З ярими розібралися. А яка ситуація з озимими на полях агрохолдингів?

Озима пшениця
Джерело фото: Latifundist.com

У минулому матеріалі ми розповідали, як агрохолдинги готуються до посівної ярих культур. Тепер черга озимих. Наскільки сприятливою була погода для перезимівлі озимих ріпаку та пшениці і як проходить процес їх підживлення у «ТАС Агро», «СП ПАЕК», «Контінентал Фармерз Груп» і «Ниві Переяславщини». А також якої погоди чекати під час весняної посівної 2024.

Тепла зима з грозами

«Минула зима, можна сказати, унікально тепла та дуже коротка», — каже керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. 

І додає: проте внаслідок глобального потепління унікальність таких зим з роками зменшується і тепла зима стає звичною. На сьогодні (за оперативними даними) можна говорити, що нинішня зима, як період із від’ємними температурами, закінчилася з 15 січня (південь та крайній захід) по 24 січня (решта території). Лише у крайніх північно-східних районах дещо пізніше — початок лютого. На півдні Одещини взагалі зими не було.

Тетяна Адаменко

керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України

«Середня температура періоду січень-лютий перевищила кліматичну норму на 2-4,5ºС, а лютого — на 4,5-7ºС. У Львівській та Волинській областях — на 8-9ºС, і це дійсно надзвичайні перевищення норми. До прикладу, норма середньої місячної температури у Києві в лютому становить -3ºС, а була у нинішньому році +3ºС. Такі температури за кліматичними (середніми багаторічними) показниками повинні спостерігатися у кінці березня та початку квітня».

Найвищі температури (вдень) досягали 10-17 ºС на Півдні та Закарпатті до 18-21ºС. Лише північно-східні області були холоднішими, проте і там температура лютого була вища норми на 4-5ºС.

За словами Тетяни Адаменко, схожа дуже тепла погода у лютому за період метеорологічних спостережень з 1961 року по сьогодні спостерігалася в Україні лише у 2016 та 2002 роках.  Проте лютий 2024, за оцінками Гідрометцентру України, як і за оцінками багатьох країн, найтепліший у рейтингу. Хоча дуже теплим останній місяць зими був і у 2020, 2019, 2013, 2011, 2009, 2004 роках. Причиною такого тепла взимку стало майже постійне надходження теплого повітря із заходу та південного заходу на територію України .  

Спостерігалися незвичні для останнього місяця зими явища — зимові грози на Житомирщині, Рівненщині, Київщині, град на Волині, які притаманні теплому періоду. Високі температури спричиняли неодноразове руйнування снігового покриву, який періодично упродовж зими все ж утворювався.  

Як перезимували озимі? 

За словами Тетяни Адаменко, опадів у вигляді снігу, дощу, мокрого снігу, туманів за холодний період випало достатньо. Вся волога завдяки тому, що промерзання ґрунту майже не було, поповнила запаси продуктивної вологи ґрунту. А отже і перспектива оптимального зволоження ґрунту на початок активної вегетації озимини є. 

Тетяна Адаменко

керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України

«На сьогодні можна говорити, що озимі зернові та озимий ріпак — всі культури, посіяні восени, прекрасно перезимували. Не було сильних морозів, не було льодяної кірки — найбільших ризиків для посівів. На Півдні та Заході відновлення ростових процесів розпочалося на 1,5-2 місяці раніше, ніж середні багаторічні строки. Проте дуже тепла зима має і негативний аспект, разом із рослинами прекрасно перезимували хвороби і шкідники».

А що кажуть в агрохолдингах?

В компанії «ТАС Агро» стан озимих переважно хороший, місцями задовільний, розповідав SuperAgronom.com директор з виробництва Віталій Ванчуляк. Озима пшениця відновлює вегетацію. Добре розвивається і озимий ріпак. Для поліпшення відновлення вегетації та стимуляції кущення, нещодавно під озимі внесли аміачну селітру.

Віталій Ванчуляк

директор з виробництва

«ТАС Агро»

«Добре розвинену розкущену пшеницю підживлюємо КАС, оскільки там пролонгована дія. Пшениці слабшого розвитку підживлюємо селітрою для стимулювання кущення. Також додаємо сульфат амонію для збалансування азотно-сірчаного живлення. По пшениці використовуємо від 100 до 125 кг/га азоту в діючій речовині, на ріпаку — 95-110 кг/га».

В цьому сезоні в компанії більше посіяли озимих, зокрема, ріпаку, і зменшили посіви кукурудзи на 6,8 тис. га. Також другий рік поспіль будуть вирощувати цукровий буряк, оскільки вважають його гарною альтернативою кукурудзі.

На стадії кущення озимі і в«СП «ПАЕК». За словами власника «СП «ПАЕК» Юрія Кормишкіна, цьогорічні весняно-польові роботи компанія почала вчасно — з першими теплими днями вийшли в поле. Проводять боронування, закриття вологи та підживлення добривами озимини.

Юрій Кормишкін

власник ТОВ «СП «ПАЕК»

«Осінь минулого року була без опадів, сходи були нерівномірні. Наразі ситуація вирівнялась. Продовжуємо здійснювати необхідні заходи для стабільного розвитку рослин. Шкідників поки немає, що також добре».

У порівнянні з минулим роком, в компанії дещо зменшили площі під озимими, бо зовсім не приносять прибутку. Юрій Кормишкін каже, що пшениця і ячмінь — збиткові, а ріпак при середній врожайності дає мізерну рентабельність.

У «Контінентал Фармерз Груп» станом на 15 лютого понад 90% площ озимих перебували у доброму стані, ще близько 10% — у задовільному. Загибелі культур у зимовий період вдалося уникнути, а погодні умови в регіонах, де працює компанія, були сприятливими навіть для пізніх посівів, дозволивши їм досягти оптимальних фаз розвитку перш ніж увійти в стан зимового спокою.

За словами операційного директора «Контінентал Фармерз Груп» Костянтина Шитюка, критичних перепадів температури цієї зими не спостерігалося. Не становили загрози для озимих і січневі морози, оскільки вони знаходилися під сніговим покривом. Тільки в незначної частини посівів пшениці (здебільшого йдеться про найпізніші) спостерігається дещо слабший розвиток або недостатня густоту рослин.

Костянтин Шитюк

операційний директор «Контінентал Фармерз Груп»

«Але на потенціалі врожайності це не має позначитися. На теперішній момент упевнено готуємось до комплексу весняних польових робіт, здійснюємо перше азотне підживлення і підживлення сульфатом амонію. Протягом осінньо-зимового періоду накопичення вологи у ґрунті відбулося інтенсивно майже в усіх регіонах, тож це повинно створити сприятливі умови для розвитку культур протягом першої частини їх вегетації».

Загалом під озимі у «Контінентал Фармерз Груп» відвели 89,5 тис. га. З них озимої пшениці — 43,2 тис. га, озимого ріпаку — 33,4 тис. га та озимого ячменю — 12,9 тис. га.

Добре перезимувала озима пшениця на полях компанії «Нива Переяславщини», яка обробляє понад 24 тис. га у Київській області. А ось ріпак трохи переріс, хоча це істотно на його стан і не вплинуло.

«Торішня осінь дала можливість пшениці вдосталь насититись вологою, вистачало і сонечка. Бувають роки, коли навесні видно тільки «шило» (одне стебельце) та кілька листочків, а зараз пшениця закущилася і добре перезимувала. Як тільки добова температура повітря сягне п’яти градусів, вона активно піде у ріст. Тому саме зараз треба додати їй сили, щоб вона могла легше перенести стрес, внісши аміачну селітру», — повідомила на своєму сайті компанія з посиланням на агронома Єгора Хмаріна.

Якою буде весна в Україні?

Погода весною буде різною, говорить Тетяна Адаменко. Посівна вже почалася у південних областях і це правильно з точки зору вологозабезпечення. Адже на відміну від решти території, на Півдні випало опадів значно менше норми і не виключено формування засушливих явищ у ґрунті. Та й за прогнозом погоди на найближчі 7-10 днів, за  значних коливань температури повітря опадів очікується небагато. Волога із верхніх шарів дуже швидко зникає, зауважує експертка.

А чи чекати заморозків у березні? Тетяна Адаменко каже, що статистика багаторічних метеорологічних спостережень свідчить, що після теплої зими з невеликим промерзанням ґрунту та невисокими снігами, як нинішнього року, частіше всього бувають ранні весни. Проте погода все частіше відходить від звичайних сценаріїв. В окремі роки березень може бути навіть холоднішим, ніж лютий. Так було у березні 2013 року. А якщо було, то не виключено повторення.  

Тетяна Адаменко

керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України

«З огляду на особливості погодних процесів узимку та на те, що зима була однією з найтепліших  за декілька останніх років, ймовірні повернення холодів весною, тобто заморозки. І тут треба зважити ризики щодо дуже ранніх строків сівби теплолюбних сої, кукурудзи і взагалі звернути особливу увагу на прогнози погоди та кліматичну інформацію про заморозки, які спостерігаються у конкретній місцевості».

І підсумовує: інформацію про дати настання та інтенсивність заморозків, найраніший та найпізніший, завжди можна дізнатися на найближчій метеостанції або в обласному центрі з гідрометеорології.

Наталія Родак, Віолетта Громова, Latifundist.com