Як отримати втричі більшу врожайність кукурудзи: як у Кернелі заробляють «на воді»
Джерело фото: Latifundist.com
Команда Latifundist.com продовжує вивчати тему зрошення в Україні. У грудні ми побували в Придніпровському кластері «Кернела», де зрошенням займаються з 2014 р. Привід видався особливий: агрохолдинг саме підписував угоду з українським виробником зрошувальних систем Variant Irrigation на поставку зрошувальної техніки оснащеної GPRS-системою. До цього моменту в Україні (та що там, навіть у світі) таке програмне забезпечення могли надавати тільки дві американські компанії — Valley і Zimmatic.
У партнерстві з Variant Irrigation ми вивчили, як працює зрошення у «Кернелі». Зокрема, представники кластеру розповіли, яку врожайність кукурудзи й соняшнику можна отримати на поливі, як підібрати зрошувальну техніку під конфігурацію своїх полів та скільки часу потрібно, щоб інвестиція у меліорацію окупилася.
«Зелене світло» українському виробнику
У Золотоноші, де знаходиться офіс Придніпровського кластера «Кернела», нас зустрічає директор Михайло Петров. Він розповідає, що зона безризикового землеробства вже давно перемістилася на північ України. У центральній частині, де знаходяться поля Придніпровського кластера, отримувати стабільний урожай можна лише за гарантованих опадів.
«Що нам дає зрошення? По-перше, воно дозволяє нам максимально ефективно використовувати площі під насінництвом і отримувати стабільний урожай навіть за несприятливих погодних умов. По-друге, це ще й гарантія для наших партнерів, оригінаторів насіння, що ми виконаємо всі виробничі плани», — зазначає Михайло Петров.
За його словами, проєкт зі зрошення починали у 2014 р. з 600 га і поступово розрослися до більш ніж 2,2 тис. У 2022 р. у кластері планують розширити поливні площі ще на 600 га. Для цього закупили шість фронтальних машин, із яких дві — Variant Irrigation.
Читайте також: Велика вода: ТОП агрохолдингів з найбільшим зембанком під зрошенням
Про цього виробника компанія вже чула від колег по ринку, тож вирішила більш детально ознайомитися з портфоліо його продукції. Після того, як керівництво і спеціалісти «Кернела» побували на виробничих потужностях Variant Irrigation у Харкові, вирішили частину машин закупити в цієї компанії.
«Раджу тим, хто тільки планує інвестувати в зрошувальну техніку, відвідати виробництво постачальника й поспілкуватися з першими особами. Додатково зібрати відгуки на ринку. Вони будуть різними, але одна думка все ж буде домінуючою, тож на неї і варто опиратися, приймаючи своє рішення. Як керівник української компанії я вважаю, що бізнес має підтримувати українське виробництво. Ми віримо в те, що машини Variant Irrigation будуть не гірші, а можливо, у дечому навіть кращі від їхніх найближчих конкурентів зі США. Саме тому дали «зелене світло» якісному українському виробникові», — пояснює свій вибір Михайло Петров.
Читайте також: ТОП-10 виробників зрошувального обладнання за 1 півріччя 2021 р.
Власник Variant Irrigation Данііл Шуфані зазначив, що в багатьох підприємців склався стереотип, що все українське — неякісне. Але вже понад 10 років тенденція абсолютно інша, й українці можуть випускати не гіршу продукцію, ніж іноземні виробники.
Програмне забезпечення для «Кернела»
Дві фронтальні зрошувальні машини довжиною 440 м будуть доставлені в березні 2022 р. Вперше вітчизняні зрошувальні установки оснастять GPRS-системою. За словами Данііла Шуфані, це була основна вимога замовника.
«Спеціально для «Кернела» розробимо програмне забезпечення, яке допоможе керувати фронтальною зрошувальною установкою за допомогою GPRS-системи. У світі таке програмне забезпечення надають тільки 2 американські компанії. Ми будемо третіми та першими в Україні. Вдячні компанії «Кернел», що дозволила нам провести цей експеримент на своїх потужностях», — пояснив Данііл Шуфані.
У чому фішка системи? Керівник відділу зрошення Придніпровського кластера Олег Ковальчук каже, що часто причиною виходу з ладу фронтальних машин є людський фактор.
«Були випадки, коли оператор був чимось зайнятий, машина заїжджала в лісосмугу й переверталася. У результаті — погнуті металоконструкції і машина, яка не придатна до роботи. До того ж фронтальна машина їде по канавці. Чим ця канавка рівніша, тим і техніка менше ламається. При нерівній канавці може виходити з ладу електронна частина, зокрема материнська плата і датчики, завдяки яким фронтальна машина сама себе вирівнює. Якщо вона не оснащена електронікою, то можуть псуватись редуктори», — пояснює Олег Ковальчук.
І додає, що після встановлення GPS зникає потреба у вирівнюванні системи по канавці або кабелю. Крім того, GPRS-система забезпечує точність та ефективність зрошення, адже оператор завжди в курсі місцезнаходження зрошувальної установки.
Питання сервісного обслуговування
«Обрали Variant Irrigation тому, що можна отримати компенсацію від держави?», — запитуємо Михайла Петрова. На що він відповідає, що це «приємний» аргумент, але не головний.
Наразі для кластера критичним є сервісне обслуговування зрошувальних установок. Саме тому під час вибору постачальника цікавляться насамперед, як налаштоване сервісне обслуговування, де знаходяться сервісні бригади і як вони укомплектовані.
Данііл Шуфані запевнив, що з цим проблем не буде. Цього року компанія посилила свою сервісну службу та службу шеф-монтажу. Відкрила сервісний центр у Мелітополі, де можна впродовж доби вирішити всі сервісні питання. Там також знаходяться склад із запасними частинами та офіс, де можна замовити проєкт «під ключ».
«Ми приділяємо достатньо велику увагу саме сервісному обслуговуванню, бо розуміємо, що для агрокомпаній простій у сезон — це найбільша проблема. Кожного року розширюємо штат сервісних бригад, укомплектовуємо їх транспортом та необхідними інструментами. Робимо все, щоб бригади були мобільні», — зазначив власник Variant Irrigation.
Про полив у «Кернелі»
Угода підписана, тож маємо час на екскурсію по кластеру. Разом з Олегом Ковальчуком їдемо у село Дмитрівка Черкаської області, де знаходиться офіс відділу зрошення. Він розповідає, що в сезон (з квітня до жовтня) на зрошенні задіяні 4 диспетчери та 34 гідротехніки.
Після впровадження зрошення відразу задумалися, як діджиталізувати цей процес. Оснастили машини GPS-трекерами та створили диспетчерський центр, який здійснює цілодобовий оперативний моніторинг і контролює роботу всіх дощувальних машин у Дмитрівці та Броварах. Тобто диспетчер у реальному часі бачить, чи працює машина, де вона знаходиться, скільки проїхала, скільки було витрачено палива. Деякі машини обладнані лічильниками, тож диспетчер додатково може стежити, скільки води було спожито на полі.
Її, до речі, беруть із Кременчуцького водосховища. Кількість води, яку потрібно подати на 1 га посіву за один полив, визначає агрономічна служба. У кластері є спеціалісти, які можуть розрахувати норму поливу на основі проб відбору ґрунту. Для цього на кожному полі є 1-4 точки, звідки відбирається ґрунт для аналізу. Зараз у кластері задіяні на поливі 22 машини, тож за сезон ґрунт беруть з 43-50 точок.
За словами Олега Ковальчука, у майбутньому, коли придбають кругові зрошувальні установки, найімовірніше, перейдуть на сенсорні датчики вологості ґрунту, щоб повністю автоматизувати зрошувальну систему, та поки в цьому особливої потреби немає.
До речі, конфігурація полів дозволяє використовувати в регіоні тільки фронтальні зрошувальні машини.
«Поля у цьому регіоні мають прямокутну форму. Якщо поставити кругові машини, то можна було б полити тільки 60% площ. А фронтальна машина рухається вздовж поля, охоплюючи його на всю ширину, тому на правильних прямокутних ділянках сухого ґрунту практично не залишається. Також ми вирощуємо кукурудзу на насіння і повинні притримуватися просторової ізоляції в 300 м, щоб не було запилення іншим гібридом. У цих зонах садимо сою, ріпак, озиму пшеницю. Все, що за зоною ізоляції, треба максимально поливати. Фронтальні машини з цим справляються на відмінно», — пояснює Олег Ковальчук.
Перша зрошувальна система обійшлася кластеру у $1,5 тис на 1 га. Інвестиції в останню будуть складати $1,8 тис. на 1 га. Витрати невеликі, бо в регіоні вже були зрошувальні системи, побудовані за радянських часів. Збереглися насосна станція і міжгосподарський трубопровід.
Та й проєкт зрошення Олег Ковальчук робить власними силами. Він навчався у Рівненському національному університеті на факультеті гідромеліорації. Тож сам у спеціальній програмі розробляє проєкт, розраховує необхідну кількість машин і їхні технічні параметри.
«Як набираю технічні дані для дощувальної машини? Якщо площа 100-120 га на одну машину і норма виливу 5 мл/га, то витрати машини повинні складати 75 л/с. Вона повинна мати довжину 480 м, такі-то форсунки. Порахували все це. Потім проводимо тендер на закупівлю машин на порталі тендерних торгів «Кернела», — пояснює Олег Ковальчук.
Урожайність на зрошенні
Наразі у Придніпровському кластері на поливі 2,2 тис. га гібридів соняшнику та кукурудзи, озимої пшениці, сої і ріпаку.
За словами агронома з насінництва Сергія Дармограя, урожайність на зрошенні залежить не тільки від культури, а й від сорту, гібриду та погодних умов, які склалися у період вирощування. Наприклад, минулого року в Придніпровському кластері на зрошенні отримали втричі більшу врожайність кукурудзи. Щодо соняшнику, то ці показники дещо нижчі, але на зрошенні теж можна отримувати врожай в 1,5-2 рази більший.
Сергій Дармограй говорить, що останніми роками все частіше відчуваються погодні аномалії.
«Клімат змінюється, і ми вимушені пристосовуватися до нього. Цього року погода осінню порадувала. Опадів було достатньо, тому ми зробили провокативні поливи для отримання сходів озимих тільки на 50% площ. Для порівняння: торік такі заходи проводили на 100% площ озимих», — розповідає агроном з насінництва «Кернела».
Окупність інвестицій у зрошення
За словами Данііла Шуфані, сьогодні географія поставок зрошувальних машин розширюється. Якщо раніше переважно обмежувались південними областями, то нині на зрошення переходять аграрії у Хмельницькій, Вінницькій та навіть Чернівецькій областях.
Звісно, кожен аграрій очікує від зрошення різного ефекту. Залежно від регіону та культури хтось прагне збільшити урожайність, хтось — покращити якість зерна або убезпечити себе в критичні періоди вирощування рослин.
Розвивати зрошувальний проєкт у наступні 2-3 роки планують і в Придніпровському кластері. Тільки тепер ставку будуть робити на дощувальні машини та полив товарних посівів. Як пояснює Михайло Петров, вони більш зручні в експлуатації та дешевші за собівартістю. Вже прорахували, що термін окупності інвестицій у зрошення через призму вирощування товарної кукурудзи складає 6-8 років.
Наталія Родак, Latifundist.com
Фотограф — Андрій Бочка
