Буйвіл для душі чи бізнес? Як запит у ґуґлі переріс у сімейну справу Сергія Тігіпка
Джерело фото: Latifundist.com
Він — власник фінансово-промислової групи «ТАС», однієї з найбільших груп України. Всі знають Сергія Тігіпка як політика та банкіра. Уявити його серед дипломатів — просто. Та хто б міг подумати, що випадковий пошуковий запит змусить бізнесмена відмовитися від ділових зустрічей на користь розвитку ферми?
Батьки завжди прагнуть давати своїм дітям лише найкраще та найкорисніше. Подружжя Сергія Тігіпка та Алли Зіневич — не виняток.
Алла Зіневич
засновниця буйволиної ферми TASbio
«Ми шукали унікальне молоко, здатне зміцнити імунну систему. Зайшли в ґуґл, сформували запит і побачили, що в ТОП-5 входить саме буйволяче молоко, так і вирішили розвиватися в цьому напрямку».
Перші буйволи з’явилися на фермі в 2018 році. Їх купили в Україні. Це була українська популяція породи закарпатський буйвіл. Спочатку їх було лише 10, потім докупили ще 15 голів. Коли обсяги надоїв перевищили норму вжитку сім’ї, продукцію почали виготовляти на продаж. Так у вересні 2020 року Алла Зіневич заснувала власне франко-італійське бістро у Києві — Blänke city bistro. 50% продукції ферми відправляється саме в заклад, у якому гостей пригощають десертами та стравами зі справжнього буйволиного молока.
Засновники ферми розповідають, що догляд за буйволами — це хобі, справа для душі та людей.
«Сергій Леонідович часто навідується до своїх улюбленців, зазвичай на вихідних: підгортає сіно, годує буйволиць та цікавиться, як у них справи», — розповіла Алла Семерня, директорка TASbio.
Команда Latifundist.com вирішила на власні очі побачити буйволиний бізнес колишнього політика та вирушила на Чернігівщину. Розташована ферма біля с. Рудня, за 110 км від Києва та 65 км від обласного центру.
Сьогодні на фермі утримується 72 буйволи. Нове покоління — перше виведене власноруч на TASbio. До цього на ферму завозилися вже тільні буйволиці, які тут лише народжували. Зараз їм вже по 2,5 роки, і навесні вони мають отелитися.
«Якби ми залишали й бичків, кількість голів сягнула б 90-100», — говорить Олександр Сокуренко, зоотехнік TASbio.
Зараз у власності ферми переважно телички: основний напрямок збуту продукції молочний, тому й бичків не тримають, а передають партнерам зі Львова, які мають крамницю «Шкварка», займаються виготовленням сиров’яленої ковбаси та інших м’ясних делікатесів.
Буйволиці — перспективні тварини. Тривалість їхнього життя 50-60 років. До останнього дня вони теляться та дають надої. Найстаршу буйволицю ферми привезли на Чернігівщину з Карпат. За паспортом їй понад 25 років, але, попри вік, вона досі телиться та дає близько 12 л молока при отеленні.
Власники ферми працюють над її розвитком, проте вважають, що задля отримання прибутку їм необхідно збільшити поголів’я до 200 голів мінімум.
Алла Зіневич
засновниця буйволиної ферми TASbio
«В Італії 400 голів вважається гарним бізнесом. А нам хоча б половину покрити, тоді буде плюс. Зараз ми працюємо над цим та плануємо завезти буйволів із Голландії».
Буйволині особливості
Буйволів помилково відносять до ВРХ, проте це різні види тварин. Фізіологічні особливості корови та буйволиці відрізняються: тривалість життя буйволів 40-50 років, корови живуть вдвічі менше — максимум 25 років. Носять теля буйволиці 10,5 місяців, а корови — 9. Відмінною характеристикою є й те, що буйволи не осіменяються з ВРХ: якщо берете буйволицю, то й бичка треба брати.
На TASbio основний представник чоловічої статі буйволів — дванадцятирічний бичок Бархан. Якщо зоотехніку не вдалося штучно запліднити буйволицю, Бархан «приходить» на поміч, як і раніше, ще до переїзду на Чернігівщину. Навесні очікується нове покоління, яке, як і Бархан, буде напівіталійцями.
У буйволів — чітка ієрархія. Старше покоління буйволиць б’є молодше. Загальному стану здоров’я удари рогами не загрожують, але якщо буйволиця дійна і під час удару постраждало вим’я, то молоко може бути з кров’ю. Тому буйволятник поділили на секції: в одній живе старше покоління, сильне, в іншій — молодняк.
Свій примхливий характер буйволиці демонструють не лише між собою, а й із людьми. Незнайомців тварини до себе не підпускають.
Олександр Сокуренко
зоотехнік TASbio
«Якщо на дойку поставити іншу людину, яку вони не бачили, жодна буйволиця не пустить молока. Вони починають махати головою й відганяти новенького».
Коли на фермі відбуваються екскурсії, дорослі тварини насторожуються, стають агресивними. Працівників ферми старші буйволиці полюбляють та спокійно дозволяють їм підійти до себе. Молоді тварини до незнайомців ставляться із зацікавленістю, хочуть до себе уваги та радіють, коли їх гладять або ж обіймають.
Особливості догляду
На TASbio буйволи утримуються безпривязно, на глибокій підстилці. Працівники ферми щодня чистять прохід та підстеляють сіно, а раз на місяць змінюють його. Тварини вільно пересуваються у приміщенні та виходять на вигульний майданчик, але лише в сонячну погоду. У спеку чи негоду буйволів на вулиці не зустрінеш.
У догляді рогаті теж проявляють вибагливість: корм та вода завжди мають бути чистими. Але варто не забувати, що буйвіл — це вологолюбна тварина, тому любить повалятися у калюжі чи похлюпатися у водоймищі.
Догляд за здоров’ям буйволів нескладний: вони не мають схильності до захворювань ВРХ. Попри це, ветеринарна служба регулярно перевіряє тварин на лейкоз, туберкульоз та сибірську виразку.
У годуванні з буйволами все просто. На фермі експериментували з харчуванням тварин: додавали сінаж та силос. З часом виявили, що кислі корми в раціоні негативно впливають на смак продукції, тому почали змінювати підхід. У буйволів шлунок значно розвинутіший, ніж у корів, для повноцінного життя їм вистачає грубого корму. Це переважно сіно, яким вони харчуються протягом усього року. До подрібненого міксером сіна на фермі можуть додати необхідні для здоров’я тварини компоненти. Так, комбікорм доповнюють мелясою, яка підвищує вміст білку в молоці та надої, а також сприяє перетравленню сухих кормів у раціоні. У теплу пору буйволи випасаються на території ферми, поповнюють свої вітамінні запаси зеленою травою. Завдяки цьому покращуються й показники молока: збільшується жир та білок.
Подорожчання вартості комбікормів у 2021 році не вплинуло на підхід до утримання буйволів. Математика буйволів, якою з нами поділилися на фермі, це підтверджує. Для прикладу, одне теля за добу споживає 5-6 кг (3,5 грн/кг) сіна та 2 кг (23-24 грн) комбікорму, тобто загальна вартість утримання — близько 50 грн/добу. Дорослі буйволи споживають вдвічі більше, відповідно на них йде близько 100 грн/добу. Навіть за таких умов утримання тварин рентабельне, адже вартість 1 літра молока 110 грн.
На відміну від корів, збільшити надої буйволиці неможливо.
Олександр Сокуренко
зоотехнік TASbio
«Продуктивність цієї тварини закладена в генах, тому й підвищити її завдяки силосу чи іншим додатковим компонентам неможливо».
Завдяки нормованій кількості молока доять буйволиць двічі на день — зранку та ввечері. На фермі намагалися підвищити продуктивність шляхом зменшення інтервалу між доїннями. Надої залишилися такими ж, як і при дворазовому доїнні, тому змушувати тварин стресувати більше не наважилися.
Подоїли, а що далі?
Ярослав Стасенко, головний технолог TASbio розповів нам про переробку молока на фермі. Спеціаліст зазначив, що лінійка товарів формується відповідно до замовлень клієнтів. Ферма розвиває переважно молочний напрямок, асортимент продукції широкий: від пастеризованого буйволиного молока, йогуртів та ряжанки до сирів різних видів.
З доїльної зали молоко потрапляє в танк-охолоджувач, де охолоджується до температури +4℃ та зберігається до того моменту, поки його через спеціальний кран не заберуть до цеху виробництва. На фермі немає спеціального трубопроводу, тому все молоко переноситься вручну.
Після відбору йде процес пастеризації. Майже вся продукція ферми пастеризується. Не піддається цьому процесу лише група сирів паста філата. Для цієї групи пастеризація необов’язкова, оскільки саме сирне зерно формується при температурі близько +90°C, майже в окропі.
Сирний асортимент TASbio по-особливому вражає: тут і моцарелла, і страчателла, і качотта з бурратою. На фермі виготовляють витяжні сири, а також м’які та тверді. Сироварня дотримується італійських традицій, тому й технології виготовлення навчають сировари з цієї країни. Українські сири, як-от бринза, серед лінійки товарів теж є.
Асортимент продукції залежить і від сезону. До прикладу, у сезон активних поїздок на природу чималою популярністю користується сир халумі для грилю. Час від часу обирають і позиції сиру з білою пліснявою — таледжіо. Безлактозна лінійка товарів у TASbio також чимала: тут і молоко, і йогурт, який за своєю консистенцією нагадує грецький, і сир.
«У буйволиному молоці немає ніяких сторонніх присмаків. Воно нейтральне порівняно з козячим або з коров’ячим», — ділиться Ярослав Стасенко.
Технолог розповів, що натуральна моцарела ді буфало — це сир саме з буйволиного молока. Воно не має у своєму складі каротину (жиророзчинного помаранчево-жовтого пігменту, який надає молоку жовтуватості), тому й моцарела, й інша продукція з буйволиного молока ідеально білого кольору, схожа на пломбір.
Експерименти зі смаками в сироварні непоширені. Головний технолог зізнається, що їм це нецікаво, оскільки асортимент товарів досить широкий: «Якби в нас був лише сирний напрямок — ми б використовували різні форми афінажу».
Афінаж — це культура догляду за сирами. Загалом, підходів до сиру багато, проте найпоширеніші з них — з помитою або ж, навпаки, немитою шкіркою, з парафіновою шкіркою, у сіні, кавовому зерні або вині. Сироварня TASbio намагалася урізноманітнити свій асортимент завдяки томатній пасті, якою натирали сир для того, щоб виділити його серед інших. Більшість споживачів все одно обирали стандартні форми афінажу, тому й потреби у виготовленні спеціалізованих лінійок сирів поки в TASbio немає.
«Натуральна якісна продукція завжди буде мати попит. Наші клієнти вводять до свого раціону буйволину продукцію, коли дізнаються про її якість та користь. Вона їм подобається, і вони обирають саме цей продукт для своєї родини», — підсумував Ярослав.
З сироварні на полиці
У 2020 році ферма TASbio запустила власний інтернет-магазин, в якому продається як і молочна буйволина продукція, так і сиров’ялені ковбаси. Побачити продукцію ферми можна й у мережі магазинів Goodwine.
Зараз власники буйволиної ферми прагнуть популяризувати культуру споживання продукції з буйволиного молока. Вони активно працюють над збільшенням поголів’я на фермі. Наступного року планують побудувати ще один корівник та обмінятися бичками з іншими буйволиними фермами. Обмін необхідний для розбавлення крові стада та покращення його якості. Загалом, хочуть отримати ще до 150 буйволів. На фермі прогнозують, що з таким поголів’ям вдасться регулярно отримувати до 500 л молока, проте розпочинати виробництво своєї продукції у промислових масштабах TASbio не збирається.
Алла Зіневич впевнена, що зараз до крафтового виробника в Україні є повага. Саме тому для неї важливо, щоб ферма залишилася на рівні крафтового виробництва. Директорка TASbio та головний технолог також поділяють думку засновниці. Вони впевнені, що з появою промислового масштабу втрачається унікальність компанії та зменшується якість продукції. Лише залишившись на рівні крафтового виробництва, можна давати людям якісний та натуральний продукт.
Читайте також: Як колишній футболіст Назар Кміть налагодив виробництво крафтових сирів на Львівщині
Не сирами єдиними
У період карантину, коли туризм у всьому світі став на паузу, а розваги обмежилися походом до магазину, людям набридло сидіти вдома, й більшість вирішила розробляти власні туристичні маршрути Україною.
Алла Зіневич
засновниця буйволиної ферми TASbio
«Я була першою, хто запропонував зробити екскурсію на ферму», — розповідає засновниця TASbio.
TASbio знаходиться в межах Міжрічинського регіонального ландшафтного парку, тому охочі могли не лише помилуватися краєвидами природи, а й відвідати ферму проїздом, поспілкуватися з тваринами та посмакувати молочними продуктами, виготовленими на TASbio. З весни до осені на фермі побувало майже 1000 людей. Зараз власники готуються до нового сезону та працюють над розробкою власного туристичного маршруту. У планах побудувати гостьовий будиночок та сироварню, у якій туристи зможуть на власні очі побачити процес виготовлення продукції.
Цікаві факти
Буйволи — розумні тварини. Зоотехнік Олександр Сокуренко не лише розповів нам про догляд за рогатими, а й поділився цікавинками про них:
- Чесалки для буйволів — must have кожної ферми. Влітку жодне дерево не залишиться з корою, коли поруч випасаються буйволи.
- Без корму в доїльній залі — зась, а не молоко. Наявність корму в приміщенні для доїльні заохочує буйволицю прийти на доїння.
«Без нього й палицею не загониш», — говорить зоотехнік.
- Кожна корова має своє ім’я й характер. Принцип вибору імені старий: за першою буквою імені матері, щоб орієнтуватися у родоводі. Кожна буйволиця знає свою кличку та реагує на неї.
- Телята запам’ятовують своє ім’я під час доїння. Поговорили, назвали за кличкою, й реакція на ім’я гарантована.
Ольга Поправка, Latifundist.com
