Компанія виграла аукціон з оренди держземлі, але її дискваліфікували через… копії паспортів засновників. Latifundist.com розбирається в конфлікті
Джерело фото: Latifundist.com
Минув місяць, як в аграріїв зʼявилась можливість взяти в суборенду державні землі на базі «Державного земельного банку». За цей час «з молотка» онлайн-аукціонів пішли більше 4,5 тис га. У Фонді держмайна, що є архітекторами реформи, обіцяли рівні умови для всіх учасників ринку. Виграйте на аукціоні з вищою ціною — і тримайте в оренду держземлі.
Та не всі мають рівний доступ, у когось він «рівніший», переконана співвласниця підприємства «Красногірське» Ольга Полозова. Компанія теж брала участь в аукціоні, заявка виграла, але коли справа дійшла до підписання протоколу торгів, прийшла відмова через брак певних документів. Результати торгів анулювали і призначили нові.
Ольга йде до суду і впевнена, що за цим всім стоять великі агрокомпанії, які теж брали участь у торгах. Далі — деталі конфлікту та коментарі обох сторін.
Чому у «Земельного банку» виникли претензії до документів?
Аукціон пройшов позаминулого тижня в системі Prozorro.Продажі. 19 учасників змагалися за право суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 14 років і площею 128,3 га.
Переможцем обрано «Красногірське», яке запропонувало найвищу ціну — 45 тис. грн/га щорічно (або 5,8 млн грн за рік). Підприємство отримало на підпис протокол про результати торгів, а вже 22 жовтня від «Земельного банку» надійшла відмова у його підписанні через те, що підприємство не надало всі необхідні документи для участі в аукціоні, розповідає Ольга Полозова.
Ольга Полозова
співвласниця підприємства «Красногірське»
«Нам сказали, що не вистачає всіх документів від ТОВ «Красногірське». Я відповіла, що якщо б ми не надіслали всі необхідні документи, то нас би не допустили до участі в аукціоні. А нас допустили, ми аукціон виграли. Потім нам прислали прокол на підпис і за кілька днів після цього дискваліфікували. Але, якщо причина у відсутності якихось формальних документів, то ми готові їх додатково надіслати. В чому проблема? Земля, за яку йшли торги, два роки стоїть необроблена, а раніше оброблялась незаконно. Тобто не приносить ніякого прибутку державі. Вам же самим цікаво здати в оренду за такі кошти. Але отримали відповідь, що документи вже не приймаються».
За словами генерального директора «Державного земельного банку» Ярослава Ярославського, закон забороняє додатково приймати документи після завершення торгів, а зобов’язує опрацьовувати тільки ті, які завантажені в систему Prozorro.Продажі.
Ярослав Ярославський
генеральний директор «Державного земельного банку»
«У цьому випадку ми не мали можливості перевірити громадянство двох інших засновників, зокрема, надважливо було підтвердити, що вони не є громадянами країни-агресора чи республіки білорусь. Саме тому ми ухвалили законне рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів. В іншому разі, підписання такого протоколу — пряме порушення норм чинного законодавства».
Двояке трактування статті 130 Земельного кодексу України
У своїй відмові «Земельний банк» посилається на частину 7 статті 137 «Земельного кодексу України» та вимоги додатку 2 постанови №1013.
Але юрист «Красногірського» Микола Ореховський пояснює, що норма, яку застосував для відмови «Земельний банк», не стосується їх випадку. Адже стаття 130 «Земельного кодексу України» встановлює вимоги до юридичних осіб, які набувають у власність землі сільгоспризначення. Простими словами — це заборона юридичним особам, в яких є іноземні співвласники, купувати землю.
Навздогін пояснює, що норма з «відмови» не регулює оренду землі. Вона стосується тільки тих торгів, предметом продажу яких є земля, яка переходить у власність. За словами юриста, «ця правова невизначеність дозволяє організаторам аукціону застосовувати норму у вигідному для них світлі».
Про те, що є двозначність у трактуванні норм визнають і у «Земельному банку». Кажуть, що вже підготували зміни до земельного законодавства, які допоможуть врегулювати ситуацію.
Ярослав Ярославський
генеральний директор «Державного земельного банку»
«Попри всі попередні заходи, зокрема, проведення спільних зустрічей із Prozorro.Продажі та сертифікованими майданчиками на цю тему, надсилання листів та висвітлення в медіа та на офіційних каналах «Земельного банку» необхідності подання повного пакета документів згідно з законодавством, проблема залишається актуальною. Ми вже працюємо для врегулювання цього питання, та підготували зміни до земельного законодавства, які знімуть неоднозначність у трактуванні одних і тих же статей, і забезпечать справедливість для всіх сторін».
А що про ситуацію кажуть в SmartTender — майданчику, де, власне, проходили торги? Керівник SmartTender.biz Сергій Сагун каже, що юрособа разом з заявою має подати документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника.
Сергій Сагун
керівник SmartTender.biz
«В своїй заяві «Красногірське» зазначає, що додає до неї документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника. Тобто, учасник, знав, розумів таку вимогу законодавства і, більше того, вказав, що додає ці документи до заяви. Нам не відомо у зв’язку з чим «Красногірське» не подало відповідні документи по всім учасникам товариства».
Хто повинен перевіряти пакет документів перед торгами?
Як сталось, що до торгів допустили учасника, який начебто не надав весь пакет документів?
Ярославський говорить, що відповідно до постанови №1013, відповідальність за підготовку документів та їх повноту несе сертифікований майданчик (тобто SmartTender — прим. ред), через який учасники беруть участь у торгах.
Натомість Сергій Сагун каже, що законодавство не зобов’язує оператора перевіряти документи, які завантажуються учасником. Тобто майданчик має забезпечити учаснику технічну подати документи для участі в аукціоні.
До речі, переможець, якому відмовлено у підписанні протоколу, втрачає гарантійний внесок. У випадку «Красногірського» — це 190 тис. грн.
Ярослав Ярославський
генеральний директор «Державного земельного банку»
«Всю суму гарантійного внеску отримав майданчик, що не перевірив документи належним чином. «Державний земельний банк», не отримав жодних коштів, хоча вже сплатив земельний податок та пізніше — орендну плату за земельну ділянку. Таким чином через неякісну підготовку документів майданчиками державний оператор зазнав збитків».
При цьому додає, що йдеться не лише про цю ситуацію, проблема виникла навколо 17 торгів.
Наприклад, 5 вважаються зірваними через те, що переможці підняли ставки до занадто високих сум (57,55-89,52 тис. грн/га з ПДВ) і відмовилися підписувати протоколи. Загалом це 98 га.
Ще 12 протоколів не підписали через «невідповідність документам». Зокрема, шестеро учасників не підтвердили походження коштів, троє мали проблеми з невідповідністю електронного цифрового підпису, ще двоє не надали документи, які містять відомості про структуру власності юридичної особи. Ну і «Красногірське», яке потрапило в цей список через «ненадання копій паспортів двох співвласників».
Ярославський каже, що недоотриманий дохід від передачі в суборенду 12-ти земельних ділянок «через неналежну перевірку документів операторами електронних майданчиків» склав 8,84 млн грн.
Що далі?
Ольга Полозова вважає, що торги скасували через інших учасників конкурсу — хтось з впливових агрокомпаній, які залучали до конкурсу по 2-3 свої компанії, не переміг і зміг домовитись із організаторами торгів.
Ольга Полозова
співвласниця підприємства «Красногірське»
«Від нашого виграшу по цьому лоту держава б отримала колосальні гроші. Тобто все те, що відбулось, говорить тільки про одне, що бюджету гроші не потрібні, а потрібно, щоб перемагали «свої люди». До слова, на повторні торги «Красногірське» вже допущеним не буде, бо було дискваліфіковане. До речі, це дуже нездоровий прецедент і на нього мало би звернути увагу і Мінагрополітики теж».
У свою чергу в «Земельному банку» говорять, що через дискваліфікацію першого учасника, переможцем мав би стати наступний. Однак він забрав свій гарантійний внесок. Тому назначені повторні торги за земельну ділянку. Вони відбудуться 25 листопада.
«Красногірське» має право взяти участь в наступних торгах, адже воно не відмовилось від підписання протоколу, а «Державний земельний банк» відмовив із законних підстав. Втім, в протоколі ми не писали заборону на майбутню участь», — повідомили в «Державному земельному банку».
