Трейдери знижують ціни на пшеницю та кукурудзу — кажуть у ПУСК. Розбираємось, чи справедливі звинувачення
Днями Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) оприлюднила висновок експертів аналітичного центру сільгоспкооперативу «ПУСК» про «неспортивну поведінку» зернотрейдерів відносно виробників пшениці й кукурудзи. Мовляв, немає ніяких об'єктивних факторів для того, щоб аж так знижувати ціну, посилаючись на дорогий і ризикований фрахт. Latifundist.com дослідив ситуацію з логістикою і ціноутворенням зернових.
Трейдери наживаються, штучно занижаючи ціну на зерно?
Експерти ВАР припускають, що трейдери намагаються спекулювати на кризі у Червоному морі, зростанні фрахту у світі та іншими глобальними проблемами, аби скинути ціну на пшеницю та кукурудзу.
«На ринку імпортерів цінники стоять практично без змін. Єдиний покупець, який намагається купувати відносно дешевше, це Туреччина. Іспанія та Італія знизили ціну всього на 2 долари. Величезного падіння на експортних ринках немає. До того ж трейдери намагаються проштовхувати наративи про обвал ринку через проблеми у Червоному морі та здорожчання фрахту. Особливо намагаються закупити дешевше фуражну пшеницю. Але чіткого фактора, який потягнув би ціни вниз немає», — кажуть аналітики «ПУСК».
На сьогодні у портах Дунаю пшениця коштує $180-185 за тонну пшениці, із прогнозом збільшення у лютому. В портах Одеси — $184-189. А на кордоні з Румунією — $220-225 за тонну. На кінець січня кукурудза в портах Дунаю продається за $160-165 за тонну. В Одеських — $150-155. Аналітики прогнозують підвищення цін на цю культуру у лютому.
«Навіть те, що наші великі експортери на минулому тижні вийшли в порт Констанца і почали продавати великі об’єми цієї культури, не знизило суттєво ціни. Хоча трейдери і тут намагаються значно занизити вартість»,— зазначають у ВАР.
Що впливає на закупівельні ціни?
Всі розуміють знервованість українських виробників, адже в нинішніх умовах хліб нам дається дорогою ціною, переконують, у свою чергу, в трейдингових компаніях. Але й свої ціни вони беруть «не зі стелі».
Алла Агбаш
маркетинг директор
MK MERCHANTS UKRAINE
«Ціна на закупку вираховується залежно від актуальної ціни продажу зерна, включаючи усі супутні логістичні витрати, та динаміку біржових цін. Дійсно, однією із дуже важливих та нестабільних складових ціни є фрахт, але також не треба забувати про можливий детеншен (очікування вільного причалу) та демередж, часто виникаючий через нові правила експорту. Усе це не може не відображатись на цінах закупівлі».
Чи є об'єктивні фактори для зниження цін?
На думку директора консалтингової компанії Barva Invest Юрія Гаврилюка, ситуація з цінами розвивається в негативну сторону. Чому так? По-перше, наприкінці минулого року виробники в очікуванні більш вигідної пропозиції «притримали» товар. А зараз, коли потрібні гроші на посівну, кинулися продавати збіжжя. Така активність агрокомпаній стимулювала і трейдерів виходити на зовнішній ринок.
Юрій Гаврилюк
партнер і директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest
«Саме така поведінка обвалила ринок кінцевого попиту (говоримо лише про найближчі напрямки, тобто Середземне море або Північна Африка) приблизно на 15 доларів на тоні».
Крім того, зниження попиту зі сторони Китаю та Східної Азії, наявність піратів у Червоному морі також боком виходять українському фермерові. За словами Юрія Гаврилюка, через ризики у Червоному морі зерно додало у фрахті приблизно тих самих 10, а то й більше доларів.
Як перевірити правдивість ціни?
Щоб переконатися, що трейдери встановлюють справедливі ціни, а не керуються лише бажанням нажитися за рахунок інших, аналітик радить тому, хто має декілька тисяч кукурудзи чи пшениці, спробувати самостійно їх реалізувати. За допомогою прямих контрактів чи брокерів. Таким чином кожен зможе уточнити для себе, яка ціна на кінцевому ринку збуту за мінусом фрахту для того, щоб вийти на рівень FOBу чи на рівень DAP.
Юрій Гаврилюк
партнер і директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest
«Ринок відкритий. Ми ж живемо не в якійсь такій закритій капсулі. Навпаки, з початком війни і з тим як мультинаціональні компанії практично зникли з ринку, майже всі активні локальні компанії вже спробували себе на ФОБі носіїв ринку. Хтось в більшій мірі, хтось в меншій, але маленькими човниками вже давно всі експортують в різні напрямки. І єдине, що можна їм, так би мовити, «інкримінувати» чи пред'явити: що вони в калькуляцію вкладають в середньому десь 10 доларів премії за ризик. Ми не можемо назвати це маржею, тому що ця маржа дуже непостійна і нестабільна, і завжди схильна падати до нуля, а то й іти в мінус. За ті ризики, які вони на себе беруть, я вважаю, вони цілком справедливо в калькуляцію додають якусь потенційну маржу, яка могла б бути. Тому що безкоштовно ніхто працювати не буде. Це зрозуміла справа».
В іншому випадку, наголосив він, у всіх виробників завжди є альтернатива піти спробувати поторгувати самому. Звісно, це буде вигідніше. Вони ці додаткових потенційних 10 доларів (за умови, що все пройде добре) отримають собі.
Чи очікувати подорожчання зернових найближчим часом?
Навряд чи. На даному етапі дуже важко знайти фактори, які б позитивно вплинули на зростання цін. Про це говорять у консалтинговій компанії Barva Invest.
По-перше, якщо йдеться про кукурудзу, наслідки погодних ризиків, які можуть бути в країнах-конкурентах (а зараз мова виключно про Латинську Америку), можуть наступити трошки пізніше. Перша кукурудза в Аргентині буде вже з березня. І це додатковий тиск.
По-друге, ще дуже багато не проданої кукурудзи в Америці, немає достатнього попиту.
По-третє, Китай вже успішно законтрактований зі сторони Бразилії, яку вони акредитували. Можливо ще й Аргентину акредитують в цьому сезоні, бо ведуться активні перемовини. Все це створює додаткову конкуренцію для українського зерна.
Юрій Гаврилюк
партнер і директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest
«Звісно, у виробника — своя калькуляція. І коли він розуміє, що наблизився до рівня собівартості, просто припиняє продавати. І це зупиняє падіння. Але це не є приводом для зростання ціни. Саме тому ми зараз прогнозуємо ось такий боковий тренд: коли у фермера ще є альтернатива, він продає сою, яка ще поки не впала в ціні, і соняшник, який залишається активним на внутрішньому ринку».
У MK MERCHANTS UKRAINE також кажуть про зниження цін на зовнішніх ринках у другій декаді січня.
«Наприклад, CIF ціна на фуражну пшеницю знизилась орієнтовно на 10-12 доларів. Якщо на початку січня 2024 ціна на Іспанію була 237 доларів, то зараз це – 220-225 доларів», — кажуть у компанії.
Міністр аграрної політики Микола Сольський також не бачить поки що підстав для підвищення цін на зерно.
Микола Сольський
Міністр агрополітики
«Тому що все добре в Бразилії. Китай показав два тижні тому плюс 13 млн т запасів кукурудзи. Загалом, цього року урожай добрий не тільки в нас. Тому ціни можуть бути ще меншими. Хоча якщо взяти сьогоднішню ціну на зерно і середні ціни на зерно за п'ять років до війни, вони все одно трошки вищі», — повідомив міністр на засіданні «Зернового клубу УЗА».
А генеральний директор компанії «Кернел» Євген Осипов сподівається, що ринкові механізми пригальмують зниження цін на зерно.
Євген Осипов
генеральний директор компанії «Кернел»
«Сьогодні український фермер страждає ще більше, ніж європейський, через низькі ціни. І ми це відчуваємо на собі. І тому потенціал потрошку починає знижуватися. Буде нижчим потенціал — буде зростання цін. Попит і пропозиція саме так завжди працюють».
Крім того, експерти звертають увагу на те, що трейдери торгують не тільки «короткі позиції», але й в довгу.
Алла Агбаш
маркетинг директор
MK MERCHANTS UKRAINE
«Тобто є компанії, які зараз закривають минулорічні контракти, коли ціна була вищою. В той самий час є компанії, які працюють по актуальним контрактам і звісно по актуальним ринковим цінам, які, як ми вже казали, наразі нижчі. В результаті виникає дисбаланс ціни. Маючи люфт в маржі по старим контрактам, трейдери мають можливість купувати товар вище ринкової актуальної ціни. Наприклад, сьогодні ринкова ціна на фуражну пшеницю, не враховуючи коливання курсу, має бути орієнтовно 6000 грн, але є трейдери, яким час закривати контракти, дають на рівні 6400—6600 грн — ось вам і різниця».
Взагалі, за словами експертів, в цілому наразі відчувається перенасиченість ринків, внаслідок чого і падає ціна. Тож усі трейдери постійно знаходяться у пошуках нових ринків збуту, де є попит, а з ним, звісно, і рентабельні ціни.
Чи впливає ситуація на Червоному морі на нас?
Зрозуміло, що як великий експортер зерна, Україна відчуває усі негативні наслідки атак єменських хуситів. Адже вони ставлять під загрозу транспортування збіжжя найкоротшим морським шляхом до Азії — через Суецький канал і Червоне море. Про це пише Reuters.
«Ситуація в Червоному морі, ймовірно, буде перешкоджати далеким перевезенням з України», — вважає старший економіст Міжнародної ради по зерну Олександр Каравайцев.
За інформацією експерта Олега Нів'євського, по Суецькому каналу проходить 12% всієї глобальної торгівлі.
Якщо доведеться транспортувати зерно в обхід Африки, це значно збільшить фрахт, вважає директор компанії BPG Shipping Геннадій Іванов.
«У разі «закриття» Суецького каналу для українського зернового експорту на схід. різниця в рейсі з Чорного моря до Північного Китаю в обхід Африки становить близько 20 днів, що з огляду на сьогоднішню вартість оренди судна та палива для партії зерна обсягом 65 тис. т становитиме збільшення фрахту приблизно на 20 USD/т», — повідомив він в інтерв'ю АПК ІНФОРМ.
За прогнозом експерта, загалом у 2024 році з великою ймовірністю очікуються неодноразові періоди різкого зростання волатильності. Тому українським зернотрейдерам особливо важливо бути обережними у питаннях оцінки та покриття фрахту.
А що думають з цього приводу фермери?
«Я — виробник сільгосппродукції і наша з колегами історична позиція, що трейдери ЗАВЖДИ в картельній змові і занижають ціну на нашу продукцію», — жартує Геннадій.
Він вважає, що насправді трейдери «закладають» високу маржу для себе через невелику конкуренцію між собою, оскільки багато торговців пішли з українського ринку після початку війни.
Геннадій Гадзовський
керівник СТОВ «ВАСЮТИ»
«Я звернув увагу, що коли до війни була масова конкуренція між трейдерами, то ціна була значно вищою. Зараз, коли закрили «форму 2 в порту, дуже велика кількість трейдерів відпала. Залишилось зовсім небагато і їхня маржа значно зросла. Я чув від одного трейдера, що до війни їх маржа була 1-5 дол/т, а в 2023 році у цього ж трейдера маржа вже 15-20 дол/т. Тому класика ринку — забрали/відрізали велику кількість гравців і підняли маржинальність свого бізнесу».
Віолетта Громова, Latifundist.com
