і пояснила, як у майбутньому такого не допустити.
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Ми домовилися також взяти на обслуговування техніку цієї компанії із зобов’язанням, що кожні 30 тис. пробігу вони мають її приганяти до нас на регламентні роботи. Після дослідження наша служба дає заключення: що потрібно поміняти, щоб техніка довше прослужила. Вже наступного року витрати на обслуговування техніки у неї зменшилися в рази. Сьогодні це наш регулярний замовник і гарний партнер».
TAD також має три склади із комплектуючими, з яких один — оперативний, де містяться основні запчастини. За словами Віталія Мельника, цей склад виручає, коли у сезон посівної чи жнив потрібно оперативно ремонтувати техніку, щоб не допустити простоїв у господарствах. Запаси на складах допомогли компанії і у перші місяці повномасштабного вторгнення, коли з логістикою були проблеми.
Попри війну розвиватися
Повномасштабне вторгнення внесло деякі корективи у роботу компанії. TAD відразу ж включилася в допомогу військовим: надавала спецтехніку, виготовляла протитанкові їжаки. Приблизно 10% персоналу компанії пішло служити у лави ЗСУ. Вузьких спеціалістів намагаються забронювати, бо їх дуже важко знайти на ринку.
Загалом компанія дивиться з оптимізмом в майбутнє. Тут вірять в перемогу України і те, що після відновлення економіки попит на продукцію українських виробників буде тільки збільшуватися. І вже готуються до цього. Минулого року попри воєнні ризики інвестували €4,5 млн в модернізацію виробництва і оновлення і розширення транспортного парку. В цьому році заплановано €6 млн. Зокрема, планують збільшити виробничі площі ще на 7,5 тис. кв. м (зараз 6,5 тис. кв. м).
Віталій Мельник
власник та гендиректор ТAD
«Що це нам дасть? Ми подвоїмо виробничі потужності і створимо додатково 200 робочих місць (зараз штат налічує 550 чоловік). Частина інвестицій буде спрямована в розширення логістичного напрямку».
Бажаємо компанії втілити свої плани в життя. Вкотре зловили себе на думці, що Україна з такими людьми вийде з цієї війни переможницею.
