Підвищення температури не уникнути: як кліматичні зміни позначаються на українських землях і що робити аграріям
Джерело фото: Latifundist.com
Від початку 2024 року глобальне потепління відчули на собі навіть ті українці, які ставилися до нього скептично. У січні у всій Україні було встановлено 64 метеорологічні рекорди, а температура відповідала показникам квітня. Далі температурні рекорди били лютий, березень і квітень, а липень 2024 року був одним з найспекотніших за всю історію спостережень. Переживаючи аномальну спеку без електрики, не помітити її було неможливо.
Земля розігрівається через викиди парникових газів — метану, вуглекислого газу та закису азоту. І чверть цих викидів припадає на сільське господарство. Водночас саме сільське господарство найбільше залежить від кліматичних умов і першим відчуває на собі екстремальні погодні явища. В Україні, де на сільське господарство до повномасштабної війни припадало 20% ВВП, зміна клімату становить загрозу для економіки та глобальної продовольчої безпеки.
Непередбачувані кліматичні явища ставатимуть частішими, кажуть дослідники. Це і зливи, коли за декілька годин випадає кількамісячна норма опадів, і несподівані заморозки, і екстремально високі температури. Цього літа на півдні температура ґрунту сягала 70 ℃ і це позначилося на врожаях кукурудзи, сої, соняшника.
Які зміни помічають аграрії?
Ми замовляли два дослідження — у 2021 та 2023 роках. У першому взяли участь 250 господарств, які працюють за традиційною технологією вирощування, 35, які працюють за органічною технологією, і ще 11, які використовують ресурсоощадні технології. Аграріїв запитали, які саме зміни ґрунтів вони бачать. Серед складнощів, які виникають у вирощуванні рослин через зміну клімату:
- 30% респондентів відзначили зміну термінів сівби,
- 28% — зниження врожайності,
- 20% — опустелювання,
- 15% — зниження ефективності добрив.
Також дослідження показало, що зміни стану ґрунту напряму залежать від інтенсивності його обробки — 65% з тих, хто працює за традиційною технологією, сказали, що мають деградовані ґрунти. В органічному землеробстві таких фермерів було 44%. А серед тих, хто обробляє ґрунт мінімально, — лише 5%.
У дослідженні 2023 року, проведеному з 270 господарствами, побачили збереження негативних трендів: 39% опитаних спостерігали зниження врожайності, причому найбільше у південному і східному регіонах. Серед інших проблем помічали порушення фізико-хімічних властивостей, втрату біорізноманіття, руйнування структури ґрунту, забруднення токсичними речовинами.
Що можна зробити, щоб зупинити ці зміни?
Щоб підтримати родючість ґрунтів та запобігти деградації, ми рекомендуємо дотримуватись сівозмін, мінімально обробляти ґрунт та зменшити пестицидне навантаження.
Нині правила диктує ринок, і вирощують ті культури, від яких отримують найвищий прибуток. Однак сівозміни потрібно планувати на 5–7 років наперед. Кожна культура забирає з ґрунту свої елементи, має своїх шкідників і хвороби та формує навколо коренів свій мікробіом. Одні й ті самі рослини виснажують ґрунт, а їх різноманіття робить його здоровішим.
У сівозміні 25–30% мають складати бобові та зернобобові, також мають бути сидеральні та покривні культури. Сидеральні культури — це те, що ми вирощуємо не заради врожаю. Це «зелене добриво» для ґрунту, що живить його, поповнює органічними речовинами, покращує структуру та стійкість до водної та вітрової ерозії.
Ще один спосіб зберегти родючість земель — використання технологій no-till, що передбачає нульове чи мінімальне порушення ґрунтового покриву.
Також допомагають технології точного землеробства.
Третій крок — органічні добрива. Рівень їх внесення на поля все ще дуже низький, але тішить тренд на компостування, який поширюється в агрохолдингах та господарствах. Це позитивно впливає на врожайність рослин та родючість ґрунтів.
Останніми роками все більших обертів набирає тренд до біологізації — внесення мікробних препаратів і стимуляторів росту біологічного походження. Бачимо високу зацікавленість аграріїв у біопрепаратах як надійному рішенню для сталого розвитку. Однією з причин є майбутнє впровадження вимог Європейського зеленого курсу і потенційна відмова від заборонених у ЄС пестицидів, а також проблема стійкості збудників хвороб до пестицидів.
Що чекає на агросектор в умовах стрімкої зміни клімату?
Негативні кліматичні тенденції в Україні з часом тільки посиляться. Почастішають пилові бурі, повені й посухи, які вже завдають збитків економіці. Періодичність таких явищ зросте, а погода ставатиме більш непередбачуваною.
Нині помітно, що посушливі зони активно просуваються з півдня на північ країни. Кліматична карта України вже змістилась на 100 км. Територія Полісся зменшилася, натомість степова зона півдня вже дісталася Черкащини. Таким чином, майже половина українських орних земель перебуває в посушливій зоні й ми вже тепер маємо думати, як зберігати вологу в ґрунті.
Стратегія відродження ґрунтів має стати обов’язковим документом для кожного господарства. Сповільнити негативну динаміку допоможе усвідомлене агровиробництво: мінімальний обробіток ґрунту, постійне його покриття рослинами або рослинними рештками та раціональні сівозміни.
Ще до повномасштабної війни експерти FAO виявили, що через ерозії ґрунту наша країна втрачає 300–600 млн тонн землі щорічно, а загальна площа деградованих і непродуктивних орних земель в Україні перевищує 33%. Як здолати цю проблему, представники влади, наукової спільноти та агробізнесу говорили під час конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?», яка відбулася 10 грудня.
Ярослава Бухонська, фізіологиня рослин групи компаній BTU
