Ми маємо заявки на вхід трьох нових суден в зернові коридори. Серед них і хендісайзи — Юрій Васьков

Ми маємо заявки на вхід трьох нових суден в зернові коридори. Серед них і хендісайзи — Юрій Васьков
Заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков

Вчора з порту «Одеса» вийшло перше судно з українським зерном по зерновому коридору. Судно, за яким спостерігають мільйони людей в тому числі і судновласники, і вантажовласники. 

Чи виросте оптимізм ринку після перших караванів, чи вплине на ставки фрахту та страховки у сторону зменшення та чи є шанси, що Миколаїв доєднають до переліку портів-відправників зерна, говоримо із заступником міністра інфраструктури Юрієм Васьковим.

Latifundist.com: Спочатку планувалось, що стартує Чорноморськ, але перше судно пішло з Одеси. Що змінилося?

Юрій Васьков: Дійсно, Чорноморськ анонсували як технічно готовий порт і що саме з нього стартуємо. Але разом з тим ми також технічно готували і Одесу. У нас відбулися консультації з ЗСУ та Координаційним центром. Вирішили, що варто почати з найбільш довгого готового маршруту — Одеси.

Latifundist.com: У цілому задоволені стартом? 

Юрій Васьков: БІльш задоволеним були б якщо це сталося раніше. Але є багато технічних аспектів, пріоритетним для нас було питання безпеки. 

Це перше судно, за яким спостерігають мільйони людей в тому числі і судновласники, і вантажовласники. Далі розраховуємо робити не одне, а караван з двох та більше суден. Це на вихід. Також? ми вже маємо заявки на вхід трьох нових суден.

Наша мета — не лише вивести судна, що стояли до 24 лютого, а зробити постійно працюючий коридор для експорту агропродукції. 

Судно RAZONI під прапором Сьєрра-Леоне

Latifundist.com: З точки зору технічних і безпекових заходів все успішно пройшло? Бо дещо насторожили новини про підриви катерів в гирлі Бистре.  

Юрій Васьков: В гирлі відбувались підриви попередньо не через морські міни. Наголошую, що катери були за лінією судового ходу. Наразі вживаємо заходи, аби найближчими днями відновити судноплавство по гирлу. 

Що стосується морських портів — не можу коментувати за військових, які вправно виконують свою роботу, але на сьогодні всі технічні і безпекові процедури виконані. Звісно, є фактор дрейфуючих мін — його важко передбачити. Для цього в морі ведеться підвищене спостереження. Попереду торгових суден на підходах до наших портів йде буксир супроводу, щоб виключити можливі ризики. Це стосуватиметься суден як на вхід, так і на вихід. 

Latifundist.com: Ви сказали, що є судна на вхід. Якого класу? 

Юрій Васьков: Різний клас, у т.ч. хендісайзи.

Latifundist.com: Цікаво, адже був скепсис щодо власників хендісайзів, супрамаксів, панамаксів. Мовляв, вони підуть в цю історію останніми. 

Юрій Васьков: Це залежить від готовності фрахтувальників приймати ризики. Як це було на Дунаї. Спочатку теж мали багато побоювань, вагалися, чи направляти туди флот. Але з часом ситуація змінилася і бажаючих стало дуже багато. До сьогодні це були єдині водні ворота для нашого експорту. І Дунайські порти сьогодні працюють на межі можливостей. І з морської сторони, і з наземної є черги. Ми наростили експорт агропродукції як через Дунай до 1,4 млн тонн на місяць, так і через західні переходи. Але цього недостатньо, тому відкриття судноплавства через великі порти вкрай важливе. 

Latifundist.com: Чую різні цифри у контексті, скільки ж суден з зерном у трьох портах. Уточніть, будь ласка.

Юрій Васьков: З 24 лютого стоять 16 суден з зерном та продуктами переробки. Ще одне, у присутності Президента, ми почали завантажувати у п'ятницю. Тобто 17. 

Порт Південний

Latifundist.com: Є інформація, що у перших караванах підуть лише українські компанії.  Натомість мультинаціонали зайняли вичікувальну позицію, подивитися, як піде.

Юрій Васьков: У контексті виходу з портів ми бачимо готовність мультинаціональних компаній. А щодо входу, то, вважаю, що з кожним безпечним проходом їх готовність буде зростати. 

Latifundist.com: Ви розумієте, що з якістю зерна, яке пролежало півроку в трюмах? Спеціалісти вказують на ризик появи мікотоксинів. 

Юрій Васьков: За моїми даними, компанії провели всі процедури з перевірки якості зерна. Інформації щодо якихось проблем ми не маємо. 

Latifundist.com: Кілька місяців тому була інформація про можливе дисконтування цін нашого зерна, якщо його купуватиме Туреччина. Потім наш посол у цій країні казав, що інформацію неправильно сприйняли. Тож, чи є ризики дисконтування?

Юрій Васьков: На офіційному рівні такої інформації не було. Більше того, всі сторони  підкреслювали, що мова йде про відкритий ринок продажу. Ніякого дисконтування чи ексклюзивних покупців по знижених цінах Ініціатива не передбачає. 

Шота Хаджишвілі: У розумінні, як працюватимуть зернові коридори — ще й кіт не валявся
Читати також

Latifundist.com: Маю інформацію, що деякі судновласники готові вийти з портів порожніми. Все аби зберегти цілим судно і не йти на зайвий ризик.

Юрій Васьков: З 24 лютого у портах стояли декілька порожніх суден. Наприклад, Polarnet у Чорноморську. Але судновласник з радістю сприйняв пропозицію «‎Кернела» завантажити зерном, щоб не йти в баласті. Думаю, всі порожні судна підуть таким шляхом. Але це комерційне питання двох сторін, зокрема, і щодо ціни фрахту. 

Турецьке судно Polarnet

Latifundist.com: В угоді передбачено три порти. Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім говорив, що у перспективі Миколаїв може доєднатися до їх числа. Це можливо?

Юрій Васьков: Ми розуміємо роль Миколаєва у забезпеченні агроекспорту. Тому піднімали це питання з партнерами по Ініціативі. Зійшлися на тому, що якщо тривалий час коридор з портів Великої Одеси працюватиме безпечно, то будемо надавати пропозицію партнерам щодо порту Миколаїв. На мою думку, розгляд цього питання можливий не раніше, ніж через місяць. 

Latifundist.com: Чи розробляються гарантії, які б дозволили зменшити вартість фрахту, страховки? І чи якось перше судно вплине на ставки?

Юрій Васьков: Не думаю, що перше судно суттєво вплине на ціноутворення. Ми провели низку перемовини з ООН, керівництвом Міжнародної морської організації, комітету, що визначає військові ризики, керівництвом Світового банку, послами G-7, урядовцями різних країн. Всі вони готові сприяти у поліпшенні умов щодо фрахту і страхування. 

Перші судна у зернових коридорах будуть достатньо дорогі — Іван Севрюков
Читати також

Latifundist.com: Ми чули, що ООН може надати фінансові гарантії, у тому числі для покриття страховки. 

Юрій Васьков: ООН має таку можливість, у першу для суден, які будуть йти за програмою World Food Program, яка і буде покупцем цього зерна. Наскільки знаю, вони вже проводять кілька тендерів на придбання зерна для країн Африки. 

Latifundist.com: Багато суден ходить по Дунаю без страхового покриття. Допускаєте, що це буде і по зернових коридорах?

Юрій Васьков: Думаю, будуть різні варіанти: хтось ризикуватиме, а хтось за підвищеними ставками піде.  

Latifundist.com: У випадку з Констанцою все з'їдала логістика, на яку йшло у середньому $200. Зараз маржу аграрія з’їдатиме внутрішня логістика, фрахт зі страхуванням і очікуване зростання ставок перевалки. Ви все рівно чекаєте підвищення внутрішніх цін?

Юрій Васьков: Моя особиста думка, що логістика з глибоководних портів, навіть з врахуванням ускладнюючих факторів, буде значно більш привабливою. Це інші розміри суден, та відповідно партій вантажів. Тому вартість на внутрішньому ринку має зрости. 

Latifundist.com: Пропускна спроможність трьох портів оцінюється, за різними оцінками, в 3-4 млн т на місяць. Ви до якої цифри схиляєтесь?

Юрій Васьков: Пропускна здатність буде обмежуватися кількістю флоту, який готовий зайти. Якщо буде необхідна кількість, то це може бути і 4 млн т. 

Latifundist.com: Є думка, що після відкриття великої води золоті часи Дунаю закінчаться. Як вважаєте? 

Юрій Васьков: Я так не думаю. Безумовно, якесь зниження відбудеться. Але врахуйте те, що зараз Дунай не може перевалити всі наявні обсяги. Навіть переорієнтація на 20-30% на море залишатиме Дунай затребуваним. На нього буде попит. Не забувайте, що ми тимчасово не маємо доступу до Азовського моря, Дніпра, портів Миколаївського регіону. А на складах у нас понад 20 млн тонн зерна і вже збирається новий врожай. Якщо не почати вивозити, то через короткий час в нас виникнуть складнощі зі складами. 

Порт Чорноморськ

Latifundist.com: Що робити, якщо повториться Одеська історія? Олександр Кубраков казав, що для цього є гаранти. Але скепсис у тому, що формально ні Туреччина, ні ООН не несуть зобов'язань якось нас захиситити. Відсилка до Будапештського меморандуму.  

Юрій Васьков: Якщо орієнтуватися на скептиків, то можна взагалі нічого не робити. Але ми орієнтуємось перш за все на потреби світового ринку, економіки та наших аграріїв, для яких це зерно — питання життя. При цьому ми враховуємо безпекові моменти. Звісно ми не довіряємо росіі, але ми довіряємо партнерам, з якими підписали Ініціативу. Сподіваємось, що вони не дозволять виникати таким ризикам, бо несуть політичну та репутаційну відповідальність на світовій арені у цій угоді. 

Latifundist.com: Уявимо, 120 днів пройшло, передбачених в угоді. Що далі?

Юрій Васьков: Як і написано в угоді, якщо все йде добре і нема заперечень, то вона автоматично продовжується. У світі точно не впаде попит на наше зерно через цей час. 

Костянтин Ткаченко, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus