Олексій Остапенко: Сушіння кукурудзи на соняшникових пелетах вдвічі вигідніше, ніж на газі
В умовах, коли стрімко зростає ціна на газ, а ще, зважаючи на неадекватність сусіда, який є для України одним із основних постачальників блакитного палива, багато українських аграріїв почали активно вивчати можливості з переходу на альтернативне тверде паливо. Особливо гостро це питання постало для тих, кому треба зараз сушити кукурудзу — знімати вологість у межах навіть більших за 10 тонно-відсотків.
Говорячи з учасниками ринку, ми побачили, що у поточному році перехід на альтернативне паливо при нинішніх цінах на природний газ може бути часом удвічі вигіднішим, та й окуповують себе інвестиції у подібні проєкти подекуди за 1 сезон, а то й менше. Зокрема про це, розказав нам директор «Агро-Холдинг МС» (із 2018 р. входить до структури HarvEast) Олексій Остапенко. Також ми поговорили із ним про вибір його компанією твердопаливних котлів, економіку сушіння кукурудзи на різних видах альтернативного палива, особливості сушіння соняшника та плани щодо змін у структурі посівів в «Агро-Холдинг МС» під урожай 2023 року.
Для нас було важливо, щоб ККД сушарки не зменшився
Latifundist.com: Олексію, розкажіть, чому ваша компанія вирішила сушити кукурудзу на альтернативному паливі? На якому саме?
Олексій Остапенко: Усі ми бачимо, що з минулого року вартість газу суттєво виросла. Часом вона доходила до 50 тис. грн, тоді як раніше за 1 тис. кубів ми платили від 8 до 12 тис. грн у сезон. Нам вже давно пропонували перейти на тверде паливо, але тоді порівняно із ціною на тверде паливо (пелети), вартість газу виходила в певному паритеті. Після 24 лютого цього року ми проаналізували всі деталі, в тому числі, дефіцит блакитного палива на ринку, ризик його повної відсутності, велику вартість, порахували окупність проєкту і вирішили перевести сушку на пелети.
У нас уже був певний невеликий досвід експлуатації сушарки на твердому паливі — на соняшникових пелетах. Тож ми звернулися до виробника твердопаливних котлів, з яким до цього вже співпрацювали.
У сівозміні цього року ми маємо дуже багато кукурудзи. Щоб встигнути просушити її в період збирання, для нас було важливо, щоб ККД сушарки не зменшився. Для цього було потрібно використовувати або дерев’яну, або соняшникову пелету. Якщо розглядати використання тріски та інших альтернативних видів палива (сіна, соломи тощо), ККД сушарки значно падає. Тому ми зупинилися на соняшниковій та дерев’яній пелеті. Проєкт запустили цього літа і відразу почали проводити тендери та закуповувати безпосередньо пелети. Насправді вже влітку дерев’яна пелета суттєво зросла в ціні, практично вдвічі. Якщо у квітні-травні пелета з деревини коштувала приблизно 7 тис. грн/т, то останні партії ми викуповували по 12-12,5 тис. грн/т — це вже було задорого. Водночас, соняшникова пелета не так сильно дорожчала: якщо вона на початку літа коштувала 6,5-7,5 тис. грн/т (залежно від доставки), то десь у цьому ж діапазоні вона залишилася і восени. Зараз її вартість може іноді доходити до 8 тис. грн/т. Що до витрат палива цих двох видів пелет, то в перерахунку на 1 тонно-відсоток сушіння вони не сильно відрізняються. Тож поки що ми зупинилися на сушінні на соняшниковій пелеті.
Latifundist.com: Поясніть ніби для чайників, наскільки ці котли універсальні. Сьогодні ви сушите на соняшниковій пелеті. Чи зможете ви завтра перейти на дерев’яну? Чи на тріску?
Олексій Остапенко: Так, наші котли, на яких ми працюємо, універсальні.
Але, мушу зазначити, що зараз ще неясно, як на практиці себе покажуть котли при використанні різних видів палива. Якою буде саме реальна потужність сушарки при сушінні на соняшниковій пелеті і на дерев’яній, якими будуть фактичні витрати палива… Бо ми ж прекрасно розуміємо, що багато чого залежить від якості партії. Наприклад, є недобросовісні постачальники, які додають до пелети різні домішки, що призводить до зменшення її калорійності.
У цьому сезоні ми плануємо спиратися не тільки на прорахунки, а й на практиці подивитись який отримаємо результат, порівнюючи сушіння на різних видах пелет. Тому закупили невеликі обсяги і дерев’яної пелети, і соняшникової. Побачимо, яка з них краще.
Важливо, що обрані нами котли можуть працювати на будь-якій пелеті, трісці, або навіть можна змішувати різні види палива разом. Водночас, ми для себе не виключаємо варіант можливого переключення на газ. Маємо для цього потрібний механізм, якщо раптом із пелетою щось не вийде.
Latifundist.com: Який котел ви обрали? Чи велика варіація для вибору була?
Олексій Остапенко: Фактично кожен котел підбирається під виробничу потужність сушарки. Наприклад, наша сушарка Brock MEYER сушить 650 т зерна кукурудзи за добу — це ми знімаємо 10% вологості (з 24% до 14%). Під таку потужність підбирається і відповідної потужності котел.
Якщо казати про наш вибір, то ми на ринку цього разу котел вже не шукали, бо мали перевіреного нами виробника. Нормальні умови, нормальна ціна, нормальне обслуговування. Придбали котел виробництва Greco group потужністю 8 МВт. Працюємо — поки політ нормальний.
Latifundist.com: Скільки це потребувало вкладень?
Олексій Остапенко: Ця інвестиція під ключ обійшлася нам майже 5,5 млн грн.
Latifundist.com: За вашими підрахунками, за скільки ця інвестиція себе окупить?
Олексій Остапенко: Ми це, звісно, рахували. Але ми не враховували прогноз, наскільки за цей час може змінитися ціна на газ. Тобто на той момент, коли ми порівнювали вартість пелети та вартість газу, ціна на газ сягала ≈37 тис. грн за 1 тис. кубів, то виходило, що ця інвестиція окуповує себе за 1 сезон. А на зараз, коли ціна газу зросла до 47 тис. грн (прим. ред. — інтерв’ю записане на початку жовтня 2022 р.), вона має окупити себе ще скоріше.
Latifundist.com: Що ви рахуєте як тривалість сезону?
Олексій Остапенко: Сезон для нас — це фактично час збирання кукурудзи. У нас він стартує приблизно 1 жовтня і триває орієнтовно до 15 грудня.
Про особливості збирання та сушіння кукурудзи на твердому паливі
Latifundist.com: Яка вологість зараз при збиранні кукурудзи?
Олексій Остапенко: Ми всі спостерігали досить затяжний сезон дощів.Тому вікно для збиральної кампанії стискається. Отже ми вирішили потроху молотити кукурудзу невеликими обсягами, збираємо із вологістю навіть 30%. Але це вимушений крок, бо є ризик увійти у глибоку зиму, коли ще і сніг рано піде. На жаль, ми маємо негативний досвід збирання кукурудзи у січні. Тому для нас така вологість не критична. Зараз хочемо швидше зібрати, просушити та покласти на зберігання.
Latifundist.com: Це ж минулого року багато хто обпікся на збиранні кукурудзи по снігу…
Олексій Остапенко: Точніше це був січень поточного року вже.
Latifundist.com: І це виходить, що з 30% вам треба до 14% скинути вологість?
Олексій Остапенко: Так, все вірно. До 14-14,5%. Усе залежить від контрактів, бо іноді можуть приймати зерно з вологістю 14,5%. Тому зараз нам доводиться знімати орієнтовно 15-16% вологості.
Latifundist.com: Я нещодавно був на заході, де виступала Тетяна Алавердова (прим. ред. — комерційна директорка HarvEast). Вона серед іншого казала, що проаналізувала вартість сушіння кукурудзи на різних елеваторах, і в середньому це вартувало ≈$50 при знятті 10 тонно-відсотків. Потім ми ще спілкувалися з іншими учасниками ринку. Вони казали, що якщо це твій елеватор, то ти витрачатимеш у середньому по $35, а коли здавати на сторонній елеватор — то дійсно всі $50. Скільки для вас обходилось би сушіння зараз на газу і скільки це коштує на альтернативному паливі?
Олексій Остапенко: Отже, беремо газ, але рахувати будемо не на нашому прикладі. Взагалі-то, кожен аграрій вираховує собівартість сушіння відносно того, з якою вологістю саме він збирає врожай. Нам, наприклад, зараз треба буде вираховувати собівартість для 15-16 тонно-відсотків, поки волога не впаде нижче. Інші регіони, південніші від нас, збирають кукурудзу з вологістю 18-20%, тож знімають у сушарці тільки 4-6 тонно-відсотків. Тому собівартість сушіння в різних регіонах буде дуже відрізнятися.
Припустимо агро виробнику потрібно сушити кукурудзу на 10 тонно-відсотків. Якщо він візьме соняшникову пелету, то витратить 220 грн/т, але без врахування витрат на амортизацію, заробітну плату, тобто в перерахунку на вартість тільки палива. На дерев’яній пелеті це коштуватиме 350 грн/т. А на газі за поточною ціною — 580 грн/т. Сьогодні сушити на соняшниковій пелеті вигідніше, ніж на газу більш ніж у 2 рази.
Якщо взяти сторонні елеватори, то нам треба врахувати, що вартість їхньої послуги складається з приймання, доробки, зберігання, відвантаження і власне сушіння. Тетяна Алавердова озвучила усереднену вартість тільки сушіння на основі зрізу цін на ринку елеваторних послуг України. І якщо ми беремо тільки сушіння і знімаємо 10т/%, то на сторонньому елеваторі це обійдеться ≈$50/т. Ось і рахуйте собівартість на тонні. Якщо перевести в долари по курсу НБУ (36,56), то вартість сушіння складе ≈6, 10, 16 і 50 доларів відповідно (соняшникова пелета, дерев’яна пелета, газ і сушка на сторонньому елеваторі). Таким чином, на власному елеваторі вартість сушіння буде коштувати нам від $6, а на сторонньому – до $50.
Latifundist.com: Не можу не запитати про таку собі екстремальну формулу — сушіння кукурудзи на кукурудзі. Розумію, що це не ваш варіант, але чи є він раціональним, на вашу думку?
Олексій Остапенко: Чесно, не прораховував сушіння на такому паливі. Але певен, що саме для нас це не вигідно. Тут треба відповісти на запитання: які витрати кукурудзи для сушіння на 1 тонно-відсоток, яка ціна буде на кукурудзу з урахуванням ії доставки до покупця, яка ціна альтернативного виду палива та яка буде потужність сушіння на кукурудзі. Для «Агро-Холдинг МС», наприклад, критично важливо сушити на цій сушарці не менше 600 т на добу. А від виду твердого палива залежить ККД. На нашому паливі він падає до 5%, на трісці впав би, думаю, десь на 8%, на соломі чи сіні — ще більше. Ми орієнтуємось на потужність нашої сушарки і обирали її з тим акцентом, щоб враховуючи нашу сівозміну, ми все могли вчасно просушити.
На мою думку, при сушінні кукурудзи на кукурудзі потужність впаде суттєво, відповідно ми не будемо встигати сушити своє зерно. Для нас, виходячи із поточної сівозміни, в якій багато кукурудзи, невигідно, щоб сушарка потужністю 650 т/добу давала тільки, скажімо, 400 т/добу. З фінансової точки зору я також сумніваюся у вигоді вашого варіанту. Якщо ціна кукурудзи суттєво впаде, то такий варіант мав би місце. Хоча, треба зауважити, що кожен аграрій робить подібні розрахунки, виходячи саме зі своєї операційної діяльності.
Сушіння соняшнику: нестандартний рік для олійної
Latifundist.com: Нещодавно виступав Алекс Ліссітса із ІМК, який згадував, що зараз у світлі погодних умов погано не тільки кукурудзі, але й соняшнику. І потужності сушарок, які мали б задіяти суто на кукурудзу, задіюються ще й на соняшник. Чи актуальна така історія для вас?
Олексій Остапенко: Так, непростий рік для соняшнику. Насправді, якщо взяти звичайний, стандартний рік, то ми, працюючи у Київському регіоні, починали збирати соняшник із підвищеною вологістю — 12-15%. Відповідно перші партії нам треба було підсушувати. Але далі ми вже виходили на збирання із вологістю в середньому в 8-9%, тобто майже сухий соняшник збирали.
Цього ж року ситуація зовсім інша, я б сказав, критична. Соняшник дуже вологий. Але чекати поки він висохне до 8% не можемо, бо, по-перше, він може осипатися; по-друге, дощі можуть тривати й надалі, то він просто згниє у полі; та ще й при волозі підвищується кислотність. Тож ми змушені, та й не тільки ми, а всі аграрії, почати збирати цю культуру з підвищеною вологістю, аби тільки швидше прибрати її з полів. Для соняшника у нас є окрема сушарка, де ми його і будемо сушити. Бо, як я вже сказав, сушити на сторонньому елеваторі вартує великих грошей. Тому сушимо у себе, а потім відвозимо на завод. Для всіх проблема зараз однакова — треба або сушити соняшник у себе, або платити за це на сторонньому елеваторі.
Latifundist.com: Яка у вас вологість соняшнику?
Олексій Остапенко: Ми почали збирати соняшник із вологістю 17-18%. На заводах приймають соняшник з вологістю не більше 14-15%, а деінде не більше 10%. То ж наш соняшник зараз би взагалі не прийняли. А оскільки ми вже сушимо у себе, то знімаємо зайву вологість повністю до базису - 8%.
Latifundist.com: Але це ви робите на газовій сушарці?
Олексій Остапенко: Так, ми сушимо соняшник на газу. На жаль, не всі наші сушарки переобладнані під тверде паливо. Сьогодні маємо тільки 2 сушарки на альтернативному паливі, а 3 — на газу.
Latifundist.com: Чи плануєте переводити решту на альтернативу?
Олексій Остапенко: Не готовий зараз відповісти, бо поточні ринкові умови змушують змінювати структуру сівозміни і відмовлятися від таких культур, як кукурудза. Ми вже на наступний рік у сівозміні суттєво зменшили долю кукурудзи. Відповідно нам не треба буде задіювати решту потужностей, а вистачить тих, які вже працюють на твердому паливі.
Перехід на культури з вищою маржинальністю на 1 тонну продукції
Latifundist.com: А ви на користь соняшника міняєте сівозміну, як і більшість аграріїв?
Олексій Остапенко: Так, площі після кукурудзи ми віддамо під соняшник. А от що буде після соняшнику — поки під питанням. На таких полях ми точно залишимо мінімум кукурудзи і перейдемо на культури з більшою маржинальністю.
Ми ж бачимо, що цього важкого воєнного року логістика вартує космічних грошей. Щоб не збанкрутіти ти або маєш отримати надвелику врожайність культури, або ж 1 т продукції має вартувати велику ціну.
Розглянемо на прикладі соняшника. Грубо кажучи, ти зібрав 3 т/га, вартість на внутрішньому ринку 15 тис. грн/т, тобто всього можна отримати 45 тис. грн. А далі вже рахуємо витрати. За логістику сьогодні потрібно заплатити десь 2000-2,500 грн/т. При цьому кукурудза вартує ≈ 6 тис. грн/т, тобто в три рази менше ніж соняшник, а ціна перевезення однакова. Тому, щоб заробити на кукурудзі, ти маєш зібрати врожай мінімум 10 т/га. Взяти обсягом. Але це не всім по силам. І це ще без врахування витрат на сушіння кукурудзи. Саме тому ми зараз переходимо на вирощування тих культур, за які дають вищу ціну.
Latifundist.com: Олексію, тоді навздогін запитання. Спілкувався із Сергієм Кравчуком із «Галс Агро», які мають 2 цукрові заводи. Він пропонує, щоб в світлі проблем із зерновими та олійними культурами, із експортом в цілому зараз, більше почали сіяти цукрових буряків. Враховуючи це, чи не розглядали перехід на дещо екстремальні культури, зокрема як буряк?
Олексій Остапенко: Ми про таке навіть не думали. Для буряку, як мінімум, потрібна спеціальна техніка. По-друге, потрібен певний досвід вирощування цієї культури, а ми його не маємо. По-третє, все одно мають бути потужності для перевалки та зберігання. Навіть якщо продавати з коліс, то треба бути впевненим, що ти весь його зможеш продати таким чином. Тому, я вважаю, що ми для себе буряк точно не будемо розглядати як варіант для сівозміни.
Latifundist.com: Дякую за вичерпні аргументи. Останнє питання. Повернемося до вашого досвіду по збиранню по снігу. Ви сказали, що це був негативний досвід для вас. А чи мали ви досвід перезимівлі кукурудзи?
Олексій Остапенко: Такого досвіду не було. Але, дивіться, проблема ж не тільки в тому, щоб зібрати зерно і підрахувати втрати на підвищеній вологості, втрати при збиранні комбайном… Проблема ще в тому, що ти не встигаєш підготувати ґрунти на наступний сезон. А ми всі прекрасно розуміємо, що ґрунти під пропашні культури треба готувати з осені. Якщо кукурудза буде стояти до весни, то який обробіток ми встигнемо провести?
Latifundist.com: Дякуємо вам за приділений час та змістовні відповіді на всі наші питання.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
