Сергій Сальніков, Ukravit: Фальсифікат добрив зменшується, але ризики лишаються. Що ще перевіряють аграрії та як змінився ринок агродосліджень
Джерело фото: Ukravit
Ще декілька років тому настрої на семінарах про важливість агродосліджень доволі часто були скептичними. «Аграрії питали, навіщо це потрібно, якщо ми і так знаємо, що за п’ять років нічого не змінилося», — пригадує Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit.
Та сьогодні ситуація інша. Аграрії усвідомлюють, що детальний аналіз ключових ресурсів агровиробництва — це вже must have. Вони регулярно цікавляться станом ґрунтів, якістю насіннєвого матеріалу, оригінальністю ЗЗР і добрив, а також хочуть знати усе про вирощений врожай.
Що найчастіше просять перевірити аграрії? Які тенденції характерні для ринку добрив, ЗЗР і насіння в останні роки? Над якими науковими проєктами працюють фахівці Ukravit Institute та як вони допоможуть українському агросектору в майбутньому? В сьогоднішній колонці розповідає Сергій Сальніков.
Галузь відновлюється, але довоєнного рівня ще не досягла
Через тимчасову окупацію та руйнування інфраструктури кількість лабораторій, що надавали послуги з агродосліджень, за останні три роки скоротилася. Багато фахівців виїхали в безпечні регіони або за кордон, що теж вплинуло на галузь. Зменшилася і кількість досліджень. Для порівняння, згідно з аналітичними даними, якщо у 2021 році обсяг ринку становив 118 млн грн, то у 2023 році — 35 млн грн.
Однак у 2024-му ця тенденція змінилася, і ринок виріс до 120 млн грн. Основна причина — погодні виклики (зміна клімату), а також обмеженість сільськогосподарських ресурсів. Близько 25% земель були втрачені через бойові дії та тимчасову окупацію, і це змушує аграріїв ретельніше аналізувати доступні ресурси.
Та, попри підвищений попит, нові лабораторії в Україні майже не відкриваються. Іноземні ж компанії не поспішають заходити на ринок через низьку платоспроможність аграріїв та страх бойових дій на нашій території. Потреби ринку задовольняють українські лабораторії, ціни на послуги яких більш доступні.
2024: ґрунти — фаворит сезону
У 2024 році послугами Ukravit Institute скористалися понад 1,2 тис. агрокомпаній. Переважно це були аграрії, які обробляють від 500 до 5 тис. га. Найбільше запитів надходило на дослідження ґрунтів, особливо перед весняною посівною. Аграріїв передусім цікавило, як заощадити на добривах та як підібрати культуру для вирощування відповідно до характеристик поля.
Восени, через сухе літо, зріс попит на дослідження залишків пестицидів у ґрунтах. Адже за посушливих умов процес розпаду пестицидів у ґрунті уповільнюється, і ризик фітотоксичності через залишки діючих речовин суттєво збільшується. Тож аграрії перевіряли ґрунти, щоб визначити, чи безпечно сіяти пшеницю, сою або цукровий буряк на полях, де раніше вирощували соняшник або кукурудзу, і чи немає в подальшому загрози накопичення у рослинному матеріалі та продукції шкідливих залишків.
Крім того, якщо раніше аграрії замовляли тільки базові дослідження — рівень гумусу, pH, вміст NPK та сірки, — то зараз аналізують вміст обмінних катіонів та мікроелементів, хоча такі дослідження і коштують дорожче. Водночас змінився і портрет замовника: тепер за такими дослідженнями звертаються переважно малі та середні підприємства, в той час як раніше це були агрохолдинги та агропідприємства з великим банком землі.
Для відбору зразків фахівці Ukravit Institute використовують автоматизований бур із прив’язкою до GPS-координат — власну розробку, над якою працювали з 2022 року. Завдяки цій технології за рік відібрали зразки з понад 15 тис. га по всій Україні, зокрема й прифронтових територій. Аграрії, які проживають у таких областях, або ті, хто релокували свої господарства у безпечніші регіони, отримували можливість дослідити ґрунт, воду, рослинний матеріал та готову продукцію зі знижкою 20% завдяки співпраці Ukravit Institute із USAID АГРО.
Добрива: частка фальсифікату знизилася
Ще одна категорія досліджень, яка користувалася підвищеним попитом у минулому сезоні, — перевірка мінеральних та органічних добрив. В Ukravit Institute кількість таких досліджень зросла у 1,2 рази — всього провели понад 3 тис. аналізів. Для цього є декілька причин:
- Аграрії намагаються заощадити, тому виробляють власні КАС, РКД та органічні добрива. Але, щоб не завдати культурам шкоди, необхідно чітко розуміти склад і безпечні норми внесення.
- На ринку зросла кількість невеликих компаній, продукція яких дешевша, ніж у великих постачальників. Аграрії розуміють, що такі компанії можуть швидко зникнути, тому перестраховуються і перевіряють добрива.
- Досі актуальною є проблема з контрафактом, особливо на ринку мікро- і комплексних добрив.
Загалом, за спостереженнями Ukravit Institute, аграрії стали значно відповідальнішими у виборі добрив. Також, порівняно із 2023 роком, у 2024 році зменшилася частка фальсифікованих добрив — із 20-30% до 15-20%. Це свідчить про те, що на ринку залишилося більше сумлінних постачальників, які цінують свою репутацію.
Бувають навіть випадки, коли постачальники завозять партію добрив і самі звертаються в Ukravit Institute, щоб їх перевірити. Вони розуміють: аграрії дедалі більше довіряють незалежним українським лабораторіям, а не лише сертифікату заводу-виробника. Бо якість добрив може змінитися навіть під час транспортування. Та й деякі постачальники можуть розбавляти продукцію або взагалі змінювати її склад. Хоча подібні компанії довго на ринку не виживають — після декількох випадків претензій вони просто зникають.
Особливо таким «грішать» виробники КАС і РКД. Теоретично рівень азоту чи фосфору в їх складі може відповідати заявленій нормі, але, якщо їх виготовлено з неякісної сировини і з недотриманням технічних умов, утворюється осад, який забиває форсунки та ускладнює роботу техніки. Торік такі проблеми мали не тільки малі, а й великі агропідприємства.
Також стало більше запитів на перевірку сапропелі — органічних відкладень із дна річок і ставків, що утворюються із залишків водоростей, мікроорганізмів та органічного мулу, і які аграрії використовують в якості добрив. Однак ці донні відкладення можуть містити важкі метали, такі як кадмій, хром, ртуть, нікель, свинець та миш’як, які негативно впливають на ґрунт і рослини. Тому використовувати сапропель без попереднього аналізу вкрай ризиковано.
ЗЗР та антистресанти: як не натрапити на підробку
Невеликі агропідприємства у прагненні зекономити часто-густо продовжують купувати препарати у білих каністрах без чітких маркувань. Проблемою подібних пестицидів може бути значно нижча від заявленої концентрація діючих речовин чи їх відсутність.
Наприклад, у 2024 році через масове вирощування сої на ринку спостерігався високий попит на гліфосат. І деякі постачальники пропонували його за значно нижчими цінами. Проте дослідження показали, що вміст діючої речовини у таких препаратах був у кілька разів меншим за норму. Обробка таким «препаратом» призводить не тільки до фінансових втрат (аграрій не отримує очікуваного ефекту, тож змушений обробляти поля повторно і знову витрачати кошти), а й підвищує розвиток у бур’янів резистентності: дедалі частіше на полях України зустрічаються екземпляри лободи, щириці та злакові бур’яни, що виробили стійкість до цілого переліку гербіцидів.
Окрім того, буває, аграрій планує вирощувати певну культуру й купує для неї препарати, однак плани змінюються, і йому доводиться сіяти іншу. Наприклад, купив препарат для кукурудзи, але вирішив вирощувати сою, а препарат лишив зберігатися до потрібного часу. В такому випадку цей пестицид перед використанням потрібно перевірити лабораторно, адже терміни та умови зберігання впливають на його властивості.
Минулого року через спекотну погоду зріс попит на антистресанти. Якщо 3-5 років тому в Україні майже ніхто не перевіряв їх склад, то зараз з’явилися лабораторії, які можуть визначати вміст амінокислот та гуматів, їх кількість та походження. Зокрема, це можна зробити і в Ukravit Institute.
Чому це важливо? Бо бувають випадки, коли на каністрі вказано одне, а вміст насправді зовсім інший. Недобросовісні продавці розраховують на те, що аграрій не витрачатиме 10 тис. грн на перевірку препарату, який коштує 5 тис. грн. Найчастіше це стосується амінокислот — їх у препараті може або зовсім не бути, або вони можуть бути замінені на дешевші аналоги.
Насіння, рослинний матеріал, готова продукція: на які показники перевіряють
У 2024 році аграрії збільшили посіви сої, відповідно, Ukravit Institute отримував багато запитів на дослідження посівного матеріалу цієї культури. На ринку «ходило» багато насіння сумнівної якості, і аграрії хотіли його перевірити. Із нових тенденцій — почали перевіряти сою не тільки на стійкість до гліфосату, а й до дикамби.
Попитом користувалися й дослідження рослинного матеріалу на вміст елементів живлення та фітопатологію. Зокрема, останнім часом до аналізу стану рослин більш серйозно почали підходити садівники та ягідники. Деякі замовники надсилають в Ukravit Institute зразки рослинного матеріалу кожні 10-14 днів протягом усього вегетаційного періоду. Це допомагає їм забезпечити насадження збалансованим живленням і оптимізувати витрати на добрива. Наприклад, якщо за звичкою вони застосовували 100 кг певного добрива, а аналіз показав, що достатньо 80-90 кг, це вже суттєва економія.
Нетипові погодні умови спричинили серйозні проблеми на рослинах кукурудзи, сої та соняшника — на них часто спостерігалися ознаки фітотоксу після внесення пестицидів. Тож було проведено багато аналізів рослинного матеріалу, щоб виявити причини стресових реакцій і визначити небезпечні залишки.
Активно перевіряли аграрії і готову продукцію. Адже вимоги країн ЄС до нормування залишкових кількостей пестицидів і вмісту мікотоксинів у продукції досить жорсткі, а перелік регламентованих показників із кожним роком збільшується. Оскільки Ukravit Institute акредитований відповідно до ISO/IEC 17025:2019, його дослідження визнаються за кордоном.
Були запити і на перевірку води. Якщо раніше основна увага приділялася лише рівню pH і жорсткості, то сьогодні більшість аграріїв мають портативні прилади для таких вимірювань і добре орієнтуються в основних показниках. Проте зі зростанням кількості поливних систем, особливо в Київській та Черкаській областях, дедалі більше господарств проводять розширені дослідження і, за необхідності, коригують склад води прямо під час зрошення.
Сезон — 2025
Що зараз перевіряють аграрії? В першу чергу, ґрунти і посівний матеріал, зокрема насіння ранніх ярих культур. Минулорічна проблема залишається актуальною і в цьому сезоні: на ринку багато насіннєвого матеріалу, з яким потрібно серйозно працювати — дороблювати, протруювати або взагалі замінювати. Зараз, наприклад, на перевірку знову масово надходять зразки сої. Якщо аграрії і далі робитимуть ставку на цю культуру, то вчергове матимуть проблеми з якістю посівного матеріалу.
Активно досліджують добрива. Причому 90% зразків добрив, які надходять зараз в Ukravit Institute, — це КАС і РКД. Тобто минулорічна тенденція триває й до сьогодні.
Подальші дослідження будуть додаватися відповідно до потреб сезону та ситуації на ринку. Докладніше про це можна буде говорити через якийсь час.
Наукова робота
Оскільки Ukravit Institute є комерційною установою, її пріоритет — надання аграріям агробіологічних послуг. Та водночас тут активно розвивають і наукову роботу.
Сьогодні триває співпраця з європейськими колегами за програмою Horizon Europe. Науковці Ukravit Institute регулярно виїжджають до Латвії для проведення спільних досліджень.
В межах проєкту розробляються та тестуються хімічні ліганди для визначення їх чутливості до іонів металів. Паралельно вивчаються оптичні компоненти наносенсорів. Якщо простими словами — шукають технологію, що дозволить за допомогою оптичних приладів або наносенсорів визначати вміст таких елементів, як цинк, бор тощо безпосередньо в полі. Й хоча цей метод не може повністю замінити лабораторні аналізи, він дає змогу оперативно виявити проблему та, за потреби, провести детальніші дослідження в лабораторних умовах.
Серед інших важливих ініціатив — участь спільно з науковцями НУБіП у дослідженні ґрунтів у Чорнобильській зоні відчуження та ґрунтів, води, рослин і продукції на полях, де відбувалися бойові дії. Щодо останніх, то вони охопили Київську, Херсонську, Чернігівську та Харківську області. Дослідження показали, що через вибухи й пожежі в ґрунті підвищується pH та знижується рівень гумусу. Відбуваються і значні зміни у хімічному складі ґрунтів.Наприклад, на місці спаленої техніки виявлено зниження на 40% вмісту рухомих сполук фосфору. А на полях, де велися бойові дії — підвищення концентрації заліза у 5 разів, міді — у 7 разів, нікелю — у 3 рази, хрому — у 8 разів.
Попри такі значні порівняно із фоновими показниками зміни, ці значення поки що не перевищують гранично допустимих концентрацій (ГДК). Проте в окремих випадках ситуація значно гірша. Наприклад, у Запорізькій області, де, ймовірно, була скинута авіаційна бомба, зафіксували критичне перевищення рівня кадмію — особливо токсичного елемента, що впливає на рослини та може в них накопичуватися.
Робота з відновлення родючості ґрунтів триває. Зараз Ukravit Institute придивляється до наукової співпраці з компаніями, які займаються мікробіологічними препаратами, щоб разом шукати шляхи вирішення цієї проблеми.
