Угорщина і Словаччина зупинили поставки дизелю в Україну — що це значить для посівної? Коментарі НІБУЛОНу, Агровісти та ТАС Агро
Україна заходить у весняну посівну на фоні новини: Угорщина та Словаччина призупинили постачання дизелю в Україну. Чи перетвориться це на дефіцит або зрив польових робіт? Latifundist.com опитав холдинги, чи відчувають вони загрозу.
Чому Угорщина і Словаччина закрили поставки дизелю в Україну?
У Братиславі й Будапешті пояснили рішення тим, що після російського удару 27 січня по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба» виникли перебої з транзитом. Країни обіцяють поновити поставки дизелю, коли Україна відремонтує нафтопровід. Угорські та словацькі чиновники майже синхронно заявили, що нібито це «політичне рішення» і Україна свідомо гальмує відновлення.
«Ми припиняємо постачання дизельного палива до України, і воно не відновиться, доки нафта знову не почне надходити нафтопроводом «Дружба», — заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
У Києві такі аргументи відкинули. Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що в країн є альтернативні маршрути постачання, зокрема нафтопровід «Адрія», тож технічних підстав залишатися залежними від російської нафти немає.
«Але, на жаль, ми не бачимо навіть спроб звільнитися від цієї залежності, навпаки — всупереч політиці ЄС намагаються залишатися на цій «голці» якомога довше. Це нагадує наркоманію», — додав він.
Наскільки критичні ці поставки для України?
Це відчутна, але не визначальна частка. У січні–вересні 2025 року на Угорщину та Словаччину припадало близько 13% імпорту дизельного пального в Україну, наводить дані Держстату Forbes.ua. За три квартали 2025 року Україна ввезла 497,6 тис. т дизелю зі Словаччини та 167,4 тис. т — з Угорщини.
Після 2022 року Україна суттєво диверсифікувала імпорт і працює з кількома маршрутами постачання. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн на сторінці у Facebook нагадав, що подібні ситуації вже траплялися і ринок їх проходив без суттєвих наслідків. За його словами, підстав для паніки немає — заміщення можливе.
«...Ми й без них уже кілька разів обходилися. Востаннє — восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститися», — додав він.
Чи переживають аграрії з приводу можливого дефіциту?
Ні, опитані агрохолдинги не бачать системного дефіциту.
Євген Чорний
директор із закупівель і складської логістики «Агровіста»
«Коли побачив новини про Словаччину та Угорщину, холодного поту не було. Я щодня на зв’язку з постачальниками — всі спокійні», — описує настрої директор із закупівель і складської логістики «Агровісти» Євген Чорний.
Додає, що майже щодня на зв’язку з імпортерами палива, які переконують: ринок диверсифікований, усі мають кілька каналів постачання. Мовляв, якщо один із каналів просідатиме за обсягами, їх оперативно перекривають через інші.
Переконаний, що припинення поставок дизпалива з Угорщини і Словаччини некритичне для галузі, і Юрій Хорунжий, технічний директор «НІБУЛОН». Пояснює, що за останні роки український паливний ринок став значно більш диверсифікованим — як за напрямами імпорту, так і за логістичними маршрутами.
«Ми не очікуємо системного впливу ані на цінову ситуацію, ані на операційну діяльність аграрного сектору», — каже він.
Читати по темі: Скільки коштує робота агробізнесу на генераторах: олійний завод, зерносушарка і молочна ферма
«Суттєвого впливу на ринок чи на аграріїв я не бачу. Наша компанія забезпечена пальним, ми заздалегідь накопичували ресурс, щоб мінімізувати ризики перед посівною», — додає директор із закупівель «ТАС Агро» Євген Макарченков.
Чи готуються аграрії до зростання цін?
Навіть якщо частка поставок з Угорщини та Словаччини тимчасово випаде, це може спричинити короткострокове коливання ціни на 2–3 грн/л, але після перебудови логістики, за умови що вартість нафти суттєво не зміниться, ринок стабілізується, вважає Макарченков.
«Місяць-два — і все має повернутися в баланс. Після 2022 року Україна настільки адаптувалася до змін, що ринок гнучкий і ресурс заходить із різних напрямків», — зазначає він.
У короткостроковій перспективі можливі певні цінові коливання або перерозподіл потоків, однак передумов для дефіциту чи зупинки польових робіт немає, підтверджує Хорунжий.
«Ринок уже неодноразово демонстрував здатність швидко перебудовуватися, а трейдери мають альтернативні джерела постачання», — каже технічний директор «НІБУЛОН».
Чи є ще альтернативи в аграріїв?
Однією з альтернатив є власний імпорт дизпалива агрохолдингами. Минулого року «Кернел» підписав контракт з ORLEN — однією з найбільших нафтопереробних компаній Європи. Євген Чорний вважає, що для частини великих гравців це може бути виправданою стратегією.
«Кернел» фактично показав ринку бенчмарк — уклав прямий контракт з ORLEN. У їхніх масштабах це логічне рішення. Але для цього потрібні власна логістика, парк бензовозів і команда, яка цим займається. Ми поки працюємо через прямих імпортерів і локальних постачальників», — пояснює він.
Дизель залишається стратегічним ресурсом для галузі. Відтак питання енергоефективності та зниження залежності від зовнішніх факторів для нас є принциповим, каже Хорунжий. У «НІБУЛОНі» роблять ставку не лише на закупівлі, а й на зниження залежності від ринку: розвивають власну генерацію, переглядають споживання енергії на елеваторах, автоматизують процеси й «вичищають» зайві витрати.
«Такий підхід дозволяє зменшувати чутливість до коливань на паливному та енергетичному ринках і зберігати стабільність роботи навіть у періоди турбулентності», — додає технічний директор холдингу.
Яка наразі стратегія холдингів із забезпечення добрив до посівної?
За словами Євгена Чорного, під перші операції — підживлення озимих — паливо вже закупили. Компанія працює з кількома великими постачальниками та підтримує запаси на рівні короткого виробничого циклу.
Євген Чорний
директор із закупівель і складської логістики «Агровіста»
«Далі будемо закуповувати під конкретні операції. Ми заздалегідь узгоджуємо графіки поставок із постачальниками та підлаштовуємося під їхні вікна заходу ресурсу. Запаси тримаємо на рівні п’яти–семи днів виробничого циклу — без великого профіциту», — додає він.
«ТАС Агро» закуповує ресурс у великих гравців ринку. «Ми відійшли від дрібних імпортерів — стабільна якість палива вкрай важлива. Це особливо відчулося під час сильних морозів: наше паливо теж підмерзало, але не критично. Ми змогли працювати тоді, коли частина ринку мала проблеми», — каже директор із закупівель.
У холдингу не створюють надлишкових запасів, однак підтримують стабільний резерв.
Євген Макарченков
директор із закупівель «ТАС Агро»
«Залишаємо певний відсоток незаповненості, умовно 10–15%. Підтримуємо постійно цей баланс і не опускаємо його до триденної норми споживання. Роботи ж тривають постійно, наша техніка практично ніколи не зупиняється», — додає Макарченков.
Водночас частина опитаних редакцією компаній розповіла, що намагається не накопичувати великі обсяги палива, зокрема й із міркувань безпеки.
Який відсоток складає паливо у затратах на посівну?
Дизель у структурі витрат посівної холдингу займає близько 11%, каже Євген Чорний. Сам бюджет весняної посівної у 2026 році, за його оцінками, зріс приблизно на 10–15% порівняно з минулорічним.
Євген Чорний
директор із закупівель і складської логістики «Агровіста»
«Якщо порівнювати з осінньою посівною, то дизель подорожчав десь на 8%. Восени був певний дефіцит, через що він зріс у ціні. Зараз теж поступово дорожчає, але чіткіше буде видно вже в березні, коли почнеться основний вал робіт», — додає він.
За словами Євгена Макарченкова, під час осінньої посівної компанія закуповувала дизель у середньому по 52–57 грн/л (залежно від партії та умов поставки). Зараз купують приблизно по 59–62 грн/л.
Водночас він нагадує, що посівна — не єдина точка витрат на паливо. Окремий виклик цієї зими — генерація. За його словами, були періоди, коли по 15 годин на добу працювали на дизель-генераторах. Відповідно споживання суттєво зросло порівняно з попередніми роками.
Євген Макарченков
директор із закупівель «ТАС Агро»
«Умовно 100 літрів на годину може споживати один генератор. Зважаючи на наші масштаби і потреби, це може бути 5 і більше тонн на добу», — каже він.
