Сюзана Григоренко про нові зміни в законі про ГМО: ГМ-кукурудза заборонена, ГМ-ріпак та цукровий буряк дозволять вирощувати не раніше 2030 року

Сюзана Григоренко, виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України»
Джерело фото: Latifundist.com

Продовжуємо вивчати питання вирощування ГМ-культур в Україні. Сюзана Григоренко, виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України» розповіла, які нові зміни було внесено до законопроєкту №5839 про ГМ-продукцію, що готується до другого читання.

З розмови ми дізналися, чи заборонять в Україні вирощувати ГМ-кукурудзу, ріпак та цукрові буряки та як аграрію потрібно буде реєструвати свою ділянку. А ще співрозмовниця розповіла, як в Іспанії дотримуються просторової ізоляції, які передбачені штрафи за неправильне вирощування ГМ-культур, та як це питання планують регулювати в Україні. Отож, до чого готуватися агробізнесу після того, як новий законопроєкт приймуть?

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Latifundist.com: Сюзано, у другому читанні буде розглядатися законопроєкт про ГМО. Простими словами, про що він: про гармонізацію з ЄС, про скорочення операційних витрат під час війни, чи про збільшення врожаїв і полегшення для бізнесу?

Сюзана Григоренко: Сам законопроєкт — це не зовсім про гармонізацію з ЄС. Чому? Для початку ми повинні визначитися, куди ми рухаємося і з ким будуємо союзи. Якщо рухаємося в ЄС і хочемо бути на цьому ринку, то повинні працювати з ним системно і послідовно. 

Бо, як інвестор оцінює, працювати йому з ринком чи ні? Перше — його цікавить сталість і системність бізнесу. Друге — менеджмент, якому можна довіряти. В такому випадку, якщо говоримо про менеджмент, то маємо на увазі включно державний менеджмент. Зрозуміло, що в період воєнного стану стоїть питання підтримати економіку, однак має бути правова визначеність та закони, які виконуються.

Latifundist.com: До слова, законопроєкт не новий. Чув думки, мовляв, хто заважав його опонентам раніше включитися з критикою.

Сюзана Григоренко: Цей законопроєкт був зареєстрований ще у 2021 році. Якщо законопроєкт лежить у Верховній Раді понад рік, то він вважається застарілим. Текст потрібно оновлювати. Тому для нас стало несподіванкою, коли в кінці жовтня — на початку листопада 2022 року його реанімували і прийняли в першому читанні. Та ще й зі скороченим терміном підготовки. 

Ми погоджуємось, що законодавство потрібно реформувати. Та цей законопроєкт потрібно було доопрацювати. 

Latifundist.com: «Насіннєва асоціація України» виступила проти прийняття законопроєкту у тому вигляді, в якому він є. А чи одностайним було це рішення? Чи були такі члени асоціації, які підтримали авторів законопроєкту?

Сюзана Григоренко: Так, одностайно. Це рішення Правління, як органу управління асоціації, а це BASF, «Лімагрейн Україна», «КВС-УКРАЇНА», Syngenta, RAGT Semences, Lidea, Mas Seeds, «НВФГ компанія Маїс». 

Серед членів асоціації є асоційований член — компанія «ВНІС», яка має власну думку, та підтримує цей законопроєкт в іншому вигляді. Можливо, що компанія вбачає для себе таку діяльність (вирощувати ГМ-культури — прим. ред.) у майбутньому.

Latifundist.com: Хоча, здавалося б, це українська селекційна компанія. А один із ризиків прийняття ГМО — українська селекція може зникнути.

Сюзана Григоренко: Нам здається, що в Україні ще залишилися академії та установи української селекції, які досі не розуміють, як змінюється законодавство, і які саме норми їм потрібно буде враховувати в нових умовах роботи.

Коли нам розповідають, що під час слухання законопроєкту була присутня наукова спільнота, це тільки викликає посмішку. Жодного представника на жодній зустрічі ми не бачили.

У нас в управлінні є представники української селекції. Наприклад, компанія «Маїс», яка системно працює в насіннєвому бізнесі понад 25 років, є експортером і має партнерів, у тому числі у Латинській Америці. То вона не бачить розвитку України в плані експорту ГМ-продукції.

Latifundist.com: Ви виступали за внесення змін у законопроєкт. Чи вдалося це? На якому зараз етапі робота над ним?

Сюзана Григоренко: Є практична і теоретична площина цього питання. Щодо теоретичної, то у вже опрацьованому законопроєкті з’явився окреслений термін «поняття оцінки ризику ГМО», а саме, комплексна оцінка впливу на екосистеми і здоров’я. І українцю потрібно розуміти, що оцінка ризику ГМО держорганами, це в основному паперова і документальна оцінка.

З’явилися в доопрацьованому законопроєкті і заходи відповідальності — не лише планові, а й позапланові перевірки. Поняття відкритості і доступності реєстрів. Законодавці, які працюють над цим законом, говорять, що краще оперувати реєстрами. А такий термін, як «база ЄС», не дуже їм імпонує. Хоча ми вважаємо, що понятійний апарат, тобто всі терміни, мали б бути ідентичними до ЄС.

Latifundist.com: А як щодо штрафів та вирощування нелегальної продукції? Бо зараз держава не контролює ввезення ГМ-насіння сої і ріпаку до України. Але ми знаємо, що ці культури досить поширені на полях.

Сюзана Григоренко: Наші законодавці запевняють, що доопрацьований текст закону дозволить їм через три роки приступити до системи виявлення всієї нелегальної ГМ-продукції в Україні і до притягнення недобросовісних фермерів до відповідальності.

Тому в доопрацьованому проєкті з’явилося, крім штрафів, ще й питання знищення та утилізації незаконної продукції.

Також з’явився перелік дозволів, які будуть даватися на випробування та дослідження ГМО як в закритій системі, так і окремо цілі, умови, специфіку та можливі дослідження у відкритих системах (закрита система — при якій генетичні модифікації вносяться в організм або ГМО, культивуються, зберігаються, транспортуються та знищуються в умовах існування систем захисту, що запобігають контакту з населенням та навколишнім середовищем. Відкрита система — передбачає контакт ГМО з населенням та навколишнім середовищем, застосуванні в агро, промисловості, медицині та інших сферах обігу. — прим. ред.). За них буде відповідальним Мінекології.

З’явився і перелік суб’єктів цієї діяльності. Перелік буде відкритий. Вони зобов’язані будуть вносити локації, де планують вирощувати ГМО. І повторюся, обов’язкова при отриманні дозволу на вирощування ГМО наукова оцінка ризику самим заявником та власником, а вже потім державна.

Latifundist.com: Тобто, з практичних моментів — це відповідальність за вирощування, питання штрафів та утилізація?

Сюзана Григоренко: Звісно, про утилізацію та знищення не все вдалося в законі прописати. І зараз переписувати всі додатки і вносити до них відомості, які є в регламентах та директивах ЄС, неможливо. Але ми виходили з того, що це мінімум, який повинен бути в законі. 

Latifundist.com: Чому?

Сюзана Григоренко: Бо це норми прямої дії в ЄС. В ЄС держави-члени завжди йдуть простим методом: вони копіюють закони з директив, регламентів ЄС, бо єдине регулювання. Але кожна держава має право скористатися певною забороною. Ми також пропонували це прописати. Наприклад, правом додаткової заборони вирощувати якийсь сорт. Але на останній зустрічі в комітеті нам сказали, що законопроєкт ще далі буде доопрацьовуватися.

Та нам принаймні потрібно зараз розуміти, що ми прописали порядок розташування ділянок з ГМ-посівами, розміщення біля прикордонних територій, порядок утилізації і т.д.

Ми також домовилися, що якщо є офіційне рішення про вступ України до ЄС, то всі реєстрації сортів і гібридів ГМО, які там відсутні, у нас скасовуються.

Latifundist.com: Це важливий момент.

Сюзана Григоренко: Так. Це означає, якщо в ЄС до культивації допускається тільки одна лінія кукурудзи, яка в Іспанії вирощується, то в Україні нічого іншого вирощуватися не може.

Все, що стосується вирощування сої, ріпаку, бавовни, лише для імпорту для кормів і переробки.

Latifundist.com: Законотворці погоджуються, що лінія кукурудзи може вирощуватися тільки та, що використовується в Іспанії?

Сюзана Григоренко: Ми наполягаємо, що це має бути прописано в законі. Все повинно бути гармонізовано з ЄС. Багато прикладів наводять щодо вирощування ГМО в Аргентині та Бразилії. Але ми ж гармонізуємося з ЄС, а не країнами Латинської Америки. Тому, якщо про євроінтеграцію, то враховуймо європейську практику.

Ми проаналізували ринок Іспанії. У багатьох наших членів там є підрозділи. Але для Європи вони не реєструють сорти кукурудзи для вирощування. В Іспанії її тільки один сорт. Це насіння імпортується. Взагалі офіційно під ГМ-посівами в Іспанії 67 тис. га.

Latifundist.com: Це товарні чи насіннєві посіви?

Сюзана Григоренко: Це товарні посіви. Насіннєвих немає. Станом на 2022 рік 67 тис. га кукурудзи — це 21% від загальної площі. Коли вони починали тільки ГМО займатися, то посіви складали 30% від загальної площі.

Чому в Іспанії ввели ГМО? Бо там є три регіони, в яких посіви постійно страждали від кукурудзяного стеблового метелика. Коли цей метелик сідає на ГМ-кукурудзу і починає їсти трансгенний білок, то токсична дія цього білка дуже швидко його нейтралізує. Ось причина, чому в Іспанії почали вирощувати ГМО.

Ще одна причина — посуха. Та, на жаль, тут ГМО не може бути панацеєю. Через посуху посіви кукурудзи у них зменшилися.

Latifundist.com: Як в Іспанії вирішують питання просторової ізоляції? Бо кукурудза — перехреснозапильна культура.

Сюзана Григоренко: Ви ж розумієте, що в ЄС кожен фермер декларує все, що вирощує, починаючи із найменування сорту чи гібриду. Плюс законодавство передбачає штрафи, які відрізняються в залежності від того, чи значне, чи незначне це порушення було. За незначне порушення мінімальний штраф €300 тис. І далі ця цифра росте залежно від ступеня завдання шкоди.

Latifundist.com: Які штрафи передбачені у нашому законодавстві?

Сюзана Григоренко: Наші законодавці дуже негативно ставляться до великих штрафів. Ми запропонували не прив’язуватися до 10-15 мінімальних зарплат, а виходити з того, що €3 тис. штрафу — за найменше порушення, і до €300 тис. — за значне. 

Цю пропозицію наші депутати не підтримали. Вони дотримуються думки, що штрафи ні до чого гарного не призводять і потрібно враховувати специфіку роботи українських контролюючих органів. Бо у нас на вході на цей ринок будуть задіяні і Держпродспоживслужба, Екоінспекція, МОЗ (хоча я не розумію, хто від них може бути). І треба буде, щоб вони працювали по закону з урахуванням морально-етичних принципів.

Ми ж виходимо з того, якщо підвищені ризики, то потрібно підвищити і штрафи. Мають бути чітко писані норми.

Latifundist.com: Розкажіть про контролюючі органи. Хто буде входити в комісію з реєстрації?

Сюзана Григоренко: Будемо говорити про комісію, яка буде приймати рішення щодо реєстрації виробництва ГМО у відкритих системах. Вона буде міжвідомчою на базі Мінагрополітики. Це буде не традиційний державний орган, він матиме експертно-дорадчий статус. Положення про комісію погоджуватиметься на рівні Кабміну. Туди залучатимуть експертів, на яких буде поширюватися законодавство про запобігання корупції. Тобто ці експерти матимуть підвищену особисту відповідальність.

Latifundist.com: Повертаючись до практики Іспанії. Які там умови вирощування ГМ-кукурудзи ставлять перед виробником?

Сюзана Григоренко: На кожне поле ГМ-кукурудзи ти повинен сіяти 20% не ГМ-кукурудзи. Це так звана вимога створення полів-притулків, щоб шкідник розвивався. Бо екосистема — вона має відтворюватися і бути саморегулюючою. При цьому, все вирощене маркується як ГМО.

Latifundist.com: Повертаємось до просторової ізоляції.

Сюзана Григоренко: Щодо перехресного запилення, то потрібно домовлятися окремо з сусідом. Обов’язково декларувати місце вирощування. 

І ще момент по часу. Якщо у квітні сієш, то маєш два тижні почекати від того, як сіє сусід, і потім лише можеш висівати. У травні — аналогічно. Фермер зобов'язаний створювати захисні смуги, окрім дотримання меж просторової ізоляції. Мати узгодженість по строках посіву та збирання. Окремі лінії для транспортування, сушки, обробки, пакування, обліку по документах і тд. На кожну реалізацію ГМО — так звані «чеки на відпуск» продукції підписуються і агрономами, які відповідають за вказане у маркуванні.

Вирощувати ГМО — це відповідальність і серйозна документальна робота. Навіть, якщо вирощуєш ГМО вже 10 років, ти повинен щороку подавати величезний звіт в якому, зокрема, вказувати, куди насіння чи товарна продукція реалізовувалась, об’єми, надавати інформацію про заходи безпеки, які вживаються.

Latifundist.com: В Іспанії побороли стеблового метелика?

Сюзана Григоренко: Не вдалося. Але й посуху ніхто не поборов. Посіви зменшуються. Тому Іспанія і імпортує українську кукурудзу.

Latifundist.com: Власник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко наводив приклад, що в США ген модифікації від діабротики вже не працює, бо сформувалася популяція, яка її обходить.

Сюзана Григоренко: Так. А в Іспанії вирощується одна генномодифікація кукурудзи, яка націлена на боротьбу із кукурудзяним метеликом. Але, якщо ми подивимося на статистику, то з 2012 року ця лінія кукурудзи вирощується, а стебловий метелик так і не побороли. Дійсно, це феномен. Ця комаха мутує. В такому разі ти щоразу повинен оновлювати і оновлювати лінію. В ЄС біотехнології розвиваються. Зараз там повністю йде оновлення щодо того, що буде належати до методів генної інженерії.

Latifundist.com: Крім Іспанії, в ЄС вирощують ГМО ще у Португалії.

Сюзана Григоренко: У Португалії приблизно 2 тис. га відведено на досліди. А 19 країн ЄС офіційно заборонили вирощування ГМО.

Latifundist.com: Виходячи з того, що ми прописали у законопроєкті, то ми обрали більш ліберальну модель вирощування ГМО, ніж в Іспанії?

Сюзана Григоренко: В Іспанії модель вирощування ГМО сувора і контрольована як документально, так і фізично та законно. Але ж ви ж розумієте, який обсяг роботи в іспанського фермера? А тепер давайте порівняємо з тим обсягом роботи, який є в українського фермера. 

Latifundist.com: Добре, прийняли законопроєкт про ГМО у другому читанні. Я фермер і хочу вирощувати ГМО. Що мені робити?

Сюзана Григоренко: Зареєструвати свою конструкцію зможе тільки власник конструкції. Не кожен фермер зможе просто подати декларацію, як це було прописано у першому варіанті законопроєкту.

Latifundist.com: Що таке конструкція?

Сюзана Григоренко: ГМ-продукт. Тобто спочатку повинна бути зареєстрована ГМО, а потім продукція з ГМО (в нашому законопроєкті — «джерела»), та той, хто буде її вирощувати. 

Latifundist.com: Ще одне питання, яке піднімають трейдери: як проконтролювати експортну партію, щоб там не було ГМО?

Сюзана Григоренко: Зараз один із трендів ЄС і США — корм для птиці та тварин повинен вироблятися з не ГМ-сої. Загалом, якщо в 1 тис. кг виявили 0,9% ГМО (це 9 бобів), тоді вся партія буде вважатися з ГМО. Тому ми і говоримо, що проконтролювати це дуже важко.

Нам потрібно починати контроль із початку ланцюга. З логістики. Елеваторів. Бо поставити паралельні лінії на елеватори, які будуть приймати ГМО — це додаткові витрати.

Latifundist.com: Але рано чи пізно, це доведеться робити.

Сюзана Григоренко: Так, доведеться. Кожну машину чистити і тестувати.

Latifundist.com: Під час засідання Trend and Hedge Club китайський трейдер розповідав, що ГМ-продукцію можна експортувати в Китай. От тільки трейдеру потрібно бути активним і шукати конкретних покупців.

Сюзана Григоренко: Так, але він підтвердив, що між Китаєм та Україною діє договір, який не передбачає поставок ГМ-продукції. Тобто цей договір потрібно буде переглядати і зараз точно політична ситуація не сприяє цьому.

Але питання, яке саме ГМО експортувати в Китай? Бо скоріше за все там є власні розробки, яке саме ГМО дозволяється використовувати. Вони ж повинні партію перевіряти. І тоді всі ГМО, які є в Китаї, потрібно буде реєструвати в Україні?

Рішення мають наслідки, і це потрібно враховувати.

Latifundist.com: На тому ж заході один агроном сказав цікаву думку, що якби український фермер спробував один раз попрацювати із ГМО, то побачив би, наскільки це легше і прибутковіше.

Сюзана Григоренко: З досвіду США ми не бачимо, щоб фермери, які вирощують ГМО, заробляли більше, ніж українські. Менше вони там заробляють.

Latifundist.com: Можливо, тоді варіант, який пропонує Юрій Дробязко: вирощувати ГМ-культури, крім перехреснозапильних. Бо ЄС лояльний щодо того, щоб вводити у країні ГМО по окремим культурам. Ну, наприклад, ми чули, що «Астарта-Київ» хоче вирощувати ГМ-цукрові буряки, бо у цукрі немає залишків ГМ. 

Сюзана Григоренко: Якщо в кінцевому продукті немає ГМО, ти все одно повинен маркувати, що використовувалася ГМ-сировина.

Latifundist.com: Тобто ціна все одно дисконтується?

Сюзана Григоренко: Звичайно. Якщо ви торкнулися вже питання цукрової галузі, то вона ніколи не була найприбутковішою у світі. Що вигідніше вирощувати: цукровий буряк чи тростину? Звісно, тростину. Цукровий буряк вигідно вирощувати, коли у тебе є переробка і ринок збуту в ЄС. І якщо навіть у тебе в кінцевому продукті не буде ГМО, ти все одно змушений будеш надавати увесь звіт про походження сировини, з якої отримано цукор. Повідомити кінцевого споживача, що використовувалася ГМ-сировина.

Тому ми відразу сказали, що в законопроєкті потрібно проходитися по всім культурам окремо. Це на якісь торги схоже, але ми розуміємо, що по кукурудзі ГМО краще не вводити. Це наш експорт. І всі виробники нас підтримали.

Latifundist.com: Ви пропонуєте робити розподіл по культурах?

Сюзана Григоренко: Перехреснозапильні мають бути заборонені. Цю позицію підтримало і Мінагрополітики.

Latifundist.com: Здається, публічно це не озвучували.

Сюзана Григоренко: Був комітет, на якому перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виступав від Мінагрополітики. Принаймні, 15 березня він заявив на зустрічі, що міністерство підтримує позицію, що кукурудза перехреснозапильна культура і її не повинно бути в законі. По ріпаку і цукровому буряку теж переглянули позицію. Оскільки це перехреснозапильні культури, то їх можна буде вирощувати тільки через 5 років після вступу закону в дію. Тобто не раніше 2030 року.

Latifundist.com: Якщо говорити про насіннєві компанії, то, можливо, вони проти закону про ГМО, бо бояться конкуренції на ринку?

Сюзана Григоренко: Насіннєві компанії розглядають Україну як країну Європи. Як би там скептично не ставились до вступу України в ЄС, мені здається, що для європейців це уже формальне питання. Вони нас позиціонують як частину Європи. Бо геополітично так склалося, що для нас це найбільш вигідний союз. А ще європейські компанії знайдуть як адаптуватися. Питання в тому, щоб українська селекція і український виробник адаптувалися. В США працюють за ліцензіями і вартість ГМ-насіння у 3-4 рази дорожча, є шкідники, ЗЗР використовують. То яка може бути економія на ГМО?

Latifundist.com: На ринку є старі лінії ГМО, які коштують дешевше. Але потрібно розуміти, що і «Сингента», і Bayer собі у збиток працювати не будуть.

Сюзана Григоренко: Бо вони несуть витрати на логістику, селекцію і т.д. А ще навряд чи під нас будуть створювати унікальні лінії. Вовчок — це українська проблема. Де ми будемо шукати ГМ-соняшник, стійкий до вовчка?

Latifundist.com: У противагу вам скажуть, що класична селекція не встигає за розвитком хвороб, наприклад, тієї ж самої діабротики. Тому може ГМО бути панацеєю?

Сюзана Григоренко: Але ГМО розвивається на основі класичної селекції. Спочатку геном сорту виводиться, а вже потім до нього ГМО, як додаткова ознака орієнтована на щось одне. Тому окремих сортів ГМО немає. Шкідник постійно мутує і сорт постійно потрібно підсилювати — чи то токсичністю білка, чи додавати нові ознаки.

Про діабротику — мене дивує це питання. Це не новий шкідник. Він у карантинних списках з 1994 року. На боротьбу з ним виділяються кошти. Передбачені карантинні заходи. То може просто їх почати виконувати? Плюс елементарні агрономічні заходи. Сівозміна, протруєння.

Проти посухи, на жаль, немає ГМО.

Latifundist.com: Вам парирують: США і країни Латинської Америки не будуть вирощувати те, що приносить шкоду.

Сюзана Григоренко: Ми працюємо у конкурентному середовищі. З 2005 року Україна позиціонується як країна, що перейшла на ринкову конкурентну економіку. Тобто ми вийшли зі списків пострадянських держав з незрозумілою перехідною економікою. Що в Аргентині? Криза в економіці, посуха, через яку 30% врожаю недоотримують. Ми не бачимо високого рівня життя в цій країні.

США — я не знаю, який відсоток кукурудзи там споживається і йде на переробку. Якщо довіряти тій інформації, яка надходила від трейдерів, то 70% йде на переробку в біоетанол. У продуктовий кошик у них йде не ГМ-продукція. І така продукція завжди дорожча. По всьому світу.

Зараз у всіх українців є можливість споживати преміальну, не ГМ-продукцію. За цінами, які нижчі в Європі. Це добре? Для нас — це досягнення. Принаймні, одна з гарантій, яку ми можемо забезпечити громадянам, враховуючи, що до якісної медицини не у всіх є доступ.

Ми не говоримо, що ГМ-продукція більш шкідлива. Ми говоримо, що ніхто не знає про наслідки її споживання. Тут ще питання етика VS технології, і якщо є недосліджені питання, які можуть становити небезпеку у конкуренції з природою, то потрібно розуміти вплив і наслідк.и.

Latifundist.com: Ну і до цього представники вашої асоціації говорили, що під час війни неправильно приймати законопроєкти, які кардинально міняють правила гри і не можуть забезпечити контроль ГМ-продукції. 

Сюзана Григоренко: Сьогодні український фермер працює в умовах, коли найкращі світові виробники конкурують за те, щоб він йшов саме до них. ГМО йому потрібне, щоб пробувати нове? Але чи обмежений сьогодні український фермер?

Є такий принцип «правової визначеності», де наявність пробілів та різночитань призводить до «неписаних» правил, що ще небезпечніше в період воєнного стану.

Latifundist.com: В умовах війни фермеру особливо складно. Тому ГМО пропонують ще і як рецепт, аби аграрій міг вижити. 

Сюзана Григоренко: Добре, ви скоротили операційні витрати завдяки вирощуванню ГМО. Але там максимальна економія $15-40. Потім, коли ви захочете продати свою продукцію, ви вийдете у мінус на $40-50, а то і більше, залежно від проданого об’єму. Яка тут економія і перевага? Що ти один обробіток проводиш? Економія на чому?

Latifundist.com: І наостанок: кому цей законопроєкт вигідний?

Сюзана Григоренко: Це теж питання. Хтось євроінтеграцією прикривається. Але ніхто не може прямо сказати, кому потрібно так швидко проводити цей законопроєкт.

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com