Давос 2025: Кліматичні виклики та нові торгові війни на порядку денному
Джерело фото: Всесвітній економічний форум
У швейцарському Давосі триває щорічний Всесвітній економічний форум (ВЕФ). Цього року у фокусі уваги глобальні виклики, зокрема, учасники обговорюють зміни клімату, енергетичну трансформацію та наслідки геополітичних конфліктів для світової економіки. Також на порядку денному пошук шляхів для відновлення глобальної співпраці між країнами в умовах зростаючої економічної та політичної поляризації. Звісно, не обійшлося і без обговорення нових указів Дональда Трампа, передусім про вихід з Паризької кліматичної угоди.
Хоча у програмі ВЕФ 2025 немає окремої теми, присвяченої сільському господарству, деякі обговорювані питання мають безпосередній вплив на аграрний сектор, визначаючи його розвиток у найближчі роки. Більше про це — далі.
До побачення, Париж
Традиційно останні декілька років центральне місце на ВЕФ займають питання кліматичних викликів. Цього року вони як ніколи актуальні з урахуванням виходу США з Паризької угоди.
Контекст. Вже вдруге президент США вивів країну з Паризької кліматичної угоди. Трамп назвав зміну клімату обманом і заявив, що угода ставить США в невигідне конкурентне становище перед такими геополітичними суперниками, як Китай.
Окрім того, у перший день свого президентства він оголосив надзвичайний стан в енергетичній системі країни. Під гаслом «Бури, крихітко, бури» скасував обмеження Байдена на розвідку нафти і газу на Алясці, заборону на оренду нафтогазових родовищ у прибережних водах та розморозив будівництво нових заводів з експорту скрапленого газу.
А ще назвав вітряки потворними, дорогими та такими, що шкодять дикій природі і призупинив дію нового федерального лізингу на офшорні вітрові електростанції. Хоча, як пише Bloomberg, в найближчі роки попит на електроенергію в США зросте до безпрецедентних рівнів завдяки ШІ, центрам обробки даних та внутрішньому виробництву. Тому очікується, що електростанції, що працюють на природному газі, забезпечать основну частину генерації в короткостроковій перспективі, а іншу частину може забезпечити відновлювальна енергетика.
Вихід США з Паризької угоди викликав занепокоєння серед учасників форуму в Давосі. Проте багато хто вважає, що кліматичні ініціативи вже настільки інтегровані в глобальну політику та економіку, що цей крок не зупинить загальний рух до декарбонізації та досягнення цілей зі зниження викидів.
На думку редакторів Time, The Economist та The National, які прийняли участь в одній із панельних дискусій, підхід до «зеленого» переходу нової адміністрації, ймовірно, стане більш прагматичним, з акцентом на національні економічні інтереси, пише Forbes Ukraine. Проте глобальні кліматичні зобов’язання можуть бути переглянуті, особливо якщо вони не узгоджуються з економічними пріоритетами уряду.
Український голос
На події в США відреагував і український агробізнес.
«Перше, що потрібно розуміти про вихід США з Паризької угоди з питань змін клімату — це був очікуваний крок, не було жодних причин вважати, що Трамп не повторить вдруге свого рішення щодо цієї міжнародної угоди, спрямованої на консолідацію глобальних зусиль задля стримування кліматичних змін».
І продовжує, це було очевидно навіть з того, що за місяць до інавгурації Трампа найбільші американські банки та інвестиційні фонди вийшли з Net-Zero Banking Alliance — ініціативи ООН, в рамках якої фінансові інституції мають підтримувати проекти з декарбонізації економік. Серед тих хто покинув альянс — Morgan Stanley, Wells Fargo, Goldman Sachs, Bank of America, BlackRock. До них доєднався також «Банк Канади», колишній голова якого Марк Карні, власне, і заснував дану ініціативу І, мабуть, найбільший позитив від рішення Трампа вийти з Паризької угоди якраз в тому, що це вже було і цього чекали, тому якогось особливого шоку на ринках немає, зауважує Марта Трофімова.
За її словами, це рішення досить органічно поєднується з іншим указом президента щодо розширення енергетичного потенціалу США та максимізації видобування викопного палива, якими країна була історично «благословенна». Штати — це один із найважливіших гравців на міжнародній кліматичній арені під парасолею Паризької угоди. Але це не означає, що їх вихід зупиняє чи суттєво гальмує енергетичний перехід та низьковуглецевий розвиток в світі — це був би занадто поверхневий погляд на ситуацію.
Енергетичний перехід вже великою мірою запущений і цей процес буде важко зупинити: існують локальні регуляторні стимули, програми державної підтримки та ринкові механізми. Компанії вже поставили для себе довгострокові цілі та інвестували у відповідні проєкти з відновлювальної енергетики, впровадження інновативних технологій та ресурсоефективності, каже керівниця напряму сталого розвитку «Кернел».
Так, наприклад, ще в листопаді 2024 генеральний директор ExxonMobil, найбільшої нафтогазової компанії в США, закликав Трампа не виходити з Паризької угоди та не скасовувати національні кліматичні політики. До речі, ExxonMobil отримав $331,9 млн грантового фінансування від Міністерства енергетики США на реалізацію проекту в Техасі з вловлювання і зберігання вуглецю.
Другий важливий момент полягає в тому, що формалізація виходу з Паризької угоди займає 12 місяців і критичною буде реакція країн, особливо ЄС, на таку відверту неприхильність США до міжнародних та національних політик щодо клімату та сталого розвитку.
Марта Трофімова
керівниця напряму сталого розвитку «Кернел»
«Минулого разу, у відповідь на рішення Трампа, ЄС суттєво підвищив амбіційність своїх кліматичних та сталих регулювань (наприклад, директива щодо звітності про сталий розвиток), які поширюються не тільки на країни-члени, а й на імпортерів, компаній в ланцюгу постачання та фінансові установи. Проте, зараз є певний ризик, що ЄС якщо не відкотить свої політики, то буде їх, принаймні, відтермінувати та/чи спрощувати під внутрішнім тиском з боку бізнесу та під зовнішнім тиском з боку Америки».
Марта Трофімова впевнена, що це буде рік непростих рішень для ЄС, адже якраз на період з 2026 до 2030 заплановані рішучі вуглецеві регулювання. Так, наприклад, в 2026 році має запрацювати механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), а також додаткові політики для посилення ефективності Системи торговілі викидами (EU ETS).
Марта Трофімова
керівниця напряму сталого розвитку «Кернел»
«Іншими словами, в Брюсселі можуть вирішити, що відкусили більше ніж можуть проковтнути і знизити свій кліматичний запал».
Євросоюзу надано роль відстаючого регіону у фарватері США. Економічно більше не конкурент назавжди, написав у Facebook генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков.
Дмитро Скорняков
генеральний директор
HarvEast
«Китай або кине рукавичку США, або, що більш ймовірно, займе роль регіонального лідера за аналогією з Японією 1970-х, продовжуючи наголошувати на зелених джерелах енергії. А що там українські «генії», які кричать, що бути виробником сировини ганебно? Ось для США не ганебно, рахує Трамп. Сировина — це фундамент, і він має бути міцним».
Він прогнозує за США лідерство в IT індустрії та штучному інтелекті і пише, що ці ресурси споживають величезну кількість енергії і окрім США вже не зможуть ніде розвиватися.
Глобальна торгівля
Обговорюють у Давосі і заяви Трампа про введення 25% тарифів на імпорт з Мексики та Канади з 1 лютого. Ще раніше він пригрозив 10% митом на весь імпорт з Китаю.
На думку генерального директора Standard Chartered (британського транснаціонального банку) Білла Вінтерса, глобальні торговельні потоки постраждають від «цікавих суперечок» із приходом нової адміністрації Трампа.
«Ще побачимо, що вийде з точки зору тарифів... але ми знаємо, що Китай є великою частиною цього світу з погляду гігантського надлишку експорту, і це буде ударом для усіх частин світу», — зауважив Вінтерс.
І додав, що глобальні банки від порушення ланцюжка між ринками отримають вигоду, тоді як локальні банки відчуватимуть труднощі.
Дін Сюєсян, віцепрем'єр Китаю, виступаючи у Давосі, заявив, що Китай не прагне профіциту торгового балансу і готовий імпортувати більш конкурентоспроможні та високоякісні продукти та послуги, щоб збалансувати торгівлю
«Звісно, економічна глобалізація призведе до певних напруженостей і розбіжностей у розподілі, але ці проблеми можна вирішити тільки в процесі просування економічної глобалізації. Протекціонізм не веде до успіху, а торгові війни не мають переможців»,— сказав Дін Сюєсян.
Напередодні ВЕФ опублікувала свій щорічний звіт — Chief Economists Outlook. Це дослідження ВЕФ на основі опитувань та аналітики від провідних економістів, які працюють у міжнародних організаціях, приватному секторі, академічних установах та дослідницьких центрах. В ньому надаються прогнози, оцінки та рекомендації щодо економічних тенденцій і викликів, які можуть впливати на глобальну економіку у майбутньому.
Світові аналітики кажуть, що глобальна економіка стає дедалі більш фрагментованою. Це особливо помітно у сфері торгівлі товарами: 94% економістів очікують подальшу фрагментації упродовж наступних трьох років. Крім того, значна частка опитаних прогнозує зростання перешкодів для мобільності робочої сили та обмеження у передачі технологій і обміні даними.
Хоча обсяги світової торгівлі в 2024 році можуть досягти рекордних $33 трлн, але більшість головних економістів очікують ескалації торговельних воєн:
- 89% прогнозують взаємні обмеження в торгівлі між США та Китаєм.
- 68% очікують ширшого розгортання таких обмежень.
Попри це, експерти вважають, що найжорстокіші заходи, обіцяні під час виборчої кампанії в США (наприклад, підвищення тарифів до 60% на китайські товари), малоймовірні.
94% респондентів передбачають більш помірні інтервенції. Вони припускають, що ризиків для глобальної торгівлі багато у 2025 році, але ситуація може бути менш драматичною, ніж очікувалось. За оцінками МВФ, обсяги торгівлі у цьому році зростуть на 3,4%, що відповідає прогнозам глобального зростання ВВП.
Світова економіка 2025
Що ж чекає світову економіку? Загальний економічний прогноз залишається стриманим: більшість провідних економістів (56%) очікують послаблення глобальної економіки у найближчі 12 місяців, тоді як лише 17% прогнозують покращення.
Регіональні прогнози суттєво різняться:
- США прогнозують стабільне зростання у 2025 році.
- Південна Азія, зокрема Індія, також, ймовірно, збереже високі темпи розвитку.
- Європа: 74% опитаних прогнозують слабке або дуже слабке зростання.
- Китай також демонструє ослаблення економічних показників, із поступовим зниженням темпів зростання у найближчі роки.
Найбільші загрози 2025: збройні конфлікти та зміна клімату
Ще один традиційний звіт, який виходить на передодні форуму і задає потім тон на панельних дискусіях в Давосі — The Global Risk Report. Це також звіт ВЕФ, в якому на основі опитування 900 науковців, політиків та бізнесменів визначаються основні загрози, що стоять перед світом у найближчі роки. Отож, у цьому році це:
- Збройні конфлікти на рівні держав.
- Екстремальні погодні явища. Зазначається, що забруднення від постійного використання викопного палива призводять до збільшення екстремальних погодних явищ. Хвилі спеки в різних частинах Азії, повені в Бразилії, Індонезії та деяких частинах Європи, лісові пожежі в Канаді і урагани Хелен та Мілтон у США — лише нещодавні приклади таких подій.
- Геоекономічні конфронтації. Напруженість між великими економіками, зокрема між США та Китаєм, може призвести до значного скорочення світової торгівлі та уповільнення економічного зростання.
- Дезінформація та фейкові новини. Вони підривають довіру до інституцій, посилюють соціальні розколи і можуть призвести до громадянських заворушень та ускладнити міжнародну співпрацю у вирішенні глобальних проблем.
- Соціальна поляризація. Мається на увазі, що політичні розбіжності та зростаюча нерівність підривають довіру до інституцій та фрагментують суспільство, що може призвести до внутрішньої нестабільності в різних країнах.
Що цікаво, у звіті за 2024-й рік опитані експерти на перше місце винесли зміну клімату (66%), на другому та третьому місцях відповідно дезінформація і дезінформація, створена штучним інтелектом (53%), а також суспільна або політична поляризація (46%). Хоча на той момент вже два роки на європейському континенті продовжувалася війна, ризики ескалації та спалаху міждержавних збройних конфліктів опитані респонденти віднесли тільки 8 місце.
Та повернемося до звіту 2025. У короткій перспективі — на наступні два роки — державні збройні конфлікти вони відносять на третє місце, натомість лідирують дезінформація та зміна клімату. У довгостроковій перспективі — на наступні 10 років — збройні конфлікти не входять навіть в десятку ризиків (12 місце). Натомість головні ризики: екстремальні погодні явища, втрата біорізноманіття, критична зміна зелених систем і дефіцит природних ресурсів.
До речі, у наступні два роки світові лідери думок не вбачають загрози у ШІ-технологіях — цей ризик займає 31 місце у порівнянні з 29 місцем минулорічного звіту. А ось у десятирічній перспективі він піднімається на шосту сходинку. Аналітики ВЕФ попереджають, що не слід аж так недооцінювати цей ризик, враховуючи швидкі зміни у сфері ШІ та все більше його розповсюдження у різних сферах життя.
