Як у Кернел, МХП, ТАС Агро, Західному Бузі і Технополі зменшують пестицидне навантаження та застосовують ґрунтозберігаючі технології. По слідах конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?»
Джерело фото: BTU
Як агрохолдинги змінюють свої підходи до роботи з ґрунтами та які нові практики використовують для відновлення їх родючості? Хто вже працює з вуглецевими сертифікатами, а хто тільки вивчає цю тему? Яку роль відіграє український агросектор на кліматичній арені? Євроінтеграція: як вже зараз треба до цього готуватися? Це тільки частина тих питань, які обговорювалися на щорічній міжнародній конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?», яку нещодавно провела біотехнологічна компанія BTU.
Відмова від оранки, застосування біопрепаратів та сидератів, або Що сьогодні практикують агрохолдинги
засновник платформи BTU Soil Health, генеральний директор групи компаній BTU, кандидат с.-г. наук
«Сьогодні на нашій п’ятій ювілейній конференції, яка присвячена проблемі деградації ґрунтів в Україні і шляхів відновлення їх родючості, зібралися представники влади, бізнесу, освіти, науки і всі ті люди, які працюють в полі. За допомогою платформи BTU Soil Health ми робимо реальні кроки для позитивних змін у напрямку відновлення родючості ґрунтів і пропагуємо біотехнології, які сприяють цим процесам. Крім того, ми піднімаємо питання з відновлення мілітарно порушених ґрунтів внаслідок воєнних дій. Цього року також вирішили підняти питання євроінтеграції, адже 40% нормативних документів та політик в аграрній сфері доведеться змінювати, зокрема, і політику щодо ґрунтової стратегії. В ЄС ґрунтова стратегія прописана до 2030 року та передбачає зменшення застосування пестицидів на 50%, а добрив на 20% за умови збереження родючості ґрунтів на тому ж рівні. Крім того, норми ЄС передбачають впровадження ґрунтозберігаючих технологій обробітку ґрунту, збереження територій з високою природною цінністю, підтримку органічного виробництва тощо. Пошук компромісів в аграрній галузі буде однією з найскладніших частин перемовин при вступі України до ЄС, і тому ці питання потрібно всебічно висвітлювати і ділитися своїми напрацюваннями та кейсами».
Владислав Болоховський закликав агробізнес змінювати підходи до експлуатації ґрунтів, зменшувати пестицидне навантаження, впроваджувати ґрунтозберігаючі технології обробітку ґрунту, зберігати території з високою біологічною цінністю та підтримувати органічне виробництво. Він також підтвердив нам, що ринок біологічних рішень в Україні, який дещо впав з початку повномасштабного вторгнення, зараз відновився.
На одній із панельних дискусій конференції — «Де ми: українські бізнес кейси?» — обговорювалися питання про те, як українські агрокомпанії вже зараз зменшують пестицидне навантаження на полях та які ґрунтозберігаючі технології застосовують.
У компанії «ТАС Агро» за один рік повністю змінили систему обробітку ґрунту. Основний актив будь якої агрокомпанії — це ґрунти, і якщо вони не продуктивні через погане ставлення до них, то з часом почне втрачатися ефективність компанії в цілому, розповідає генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк. Саме це «ТАС Агро» додала до своєї довгострокової Стратегії роботи з ґрунтами.
На сьогодні компанія має 80 тис. га земель, що охоплює п’ять областей України і відповідно різні кліматичні зони із достатнім та недостатнім зволоженням. Відмовилася від полицевого обробітку ґрунту (оранки) тому, що вона спричиняє повітряні та водні ерозії, особливо на Вінниччині. У зонах із достатнім рівнем зволоженням працюють із сидеральними культурами. Почали працювати з вертикальним обробітком на півдні України і почали працювати із посівом ріпаку та пшениці за технологією Strip-till. Ця технологія цьогоріч показала гарні результати, коли протягом трьох місяців не було опадів взагалі, але отримали гарні сходи ріпаку, каже Олег Заплетнюк.
За його словами, в холдингу також змінили підхід до підбору сільськогосподарської техніки, зокрема, комбайнів з точки зору подрібнення та розподілу пожнивних решток сільськогосподарських культур. Таким чином, роблять такі речі, які в довгостроковій перспективі будуть забезпечувати принаймні такий же рівень родючості ґрунтів, без її втрат.
Олег Заплетнюк
генеральний директор
«ТАС Агро»
«Дуже цікава тема біопрепаратів. Перед повномасштабним вторгненням були з колегами в Бразилії і я особисто був здивований, що є господарства, які досить ефективно працюють без використання хімічних засобів захисту рослин. Застосовуючи виключно біологічні фунгіциди, інсектициди і гербіциди — отримують стабільно свої чотири тонни сої. Безперечно, цей напрямок на сьогодні є перспективним».
Компанія «Західний Буг» — лідер з вирощування цукрових буряків і виробництва цукру в Україні. У структурі земельного банку компанії (65 тис. га) родючі ґрунти займають тільки 30%, решта — це низькопродуктивні торфовища, піски, карбонатні ґрунти.
Компанія розділила ґрунти на 9 підкатегорій і для кожної є певні критерії щодо вибору культури вирощування та застосування агротехнології. До прикладу, мають короткоротаційні сівозміни із цукровим буряком. Це, в свою чергу, провокує накопичення збудників фузаріозних і анафіміцерних кореневих гнилей. Цю проблему вирішують шляхом висіву сидеральних культур, застосування біологічних препаратів (що містять бактерії родів Trichoderma, Bacillus тощо), і використанням компостів, які виготовляють з різної сировини.
«На низькопродуктивних ґрунтах ми застосовуємо технологію Strip-till під сою, ріпак, ячмінь і пшеницю, що в першу чергу обумовлено необхідністю збереження вологи, а також дозволяє заощадити в межах 100$/га на оберт сівозміни. В нас вся кукурудза вирощується із використанням мікоризоутворюючих препаратів, що допомагає підвищити урожайність зерна, адже ми вирощуємо її після цукрових буряків, які руйнують структуру ґрунту і порушують його мікробіологічну активність. Завдяки таким технологіям на низькопродуктивних ґрунтах ми отримуємо урожайність кукурудзи на рівні 13 т/га, пшениці — 9 т/га, ячменю — 9,6 т/га, цукрових буряків — 80 т/га».
Компанія також приймає участь у програмі ґрунтового вуглецю.
Якщо раніше аграрії з сумнівом відносилися до різних технологій обробітку ґрунту, то зараз цей напрямок досить популярний, говорить Орест Гранат, агроном ТОВ «Технополь Агро» та бренд-менеджер ПП «ВК Технополь». Компанія є виробником техніки, яку випробовує на полях у Кіровоградській області. Починали з класичного обробітку ґрунту, практикували Strip-till, Mini-till і Verty-till. Врешті розробили власну технологію Living Soil Power («Сила живого ґрунту»).
Орест Гранат
агроном ТОВ «Технополь Агро», бренд-менеджер ПП «ВК Технополь»
«У своєму регіоні ми дуже залежні від вологи і зараз робимо все щоб її зберегти, особливо в період посіву озимого ріпаку. Плюс грає роль правильне внесення добрив. Бо раніше ми вносили розкидачем або оприскувачем, а зараз ми вносимо безпосередньо в ґрунт ін’єктором. Також підсилюємо дію добрив біопрепаратами. Сподіваємося, що в наступному році разом з компанією BTU закладемо великий демо-центр в Центральній Україні і протестуємо всю їх лінійку біопрепаратів».
Економія з біотехнологіями до 150$/т
Комерційна директорка групи компаній BTU, PhD Тетяна Хоменко зауважила, що аграрний сектор України зараз має виклики, які пов’язані зі змінами клімату та з деградацією ґрунтів. Крім того, Україна на шляху до ЄС, і відповідно є ряд вимог та викликів, яких ми маємо дотримуватися.
За її словами, є кілька важливих аспектів, у яких «біологія» може допомогти аграріям подолати певною мірою ці виклики. По-перше, це зменшення обсягів застосування мінеральних добрив: за правильного і раціонального їх використання можна економити від 30 до 50%, залежно від умов та технології, а також покращити засвоєння елементів живлення рослинами, зокрема, завдяки мобілізаторам фосфору та калію, — відмічає Тетяна Хоменко.
Допомагають біопрепарати і при стресах у рослин. Компанія BTU проводила ряд досліджень, щодо вивчення впливу на посівах кукурудзи біостимуляторів таких як, Органік-Баланс, Азотофіт та Липосам на гени, які відповідають за стійкість рослини до стресу. Дослідження показали, що гени в оброблених рослинах зменшують свою активність і, відповідно, рослина має більший поріг стійкості проти стресу. Однак важливою умовою є внесення біостимуляторів перед тим, як почне діяти несприятливий чинник. Також правильне застосування біопрепаратів допомагає вирішити таке важливе питання, як відновлення родючості ґрунтів.
Окрім того, біопрепарати дозволяють збільшити продуктивність культур на понад 10%. За словами Тетяни Хоменко, проведені науковцями понад 300 досліджень показали, що при правильному підході впровадження біотехнологій можна отримати додатковий прибуток в середньому від 50$/т до 150$/т.
Під час панельної дискусії, всі учасники дійшли висновку, що для того щоб збалансувати між собою урожай, прибуток і зберегти здоров’я ґрунту необхідно почати перш за все з побудови комплексної системи пристосованої до змін клімату, а саме: агрохімічний і мікробіологічний аналіз ґрунту, якісний обробіток ґрунту, науково-обґрунтована сівозміна, застосування біологічних засобів захисту від хвороб і шкідників. А також необхідно мати висококваліфікованих спеціалістів та обмінюватися своїм досвідом, досягненнями та успішними кейсами на ось таких заходах.
Декарбонізація виробництва та органічне землеробство в МХП
Своїми напрацюваннями у напрямку відновлення родючості ґрунтів поділилися і в МХП. У холдингу продовжують збільшувати площі сільськогосподарських земель, де застосовуються органічні добрива та вже знизили використання мінеральних добрив на 25%.
Міжнародна компанія МХП вже 12 років експлуатує два біогазові комплекси, які ефективно переробляють органічні відходи (курячий послід) і їх компоненти на електроенергію, тепло і сприяють зменшенню викидів парникових газів. Ця технологія є унікальною у світі і сьогодні її переймають навіть європейські країни, наприклад, такі як Німеччина.
За словами радника голови правління МХП з наукових питань, академіка НААН Сергія Мельничука, останні два роки компанія працює над управлінням відходами, які отримує у вигляді дигестату з біогазових установок. Зокрема, зараз відпрацьовуються різні варіанти створення нових органо-мінеральних добрив.
Сергій Мельничук
радник голови правління МХП з наукових питань, академік НААН
«Однією з найбільших проблем у майбутньому буде дефіцит органіки. І ми вже бачимо, як ця проблема зароджується — органічний світ сильно програє в порівнянні з неорганічним. Нові технології дають величезну кількість продуктів, які треба утилізувати, але матеріал, з якого вони зроблені, не вступає в контакт з біогеохімічними циклами. Простий приклад, щоб не бути голослівним: плати, текстоліт, сонячні панелі, акумуляторні батареї. Як їх утилізувати? Це ті речі, які сьогодні сильно конкурують і витискають органічну компоненту з нашого життя. А ґрунт без органіки — це попіл».
За його словами, після Перемоги найбільшою проблемою буде не розмінування, а повернення у ґрунт органічної складової. Якщо важкі метали з ґрунту можна прибрати різними способами, то повернути назад біоту і органіку, яка згорає під час вибуху, вкрай складно.
Також Сергій Мельничук поділився тим, як у МХП дигестат інтегрують у циркулярну економіку і покращують систему декарбонізації виробництва. Нагадаємо, холдинг ще декілька років тому заявив про те, що планує досягти вуглецевої нейтральності до 2030 року.
Отож, щоб зменшити викиди вуглецевого газу, які утворюються у процесі метан-синтезу, використовують фотобіореактор. В ньому водорості фіксують амонійні форми азоту і переводять їх у більш доступні форми для ґрунтової мікрофлори. Якщо ці відходи згідно європейських директив не можуть бути використані як кормова сировина, то вони повертаються назад у біореактор, де знову з них утворюється метан. Така система дозволяє мінімізувати виділення вуглекислого газу і інших газів з парниковим ефектом в атмосферу тим самим зменшити негативний вплив на екологію та покращити циркулярність.
Підходи Кернел: інновації і сталий розвиток
Приглядаються до біогазу та вивчають програми з ґрунтового вуглецю і в «Кернел».
Катерина Шаванова
керівниця проєктів R&D «Кернел», к.б.н.
«Сьогодні всі розуміють, що треба займатися здоров’ям ґрунтів, відновлювати родючість, бо без цього EBITDA нас не порадує. Ми не лише вивчаємо нові технології, але й активно їх впроваджуємо, зокрема, наразі маємо досить сильний напрямок DataScience та науково-дослідний центр. Маємо величезний масив даних завдяки використанню сучасних технологій, автоматизації, точному землеробству та власної лабораторії. Розробили модель підрахунку зерна у початках кукурудзи та насіння в кошиках соняшника, яку інтегрували у власний додаток агронома. Тому зараз бачимо динаміку по кожному полю приблизно за 10 років».
Окрім того, у 2022 році компанія створила комітет зі сталого розвитку (Sustainability committee) у Раді Директорів, який відповідальний за погодження та нагляд реалізації ESG стратегії компанії, зокрема і її кліматичну повістку. До речі, керівниця напряму сталого розвитку «Кернел» Марта Трофімова нещодавно повернулася зі столиці Азербайджану Баку, де відбулася 29-та Конференція сторін Рамкової конвенції ООН з питань змін клімату — COP29 — де компанія вперше стала партнером українського павільйону і показала, що українське сільське господарство може бути інновативним та сталим.
Як говорить Марта Трофімова, це фактично вперше український аграрний сектор повноцінно представили на кліматичних переговорах. Чому це важливо для нас?
По-перше, це посилення голосу українського агросектору на міжнародному рівні. Нам потрібно боротися з усталеним стереотипом, що ми, будучи потужними виробниками і експортерами, ведемо своє агровиробництво у виснажливий для природних ресурсів спосіб, ігноруючи принципи сталого розвитку.
Марта Трофімова
керівниця напряму сталого розвитку «Кернел»
«На зустрічах з колегами з ЄС чи на конференціях, я часто чую тезу, що українські агровиробники використовують тільки інтенсивні технології і, загалом, міжнародна спільнота майже ніколи не асоціює наш аграрний сектор з точним землеробством, індивідуальним розрахунком норми внесення добрив для кожного поля чи застосування штучного інтелекту для прогнозування врожаю. На COP29 ми мали на меті продемонструвати протилежне. Ми показали наші інноваційні розробки та цифрові рішення, зокрема нашу фарм-менеджмент систему Digital Agribisiness та додаток власної розробки, який дозволяє на основі фотографії розрахувати кількість насінин у кошику соняшника і, таким чином, оцінити його біологічну врожайність. Крім того, провели декілька панелей, під час яких обговорили інтеграцію українського агросектору в кліматичне регуляторне поле Європейськогго Союзу, можливості для України на міжнародних вуглецевих ринках та інновації, щоб продемонструвати роль України у глобальних кліматичних процесах і досягнення цілей Паризької Угоди».
Подивитися на інноваційні розробки «Кернел» підходили зокрема представники Google, Facebook, міністерка клімату Великобританії, губернатори Вашингтона та інших штатів.
По-друге, це ще й можливість налагодити діалог з національними стейкхолдерами. Показати, що в «Кернел» готові ділитися своїм практичним досвідом безпосередньо з поля, надавати інсайти, щоб в наступних українських програмах і політиках, зокрема і в контексті євроінтеграції, враховували практичну позицію агробізнесу.
І третя причина, чому нам потрібно нарощувати свою присутність, як українського аграрного сектору на міжнародних кліматичних переговорах — це противага російській пропаганді. Сьогодні вона використовує будь-які міжнародні майданчики, щоб маніпулювати, захищати і відбілювати свої інтереси. Цього року до складу її делегації увійшло 900 чоловік. Ба більше, свій стенд країна-агресорка прикрасила інсталяцією з колосків, а один з її заходів був присвячений тому, який внесок вона робить у забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Секвестрація вуглецю в ґрунті
Як слушно зауважила фізіологиня рослин групи компанії BTU Ярослава Бухонська, ми не можемо зменшити вміст вуглекислого газу в повітрі, просто провітривши планету, як кімнату.
Ярослава Бухонська
фізіологиня рослин
групи компанії BTU
«Нам треба впроваджувати набагато складніші рішення, щоб з цим впоратися. Наша задача зводиться до того, щоб той неорганічний вуглець, який міститься в повітрі, перетворити на органічну речовину біологічного походження і десь її акумулювати».
Її доповідь стосувалася впливу біопрепаратів на секвестрацію вуглецевих сполук як один зі шляхів попередження деградації ґрунтів.
За словами Ярослави Бухонської, органічний вуглець у ґрунті зберігається у вигляді органічної речовини. В контексті прийняття управлінських рішень, щодо оптимізації використання ґрунтів, саме як резервуару вуглецю, було прийнято умовний поділ органічної речовини ґрунту на три фракції: лабільний, стабільний та інертний вуглець. Ключова різниця між ними — час перебування у ґрунті. Так до категорії лабільного вуглецю належать сполуки, які перебувають у ґрунтів до 3-х років. Сполуки стабільного вуглецю перебувають у ґрунті 10-15 років, а інертного — 100 і навіть 1 тис. років.
Лабільний вуглець є джерелом живлення для ґрунтових мікроорганізмів. Що відбувається, коли його не вистачає в ґрунті? Відбувається ситуація, яка спостерігається після розорювання цілини — мікроорганізми починають розкладати лабільний вуглець ґрунту і активно ним живитися. Проте, ці запаси в ґрунті досить швидко виснажуються. Проходить декілька років, їх вже не залишається, мікробіологічна активність ґрунту знижується, стабільний вуглець, який би мав залишатися у ґрунті сотні тисяч років, починає руйнуватися. На полях в цей час різко знижується рівень врожайності культур.
Ярослава Бухонська
фізіологиня рослин
групи компанії BTU
«Тому завдання землекористувача не втрачати лабільний вуглець і підтримувати його достатню кількість, бо саме він забезпечує мікробіологічну активність ґрунтів. Як не втрачати стабільний вуглець ґрунту? Його потрібно ізолювати від діяльності мікроорганізмів, від тих ферментів, які будуть його розкладати. Також його потрібно ізолювати від кисню, це відбувається завдяки його сорбції на мінеральних частинках ґрунту і завдяки утворенню мікроагрегатів. Таким чином, мікроорганізми нам необхідні не тільки для розкладання рослинних решток і переведення їх в органічну речовину, а ще мікроорганізми утворюють ті мікроагрегати, які захищатимуть сполуки вуглецю від розкладання і також будуть сприяти утворенню капілярів у ґрунті, по яких буде переміщуватися органічна речовина у глибші шари і там відкладатися».
Її виступ продовжив заступник керівника науково-дослідного відділу з мікробіології «Кернел», кандидат с.-г. наук Михайло Журба, який поділився дослідами з вивчення вмісту лабільного вуглецю в ґрунті та коефіцієнту трансформації органічної речовини на посівах кукурудзи з внесенням біопрепаратів. У досліді використовували КАС, Екостерн Класичний, Екостерн Триходерма, комбінації Екостерн Бактеріальний з Екостерн Триходермою і варіанти зі збільшеною нормою Екостерн Триходерма в 10 разів.
Дослідження за 2023 рік показали, що лабільний вуглець зростає на варіантах використання біодеструкторів. І що цікаво, у варіантах, де використовувався Екостерн Триходерма з нормою 1 кг/га і нормою 10 кг/га суттєвої різниці за вмістом лабільного вуглецю у ґрунті немає. Тобто збільшення норми в десять разів є неефективним як з економічної, так і екологічної точки зору.
А ось результати 3-річного дослідження показали, що використання біопрепаратів дає прибавку по лабільному вуглецю на рівні +0,11% і +0,18%.
Михайло Журба
керівник науково-дослідного відділу з мікробіології «Кернел», кандидат с.-г. наук
«Коефіцієнт трансформації органічної речовини також зростає як у варіантах з використанням Екостерна Класичного, так і еталонного варіанту — Екостерн Бактеріальний плюс Екостерн Триходерма, порівнюючи до контрольного варіанту, що й підтверджує дані агрохімічних показників».
Він також додав, що компанія використовує метод Вiotrex — індекс біологічного здоров’я ґрунту, який оцінює активність та екофізіологічне різноманіття ґрунтових організмів. Чим вищий даний показник, тим більш різноманітніший мікробіологічний склад ґрунту. Якщо цей показник менший, то треба змінювати підходи до технології ґрунтообробітку, корегувати внесення мінеральних добрив або знижувати рівень пестицидів.
Цей метод також показав, що у варіантах зі внесенням бактеріальних препаратів індекс екофізіологічного різноманіття зростає. Відбуваються процеси мінералізації органічних решток і ґрунтові організми, в тому числі і з біопрепаратів, легко приживаються, працюють і виконують своє призначення.
Таким чином, ще одне важливе питання, яке може вирішити біологізація — відновлення родючості ґрунтів. Правильне застосування біопрепаратів допомагає збільшити біорізноманіття та покращити структуру ґрунту.
Тетяна Хоменко
комерційна директорка групи компанії BTU, PhD
«Часто чуємо від аграріїв, що робота з біопрепаратами це, мабуть, складно і потребує багато часу, тому ми не підемо туди. Наша задача донести до агробізнесу, що є ми, і ми готові надавати підтримку. Є метод Вiotrex і можемо підказати, як його провести. Є класичні молекулярні методи. До речі, в Інституті прикладної біотехнології можна зробити аналізи і побачити, у якому стані мікробіом вашого ґрунту».
