Прийнято закон про ГМО. Чи можу я завтра вирощувати ГМ-сою? А кукурудзу?
Початкова версія закону №5839, який впроваджує нові правила обігу генетично модифікованих організмів (ГМО), викликала багато нарікань з боку профільних асоціацій, зокрема, і «Насіннєвої асоціації України» (НАУ).
Як пояснила Latifundist.com виконавча директорка НАУ Сюзана Григоренко, головними пунктами, які обговорювались перед другим читанням, були роз'яснення таких важливих питань, як відповідальність за порушення, зокрема, штрафи за порушення, параметри вилучення та утилізації невідповідної продукції, а також механізми регуляторного нагляду.
Зрештою законотворці прислухались до поправок і 23 серпня у другому читанні закон був ухвалений.
Як він відобразиться на агросекторі? Чи дійсно він допоможе ринку ГМО вийти з тіні?
Чи дозволяє закон вирощувати ГМ-культури вже завтра?
Ні. В законі прописано, що на його виконання дається три роки. За словами Сюзани Григоренко, за цей час влада має розробити багато підзаконних актів, процедур та ініціатив для зміцнення системи оцінки ризиків. Основні з них:
- Розробка стандартів реєстраційних документів, оцінки екологічного впливу та інтелектуальних прав на продукт, планування заходів у випадку непередбачуваних ситуацій.
- Впровадження нових методик для реєстрації ГМО.
- Організація постійного моніторингу діяльності суб'єктів, які мають дозволи і займаються генетичною інженерією.
- Запуск державних реєстрів, де буде систематизована інформація про видані дозволи на ГМО, проведені наукові дослідження та експерименти з ГМО в закритих і відкритих умовах. Ці реєстри планується синхронізувати з відповідними європейськими базами даних для забезпечення єдності стандартів.
Сюзана Григоренко
виконавча директорка
«Насіннєвої асоціації України»
«Всі ці пункти дадуть українським аграріям чітко визначені правила і норми введення своєї діяльності. Спочатку вони самі мають провести первинну оцінку ризиків цієї ГМ-культури, яку хочуть вирощувати. Далі за справу беруться відповідні державні регулятори, які мають перевірити оцінки ризиків ГМО».
Щодо оцінки ризиків ГМО, то їх передбачено чотири і більш конкретно про них — далі.
Я хочу створювати та випробовувати ГМО в лабораторії. Які мої дії?
Новий закон регулює роботу з ГМО у відкритій і замкненій системі. Якщо ви хочете створювати чи випробовувати ГМО у лабораторії, то це робота в замкненій системі. Це означає, що під час такої роботи не відбувається контакту ГМО з людьми, тваринами та навколишнім середовищем.
Щоб через три роки займатися такою діяльністю, потрібно буде подати декларацію до центрального органу виконавчої влади. В декларації вказати особу, яка буде займатися ГМО, і додати:
- опис генетично-інженерної діяльності (вид та характеристику ГМ-джерел; організми-реципієнти, батьківські організми, методи отримання ГМО, вказати мету генетично-інженерної діяльності, очікувані результати);
- копію наказу про створення комісії з біологічної та генетичної безпеки;
- висновок комісії з біологічної та генетичної безпеки про встановлення рівня ризику при здійсненні в замкненій системі генетично-інженерної діяльності.
Реєстрація декларації дає право займатися генно-інженерною діяльністю першого рівня ризику. Щоб тримати дозвіл на діяльність третього або четвертого рівня ризиків, потрібно знову йти за дозволом до центрального органу виконавчої влади.
Тепер про рівні ризику. Детально вони описані у розділі 3 статті 15 закону. Якщо простими словами:
- перший і другий рівні ризиків порівнюють із ризиком використання непатогенних або умовно патогенних мікроорганізмів;
- третій — порівнюють із ризиком використання мікроорганізмів, здатних передавати інфекції;
- четвертий — із ризиком використання організмів, які здатні поширювати особливо небезпечні інфекції.
Я хочу займатися випробуванням ГМ-культур у полі. З чого почати?
А це вже діяльність у відкритій системі, бо передбачається контакт ГМО з людьми та навколишнім середовищем. Більш детально про це у четвертому розділі закону.
Додамо, що працювати з ГМО у відкритій системі дозволятиметься тим аграріям, які мають на руках спеціальний дозвіл (стаття 19: які документи подати, що описати в резюме). Але перед цим потрібно здійснити дослідження щодо можливого впливу ГМО на навколишнє природне середовище (стаття 18, пункт 3).
Оцінкою ризику ГМО займатиметься спеціальна державна комісія.
І ще одне: якщо аграрій хоче виробляти ГМ-культури, то ця діяльність дозволяється лише за умови реєстрації відповідного ГМ-джерела. Давайте розберемося, що таке ГМ-джерело?
Як пояснює Сюзана Григоренко, у новому законі змінився підхід до управління ризиками у сфері ГМО. У ньому з'явились процедури для реєстрації ГМО та визначення джерел, до яких належать і сорти рослин.
Сюзана Григоренко
виконавча директорка
«Насіннєвої асоціації України»
«Тобто спершу реєстрація ГМО із вказанням джерела, потім самого джерела, наприклад, сорту чи породи, згідно з наявною процедурою реєстрації сорту та постреєстраційним моніторингом».
Для чого це потрібно? Щоб працювати згідно з міжнародними правилами та відповідати і формувати репутацію надійного постачальника, який відповідає європейським стандартам.
Також аграрії повинні будуть щорічно декларувати місце вирощування ГМ-культур.
Які ГМ-культури я зможу вирощувати?
Не можна буде культивувати та імпортувати генетично модифіковані кукурудзу, ріпак та цукровий буряк. Останні дві культури — упродовж 5 років з дня набрання чинності закону, а ГМ-кукурудзу на постійній основі, пояснює Мінагрополітики. Це зумовлено ризиком перехресного запилення з традиційними сортами цих рослин.
Сюзана Григоренко
виконавча директорка
«Насіннєвої асоціації України»
«Оскільки в Україні відсутні технічні можливості для створення ефективних бар'єрів на аграрних полях, а входити в судові спори — неефективно через втрати часу та продукції, у цьому випадку пріоритет поставили економіці та культурам, які дають дохід країні і виробнику».
Хоча в Україні є прецеденти завезення насіння ГМ-кукурудзи контрабандою, але з цим будуть боротися.
Які штрафи і перевірки передбачені?
Новим законом передбачена система штрафів. Це, зокрема, не тільки фінансові штрафи, але і процедури вилучення та утилізації нелегальної ГМ-продукції. Сюзана Григоренко говорить, що такий підхід спрямований на запобігання потрапляння на ринки України ГМО, які не вивчені і можуть бути небезпечними як для здоров’я людей, так і для навколишнього середовища.
Сюзана Григоренко
виконавча директорка
«Насіннєвої асоціації України»
«Адже саме ефективне регулювання і контроль можуть допомогти зробити конкурентне середовище для аграріїв і безпечне — для споживачів».
Також вона говорить, що у підсумку новий закон допоможе запобігти потраплянню недосліджених ГМО, потенційно шкідливих речовин у місцеві екосистеми та безумовно запобігати порушенню інтелектуальної власності на такі обʼєкти.
Перевірки будуть планові і позапланові. Хоча українські аграрії скептично відносяться до них. У коментарі Бізнес Цензор співзасновник та директор «Всеукраїнського наукового інституту селекції» (ВНІС) Мирослав Парій навів приклад перевірок полів сої.
Мирослав Парій
співзасновник та директор ВНІС
«Показова ситуація з соєю, яка не була легетимізована, проте була і на власних городах, і на полях великих агрохолдингів. Їх теж намагались штрафувати, і чим це все закінчилось? Звісно, що будь-яке законодавство передбачає поважне відношення до нього як з боку державних органів, так і з боку гравців. Однак у нас є прописані речі, а є українські реалії».
Сюзана Григоренко все ж вірить, що через три роки в Україні запрацює система виявлення нелегальної ГМ-продукції.
Як будуть маркувати продукцію з ГМО?
У законі оновилися правила маркування товарів. Якщо частка ГМО у продукті чи у будь-якому його складнику, навіть одному, перевищує 0,9%, то цей продукт має маркуватися спеціальною позначкою.
Сюзана Григоренко
виконавча директорка
«Насіннєвої асоціації України»
«Це забезпечує прозорість і інформативність у сфері захисту прав споживачів. Адже такий підхід не тільки дає покупцям можливість зробити свідомий вибір, але і регулює ринкові взаємовідносини, роблячи їх більш відкритими та взаємовідповідальними», — каже виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України».
Чи готовий агробізнес займатися ГМ-культурами?
«Контінентал Фармерз Груп» не бачить себе на ринку ГМО. В інтерв’ю Liga.net гендиректор «Контінентал Фармерз Груп» Георг фон Нолкен пояснив позицію компанії тим, що продукція без ГМО має більшу маржинальність і перспективи.
Георг фон Нолкен
генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп»
«Це не питання філософії або релігії, ми керуємося лише раціональними аргументами. Отже, ми сфокусовані лише на продукції без ГМО і гарантуємо це».
А от «ВНІС» готовий працювати з ГМО і навіть вже має готові до реєстрації розробки. За минулим законодавством компанія не могла почати їх реєстрацію, тож має надію, що через три роки зможе це зробити.
Хто виграє, а хто втратить від нового закону про ГМО?
Сюзана Григоренко каже, що новий закон стане фундаментом та відправною точкою для подальшого розвитку прозорості ринку ГМО та виведення його з тіні. Для встановлення чітких правил і законів, які допоможуть нам з часом інтегруватися в Євросоюз.
Виграють споживачі, бо продукція буде маркуватися і споживач точно знатиме, що він купує. І аграрії, які займаються городніми культурами.
Мирослав Парій
співзасновник та директор ВНІС
«Цей закон є прогресивним на сьогоднішній день. В принципі, він нам дозволяє і трансгенних рибок в акваріумі тримати, і невдовзі їсти яблука, які не чорніють. Якщо його приймуть, то через три роки відкриються двері для нових технологій».
Чи виграють аграрії, які займаються вирощуванням польових культур? Існує думка, що урожайність ГМО вище, а витрати на гербіциди та пестициди нижчі. Але це спірне питання. Щодо останнього то власник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко нам пояснював, що ніякої економії на ТМЦ при вирощуванні ГМ-культур немає.
Юрій Дробязко
власник
«Аграрної технологічної компанії»
«Скільки коштує якісне насіння кукурудзи в Європі? Приблизно $100 з ПДВ за посівну одиницю кукурдзи. Це якщо оптом купуєш. А скільки коштує посівна одиниця кукурудзи в США? В районі $380. У них від 7 до 10 модифікацій ГМО. За кожну модифікацію в середньому потрібно заплатити $27. Тобто 10 модифікацій, плюс $380 за посівну одиницю.А далі увесь супер ефективний захист по кукурудзі коштує $100. А без захисту ти ніяк не обійдешся, все одно якийсь та і потрібно буде проводити. Тому де економія? В чому логіка?».
Читати також: Вирощування ГМ-культур — не панацея від хвороб і шкідників. Та й економія сумнівна. Інтерв’ю з Юрієм Дробязко
А ще він каже, що зараз Україна працює на преміальних ринках не ГМ-ріпаку. Якщо ці ринки не захочуть купувати ГМО, закриють доступ, то нам знову доведеться з нуля будувати логістику.
Є питання і зі зберіганням продукції. Радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки Вадим Турянчик пояснював, що використовуючи експрес-смужки для перевірки кожної партії зерна, що надходить за сезон на елеватор з пропускною спроможністю 240 тис. т, потрібно витратити $120 тис.
Вадим Турянчик
радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки
«Портовий термінал, який в середньому експортує 2-3 млн т на рік, матиме додаткові витрати в $1-1,5 млн тільки на аналізі ГМО. Додатково результати смужок варто перевіряти в акредитованих сюрвеєрів, акредитованими методами випробування якими експрес-смужки не є, наприклад ті ж самі лабораторії компаній BSS, SGS та Cotecna. Це ще близько 10-20 центів на тоні продукції».
Читати також: Бути чи не бути ГМО, ось в чому питання
Закон почне діяти тільки через три роки. Поки тим, хто хоче займатися ГМО, є час підготуватися і вивчити всі його нюанси.
