Пшениця з протеїном, ріпак — у полі, ячмінь — «вистрілив»: Як дощі впливають на якість і ціни
Джерело фото: Latifundist.com
Замість активної фази жнив — кілька тижнів дощів. Ранні зернові та ріпак усе ще в полі. На ринку росте тривога: що ж буде з якістю врожаю? Може, «саме час шукати нові канали реалізації і піднімати записники з 2018 року, куди тоді вивозили пшеницю», — жартує (чи ні) Аналітичний Батон. А що кажуть трейдери й аграрії?
Продовольча чи фуражна
З того, що чуємо з ринку, — у південних, східних та центральних областях цього сезону зібрали чимало високобілкової пшениці. Цю інформацію підтверджує й Ігор Турковський, керівник відділу закупівель зернових та олійних культур «Бруклін-Київ». Буквально нещодавно компанія відправила 13,7 тис. т продовольчої пшениці нового врожаю в Єгипет. За його словами, білок у перших закуплених партіях — у межах 14–16%, локально є навіть пшениця з білком 18–20%.
Втім, через весняні заморозки, а згодом посуху, фіксується високий відсоток невиповненого зерна — на рівні 15–25%. Найбільше ця проблема зачепила Харківську область, частково — Миколаївську.
«Але з цим ще можна працювати. В експортних контрактах невиповнене зерно не регламентується. Його можна приймати у розумних межах, змішувати».
Ще одна суттєва проблема цього сезону — пошкодження зерна клопом-черепашкою, яке значно погіршило індекс деформації клейковини та силу муки. «Таке зерно не має сили муки, тому непридатне навіть для підмішування до продовольчої пшениці навіть при високих показниках білку та клейковини. Тобто на борошно воно не годиться взагалі», — констатує він. І додає, що у минулі роки це не було настільки масово, як зараз.
Є також локальні проблеми з натурною масою зерна.
Натомість в західних регіонах, де жнива проходять між дощами, вже фіксують зараження сажкою. Якщо раніше це було типово для північного заходу — Рівненщини, Волині, частково Хмельниччини — то нині сажку виявляють і на Вінниччині.
Ігор Турковський
керівник відділу закупівель зернових та олійних культур ТОВ «Бруклін-Київ»
«Є загроза і для Київської області, яка теж потерпала від надмірної вологи. Якщо така погода протримається ще трохи, матимемо не лише сажку. З’явиться багато пророслого зерна з низьким числом падіння — а це вже чистий фураж, який не завжди можна буде навіть підмішати до продовольчого для експорту».
Якщо ж у західних регіонах не вдасться зібрати продовольчу пшеницю, а врожай виявиться переважно фуражним, то спред між фуражем і продоволкою буде лише зростати, зазначає Турковський.
«Ще два тижні тому різниця між фуражем і експортною «трійкою» становила близько 200 грн/т. Зараз розрив — навіть з білком 11,0% — уже сягає 400–500 грн/т і більше. Думаю, що з часом ця різниця зросте до 800–1000 грн/т», — відмічає експерт.
Що говорять про якість пшениці агрокомпанії
Рекордної врожайності пшениці цього року не буде, прогнозують аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК. За їхніми оцінками, середній показник по країні становитиме 3,5–4 т/га.
У компанії «Раліївка», що входить до складу Region Grain Company, зібрали пшеницю переважно другого класу. Жнива пройшли вдало, хоча через екстремальні температури зерно дещо пересушене.
Олександр Хачатурян
директор компанії «Раліївка»
«Розпочати жнива раніше не мали можливості — зерно ще не дозріло. А коли дозріло, почало підсихати. Є щупле зерно, але за якістю — майже все другого класу».
Також у компанії завершили збирання льону. Врожайність нижча, ніж торік, однак, за словами директора, порівняно з сусідніми господарствами мають найкращий результат.
У «ТАС Агро» станом на 4 серпня зібрано 55% озимих культур.
«Жнива розпочали в заплановані терміни, але наразі погода внесла свої корективи і жнива відтермінувались на 1,5-2 тижні. Звичайно дощі заважають проведенню збиральної компанії і відтягують заплановані терміни завершення жнив. Сподіваємось впоратись в оптимальні терміни», — розповідають в компанії.
Під озимою пшеницею в «ТАС Агро» 22 тис. га. Площі зросли на 25% в порівнянні з 2024 роком у зв’язку з економічною ефективністю та кліматичними умовами, особливо в південних регіонах.
Врожайність на даний час понад 6 т/га, що вище планових показників. Нестабільні погодні умови (весняні заморозки та дефіцит вологи у критичні фази) не вплинули на урожай, зазначають в компанії. Лише частина площ в південних регіонах зазнали стресових умов, але це не значний відсоток. Хороших результатів досягли завдяки злагодженим діям всієї команди, якісному вибору насіння, оптимальним строкам посіву, своєчасному живленню та внесенню ЗЗР.
У зв'язку із зміною стратегії сівозміни компанії наступного року під урожай 2026 року площу посіву озимої пшениці планують збільшити на 5%.
У ГК «Агрейн» жнива ранніх зернових ще тривають: загалом зібрано близько 75% площ. На півдні Одещини та в східній частині Харківщини врожайність пшениці складає 3,5 т/га. На Черкащині збір затримують інтенсивні дощі — станом на 30 липня там обмолочено лише 70% площ. У Житомирському кластері негода на цілий тиждень зупинила жнива — встигли зібрати тільки 5% пшениці.
На півдні пшениця вийшла якісною — з показниками білка та клейковини, що відповідають другому або третьому класу. Навіть у Харківській області більшість врожаю йде як 2–3 клас.
«Проблем з якістю немає, проте через брак опадів урожайність дещо нижча за очікувану — в середньому на 10% менше від плану. Водночас ми задоволені економікою: врожай вийшов на рівні непоганої рентабельності».
Натомість у північних регіонах ситуація складніша. На Житомирщині та Чернігівщині пшениця переважно фуражна. Головне зараз — аби дощі не спричинили розвиток грибкових хвороб або проростання зерна, зазначає головний агроном, і сподівається, що пшениця витримає ці погодні випробування.
Через затяжні опади жнива ще не розпочала компанія «Агропродсервіс» (станом на 30 липня). За словами комерційного директора Тараса Барана, затяжні дощі можуть спричинити погіршення якості.
Тарас Баран
комерційний директор компанії
«Агропродсервіс»
«Пшениця — на межі третього класу. Вже третій тиждень йдуть дощі, температури низькі, зерно не може висохнути. З кожним новим дощем якість лише погіршується».
Цьогоріч «Агропродсервіс» відвів під озиму пшеницю 9,5 тис. га, а яру — 700 га.
У агрофірмі «Киселі» (Харківська область) жнива ранніх зернових вже завершили, але результатами не надто задоволені. У Facebook директор агрофірми Сергій Лобас написав, що середня врожайність 2,8 т/га, зокрема по Киселям — 2,61 т/га, а по Костянтиновці — 3,26 т/га. Яра пшениця (сильна, гарна стекловидність) дала лише 1,98 т/га. При цьому зазначає, що для гарного врожаю зробили все можливе: підібрали високопродуктивне насіння, витримали сівозміну та технологію.
«Але відсутніть вологи на ранній стадії вегетації озимих та весняні заморозки не дозволили одержати повноцінний урожай. Така ситуація не тільки у нас, а й у Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі та на Харківщині», — додав Сергій Лобас.
Ячмінь: тихий фаворит сезону
От хто справді «вистрілив» цього сезону, так це фуражний ячмінь: як за якістю, так і за цінами. Якщо порівнювати якість ячменю з попередніми сезонами, то цього вона на доволі хорошому рівні, говорить Ігор Турковський.
Ігор Турковський
керівник відділу закупівель зернових та олійних культур ТОВ «Бруклін-Київ»
«З натурою у ячменя все добре. Минулого року, зокрема по Бесарабії, були серйозні проблеми з цим показником. Зараз, звісно, є окремі нюанси, але вони радше локальні», — зазначає він.
Цю оцінку підтверджує і Тарас Корнієнко. За його словами, на відміну від інших озимих ячмінь найкраще витримав цьогорічні стреси. Врожайність ячменю в ГК «Агрейн» у Бессарабії краща за пшеницю — 5,5 т/га. І якісні показники теж хороші, зазначає головний агроном.
У компанії «Агропродсервіс» озимий ячмінь (1,8 тис. га) вже обмолочено. Врожайність близько 9т/га. За словами Тараса Барана, зерно має високі натуру та масу тисячі зерен. Зараз компанія обмолочує ярий ячмінь (3,5 тис. га), вирощений під пивоварні та насіннєві цілі.
Тарас Баран
комерційний директор компанії
«Агропродсервіс»
«Врожайність також на рівні 8 т/га, що для ячменю дуже добре. За якістю все відповідає пивоварним стандартам».
Аналітики GrainTrade зазначають, що через тривалі опади у центральних та західних областях, збільшилася кількість пошкодженого грибками зерна. І це непокоїть пивоварів, бо після опадів можливе зростання вмісту білку вище необхідного рівня. Водночас в Європі теж можливе зниження якості пивоваренного ячменю, тому премія за нього буде знову зростати.
«Поки переробники пропонують за пивоварний ячмінь ціни на рівні 10000-10500 грн/т з доставкою на завод, але пропозиція ярого ячменю ще відсутня», — повідомляє GrainTrade.
Про це пише у своєму ТГ-каналі і Аналітичний Батон: «Пропозиція на мінімалках. Таке враження, що на вулиці травень і того ячменю не має, а по факту перший місяць сезону. Хто хотів, вже фіксанувся. А по переду, ще значні відвантаження на Китай і хтось буде диміііти».
Щодо цін на фуражний ячмінь, то ринок поступово повертається до більш збалансованого рівня, каже Ігор Турковський.
На початку сезону ціни давали без оглядки на економіку — головне було швидко закрити потребу в обсягах для суден, що вже чекали на рейді. Зараз основні партії вже викуплено, тому ціни стабілізувалися.
У свою чергу аналітики GrainTrade звертають увагу, що найближчим часом збільшити попит на ячмінь може новий тендер в Туреччині.
Ріпак: збиральна кампанія затримується
Кому дісталося на горіхи цьогоріч, то це ріпаку. Весняні приморозки пошкодили частину посівів — подекуди їх довелося просто передисковувати. Потім затяжні дощі зупинили збиральну кампанію, і частина врожаю досі стоїть у полях.
Станом на 31 липня обмолочено тільки 61% запланових площ (781,9 тис. га) і зібрано 1,762 млн т ріпаку. Середня врожайність 2,25 т/га. Агрогрупа «Агрейн» зібрала на Одещині ріпак з врожайністю 2,7 т/га. А ось у північних та центральних областях жнива зупинили через дощі (станом на 30 липня).
«По Черкащині залишилось 10% зібрати, по Житомирщині весь врожай ще стоїть у полі, по Чернігівщині — зібрано лише 40%. Але, за попередніми оцінками, з якістю все добре, олійність стабільно тримається на рівні 44–45%».
Головний агроном «Агрейн» пояснює: приморозки навесні не дали сформувати ріпаку повноцінну вегетативну масу, було багато абортацій стручків. Однак це не вплинуло на якість — насіння крупне, маса тисячі висока. «Ймовірно, через малу кількість утвореного насіння, ті елементи живлення, які використав ріпак під час свого наливу і дозрівання, вплинули на якість. В результаті маємо гарну олійність», — каже Тарас Корнієнко.
Збирання ріпаку в «Агропродсервіс» також зупинила погода. До дощів встигли зібрати лише близько 20% площ, розповідає Тарас Баран. Олійність — 45–46% на сиру речовину.
Тарас Баран
комерційний директор компанії
«Агропродсервіс»
«Урожайність різна — від 3,2 до 4,2 т/га. Але з кожним дощем врожай може знижуватися, відповідно можуть виникнути питання по кислотності олії».
Ціни на ріпак в портах залишаються стабільними — 530-540$/т СРТ із доставкою в серпні, залежно від якості, зазначають аналітики Spike Brokers. І додають, що трейдери вже враховують 10% експортне мито при формуванні закупівельної ціни у гривні, що різко знижує конкуренцію та тисне на внутрішні ціни. Загалом темпи експорту ріпаку в липні найнижчі за останні три роки.
«Комбінація зниженого врожаю, мита та затримки збиральної кампанії — повний набір негативних чинників, що тисне на ринок», — говорять аналітики Spike Brokers.
Про те, що пропозиції на ринку мало, пише й Аналітичний Батон. «З пропозицією якщо щось і налагодиться, то вже у серпні. Тому український ринок буде в напрязі, а це підтримуватиме ціни», — зазначає він.
Горох із сюрпризами
Що стосується гороху, то станом на 1 серпня обмолочено 208,2 тис. га і зібрано 492,2 тис. т. Середня врожайність на рівні 2,36 т/га. Але є питання до якості. За словами Ігоря Турковського, дуже багато надходить гороху, пошкодженого брухусом та листокруткою.
Ігор Турковський
керівник відділу закупівель зернових та олійних культур ТОВ «Бруклін-Київ»
«Багато партій ми повернули саме через поїдене зерно. Частково це результат економії на засобах захисту. Окрема проблема — наявність карантинного вівсюгу (і людовиків, і звичайного), який у горохі цього сезону зустрічається масово».
В «Агрейн» цього року вперше посіяли горох — 1300 га в Бессарабії.
«Зібрали з врожайністю 2,8 т/га. Як на перший рік — результат непоганий, якість і білок — на хорошому рівні», — говорить Тарас Корнієнко.
Ціни на горох на старті жнив дещо просіли, але зараз починають вирівнюватися, зазначає Ігор Турковський. І додає, що з горохом «Бруклін-Київ» почав працювати з цього сезону. Китай не розглядають — орієнтуються на ближнє зарубіжжя, зокрема, вже мають запити з Італії та кількох інших країн.
«У нас та ще в однієї компанії були найвищі ціни на горох по ринку. Але зараз бачимо, що й інші компанії починають підтягувати ціни», — відмічає Турковський.
У зернотрейдерських групах станом на 1 серпня за горох пропонують 13-14,2 тис. грн/т.
Пізня група
Говорити про якість соняшника та кукурудзи ще зарано, але ми запитали у агрокомпаній, в якому стані знаходяться їх посіви. Тарас Корнієнко говорить, що нинішній сезон дуже схожий на 2018-й рік.
«Тоді в деяких областях України за липень випадало понад 100 мм опадів. І цього року маємо схожу ситуацію: по Черкаській та Житомирській областях за останні два тижні також випало більше 100 мм. Це дає надію на непоганий урожай кукурудзи і соняшнику».
За його словами, особливо перспективно виглядають Черкащина, Житомирщина і частково Чернігівщина (там опадів дещо менше — 5–10 мм). Водночас ситуація на Сході і в Центрі — значно складніша. На Харківщині агрогрупа вже почала збирати кукурудзу на силос, через те, що рослини інтенсивно висихають.
В інших регіонах присутності агрогрупи соняшник та кукурудза перебувають у нормальному стані. «Волога випала вчасно, що позитивно впливає на вегетацію», — каже Тарас Корнієнко.
В «Агропродсервісі» ситуацію з кукурудзою оцінюють обережно позитивно.
Тарас Баран
комерційний директор компанії
«Агропродсервіс»
«Кукурудза знаходиться в нормальному стані. Агрономи рахують, що у своєму розвитку вона відстає на два тижні. Проте, якщо температурні показники будуть оптимальні, а живлення в рослин є хороше, то вона швидко надолужить. Щодо соняшнику — він знаходиться в задовільному стані. Та у звʼязку із малою кількістю сонячних днів є побоювання щодо майбутнього вмісту олії у ньому», — резюмує Тарас Баран.
