«Завеземо в порт і почекаємо» — стратегія не працює. Чому трейдери пригальмували закупівлі зерна
Ринок не побіг на західний кордон, але дещо змінив стратегію. Аграрії обирають обережніші маршрути й формати продажів, трейдери знижують активність, а обстріли портів накладаються на сезонну паузу. Latifundist розбирався, чим живе зерновий ринок наприкінці року.
Сезонна пауза і закритий попит: чому ринок не рухається
Через удари БпЛА на Одещині порти ще більше працюють із перебоями, відтак частина компаній тимчасово зупинила приймання й закупівлю зерна, написав у вчорашній аналітиці GrainTrade.
«Чи скоротили ми закупівлю? Та ні, але так може здаватися, бо все йде повільніше. Проблема ж не зводиться лише до обстрілів. Через постійні тривоги не встигають розвантажуватися вагони, а обробка суден затягується. Судно, яке зазвичай закриваємо за півтори доби, ось вантажимо майже тиждень», — описує ситуацію представник великої мультинаціональної компанії.
За винятком компаній, які простоюють через обстріли, ринок загалом працює: великі гравці продовжують публікувати ціни і закуповувати зерно, хоча наприкінці року свою роль відіграє сезонний фактор, додає керівник відділу закупівель зернових та олійних культур «Бруклін-Київ» Ігор Турковський.
Як атаки на турецькі судна вплинули на фрахт, логістику й експорт зерна — читайте в матеріалі: Після атак на турецькі судна: як змінюються фрахт, логістика і експорт зерна
Перед новорічними святами ринок традиційно входить у фазу затишшя. Активності майже не варто очікувати щонайменше до середини січня, підтверджує його слова президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов.
Втім додає, що зростання ризиків — через атаки, довший час перебування зерна в дорозі, небезпеку пошкодження в портах і на терміналах — змушує кожну компанію окремо переглядати свою модель управління ризиками.
Микола Горбачьов
президент
«Української зернової асоціації»
«Сценарії на кшталт «завезли в порт і чекаємо на відвантаження» фактично перестали працювати. Це не сприяє накопиченню зерна в портах і, як наслідок, знижує закупівельну активність великих трейдерів».
Західний кордон: страховка, але не заміна морю
За останні два тижні через підвищені ризики частина аграріїв перенаправляла зерно на західний кордон або ж погоджувалась на продажі на елеватор навіть за умов, коли портова ціна була вищою, описали ситуацію в недавньому звіті аналітики Barva Invest.
Черг на західних кордонах немає немає, можна вдвічі-втрічі збільшувати передачу через західні перекордонні переходи, розповів під час онлайн-наради з учасниками ринку 18 грудня заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи Укрзалізниці Валерій Ткачов, пише Elevatorist.com. При цьому більшість західних прикордонних переходів наразі працюють на 40–50% своєї пропускної спроможності.
Чому немає попиту? Представник УЗ пояснює, що цей напрям дорожчий, ніж експорт через порти Великої Одеси.
Бізнеси цікавляться, але одномоментно неможливо все перекинути з портів на кордон, каже Максим Волченко, директор «Алмейда Груп», яка управляє трьома сухими портами на західних кордонах.
Максим Волченко
директор
«Алмейда Груп»
«Ажіотажу немає на західних кордонах, все в плановому режимі. У багатьох стоять вагони по напрямку до портів і ніхто не розуміє, коли вони зможуть рухатись в іншому напрямку. Плюс сезонне зниження активності в Європі і зараз вже малоймовірно законтрактуватися на найближчий час у звʼязку з тривалими святами в Європі. Та і загалом у бізнес сподівається, що з портами ситуація налагодиться», енергетики та залізничники все полагодять і все поїде, як і раніше», — додає він.
Навіть якщо через західний кордон відправляти 200–250 тис. тонн на місяць, це все одно неспівмірно з обсягами морських відвантажень, додає Микола Горбачьов, натякаючи на безальтернативність моря.
Разом з тим, президент УЗА підтверджує, що сьогодні середні й великі гравці більше орієнтуються на накопичення на елеваторах, а не «на портову логіку CPT–FOB». Підтвердили таку стратегію і кілька опитаних нами трейдерів мультинаціональних компаній.
Зовнішня кон’юнктура: слабкий попит і тиск Росії
Наразі торгівля фактично зводиться до виконання раніше укладених контрактів, а нові угоди фіксуються неохоче, каже Михайло Тимощук з Taurus Trade.
«Покупців, як таких, зараз майже немає. Ринок живе виконанням уже заключених контрактів. Але зобов’язання за вже укладеними контрактами ніхто не скасовував, тому навіть у період свят ринок повністю з CPT не зникне», — каже трейдер.
Значна частина наших покупців уже законтрактована в окремих країнах аж до березня включно — зараз немає того попиту, який міг би стати драйвером зростання цін, пояснює Микола Горбачьов. І якщо «пшениця ще їде», то по кукурудзі, за його словами, ситуація складна.
Пояснює це тим, що світове виробництво зросло, зокрема в США, пропозиція велика, а додаткового попиту на такі обсяги немає.
«За нинішніх темпів експорту — 2,5–3 млн тонн на місяць — ми ризикуємо вийти на кінець сезону з перехідними залишками на рівні 4–5 млн тонн. Окремі поставки, наприклад, недавнє судно на Китай, не змінюють ситуації. Якби це було 10 суден, тоді б побачили пожвавлення. А 58 тис тонн — це майже ні про що», — додає він.
Михайло Тимощук каже, що частина традиційних покупців, зокрема Туреччина, переорієнтувалися на російську кукурудзу. Попит на українську зберігається лише по невеликих партіях — костери на Грецію, Італію, Ізраїль, але це кілька суден на місяць і за не надто привабливими цінами.
«Водночас по кукурудзі, схоже, дно вже було пройдене. Торги на рівні $216–217 FOB, які фіксувалися раніше, виглядали як мінімум на даний момент. Наразі ціна частково відновилася, я вже бачу навіть $219 FOB з відвантаженням кінець грудня-початок січня. Масштабного попиту немає, але ціна дещо відновилась», — додає він.
Більше про те, як знижалась ціна після обстрілів торгових суден: Чому пшениця випадає з експорту, а по кукурудзі з’являються 203–204 $/т? Бліц з Наталею Левконюк, Atria Brokers
По пшениці теж «не дуже весело»: в Єгипті ми не рахуємося, бо Росія пропонує білок 12,5% дешевше, ніж українська пшениця з 11,5%, продовжує Ігор Турковський.
«По суті, вибір зараз такий: або продавати дешево, або сидіти й чекати. По пшениці й кукурудзі пропозиції є, але ціни просто не рахуються», — додає він.
Що буде далі? У згаданому звіті Barva пише, що через те, що експорт цього сезону суттєво відстає від звичної динаміки майже за всіма основними культурами, на ринку накопичуються нереалізовані обсяги зерна. І хоча аграрії вміють чекати й адаптуватися, але відкладений продаж може зіграти проти них: у другій половині цього сезону та на початку наступного надлишок пропозиції тиснутиме на ціни, вважають аналітики.
Разом з тим, багато аграріїв за останні кілька років роки сформували фінансову подушку і не будуть продавати зерно за будь-якою ціною — в цьому солідарні більшість трейдерів. Не сподобається прайс — залишать на складі.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
