Фіндиректор Мелітопольської черешні: Нам завдано збитків в 1 млрд грн. Врожай вивозиться до Криму та Білорусі
З одного з основних підприємств у Мелітополі, яке займається вирощуванням черешні — «Мелітопольська черешня» — врожай активно вивозиться до Криму. Окупанти його «націоналізували», поставили своє керівництво і намагаються налагодити постачання черешні до москви та санкт-петербурга. Тільки бідкаються, що з логістикою проблеми і водії змушені простоювати в чергах на кордоні з півостровом до двох діб.
В бліц-інтерв’ю фінансовий директор групи компаній «Мелітопольська черешня» Каріна Станчевська розповіла, як відбувалося рейдерське захоплення підприємства.
Latifundist.com: Перший день російської агресії у лютому. Яким він був для працівників компанії?
Каріна Станчевська: 24 лютого співробітники нашої групи компаній зустріли у підвалах. По нашому місту здійснювалися масовані ракетні обстріли через те, що у нас розташований військовий аеродром. А вже наступного дня Мелітополь окупували російські війська.
Latifundist.com: Ми знаємо, що в таких умовах багато агрокомпаній підтримували місцеве населення продукцією. Чи ви допомагали мелітопольцям?
Каріна Станчевська: Так, звісно. З кожним днем окупації у місті значно погіршувалася гуманітарна ситуація, адже окупанти забороняли комерційні поставки продуктів харчування до Мелітополя. Супермаркети вже за пару тижнів вимушені були зачинитися через відсутність продуктів харчування до продажу. Тому «Мелітопольська черешня» одна з перших ініціювала безкоштовну видачу продуктових наборів населенню, передусім продукції власного виробництва.
Latifundist.com: Це були якісь спеціальні точки, куди люди могли прийти і взяти продукцію?
Каріна Станчевська: Так. Нашу продукцію ми безкоштовно роздавали через свої фірмові торгові точки та здійснювали безкоштовні поставки до гуманітарного штабу.
Latifundist.com: Чи можете пригадати, коли саме відбулося захоплення компанії?
Каріна Станчевська: Це відбулося 27 березня. Росіяни напали на центральний офіс та виробничі підрозділи нашої компанії. Працівникам погрожували зброєю, а охоронцям навіть нанесли ушкодження. Всім співробітникам було заявлено, що відтепер власником всього майна є невстановлені громадяни російської федерації з характерним «московським» акцентом.
З цього моменту ми втратили контроль за нашими активами. Фактично було здійснено рейдерське захоплення компанії. Окупанти заволоділи автомобільною та сільгосптехнікою, нерухомістю та нашим врожаєм.
Latifundist.com: Чи відома вам доля цьогорічного врожаю?
Каріна Станчевська: Ми фіксуємо, що наш врожай масово вивозиться до Криму та до Білорусі. Але подальша його доля нам не відома.
Latifundist.com: Чи підраховували вже збитки?
Каріна Станчевська: За мінімальними підрахунками збитки складають 1 млрд грн. До війни ми були найбільшим виробником фруктів та ягід на півдні України. В першу чергу — черешні, суниці садової, яблук. Також ми спеціалізувалися на вирощуванні персиків, абрикос, слив, груш, винограду, малини, ожини тощо. Загальна площа наших садів та плантацій становила 1,2 тис. га, більшість з яких — нові насадження з використанням новітніх агротехнологій. В період збору врожаю ми працевлаштовували до 1 тис. сезонних робітників.
Latifundist.com: Дякуємо за розмову. Документуйте всі збитки, щоб потім подати позов на росію в міжнародний інвестиційний арбітраж і отримати компенсацію.
Наталія Родак, Latifundist.com
