Удар по олії. Що чекає на галузь після зупинки заводів Кернел, Bunge, Дельта Вілмар та інших переробників
Через безпекову ситуацію українські олійноекстракційні заводи (ОЕЗ) масово повідомляють про зупинку закупівель сировини та призупинення виробничих потужностей.
Після російських ударів частина підприємств простоювала і раніше, але цього тижня інтенсивність атак на агропромислові підприємства вийшла на новий рівень. За оцінками учасників ринку, «летіло» по понад 20% української переробки олії.
Підприємства екстрено зупиняються, побоюючись за безпеку працівників. Бізнес не знає, чи продовжаться російські удари, тому йому важко оцінювати наслідки для галузі, агросектору та країни загалом. Що зрозуміло вже зараз — розбираємося в тексті Latifundist.com.
Ціль росіян — олійножирові підприємства
Те, що Росія готує удари по ОЕЗ, елеваторах, складській інфраструктурі та інших підприємствах АПК України, не було секретом. Про таку загрозу ще 10 листопада повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони. Атаками росіяни планують завдати збитків українській економіці, скоротити експорт продовольства з України, зменшити надходження до бюджету та вплинути на продовольчу безпеку країни.
Того ж дня стало відомо про удар по Ніжинському жировому комбінату на Чернігівщині.
12 листопада найбільший представник галузі «Кернел» повністю зупинив роботу всіх ОЕЗ через масовані дронові удари по заводах протягом останніх кількох діб.
«Влучання в працююче обладнання створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеку для життя працівників — саме тому ухвалено рішення про повну технологічну зупинку всіх заводів. Також зупинені всі закупівлі насіння», — пише компанія в пресрелізі.
Майже одночасно стало відомо про зупинку ОЕЗ «Потоки» у Дніпрі. Також «Дельта Вілмар Україна» повідомила нам про зупинку всіх виробничих потужностей, зокрема олійноекстракційного заводу в Одеській області.
Сьогодні про зупинку закупівель сировини та заводу повідомив і керуючий директор «Королівського смаку» Максим Король. За його словами, мова йде про екстрену зупинку виробництва. Компанія поки утримується від прогнозів щодо термінів відновлення роботи.
«На сьогодні ми бачимо лише один вихід із ситуації: зупинка виробництва. Інші варіанти несуть ще більші ризики та збитки».
Примітно, що офіційні заяви не завжди свідчать про зупинку заводів саме в листопаді. За ринковою інформацією, частина українських заводів, зокрема і ОЕЗ «Кернел», простоювали і до цієї хвилі російських ударів.
За оцінкою керівника одного з ОЕЗ, котрий через безпекову ситуацію не називає своє підприємство, за поточний тиждень понад 20% потужностей переробки в Україні стали ціллю для російських ударів.
«Якщо так буде продовжуватися тиждень, два, три — проблеми будуть тільки більшими», — констатує він.
За оцінкою іншого джерела, за дві доби 10-12 листопада Росія нанесла до десяти ударів по заводах галузі.
До слова, це не перший випадок, коли після обстрілів зупиняються заводи. У липні Allseeds оголосила про призупинення операційної діяльності в Україні та припинення роботи заводу. За нашими даними, з того часу він так і не відновив роботу.
Чому заводи стають на паузу
Зупинка частини олійноекстракційних заводів — вимушена пауза через російські удари по підприємствах та енергетиці, пояснили Latifundist.com в асоціації «Укроліяпром». Підприємствам потрібен час на відновлення, а під час хвилі атак — на захист працівників і обладнання.
У «Кернел» наголошують, що специфіка олійноекстракційного виробництва робить його особливо вразливим під час обстрілів.
«Олійноекстракційні заводи — це безперервне виробництво з високими ризиками, тому під час масованих атак єдине відповідальне рішення — контрольована зупинка. Це дозволяє зберегти людей та основні засоби», — розповіли в компанії.
Додаткове занепокоєння переробників — чи збережуть працівники бронювання під час простою, зокрема через можливе зниження зарплат.
Про ці побоювання написав і читач Latifundist.com, який представився працівником «Кернел». За його словами, на підприємстві оголосили про консервацію заводів. Для нього це насамперед невизначеність із роботою.
«Ризик втрати броні персоналом існує. Але для нас збереження життя та здоров’я працівників важливіше за все інше».
Працювати, щоб «розгребти» продукцію
Безпека — головна, але не єдина проблема ОЕЗ. Заводи стикаються із затоварюванням складів і проблемами з відвантаженням продукції, підтверджує Максим Король. Готову продукцію ніде зберігати, а експорт, попри надання пріоритету олійним вантажам, залишається проблемним. Українські морські порти заблоковані, а вагони з олією тижнями чекають в чергах на наземних кордонах з ЄС.
Керівник іншого заводу підтверджує проблему. Він спростовує наше припущення, що коротка зупинка заводів могла б допомогти розпродати накопичені запаси товару.
«Це зовсім різні речі, і ніхто не шукає привід зупинити завод. Затоварювання зараз є у всіх нас, і всі з ним працюють з різною мірою успішності. Поки в нас є можливість, ми паралельно «розгрібаємо» накопичену продукцію — вивозимо олію і шрот», — каже керівник заводу.
Не треба шукати в зупинці заводів операційне чи логістичне підґрунтя, додає він. Вона продиктована виключно заходами безпеки та російськими ударами, на які бізнес вплинути не може. Натомість якнайшвидше вивезення готової продукції — логічний крок в умовах, коли переробнику небезпечно далі виробляти олію, а зберігати її вже ніде.
Що буде з цінами на соняшник
На новинах від заводів деякі коментатори в соцмережах зловтішаються, що відтепер завод-переробник не заплатить за тонну соняшника навіть 14 тис. грн/т.
«Не думаю, що буде цінова паніка. Фермери, які вже провели обробіток ґрунту та мають можливість зберігати врожай, швидше за все, притримуватимуть обсяги до кращих часів».
Другий наш співрозмовник обережний в оцінках, тому що ціна залежатиме від інтенсивності російських ударів.
«Очевидно, попит скоротиться при незмінній пропозиції, тому математично ціна піде вниз. Не впевнений, що вона дійде до 10 тис. грн/т. Поки що мій прогноз: середня ціна — 12 тис. грн/т, але подивимося на динаміку ударів. Якщо так буде продовжуватися, тиждень, два, три — ціна і до 10 тис. грн/т може дійти», — попереджає він.
Натомість переробники скептично оцінюють сценарій, за якого аграрії повезуть насіння соняшника на переробку в країни ЄС: Болгарію чи Румунію. Такий ризик є, але з огляду на нинішні логістичні труднощі масове вивезення насіння до ЄС малоймовірне, вважає Максим Король. Якщо соняшник і поїде за кордон, це будуть відносно невеликі обсяги.
«Удачі», — коментує представник неназваного заводу. Як тільки фермер захоче сам експортувати врожай, він зіткнеться з тими самими проблемами, що і ОЕЗ зараз.
«До того ж на кордон поїде товар із нижчою натурою, ніж олія і шрот, тобто на той самий обсяг сировини треба буде більше потужностей експорту та перевалки. Навіть досвідченим експортерам зараз нелегко, контракт на 500 тонн виконують три-чотири тижні. Ті, хто в цьому не розбирається, ризикують застрягти на кордоні», — уточнює співрозмовник.
ОЕЗи через блокаду портів стали базовим джерелом поповнення поточної ліквідності для агропідприємств, підкреслює гендиректор групи «АГРОТРЕЙД» Сергій Нечипорук. Навіть на фоні значного падіння ціни на соняшник з 28 тис. грн до 15 тис. грн, переробні заводи платили фермеру «живі» кошти. Тому насамперед закриття вплине на ліквідність і наявність обігових коштів.
«Зупинку ОЕЗ-ів, і, відповідно, закупівлі соняшника, я би порівняв за силою негативного впливу на галузь з другим закриттям портів Чорного Моря. Склади повні, а коштів на рахунках не буде. Це особливо відчутно в період виплати орендної плати на землю, закриття кредиторської заборгованості в кінці року і планування ресурсів на посівну кампанію».
До зупинки великих заводів соняшник і справді був рятівною культурою для аграрія, підкреслює генеральний директор «Гадз Агро» Андрій Санагурський.
«На швидку ліквідність аграрії могли розраховувати передусім завдяки соняшнику. Він був такою собі паличкою-виручалочкою, давав швидкі гроші. Зараз і ця можливість відпала».
Окремо він звертає увагу на логістику: пріоритетне вивезення олії передбачили лише для залізничних цистерн, сформованих у маршрути. Натомість багато заводів на заході України працюють з автоцистернами й такого послаблення не отримали.
«Якби пріоритет поширили й на автоцистерни, це прискорило б вивезення олії та могло б здешевити логістику і хоч якось втримати ціни. Зупинка заводів не вирішує проблеми, бо вони залишаються заповненими олією», — пояснює він.
Коли запрацюють заводи і що буде з переробкою
Перезапуск заводів залежатиме від безпекової ситуації. У «Кернел» розповіли Latifundist.com, що зараз компанії виконують контракти завдяки накопиченим запасам і паралельно посилюють захист та переглядають графіки роботи.
«Перезапуск заводів відбудеться одразу, щойно дозволить безпекова ситуація», — зазначають у компанії.
В «Укроліяпромі» також розраховують на повернення підприємств до роботи після стабілізації ситуації. Олії для українських споживачів вистачить, запевняють в асоціації. На внутрішній ринок потрібно 400–500 тис. т на рік — менш як десята частина того, що виробляють українські заводи.
Але тривала пауза посилюватиме фінансові проблеми і переробників, і виробників сировини.
Сергій Нечипорук застерігає, що без доступного фінансування агросектор ризикує вже в січні 2027 року зіткнутися з кризою неплатежів, яка поставить під загрозу весняну посівну. Він пропонує залучити державні банки та використати досвід кредитування під державні гарантії, як у 2022 році.
Нардеп Дмитро Соломчук пропонує розширити можливості зберігання й переробки насіння в ЄС, тимчасово знизити залізничні тарифи та надати фермерам і переробникам доступні кредити й відтермінування платежів.
Максим Король серед першочергових кроків називає збереження бронювання працівників під час вимушеного простою, гранти та пільгові кредити на відновлення виробництва.
На тлі обстрілів частина асоціацій закликає скасувати експортні мита на сою та ріпак. В «Укроліяпромі» виступають проти.
«Скасування мит на будь-яку з олійних культур не збільшить пропускну здатність кордонів і портів, проте після відновлення роботи залишить українські підприємства без сировини, а бюджет — без податків і валютної виручки», — йдеться в заяві асоціації.
У «Кернел» також наголошують на необхідності зберегти переробку всередині країни — разом із робочими місцями, податками та валютною виручкою від експорту олії й шроту.
«Тимчасові труднощі ми пройдемо, заводи повернуться до роботи», — переконаний генеральний директор «Укроліяпрому» Степан Капшук. Водночас він закликає не ухвалювати рішень, які «повернуть Україну назад до постачальника сировини».
