Що нам віщують аграрні зорі: Експорт, врожай, ціни на агрохімію, кліматичні зміни — прогнози на 2025-й
З початком повномасштабного вторгнення з року в рік чуємо з ринку, що «цей рік пережили, але наступний буде ще тяжчим і слід затягувати паски». Тож до чого готуватися агробізнесу у новому році: куди експортуватимемо, наскільки просяде виробництво сої, і наскільки збільшаться площі під соняшником та кукурудзою? Яких цін очікувати на агрохімію? Чи побачимо земельні баталії на ринку? А що там з кліматичними змінами і як Ла-Нінья вплине на світове виробництво? Прогнози на 2025-й — далі у тексті.
Гривня зміцніє, а реальний ВВП зросте на 3,5%
Нещодавно «Центр економічної стратегії» попросив сімох українських та іноземних аналітичних команд надати свої прогнози щодо ключових економічних показників в Україні у 2025-му році. І ось що вони відповіли.
Усі аналітики припустили, що війна триватиме увесь 2025 рік. Оптимістичний сценарій від Dragon Capital — припинення активних бойових дій в першому кварталі 2025 року без підписання угоди про врегулювання. У разі його здійснення реальний ВВП стрімко зросте на 6%, бюджетний дефіцит зменшиться приблизно на $10 млрд, а економіка в цілому демонструватиме кращі показники.
У 2025 році прогнозується зниження споживчих цін. Якщо у 2024-му прогнозувалася середня інфляція на рівні 10,6%, то у 2025-му — 7,1%. Також аналітики очікують зростання реального ВВП на 3,5%, що дозволить номінальному ВВП досягти майже $200 млрд.
Щодо курсу валют, то на наступний рік у бюджеті закладено 45 грн/долар, але неурядові експерти вважають, що ця цифра може бути більш оптимістичною і гривня насправді буде міцнішою.
Також всі сім аналітичних команд зійшлися на тому, що «зерновий коридор» працюватиме і Україна зможе і далі експортувати свою агропродукцію.
Трейдинг і експортні ринки
Один із найбільших банків Нідерландів — Rabobank, який спеціалізується на фінансуванні агробізнесу, прогнозує у 2025 році скорочення експорту української агропродукції. Аналітики установи впевнені, що Україна продовжить експортувати свій врожай, однак країна ще стикається з такими проблемами, як нестача робочої сили, несприятливі погодні умови (ймовірно, мається на увазі літня та осіння посухи) і низькі запаси зерна на початку поточного сезону.
Олів’є Буйє, керівник відділу аналітики та інсайтів ASAP Agri теж прогнозує зменшення обсягів експорту у другій половині сезону. Зокрема, обсяги пшениці, доступні для експорту — 6,5 млн т (тоді як у 2023/2024 МР 11 млн т), ячменю — 0,5 млн т (2,4 млн т у 2023/2024 МР) і кукурудзи — 17,1 млн т (18,1 млн т у 2023/24 МР).
Скорочення обсягів може призвести до необхідності раціонування пшениці та ячменю, зазначає Олів’є Буйє, і додає, що це вже відображається на внутрішньому ринку, де ціни на ці культури залишаються високими, попри жорстку конкуренцію серед експортерів за ключових імпортерів.
На ринку олійних схожа тенденція, за виключенням сої, обсяги якої для експорту залишаються на рівні 2,5 млн т (1,6 млн т у 2023/2024). По соняшнику для експорту доступні 3,1 млн т. За словами Олів’є Буйє, кінцеві показники, ймовірно не зазнають змін, а ось соя може змінити баланс ринку, оскільки за неї активно конкурують зараз як трейдери, так і ОЕЗи. А це може призвести до зменшення обсягів її експорту у порівнянні з прогнозами USDA.
Окрім того, через скорочені обсяги експорту витрати на фрахт і логістику прогнозуються нижчими, ніж у попередньому сезоні.
Кукурудза повертає втрачені позиції
Для сої 2025-й рік буде важчим за попередній. За оцінками USDA, у 2022/23 МР перевиробництво сої у світі склало 12 млн т, у 2023/24 МР — 11 млн т, а у 2024/25, якщо всі цифри підтвердяться, то знову очікується перевиробництво, але вже на 25 млн т. Сукупно, ці надлишки сої перейдуть у початкові запаси на наступний рік та разом із новим врожаєм складуть третину світового виробництва, на яку не буде попиту, розповідає керівник напрямку трейдингу LNZ Group Володимир Корчун. Тому він радить фокусуватися на тому, в чому Україна є конкурентоспроможною на світовому ринку, а саме на виробництві соняшника і соняшникової олії.
Площі під соняшником зростуть, каже Віктор Карбівський, генеральний директор «Лімагрейн Україна».
Віктор Карбівський
генеральний директор
«Лімагрейн Україна»
«Особливо в тих регіонах, де частина посівів озимих, зокрема, озимого ріпаку знаходиться у невизначеному стані. Тому в залежності від того, як перезимують озимі, площі під соняшником можуть зрости до 5,2-5,5 млн га. Також прогнозуємо незначне скорочення сої, і в тих господарствах, де зібрали 8 т/га і більше кукурудзи, і де з рентабельністю все чудово, буде більше посівів кукурудзи».
За його словами, якщо кукурудзи у сезоні 2023/2024 посіяли біля 4 млн га, то у новому сезоні очікується 5 млн га, але знов-таки в залежності від того, як перезимують озимі. Наразі ріпаку посіяно 1,1 млн га, але 15% площ знаходяться в невизначеному стані, зауважив Карбівський.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький теж називає приблизно такі цифри. Він прогнозує у 2025 році площі соняшника на рівні 5,5 млн га, збільшення посівних площ під пшеницю — 5 млн га проти 4,6 млн га у 2024 році. Кукурудза може додати 0,5 млн га, а соя втратити 0,5 млн га.
Загалом частка пропашних культур у 2025 році збільшиться, і в основному за рахунок кукурудзи, соняшника та сої, говорить керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA LNZ Group Сергій Борисов. Але він зауважив, що засуха під час осінньої посівної може негативно вплинути на посівні площі озимого клину.
«Через відсутність дощів у деяких регіонах подекуди три місяці, знизилися площі під озимим ріпаком. Та й якщо у 2024-му році озима пшениця входила в зиму у фазі кущення, то цього року багато пшениці пішло у фазі шила. А це матиме вплив на врожайність», — коментує Сергій Борисов.
Що зі сівозміною в агрохолдингів у 2025-му? У МХП під озиму пшеницю відвели 51 тис. га, що на 23% більше, ніж роком раніше. «Агро-Регіон» і АГРОТРЕЙД збільшили площі під озимим ріпаком — до 7 тис. га (збільшення на 40%) та 12,5 тис. га відповідно.
До вирощування кукурудзи у новому сезоні повертається «Епіцентр Агро». А в «Кернел» продовжать зменшувати площі під соняшником і в 2025 році — до 12% від загального земельного банку. Після цього компанія має намір поступово повернутися до сталого рівня вирощування культури, який становитиме близько 25% від загальної площі та відповідатиме практиці тривалої сівозміни.
Збільшили площі по пшениці на 20% в LNZ Group — з 5 тис. га до 7 тис. га. Але з перспективою, щоб у наступному сезоні збільшити під ріпаком, бо пшениця гарний попередник для нього. Та й загалом компанія збільшує озимий клин, бо озимина минає літню посуху.
Ла-Нінья і кліматичні зміни
Згідно останніх оновлень Всесвітньої метеорологічної організації, упродовж наступних трьох місяців у Тихому океані розвиватиметься таке явище як Ла-Нінья. Але воно буде слабким та короткочасним.
Хоча аналітики Rabobank говорять, що наслідки світ відчуває вже зараз: затримка опадів у Бразилії, суха погода а Аргентина та південній частині США, які спостерігаються в останні три місяці є типовими для Ла-Ніньї.
«Ми не очікуємо великих впливів, враховуючи помірну інтенсивність цієї події. Однак затримка збору врожаю сої призведе до затримки посіву кукурудзи другого врожаю (сафрінья) в Бразилії, а дозрівання цієї культури може збігтися з початком наступного сухого сезону. Та про те, які реальні ризики принесла Ла-Нінья ми дізнаємося тільки у кінці березня або у квітні», — зауважили аналітики Rabobank.
Але повернемося до України. Негативні кліматичні тенденції в країні з часом тільки посиляться, говорить фізіологиня рослин групи компаній BTU Ярослава Бухонська. Почастішають пилові бурі, повені й посухи, які вже завдають збитків економіці. Періодичність таких явищ зросте, а погода ставатиме більш непередбачуваною.
Зараз помітно, що посушливі зони активно просуваються з півдня на північ країни. Кліматична карта України вже змістилась на 100 км. Територія Полісся зменшилася, натомість степова зона півдня вже дісталася Черкащини. Майже половина українських орних земель перебуває в посушливій зоні й нам треба думати, як зберігати вологу в ґрунті.
Ярослава Бухонська
фізіологиня рослин групи компаній BTU
«Стратегія відродження ґрунтів має стати обов’язковим документом для кожного господарства. Сповільнити негативну динаміку допоможе усвідомлене агровиробництво: мінімальний обробіток ґрунту, постійне його покриття рослинами або рослинними рештками та раціональні сівозміни».
За її словами, хоч нині аграрії і віддають перевагу високомаржинальним культурам, однак сівозміни потрібно планувати на 5-7 років вперед. Адже кожна культура забирає з ґрунту свої елементи, має своїх шкідників і хвороби та формує навколо коренів свій мікробіом. Одні й ті самі рослини виснажують ґрунт, а їх різноманіття робить його здоровішим. Також зберегти родючість ґрунту допоможуть органічні добрива, внесення мікробних препаратів і стимуляторів росту біологічного походження.
Ринок агрохімії
У 2025-му році ринок генеричних продуктів і надалі зростатиме.
Сергій Борисов
керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA
LNZ Group
«У сезоні 2024 різниця у ціні на генеричні та оригінальні препарати була суттєвою. В 2025-му році ця тенденція збережеться. Тому для себе прогнозуємо ріст ринку генериків, які дадуть можливість зекономити аграріям у витратах на гектар».
Ціни на ЗЗР залишаться на попередніх рівнях, говорить директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group Дмитро Соломонюк. За його словами, на зростання ціни може повпливати лише логістична складова, але не суттєво.
Щодо добрив, то Соломонюк передбачає подальше збільшення попиту на РКД та КАС. У світлі кліматичних змін це одна з найбільш перспективних форм мінеральних добрив через високий коефіцієнт отримання рослинами поживних речовин з РКД. У той же час вартість одиниці ефективної діючої речовини з РКД нижча, ніж у традиційних твердих добрив.
Дмитро Соломонюк
директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group
«І зараз ми бачимо, що продажі РКД вже вийшли на довоєнний час. Це у першу чергу пов’язано з падінням ціни на жовтий фосфор — основну складову їх приготування. Та й на ринку збільшилася кількість сільгосптехніки з можливостями під внесення РКД, про яку ще 5 років тому ніхто майже не чув».
Чи очікувати земельних баталій?
У подальшому компанії будуть об’єднуватися і продаватися, бо не всі мають змогу обробляти землю, каже керівниця департаменту аграрних питань «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.
Світлана Нікітюк
керівниця департаменту з аграрних питань
«Епіцентр Агро»
«Якщо подивимося фінансову складову, то 2021 рік був найвдаліший для аграріїв. Вже 2022 рік був збитковий, 2023-й — трохи кращим, у 2024 ми тільки почали вставати з колін. І сподіваємося, що у 2025-му також будемо в плюсі. Не всі мають таку фінансову подушку, щоб 3 роки працювати без прибутків, тож багато компаній продається вже сьогодні».
«Епіцентр Агро» планує і далі розширювати свій земельний банк в регіонах присутності. А от чи очікувати «земельних баталій» на агроринку? Світлана Нікітюк впевнена, що їх не буде через відсутність активного попиту і пропозицій. Наразі українці в очікуванні вищих цін і інтуїтивно хочуть бачити їх як, наприклад, в сусідній Польщі — €10 тис. за гектар. Тому паї продають виключно ті, хто має фінансові складнощі в родині.
Що ж до агрохолдингів, то вони дотримуються між собою негласної домовленості вирішувати всі спірні земельні питання за столом переговорів. Окрім того намагаються напрацьовувати робочі відносини і з тими консалтинговими компаніями, які з’явилися після відкриття ринку землі. Хоча, як зазначає Світлана Нікітюк, не всі консалтингові компанії грають по-чесному, і не з усіма можна домовитися.
У що інвестуватиме агробізнес?
В елеватори — інвестиції будуть точно чи не найменшими.
В 2024-му році по всій Україні не було навіть 50% оборотності елеваторів, каже Нікітюк. Аграрії не везли зерно, бо воно сухе. Тому якщо взяти цей рік за основу і те, що погодні умови будуть такими ж, треба думати, що робити з елеваторами.
Світлана Нікітюк
керівниця департаменту з аграрних питань
«Епіцентр Агро»
«Зараз у нас відсутня закупівля на елеваторі, компанія просто надає ринку чесні та прозорі послуги. Але вже за рік-два ми запропонуємо нову форму співпраці — можливість завозити нам зерно з подальшою реалізацією. І тим фермерам, хто не побудував елеватори, можна буде не перейматися, як зберегти врожай. Просто будемо приймати зерно, і в будь-який час аграрій зможе його нам продати: в момент завозу, через місяць, коли піднялася ціна, чи пізніше».
Інвестиції у переробку — продовжаться і в 2025-му році, зокрема, у переробку олійних, виробництво біоетанолу та біометану (в банках вже є такі запити). Із нових напрямків — виробництво біодизелю, розповідає заступник голови правління ПУМБ Сергій Магдич.
Сергій Магдич
заступник голови правління ПУМБ
«Україна може виробляти для експорту біометан в країни Євросоюзу на рівні 25%. Поки що такі проєкти зупиняли неврегульовані обмеження щодо експорту біометану, але вже в 2025 році, наприклад, ми очікуємо перший вихід на експорт від одного зі своїх клієнтів».
Продовжать інвестувати в енергонезалежність: купівлю дизель-генераторів (малі підприємства), газопоршневих або газотурбінних генераторів (середні підприємства), у проєкти сонячної енергетики, що передбачають отримання коштів без зеленого тарифу. Але, як говорять банкіри, аграрії розглядають такі проєкти тільки тоді, коли в країні починають відключати світло.
«Тут важливо не згаяти час, бо багато європейських постачальників готові поставити це обладнання лише у 2025-му році», — говорить Сергій Магдич.
Інвестиції у оновлення технічного парку — теж продовжаться. У 2024-му році ми спостерігали збільшення кількісті придбаної аграріями сільгосптехніки. Цьому, зокрема, сприяв і розвиток різних фінансових програм. Як нам розповідав член правління Credit Agricole Bank, Александр Чеснакофф, зараз Україна в межах міжнародної Групи одна з тих країн, де у банка найбільші партнерські програми на техніку. Кожен рік у нього з'являються нові партнери.
Також весною 2024-го на ринку запрацювала програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. З 1 січня 2025 року, після набрання чинності закону про державний бюджет, банки продовжать прийом заявок на компенсації, повідомляли в Мінекономіки.
Аграрна євроінтеграція України
За словами Тараса Висоцького, вже у вересні 2025 року розпочнуться переговори Києва та Брюсселя щодо агросектору. Очікується, що вони будуть найдовшим.
До чого готуватися агробізнесу? Наприклад, до скорочення на 20% до 2030 року викидів парникових газів, але через війну та зменшення виробництва тут у нас добрі перспективи, каже Висоцький. Покращення благополуччя тварин буде реалізувати складніше, адже потрібні інвестиції та навчання фахівців. З ГМ-культур ЄС дозволяє вирощувати лише кукурудзу.
«Заборона на використання синтетичних пестицидів, добрив та ГМО також вимагає, щоб усі органічні продукти були сертифіковані відповідно до стандартів ЄС. І це лише деякі з пунктів», — наголосив Тарас Висоцький.
Висоцький також додав, що український агробізнес просить щодо пестицидів перехідний період 10 років: «Можливо, по певним препаратам інший строк, але одномоментно перейти не можна».
Також в ЄС у 2025-му компанії, які мають більше 500 працівників, і товарообіг яких складає більше $500 млн (або активи на бiльш як $20 млн) зобов'язані подавати нефінансову звітність, де великий блок присвячений аудиту викидів вуглецю. Бізнес має прописати стратегію, як вийти в чистий нуль і що для цього планує робити.
Оксана Просоленко
Засновниця та СЕО «I.P.Cert»
«А Україні ой як вбудована в цей світовий ланцюг виробництва і постачання. До нас прийдуть і постукають: скільки у вас викидів на тонну і як збираєтеся їх скорочувати», — розповідає агроконсультантка Оксана Просоленко.
Кадри
Актуальною для агробізнесу залишиться кадрова проблема (війна то, як прогнозують аналітичні агенції, продовжиться і в 2025-му році). За новим законом про бронювання, з 28 лютого 2025 року анулюються абсолютно всі броні, які були надані рішенням Мінекономіки або через «Дію». Тож всім критично важливим підприємствам слід підтвердити свій статус до 28 лютого, і відповідно пройти заново процедуру бронювання.
Тим агрокомпаніям, які відчувають кадровий голод на озброєння можна взяти досвід «Агро-Регіону». Компанія займається реінтеграцією ветеранів у мирне життя через працевлаштування. Восени приєдналася до проєкту Культиварію та Superhumans Go2Agro, спрямованого на допомогу ветеранам. Активно працює над створенням умов для залучення жінок до професій, які раніше вважалися «чоловічими». Готує молодих спеціалістів в рамках програми Agro School та розробляє додаткові стратегії, щоб утримати на посадах ключових спеціалістів, розповідає заступниця директора з персоналу та соціальних питань «Агро-Регіону» Христина Пивовар.
Або як Ukravit — вивчати питання залучення спеціалістів з-за кордону. Сьогодні великою проблемою є нестача інженерів, хіміків, біологів, говорить засновник Ukravit Віталій Ільченко. Тому треба або шукати молодих людей, які готові цим займатися, і вчити їх або залучати фахівців з Індії та інших країн. В Ukravit розглядають останній варіант.
Віталій Ільченко
засновник Ukravit
«Легше взяти фахівця з гарним досвідом, щоб прискорити певні моменти. Бо світ швидко змінюється, і в нас немає 5 років на те, щоб виростити під себе».
Вирішити проблему з кадрами допомогла б і автоматизація максимальної кількості процесів, до яких раніше були залучені люди. За словами Віталія Ільченка, цей шлях потребує значних фінансових вкладень, тому держава має надавати під такі ініціативи довгострокові доступні кредити. За таких умов Україна може стати однією з перших країн, яка увійде до ери індустріалізації 4.0.
До речі, в Ukravit зараз розглядають будівництво роботизованих цехів, для роботи в яких достатньо дві людини, які контролюють всі процеси виробництва через монітор.
Поціновувачам кави
І на завершення приємні новини для кавоманів: аналітики прогнозують зменшення цін на каву у 2025-му році. Втім, як і на какао. У 2024-му ціни на ці продукти досягли своїх історичних максимумів. Тому враховуючи те, що ціни перевищують собівартість виробництва, ринок очікує збільшення виробництва і скорочення попиту. Полегшення цим ринкам принесе і відкладення Регламенту Європейського Союзу про вирубку лісів (EUDR).
Щодо останнього, це ще й полегшення для українських експортерів сої, адже бобова теж попадає під дію цього регламенту.
