Стамбульська сага про українські порти. Які перспективи та ризики експорту зерна
Джерело фото: Latifundist.com
Отож, історичне рішення прийняте. Україна і Туреччина на перемовинах у Стамбулі за посередництва ООН домовилися про розблокування експорту українського зерна. Йдеться про розблокування трьох портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний».
Аналогічний договір з Туреччиною та ООН підписала росія. Раніше радник керівника ОП Михайло Подоляк підкреслював, між Україною та росією напряму угод немає.
Основні положення ініціативи з розблокування портів включають:
- під егідою ООН створюється спільний координаційний центр (КСЦ) за участі всіх сторін;
- контроль за портами «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» повністю був і залишається за українською стороною;
- судна здійснюватимуть транзит та заходитимуть у порти України згідно з графіком, затвердженим СКЦ та після перевірки суден інспекційною групою на відсутність несанкціонованих вантажів і персоналу на борту ;
- інспекційна група діятиме в гаванях, визначених Туреччиною, на вході/виході до/з Турецької протоки;
- уся діяльність в українських територіальних водах здійснюватиметься під владою та відповідальністю України;
- судна рухатимуться морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами. Центр розробить план, включаючи визначення безпечних гаваней;
- сторони не здійснюватимуть жодних нападів на торгові судна та інші цивільні судна і портові споруди;
- жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу сторін;
- ця ініціатива залишатиметься чинною протягом 120 днів із дати підписання.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш визнав, що угода далася нелегко.
«Питання не в тому, що добре для однієї чи іншої сторони. У центрі уваги було те, що найважливіше для людей. І нехай не буде сумнівів, що це угода для всього світу. Вона принесе надію країнам, що розвиваються, перебувають на межі банкрутства, і найуразливішим людям, які опинилися на межі голоду», — сказав він.
Від української сторони документ підписав міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
«У першу чергу це велика підтримка української економіки. Більше 20 млн т зерна вже лежить на складах ще з минулого року, новий врожай вже чекає на експорт. Якби команді Президента не вдалося зрушити це питання з мертвої точки — українські аграрії поставили б під сумнів саму потребу сіяти поля на наступний рік», — зазначив він по слідах підписання документу.
Міністр принагідно підкреслив, що підписання такого документу на українських умовах стало можливим винятково завдяки Збройним Силам України. Успіхи військових дозволили відстояти ключові для України умови, а саме — залишити повний контроль за територіальними водами Північно-Західного регіону Чорного моря.
Водночас визнав що угода додає можливостей, але влада не припиняє роботу з розвитку альтернативних шляхів логістики і «готова до будь-яких сценаріїв».
Що отримує росія
Цікаво, що ж натомість отримують росіяни. Перед укладенням угоди міністр оборони рф Сергій Шойгу з генсеком ООН підписали меморандум про сприяння поставкам російських с/г продукції та добрив на світові ринки.
Шойгу заявив, підписані меморандум про сприяння ООН постачання російських продовольства та добрив на світові ринки та алгоритм із вивезення українського зерна взаємопов'язані.
Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини (Карлтонський університет) Євгенія Габер резонно задає питання, що ж прописано у цьому меморандумі.
Нагадаємо, що санкційні пакети не стосувалися сировинного експорту росії, зокрема, продовольства та добрив. Натомість, за словами головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка, мав ефект «самосанкцій», коли світовий бізнес відмовляється співпрацювати з РФ — як із перестороги попасти під санкції, якщо будуть здійснювати банківські операції по угодах, а ще і все більше — з моральних чинників.
Проте були певні питання з добривами. Ті ж США не внесли в чорний список російські сільськогосподарські товари, включаючи добрива, після вторгнення в Україну. Але багато західних банків і трейдерів уникали російських поставок, побоюючись нарватися на правила, що швидко змінюються.
Зрештою Комісія з міжнародної торгівлі США скасувала значні антидемпінгові та антисубсидиційні мита на карбамідно-аміачно-нітратні добрива з Росії, щоб зменшити дефіцит добрив і зростання цін.
Читайте також: Хазем Сакер: Ми маємо перетворити на кошмар життя росіян, що крадуть зерно
На фоні підписання угод, журналістам Reuters також стало відомо, що танкер, який перевозить рідкі добрива з росії, ось-ось прибуде до Сполучених Штатів.
«Танкер Johnny Ranger під прапором Ліберії мав прибути до Нового Орлеану у понеділок, 18 липня, перевозячи близько 39 тис. т розчину карбамідо-аміачної селітри. Судно завантажено минулого місяця у Санкт-Петербурзі», — зазначило видання.
Згодом на сайті Міністерства закордонних справ росії з'явилося повідомлення, в якому повідомили, що головне завдання меморадуму — «забезпечення транспарентних та безперешкодних поставок російських продовольства та добрив, включаючи сировину для їх виробництва, на світові ринки».
«Мова йде, зокрема, про усунення перешкод, які створили США та ЄС у сферах фінансів, страхування та логістики, домогтися конкретних винятків для цієї продукції з-під дії обмежувальних заходів, введених проти нашої країни. Термін дії Меморандуму — 3 роки».
Безпековий фактор
Україна погодилася на часткове розмінування акваторії. Про ризики розмінування за відсутності безпекових гарантій вже від початку повномасштабного вторгнення попереджали чимало українських експертів.
«Щоб гіпотетично почати пропускати комерційні судна з наших портів, треба це об'явити — де заміновано, а де є проходи. Зробити це — означає порушити систему оборони узбережжя. А де гарантія, що росіяни цим не скористаються, і як тільки ми це зробимо, підуть вже по відомим шляхам?», — розповідав нам Андрій Клименко.
Чи достатньо нинішніх гарантій?
По слідах Стамбулу Андрій Клименко уточнює, що розмінування узбережжя не буде, лише визначені безпечні фарватери.
При цьому заспокоює: безпека нашого узбережжя забезпечена, як мінімум, на відстані 150 км береговими ракетами «Нептун» та «Гарпун», а також звільненням острову Зміїний.
Підтверджує слова Клименка і начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. В ефірі загальнонаціонального телемарафону він заявив, що пропрацьований фарватер, судна рухатимуться виключно по ньому. Жодна інша ділянка узбережжя розміновуватися не буде.
«Тобто, якщо хтось думає, що Росія зможе під приводом функціонування цього коридору висадити десант, то це абсолютно нереально», — сказав він.
Журналістка проєкту SeaKrime центру «Миротворець» Катерина Яресько від початку війни щоденно відстежує Чорне море і рух суден з краденим українським зерном. На її думку, попри заявлені гарантії, головним безпековим фактором лишається ЗСУ.
Співвласник «ТІС» Андрій Ставніцер підкреслює, що ми маємо справу з ворогом, якому не можна довіряти, тому «ніяких російських кораблів у водах наших портів».
Економічна сторона
Сьогодні зранку директор BPG Shipping & Kronos Bulkers Геннадій Іванов написав, що навіть за умови підписання угоди у морської спільноти скепсису вистачає. Передусім у плані технічних та економічних аспектів. Якщо коротко — окрім турецьких судновласників, навряд чи хтось захоче їхати в українські порти. Страхова премія за військові ризики, банально страх прильотів ракет не особливо мотивують мати справу з нашими портами. Навіть розмінування буде слабою втіхою.
Читати по темі: Велике горе, як глибоке море, або Чому «морська» спільнота сумнівається у деблокаді портів
Хоча є на ринку думка, що бажаючі завжди знайдуться.
«В практиці було і є багато подібних зон, щоправда, не з війною в активній фазі, але завжди знаходилися ті, хто готовий за премію туди ходити. Наприклад взяти хендісайз 1990 року, який ціна на брухт 1,5 млн. Якщо йому запропонують грошей, де фрахту більше, ніж ціна човна, то знайдуться ті, хто понехтують життям екіпажу», — розповідає топ-менеджер однієї з фрахтувальних компаній.
Цікавий момент, чи передбачатиме ініціатива дисконтування ціни українського зерна. Нагадаємо, що така ідея у певний момент була у турецької сторони. У коментарі Latifundist.com міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський сказав, що ніякого дисконтування не буде.
Міністр додає, що завдяки розблокуванню експорту через чорноморські морські порти українські фермери зможуть реалізувати свою продукцію, отримати за неї гроші та рівно через місяць — сіяти пшеницю.
«Це було критично важливо. Наші фермери отримували зараз, через блокування портів, як ніколи малі гроші, бо всі затрати йшли на логістику. Дуже дорого коштувало і коштує вивезення українського зерна до польських, балтійських, румунських та інших портів», — підкреслив міністр в ефірі національного марафону «Єдині новини».
Як відреагували ринки
Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго впали до $7,8 за бушель після того, як була підписана угода про відновлення експорту зерна з українських портів. Таким чином, він досягнувши найнижчого рівня закриття з лютого, до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Водночас партнер Barva Invest Юрій Гаврилюк не вірить, що ціни суттєво зміняться на тлі новин.
«У таких випадках треба дивитися не через дві години після події, а за два дні напередодні. У даній ситуації трейдери продавали в очікуванні того, що відкриється ринок і хлине український товар додатково ще через порти. Через що давили на ціну. Тому по деяким культурам продовжуємо падати. Але там суміш факторів і не можна казати, що питання лише у портах. Заказ жнива у Європі — це теж впливає. Плюс політика ЄЦБ, які підняли ключову ставку. А ще глобальне світове очікування рецесії — багато хто зливає свої активи», — каже він.
Костянтин Ткаченко, головний редактор Latifundist.com
