Гренландія: заяви Трампа, кліматичні зміни та аграрний потенціал найбільшого острова у світі
Джерело фото: Facebook
Новообраний президент США Дональд Трамп знову заявив про намір придбати Гренландію — автономну територію Данії. У світлі підвищеної уваги до найбільшого острова у світі вирішили пригадати, яким є агросектор Гренландії та як він змінюється через глобальне потепління.
Але спочатку про те, що стоїть за заявами Трампа.
Важливість Гренландії для США
Заяви про придбання Гренландії лунали від Трампа і під час його першої президентської каденції. Але тоді Данія назвала цю ідею «абсурдною», а Гренландія заявила, що не продається. Незважаючи на провал з пропозицією купівлі, адміністрація Трампа посилила увагу до Арктичного регіону і у 2020 році після 67-річної перерви відкрила там американське консульство.
Чим же острів так приваблює США? Стратегічним розташуванням та природними ресурсами. Гренландія розташована на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи, що важливо для логістичних та військових операцій. Ще з 50-х років минулого століття американці там тримають військові бази. На півночі — космічну базу Пітуффік, яка відіграє значну роль у захисті США. Якби росія направила ракети в її бік, то найкоротший шлях для ядерної зброї пролягав би через Північний полюс і Гренландію, пише ВВС.
Крім того, за даними американського Арктичного інституту, росія і Китай в останні роки нарощують свій арктичний військовий потенціал. Тому відомство рекомендує США теж розвивати там свою присутність.
Чи має Трамп аграрний інтерес? Малоймовірно. США на острові цікавлять одні з найбільших родовищ рідкоземельних мінералів, які важливі для виробництва акумуляторів, стільникових телефонів, вітряних турбін тощо. На острові є уран і залізо. Враховуючи, що через глобальне потепління частина льоду, що вкриває материк, поступово тане, то ці корисні копалини можуть стати більш доступними для видобутку. Та й води, вільні від льоду, дають можливість прокладати нові маршрути для комерційного судноплавства.
Поступово розширюються на острові і можливості для ведення сільського господарства.
Як змінюється агросектор Гренландії
Гренландія розташована за Полярним колом, тому характеризується холодним кліматом, коротким вегетаційним періодом та обмеженими площами для вирощування культур. Близько 80% площі острова займають льодовики. Але через глобальне потепління льодовики тануть. Виникають нові ділянки землі, які потенційно можуть використовуватися для ведення сільського господарства. Особливо це відчутно у Південній Гренландії, де клімат стає більш придатним для обробітку ґрунту.
Раніше на острові вирощували здебільшого холодостійкі культури, такі як картоплю, редис, ріпу та капусту. Зокрема, завдяки теплицям та сучасним методам обробітку ґрунту тут отримують гарні врожаї картоплі, яку використовують не тільки для внутрішнього споживання, а й для експорту.
Нині ж фермери експериментують з вирощуванням зернових культур, таких як ячмінь і пшениця, які раніше не могли прижитися через холодний клімат. А завдяки гідропоніці та аеропоніці вирощують трави і салати.
Земельний банк гренландських фермерів
Загалом з понад 1 тис. га посівних земель (станом на 2014 рік) 99% використовується під вирощування багаторічних трав і зернових, які йдуть на корм для тварин. На решті площ садять картоплю. Понад 242 тис. га влітку використовуються як природні гірські пасовища.
За останні 20 років посівні площі Гренландії зросли майже на 30%, а кількість фермерських господарств зменшилася на 20%. Прибуткові ферми зростають у розмірах завдяки поєднанню землеробства з допоміжною діяльністю — туризмом, рибальством, полюванням або будівництвом.
Земля в Гренландії є спільною власністю. Тобто такого поняття, як приватна земельна ділянка тут просто немає. Уся земля є державною власністю і належить автономному уряду Гренландії, який керує нею відповідно до інтересів громади. ЇЇ можна тільки орендувати.
Це положення має історичні та культурні корені, пов’язані зі способом життя корінних народів Гренландії, зокрема інуїтів, для яких земля є спільним ресурсом, а не об’єктом індивідуального володіння.
Відсутність якісної сільськогосподарської землі є чи не найбільшою проблемою місцевих фермерів. Звільнені від льодовиків території часто мають бідні та нестабільні ґрунти, які легко піддаються ерозії під впливом вітру та води. На очищення чагарників та видалення каміння потрібні чималі кошти.
Джерело фото: Upernaviarsuk Forsøgsgartneri
Крім того, у багатьох районах ґрунт грубозернистий, погано утримує воду, тому влітку аграріям доводиться використовувати зрошення. Та й ґрунт бідний на поживні речовини, тому потребує вапнування, внесення мінеральних добрив та гною худоби (під озимі).
Зелена Гренландія
Уряд Гренландії намагається підтримувати аграрний сектор та інтегрувати в нього нові технології. В минулому році започатковано проєкт «Зелена Гренландія». Це умовна назва ініціатив і стратегій, спрямованих на розвиток екологічно сталого господарства, включаючи сільське господарство, енергетику та збереження природи.
В рамках проєкту планується фінансування аграрних досліджень, модернізація фермерських господарств та розробка стратегії з адаптації агросектору до змін клімату.
Одним із важливих елементів програми є використання «зелених технологій». Уряд активно підтримує розбудову теплиць з використанням сонячних панелей, вертикальних ферм та технологій точного землеробства. Крім того, спонукає аграріїв фокусуватися на екологічно чистих методах обробітку ґрунту, що не шкодять навколишньому середовищу.
Важливим аспектом стратегії уряду стало створення аграрних навчальних центрів, які навчають місцевих фермерів сучасним методам агровиробництва. У Гренландії вже з'явилися курси з агроекології, використання інновацій в агросекторі та методів сталого землеробства.
Приділяється велика увага і тваринництву: уряд підтримує придбання нових стайнь та виділення субсидій на поголів’я худоби.
Джерело фото: Innovation South Greenland A/S
Розвиток вівчарства
Тваринництво в Гренландії пішло від скандинавів. Понад 1 тис. років тому мореплавець Ерік Рудий та його послідовники принесли з Ісландії північну культуру ведення сільського господарства, яка включала в себе розведення тварин у поєднанні з полюванням. Свої поселення вони розташовували у Південній Гренландії в районі Нуук (зараз це столиця Гренландії), де значно м'якший клімат та гарні пасовища. І сьогодні там можна знайти залишки стайнь, іригаційних каналів та загонів для тварин.
Після того, як скандинави залишили острів (повністю вони вийшли упродовж 15 ст.), сільське господарство розвивалося повільно. На початку минулого століття через обмежені можливості полювання в якості експерименту завезли овець з Фарерських островів. Експеримент настільки виявився вдалим, що у 1915 році завезли ще 180 овець і створили вівчарську станцію у Какортоку.
Згодом її перейменували в експериментальну ферму Упернавіарсук. Зараз вона є дослідницьким та навчальним центром уряду Гренландії. Розташована за 7 км на схід від Какортока (Південна Гренландія) і дістатися до неї можливо тільки човнами.
На фермі проводяться експерименти з вирощування овець, а також у невеликій кількості ВРХ та коней. А ось планові дослідження з дійними коровами і відкриття невеликої молочарні відклали на невизначений термін через брак фінансування. Також в Упернавіарсуці тестуються різні види рослин на стійкість до клімату Гренландії, зокрема, картопля, морква, редис, ячмінь, овес, пшениця, капуста, броколі та інші холодостійкі овочі.
Проблеми тваринництва
Сьогодні розведення овець є найпоширенішою формою тваринництва в Гренландії. Їх вирощують для отримання м'яса, вовни та молочних продуктів. Продукцію навіть експортують. Центрами розведення овець є райони Какортока і Нарсарміїта. Тут влітку є змога випасати тварин на природних луках.
Загалом щороку на літніх пасовищах утримується близько 50 тис. тварин. Гренландські вівці імпортуються з Фарерських островів та Ісландії, і в дуже обмеженій кількості з Шотландії, Англії та Норвегії.
Вирощування ВРХ менш поширене через суворий клімат, але є невелика кількість ферм, які спеціалізуються на молочному скотарстві. Молоко використовується для виробництва масла, сиру та інших продуктів. Невеликі ферми займаються розведенням кіз, свиней і курей, але в обмеженій кількості.
Утримання худоби в південно-західній Гренландії було і залишається обмеженим тривалістю зими та кількістю кормів, які можна отримати протягом літнього сезону. Хоча сучасні фермери намагаються використовувати новітні технології, наприклад, парники для вирощування кормових трав, що дозволяє покращити умови утримання тварин.
Як і рослинництво, тваринництво також поширене на Півдні. Однак є ймовірність, що вівчарство поступово переміщуватиметься на Північ внаслідок теплішого клімату.
Майбутнє агросектору Гренландії
Зміна клімату змінює економічний і екологічний ландшафт Гренландії, відкриваючи нові перспективи для розвитку агросектору. Водночас він стикається і з певними викликами. По-перше, потепління може порушити баланс між традиційним полюванням і сучасним землеробством, оскільки зміни клімату впливають на популяції тюленів, північних оленів та інших тварин, що є важливими для гренландської культури.
По-друге, вища температура сприяє появі нових шкідників і хвороб, які раніше не зустрічалися в регіоні. І по-третє, хоча загальні тенденції до потепління є позитивними для агро, екстремальні погодні явища, такі як сильні шторми, раптові заморозки та зливи, стають частішими, завдаючи шкоди врожаю.
Із плюсів — розширення вирощування зернових і нетрадиційних культур може сприяти самозабезпеченню острова продовольством і навіть створенню нових експортних напрямків. Крім того, розвиток аграрного сектору в Гренландії може зацікавити міжнародних інвесторів, особливо у сфері органічного виробництва та адаптації до кліматичних змін.
А чи побачимо Гренландію в складі США?
Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що Гренландія не продається, і підкреслила, що острів належить його мешканцям. Вона також зазначила, що важко уявити військовий або економічний конфлікт зі США через Гренландію. Натомість міністр оборони Троельс Лунд Поульсен оголосив про плани посилити оборону Гренландії, включаючи інвестиції в розмірі $1,5 млрд, які передбачають розгортання додаткових патрульних суден, безпілотників та елітних команд на собачих упряжках.
Зі сторони Гренландії висловився прем'єр-міністр Муте Егеде: острів не продається. Водночас він підкреслив прагнення Гренландії до незалежності від Данії, зазначивши, що гренландці повинні самі вирішувати своє майбутнє та обирати партнерів для співпраці.
