Нові правила експорту зерна — знову на ті ж граблі?
Джерело фото: Latifundist.com
Наразі зернова спільнота переживає турбулентність у зв’язку з черговою спробою влади докорінно змінити порядок експорту зерна — вже вдруге за цей рік.
Нагадаю, що раніше цього року, Законом від 12.01.2023 року № 2881-IX, який був введений в дію 04.03.2023 року, було передбачено право Кабінету Міністрів України запроваджувати спеціальний режим експорту певних категорій товарів — так званий «режим експортного забезпечення». Якби Кабінет Міністрів України реалізував це право, то автоматично включились би спеціальні правила експорту зернових та олійних — починаючи від вимог до експортера, закінчуючи розрахунком ліміту, нарахуванням ПДВ та поверненням валютної виручки.
Разом з тим, режим експортного забезпечення так і не було запроваджено. Очевидно, що не в останню чергу причиною цьому була недосконалість прийнятного закону, ряд суперечливих та неоднозначних положень, які викликали справедливе невдоволення бізнесу.
Наразі, знову під гаслами боротьби з сірим експортом та неповерненням валютної виручки ми бачимо нову спробу змінити правила експорту зернових.
Нова реформа покликана бути більш комплексною — передбачаючи паралельно внесення змін в Податковий та Митний кодекс України, прийняття спеціальних нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів України, Національним Банком України, Державною податковою та митною службами України.
Так, 20 жовтня 2023 року в Верховній Раді України було зареєстровано два законопроєкти — № 10168 та № 10169 про внесення змін в Податковий та Митний кодекс України «щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (надалі — Законопроєкти).
31 жовтня 2023 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1132 «Про реалізацію експериментального проєкту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану».
В розглядуваному матеріалі пропоную зупинитись на змінах, які пропонуються до Податкового та Митного кодексів. На перший погляд, не всі недоліки попередньої невдалої ініціативи з експортним забезпеченням було виправлено. Та й додалось спірних питань.
Щодо попередньої реєстрації податкових накладних як передумова експорту
Фактично основним нововведенням, яке пропонується законопроєктами, є обов’язок експортера, яким зможе бути виключно платник ПДВ (що було передбачено в умовах режиму експортного забезпечення та що ми, безумовно, вітаємо) скласти та реєструвати податкову накладну до дня подання митної декларації.
І тут виникають питання, відповіді на які наразі не очевидні. Ось лише кілька з них.
-
На яку дату у експортера виникатимуть податкові зобов’язання і обов’язок скласти та зареєструвати податкову накладну?
Наразі для експортних операцій такою датою вважається дата оформлення митної декларації — тобто підставою для складання податкової накладної є оформлена митна декларація. Разом з тим, у ситуації з пропонованими змінами митна декларація не буде оформлена без зареєстрованої податкової накладної. Тобто черговість оформлення документів — митна декларація — податкова накладна, має змінитись.
Вочевидь, застосуванню підлягатимуть загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань за правилом «першої події» — дата зарахування коштів або дата відвантаження товарів.
Разом з тим, з цим не все так просто. Наприклад, якщо покупець товарів-нерезидент, до прикладу материнська компанія, сплачує українському постачальнику певну суму попередньої оплати за мультикультурним INTERCO, за такою логікою, постачальник матиме скласти та зареєструвати податкову накладну на дату отримання коштів на всю суму таких коштів. Втім, станом на дату складання та реєстрації податкової накладної ще не буде точної інформації ні про культуру, ні про кількість товарів, які будуть надалі відвантажуватись за INTERCO.
Також не зрозуміло, чи зможе український експортер використовувати одну зареєстровану податкову накладну для оформлення кількох митних декларацій.
Додатково варто зауважити, що питання дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ безпосередньо впливає на терміни складання та реєстрації податкової накладної.
-
За якою ставкою ПДВ визначати податкові зобов’язання?
Нагадаю, що наразі операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. При цьому, як зазначено вище, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при експорті товару є дата оформлення митної декларації — тобто, маючи оформлену митну декларацію, експортер складає податкову накладну за ставкою ПДВ 0%.
Нагадаю, що режим експортного забезпечення також передбачав реєстрацію податкової накладної, але не за ставкою 0%, а за ставкою 14% або 20% (залежно від товарної позиції) з можливістю подальшого коригування до 0 %.
Втім, законопроєкти не містять будь-яких спеціальних правил визначення ставки ПДВ.
Як наслідок, за відсутності таких спеціальних правил, а також враховуючи відсутність оформленої митної декларації, експортер не зможе визначити податкові зобов’язання з ПДВ за нульовою ставкою, а буде вимушений нараховувати ПДВ за ставкою 14% або 20%. Це є суттєвою прогалиною в законопроєктах, яка може призвести до серйозних фінансових втрат для «білих» експортерів та фактично паралізувати експорт.
Читайте також: У дунайських портах шукають «кешове зерно». Що буде з експортом?
Додатково варто нагадати, що ставка ПДВ, за якою оподатковується операція, безпосередньо впливає на розмір штрафів, які застосовуються у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, які на час воєнного стану можуть сягати до 25% від суми ПДВ — для операцій, що оподатковуються за ставкою 14% або 20%, або 1 020 грн — для операцій, що оподатковуються за ставкою 0%.
-
Як бути з ризиками блокування реєстрації податкових накладних?
Не секрет, що блокування реєстрації податкових накладних є суттєвою проблемою на українському ринку зерна — левова частка заблокованих податкових накладних стосуються саме постачання зерна. Віддаючи належне потугам ДПС виправити ситуацію з безпідставним блокуванням реєстрації податкових накладних, стверджувати, що ситуація є повністю вирішеною, а корупційний фактор — подолано, як на мене, передчасно.
Разом з тим, якщо говорити про status quo, то наразі податкові накладні, які складаються за наслідками експорту, вважаються такими, що відповідають ознакам безумовної реєстрації (не підлягають наданню покупцю) та, відповідно, автоматично реєструються. Понад те, режим експортного забезпечення прямо передбачав, що реєстрація відповідних податкових накладних та розрахунків коригування не може бути зупинена.
Втім, законопроєктами фактично прямо передбачається можливість зупинення реєстрації податкових накладних, які будуть складатись за новими правилами експорту зерна. Заявлена мета таких змін — боротьба зі схемами, перевірка легальності джерела походження товару, тощо.
Втім, не до кінця зрозуміло, в чому сенс паралельного існування окремого переліку верифікованих експортерів, які підтвердили свою доброчесність, з правом податкових органів блокувати реєстрацію податкових накладних, складених такими верифікованими експортерами.
Наслідком пропонованих змін стане те, що експортне митне оформлення товарів фактично буде передане на відкуп податковим органам і буде поставлено в залежність від факту реєстрації або нереєстрації податкової накладної.
За якими критеріями буде здійснюватися моніторинг ризиковості експортерів та експортних операцій — наразі невідомо. Тобто цілком можливо, що реєстрація відповідних експортних податкових накладних буде зупинятись у зв’язку з наявністю у податкових органів певної абстрактної податкової інформації — як це регулярно відбувається для постачань на митній території України.
Додатково, за умови зупинення реєстрації експортної податкової накладної, та враховуючи тривалий процес її розблокування, виникатимуть практичні проблеми. До прикладу, не зрозуміло, що експортеру робити з товаром, який фактично відвантажено покупцю і за яким визначено податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події», і який неможливо експортувати у зв’язку з зупиненням реєстрації податкових накладних. При цьому, можливе розірвання експортного контракту та повернення товару покупцем експортеру без оформлення митної декларації може бути кваліфіковане податковими органами як постачання товару на митній території України, за якою ставка ПДВ становитиме не 0% (якщо все таки законодавець чітко передбачить, що застосуванню підлягає саме звична для експорту ставка 0%), а 14% чи 20%.
Таким чином вбачається, що конче необхідно чітко і недвозначно передбачити, що реєстрація експортних податкових накладних не може бути зупинена.
Щодо мінімальних експортних цін
Законопроекти передбачають, що базою оподаткування ПДВ для експортних операцій з зерном буде договірна (контрактна) вартість товарів, але не менше ніж мінімальна експортна ціна, визначена Міністерством аграрної політики та продовольства України, на дату реєстрації податкової накладної.
Нагадаю, що Законом про режим експортного забезпечення була передбачена дещо інша конструкція, а саме обов’язок Кабінету Міністрів України визначити мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення. Тобто Кабінет Міністрів України мав фактично регулювати порядок ціноутворення між експортерами та покупцями.
Наразі ж, з буквального тлумачення пропонованих змін вбачається, що цілком можливою є ситуація, за якою договірна ціна та мінімальна експортна ціна не співпадають. Втім, не зрозуміло, щодо якої суми банки здійснюватимуть валютний нагляд — передбаченої контрактом, чи податковою накладною?
В будь-якому разі питання визначення мінімальних експортних цін на зернові та олійні продовжує бути дискусійним.
Як і у випадку з режимом експортного забезпечення необхідно закріпити перелік офіційних джерел щодо цін на зерно. Такі джерела мають бути загальновизнаними та, відповідно, не викликати сумнівів у достовірності наведених в них даних. Понад те, врегулювати слід також питання застосування різних базисів поставки, періодичності оновлення мінімальних експортних цін, строку їх чинності (враховуючи часту зміну цін на зерно), тощо.
Понад те, наразі не зрозуміло, як Кабінет Міністрів України при визначенні мінімальних експортних цін враховуватиме особливості різних базисів поставки (FOB, CPT-порт, тощо) та чи враховуватиме взагалі.
Викладене вище є лише частиною проблемних питань, які вже цікавлять моїх клієнтів. Загалом, як юридичний консультант великих добросовісних експортерів, я щиро вітаю намагання держави вирішити проблеми з сірим/чорним експортом зерна. Разом з тим, до вирішення проблеми слід підходити комплексно та системно, враховуючи обґрунтовані очікування та пропозиції чесного бізнесу та професійних асоціацій. І доволі сумнівно, що ідея з передачею експорту зерна на відкуп податковим органам себе виправдає.
Микита Ларіонов, радник, адвокат Arzinger, юридичний консультант зерноторговельних компаній
