Танго на полі кукурудзи. В Аргентині обрали нового президента, чому це важливо для українських аграріїв?
Як прихід до влади нового президента в Аргентині може вплинути на українських експортерів? Спойлер: боротися за традиційні для нас ринки доведеться і далі.
Настрої після виборів
Кілька днів минуло після підрахунку голосів на президентських виборах в Аргентині, де переміг Хав'єр Мілей, який пообіцяв кардинальні зміни в країні. Його привітали провідні політики та бізнесмени світу, суцільну підтримку оголосили спілки фермерів Аргентини.
«Відкрилася чудова можливість працювати разом, щоб радикально змінити поточну політику», — йдеться в заяві Аргентинського сільського товариства (SRA).
CONINAGRO, ще одна з найбільших сільськогосподарських асоціацій в Аргентині, заявила у своїй заяві, що «ми знаходимося на початку нового етапу, який, ми сподіваємося, принесе благополуччя всім аргентинцям».
Тим часом Аргентинські сільські конфедерації (CRA) закликали Мілей працювати з сільськогосподарським сектором і вимагали дерегуляції податків.
Певно, більшість в Аргентині сподівається на кардинальні зміни в країні, швидкі реформи, зміни в експортній політиці, повернення Аргентини до провідних країн в Південній Америці чи навіть у світі.
Адже зараз південноамериканська країна переживає глибоку економічну кризу з тризначною інфляцією, низкою заходів контролю над капіталом, які завдають шкоди торгівлі, і браком валютних резервів.
Яка ситуація в агросекторі?
Аргентина важливий глобальний гравець у сфері сільського господарства, є провідним світовим експортером переробленої сої та займає третє місце в експорті кукурудзи. Однак країна зіткнулася зі значними викликами в агросезоні 2022/2023.
Сильна посуха, яка є найгіршою за останні 60 років, серйозно вплинула на виробництво сільськогосподарських культур — 54% країни зазнають дефіциту вологи. Зокрема, 14% країни переживають сильну посуху, а 9% — екстремальну або виняткову посуху. Найбільше постраждали центральні регіони Кордоби, Буенос-Айреса та Санта-Фе.
Джерело фото: Reuters
Вплив цих умов видно у значному скороченні експорту аргентинської соєвого шроту. У 2023 році цей експорт скоротився на 42% порівняно з п'ятирічним середнім показником.
Країні просто не вистачає соєвих бобів для переробки. Через це, як повідомляла у жовтні промислова палата експортерів CIARA-CEC, переробні потужності можуть скоротитися на 35%. Зменшення задіяних потужностей вдарить у першу чергу по представництвам великих трейдерів в Аргентині, зокрема Bunge і Cargill, і звісно відкриє нові можливості для конкурентів, зокрема, з Бразилії.
Тож країні не залишається нічого іншого як імпортувати сою. Станом на серпень 2023 року було проімпортовано 8,2 млн т, що є рекордним показником для цього періоду.
Також зазначимо, що аргентинська біржа Rosario Grains знизила свій прогноз урожаю сої в країні на сезон 2022/23 до 27 млн т із попереднього прогнозу в 34,5 млн т. Урожай кукурудзи також був знижений з 42,5 млн т до 35 млн т. Однак експерти прогнозують відновлення виробництва кукурудзи у 2023/24 МР до 55 млн т (+62% за рік).
На яких світових ринках Україна конкурує з Аргентиною?
Ми є конкурентами на ринку зернових, зокрема, по кукурудзі ми конкуруємо на ринку Китаю.
З жовтня 2022 по лютий 2023 Україна відправила в цю країну майже 4 млн т кукурудзи, обігнавши по цим показникам США. У сезоні 2022/ 2023 станом на липень проекспортовано 5,5 млн т. Тобто ми так і залишаємося одним із основних постачальників кукурудзи до Піднебесної. Але кукурудза залежить від морських портів більше, ніж пшениця. Тож залишається сподіватися на подальшу роботу тимчасових коридорів у Чорному морі.
Зараз нам (та й Аргентині в тому числі) конкуренцію на китайському ринку складає Бразилія, яка зібрала в цьому сезоні рекордний врожай. У вересні, за даними «АПК-Інформ», який посилається на AgriCensus, Бразилія експортувала до Китаю рекордну кількість кукурудзи — 3,3 млн т, а всього за 9 місяців — 7,9 млн т.
Та й, як пояснювала керівниця відділу аграрних ринків в Чорноморському регіоні, редакторка Argus AgriMarkets Вікторія Блажко, треба враховувати, що коли у Латинській Америці маркетинговий сезон починається, у нас він майже закінчується. Відповідно новий врожай української кукурудзи вийде на ринок тоді, коли пропозиція з країн Латинської Америки буде ще великою.
Але не кукурудзою єдиною. По пшениці традиційні для наших експортерів ринки теж переходять на альтернативних покупців. З боку Єгипту та Марокко збільшились закупівлі французької пшениці. Індонезія, яка імпортувала величезні обсяги пшениці з України, збільшила об’єми закупівлі з Австралії. В сезоні 2023 нам доведеться конкурувати на цих ринках ще й Аргентиною, яка повертається після складного сезону, говорить Вікторія Блажко.
За даними USDA, у 2023/2024 МР виробництво пшениці в Аргентині зросте на 41% — до 17 млн т порівняно з 12 млн т у 2022/2023 МР.
Щодо сої, то наші обсяги виробництва (4,7 млн т станом листопад 2023) смішні, якщо порівнювати їх з виробництвом у Аргентині (34,5 млн т). В цьому сегменті нам більше конкурент Бразилія, яка теж «працює» на ринках Європи та Туреччини.
Отож, до чого вибори і експорт?
До того, що аргентинські агровиробники роками вимагали від влади скасування податків і лімітів, які, на їхню думку, обмежують експорт зерна.
«Новий президент, на нашу думку, повинен терміново зосередитися на вирішенні інфляції, відсталості та розриву обмінного курсу, а також на звільненні ринків для збільшення експорту. А потім швидко займіться комплексною податковою реформою (DEX, IIBB та IIGG), спростіть регулювання, заохочуйте інвестиції через виробництво та агробіоіндустрію за допомогою чітких, тривалих стимулів і правил», — зазначили в CONINAGRO.
Агровиробники вважають, що обрання Хав'єра Мілея президентом Аргентини відкриє великі можливості для «радикальних змін» у політиці зернового сектору. Подивимося, чи вистачить духу новому президенту скасувати обмеження, які стримували експорт та й загалом провести «шокову терапію» у країні, як він обіцяв.
Щоб не образити аграріїв
До прикладу, економіст та аналітик Павло Вернівський у колонці для «Фокус» песимістично дивиться на всі обіцянки нової влади.
«Аргентина — дуже схожа на нас країна. Це така сама аграрна сировинна держава, і ось ця модель вже багато років створює проблеми для економіки цієї країни. Причому проблеми створює не так сама модель, як конфлікт наявної моделі економіки з великою соціальною складовою бюджету, яка складає 2/3 цього бюджету. Чому? Тому що поточна аграрна модель не здатна генерувати такий об’єм податкових надходжень в бюджет, щоб профінансувати ці всі видатки. І тому країна сидить по вуха в боргах, які теж не може погасити, а дефолти стали звичним явищем для них», — пише Павло Вернівський.
І додає, що всі президенти країни через це придумують різні акробатичні трюки, щоб догодити і населенню, і аграріям, які формують економіку країни. Але так цю проблему вирішити і не можуть. Адже, щоб збільшити розмір надходжень, треба змінювати структуру економіки, проводити непопулярні реформи серед наявного бізнесу, як-от скорочувати податки для нових галузей. Хто на це піде?
«До речі, от кажуть, що новий президент до цього був найвідомішим експертом на телебаченні. Однак, це ж телебачення кимось контролюється та фінансується. А якщо економіка Аргентини переважно аграрна, то хто, крім аграріїв, має гроші, щоб фінансувати ці ЗМІ і просувати там вигідні для себе ідеї? І якщо експерта крутять і часто показують, то, напевно, його ідеї комусь вигідні. Ну і цим аграріям, напевно, вигідна доларизація, бо вони й так працюють на експорт», — зауважує Павло Вернівський.
Щодо доларизації, про яку пише Вернівський. Новий президент хоче закрити центральний банк і доларизувати економіку. Принаймні про це йшлося у передвиборчій програмі.
Економісти попереджають про ризики доларизації, особливо в умовах обмежених міжнародних резервів, що загрожує новою хвилею гіперінфляції. На даний момент в Аргентині гіперінфляція складає до 143%, а 40% населення живе за межею бідності.
Тут додамо, що у Аргентині на цьому тижні продовжили дію «соєвого долара» до 10 грудня включно для всіх видів експортної діяльності. Постачальники можуть купувати 50% від загального обсягу сої за курсом «соєвого долара» та залишок (50%) за офіційним обмінним курсом (станом на 22 листопада $1 коштує 356 песо).
Програма була розроблена для стимулювання експорту бобових культур. Четвертий її етап було запроваджено 5 по 30 вересня 2023 року. Однак її спочатку продовжили до 25 жовтня (і розширили схему на експорт соняшнику, олії та ячменю), а потім до 16 листопада (розшили вже на всі види експортної продукції).
До слова, новий президент не підтримує ідею вступу країни до групи БРІКС. Він також заявив про плани розірвати зв'язки із «комуністичними» урядами росії, Китаю та Бразилії. А ще він прихильник України.
Олексій Пирогов, Latifundist.com
