Колаборант Ковальов став «хорошим»: що відомо про аграрія-зрадника з Херсонщини
Екснардеп Олексій Ковальов, який співпрацював з російськими окупантами і був призначений «міністром сільського господарства Херсонської області» був ліквідований у неділю, 28 серпня. Про це сьогодні по обіді повідомили і російські ЗМІ. Попередньо, він був вбитий пострілом в голову.
Це не перший замах на Олексія Ковальова. 22 червня з’явилася інформація, що його підірвали в автомобілі, але він вижив. Російські ЗМІ згодом показали відео, де він знаходиться у лікарні і звинувачує українські спецслужби в «диверсії» проти нього.
Чим займався Ковальов до 24 лютого?
До повномасштабного вторгнення Олексій Ковальов був відомим на Херсонщині аграрієм. Офіційно в його біографії вказано, що у 2017 р. він заснував підприємство «Херсонські аграрії», а роком пізніше — «ЛК-АГРО».
Однак, за інформацією BigData-платформи Vkursi, група компаній родини Олексія Ковальова налічує 26 компаній. Причому 46% юридичних осіб групи працюють на агроринку. Зокрема, це 12 компаній, які спеціалізуються на вирощуванні зернових і баштанних культур, овочів в Херсонській та Миколаївській областях із загальним земельним банком більш ніж 4 тис. га.
В ролях бенефеціарів та керівників компаній фігурують троє родичів екснардепа: матір Наталія Ковальова, батько Іван Ковальов та брат Юрій Ковальов.
Та не агробізнесом єдиним. У власності Олексія Ковальова також було 4 компанії, які працюють на медійному ринку. Наприкінці минулого року стало відомо, що він придбав ТРК «Інтеррадіо», яка транслює ефір «4 каналу». Причому ці медіа-активи вартістю у 4 млн грн він задекларував як подарунок від батьків.
У 2019 р. був обраний народним депутатом по 186 мажоритарному округу. Став членом фракції «Слуга народу».
«Волонтерство» і держзрада
У перші дні повномасштабного вторгнення Олексій Ковальов виїхав з Києва на Херсонщину. 7 квітня він написав на своїй сторінці у Фейсбук, що «живе і працює за законами України, волонтерить…».
Пізніше журналістам «Схеми» він розкаже, чому вирішив повернутися додому.
«Мій округ тут, мій бізнес тут, у мене все тут… За мене проголосувало 25 тисяч громадян, тому кидати їх напризволяще вважаю неправильним. І, найважливіше, ми повинні підтримувати тут український товар, ми повинні купувати саме українське, а не привезене з російської федерації…Також у нас багато бізнесу, який оформлений, звичайно, не на мене, на моїх родичів і так далі. Ви розумієте, почалися мародерства в перші дні… З магазинів, складів, офісів різні матеріали були вкрадені», — розповідав колаборант.
Тобто, боявся, що його бізнес заберуть росіяни, як це робили з бізнесом інших фермерів Херсонщини?
І досить детально розкаже про те, як добирався з Києва на тимчасово окуповану територію. За його словами, шлях пролягав через Кропивницький та Миколаїв. 12 квітня до нього додому приїжджали російські військові. Проводили обшук на наявність агітаційних матеріалів та зброї.
А на запитання журналістів, чи не боїться за своє життя, оскільки є нардепом України, він відповів, що «страх є у всіх, ніхто не хоче побувати у полоні, але це життя». І додав, що доступу до секретних даних у Верховній Раді не мав, тому не розуміє, який інтерес може представляти для росіян.
Після цього з квітня по 1 червня буде викладати на сторінці у Фейсбук пости про те, як «волонтерить» на тимчасово окупованій Херсонщині, зокрема, як розвозить ліки багатодітним родинам та соняшникову олію незахищеним верствам населення, продає цукор по 30 грн за кг, роздає соняшникове насіння фермерам. Та навіть вимагатиме від Міністерства фінансів та казначейської служби виплат заробітної плати для населення Херсонщини. Пости викладав виключно українською мовою.
28 квітня партія «Слуга народу звернулася до генерального прокурора Ірини Венедіктової та голови СБУ Івана Баканова із закликом «ретельно та всебічно розслідувати всі факти та обставини його перебування на тимчасово захопленій території та його спілкування із окупаційними військами». Як результат — 3 травня його виключили з фракції «Слуга народу».
Але… тільки 6 липня оголосили підозру у держзраді, заочно арештували та оголосили в розшук.
Також у липні суд заарештував його майно, зокрема, банківські рахунки та три компанії.
Пост «міністра»
Постити своє «волонтерське» життя на тимчасово окупованих територіях Олексій Ковальов на своїй офіційній депутатській сторінці припинив 1 червня. А вже 7 червня на свой власній сторінці виклав пост зі словами, що «росія тут всерйоз і надовго. Планується повномасштабна інтеграція аграріїв Херсонщини в економічну модель росії».
І це написав той, хто заявляв, що «не зраджував інтересів держави. В будь-який момент може повернутися і надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу». Чому так різко змінив риторику?
Як виявилося, на початку липня російські окупанти створили у Херсонській області свій «уряд» і призначили його на посаду «заступника голови уряду з питань сільського господарства». За які заслуги? Їх, як виявилося, було багато.
«Розслідування також встановило, що на додаток до скоєного він спочатку добровільно обійняв посаду заступника голови у незаконно створеному так званому уряді держави-агресора, а ще раніше — співпрацював з окупантами на Херсонщині і, я нагадаю, постачав харчі і продукти до Криму, завозив з півострова пально-мастильні матеріали. У Голій Пристані віддав санаторій для розміщення рашистів. А потім він розповідав у соцмережах, що співпрацює з окупантами і вважає, що рф надовго», — розповідала в ефірі телемарафону радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян.
У кінці липня, коли стало відомо про загибель засновника компанії «НІБУЛОН» та Героя України Олексія Вадатурського, російським ЗМІ Олексій Ковальов заявляв, що «якби російські війська зайшли в Миколаївську область відразу з Херсонською, то Вадатурський перейшов би на сторону росіян». Хоча всі з українського ринку знали позицію Олексія Опанасовича.
Та всього місяць знадобився, щоб кар’єра колаборанта «пішла вниз» — його перевели на посаду простого «міністра сільського господарства». А почав свою роботу «новоспечений головний аграрій Херсонщини» з того, що змушував місцевих аграріїв реєструватися та сплачувати «податки» за російським законодавством. Довести до кінця цю роботу не вдалося. Хто не побоїться бути наступним «міністром»?
Наталія Родак, Latifundist.com