Чудо на Віслі: Як у Варшаві шукали острівки безпеки для українського агробізнесу
Джерело фото: Latifundist.com
Минулого тижня у Варшаві завершився міжнародний форум Agro&Food Security Forum: Grains, Oilseeds, Pulses. І хоча назва не вказувала географічні рамки, фокус був на Україні. Та, власне, і організаторами були, відомі українському аграрію, агенція «УкрАгроКонсалт» та «Співтовариство виробників і споживачів бобових України».
Вони оригінально підійшли до організації, і влаштували у перший день відвідини найбільших польських портів — Гдині і Гданська. На слуху переважно останній, бо входить до трійки найбільших портів Балтійського басейну. Але, якщо думаєте, що це найбільший польський порт по перевалці зерна, то помиляєтесь. Тут лідирує Гдиня.
З 27 млн т, які у порту перевалили минулоріч, майже 5 млн т — зерно. При цьому, тут бачать перспективу в нарощуванні роботи саме з зерновими. Навіть під них збираються будувати додатковий термінал на 2-3 млн т. Цього тижня планують оголосити тендер.
Перша думка: після блокади чорноморських портів українське зерно наповнило балтійські та румунські порти, тож інтерес обумовлений цим. Якуб Кочара, керівник комерційного відділу Адміністрації порту Гдині каже, що напливу українського зерна немає, цього року обсяги по перевалці майже не відрізняються від минулорічних.
Відповідь на поверхні: різна ширина колій. Власне, вони є перешкодою, на його думку, і у розвитку інтермодальних перевезень між країнами.
Гданськ — найбільший контейнерний порт Балтики. Тут можуть приймати величезні китайські судна-контейнеровози довжиною 400 м і шириною 60 м.
З початку роботи порту в 2007 році тут збудовані два глибоководні термінали (запущені у 2007-му та 2018 роках відповідно). Перший працює з невеликими суднами, які приходять переважно з європейських портів, а ось другий — здатний обслуговувати тих самих китайських гігантів.
На цьому терміналі потужності дозволяють працювати з суднами, де вміщаються 26 рядів контейнерів. Щоправда, такі ще в порт не запливали. У жовтні у порту почнуть будувати третій термінал. Він допоможе приймати відповідно три таких великих контейнеровози на тиждень.
Наразі пропускна спроможність порту 2,7 TEU, добудова нового терміналу допоможе її наростити на 1,7 TEU.
Цікаво, що коли порт будувався, існуючі правила про захист довкілля вимагали, аби власники перенесли птахів і їх гнізда на безпечну територію. Що, власне, і зробили.
І, власне, переходимо до класичної програми таких форумів — панельних виступів.
Рафал Романовскі, перший заступник міністра сільського господарства та розвитку села Польщі, заявив під час виступу, що Польща як ніхто розуміє, з чим бореться зараз український народ.
Нарешті Європа визнала те, про що Польща попереджала вже не перший рік — про майбутню агресію російської федерації. І мова не лише про військову агресію, але і економічну, енергетичну і т.і.
Він зазначив, що Польща має стати економічним хабом для транспортування українського зерна. Хоча і визнав, що потенціал недостатньо реалізований. Наприклад, української кукурудзи було транзитовано з початку року 2,3 млн т.
Рафал Романовскі
Перший заступник міністра сільського господарства та розвитку села Польщі
«Зрозуміло, що це менше, ніж очікування українців. Попереду багато роботи. І мова не лише про експорт в Північну Африку, але і в ЄС. Я не уявляю продуктового циклу Європи без української олії та олії з українського ріпаку. В іншому випадку нам доведеться міняти їх на пальмову олію, але наші споживачі цього не хочуть. Тому справа не має обмежуватися лише обіцянками».
Але, доречно зауважив, що світовий бізнес не має користуватися тим, що в Україні війна, знижуючи ціну на продукцію.
«Має бути етичний бізнес — і я про це не втомлююсь повторювати», — додав він.
Польща хоче створити комфортні умови для експорту української сировини, у тому числі через балтійські порти. Для цього потрібно вирішити складнощі на кордоні, які наразі створилися. Спікер запевнив, що польські митні, ветеринарні служби працюють 24 години на добу. Навздогін українських колег Рафал Романовскі зазначив, що для розвантаження черг потрібно створити окремі черги для порожніх машин та зробити окреме розмитнення цистерн.
До слова, після проведення форуму, черги на кордоні таки скоротились. Вони все ще вимірюються кілометрами, але принаймні не десятками, як це було донедавна. Цьому допомогло відкриття пункту пропуску «Устілуг-Зосін» для порожніх транспортних засобів.
У контексті черг не можна не згадати і залізничні переходи. Директор з комерційної роботи та логістики «Укрзалізниці» Тимофій Мураховський припустив, що попри відкриття чорноморських портів, потоки зерна на польські порти будуть зберігатися.
Щоб вирішити проблему з чергами, за його словами, потрібно зробити спільний пункт прийому, який дозволить пришвидшити прийом потягів на прикордонних переходах. Мовляв, це питання вже рухали через МЗС, відправляли пропозиції польським колегам. Видається, що це питання загальмувалось, бо про спільні пункти переходу українські чиновники говорили ще навесні-влітку.
У розвиток теми альтернативних шляхів експорту та використання портів Польщі, Румунії, Литви засновник «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов на слайді демонструє, яких це коштує фінансових втрат для аграріїв.
Та не експортом єдиним обмежуються проблеми нашого агробізнесу. Світлана Омельченко, фінансовий директор Agromino, каже, що зараз ми у ситуації, коли вирішуємо не що нам краще посіяти, а за що нам сіяти. Якщо врожай не проданий, немає грошей — на паливо, на добрива — немає посівної кампанії. Тобто проблеми, які ми вирішуємо у 2022 р., це не найбільші проблеми тому, що 2022 р. опирався на супер 2021-й. Це був рік з рекордним врожаєм, з високими цінами.
Світлана Омельченко
Фінансовий директор
Agromino
«Ми зайшли в 24 лютого, коли почалася війна, з залишками грошей на рахунках, уже з відекспортованим урожаєм, і вже з посіяною пшеницею і ріпаком. Зараз ми без грошей. Без логістики. З замінованими полями. Тобто наші проблеми тільки почнуться у 2023 році».
То що ж сіяти у сезоні 2022/2023?
Президент «Співтовариства виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко розповіла, що цьогоріч для бобових склалися гарні погодні умови. До прикладу, квасоля у середньому вродила 2,2-2,3 т/га, горох — 3 т/га.
Через проблеми зі зберіганням, цінами та експортом зернових, попит на такі нішеві бобові культури, на її думку, тільки ростиме. Тож під ними будуть збільшуватися посівні площі. Звісно, все залежатиме від цін. Але, наприклад, цьогорічні прайси на нут — $1 тис./т — роблять цю культуру досить привабливою.
Підтримує Антоніну і засновник агропромислової групи «Арніка» Андрій Пилипченко. При такій ціні на нут навіть $200 затрат на логістику лишають цікавою економіку. Чого не скажеш про кукурудзу при її ціні в $300. Але, звісно, усе може різко змінитися.
Андрій Пилипченко
засновник агропромислової групи «Арніка»
«Усі говорять про логістику. Але для бобових загальна тенденція — немає стабільності. Наприклад, фермер пішов у вирощування нуту, орієнтуючись на $1 тис, а наступного року він може коштувати $450-500. Тому бобові не дуже прогнозований ринок з точки зору цінових гойдалок».
Ще один виклик для аграріїв — газ. Тетяна Алавердова, комерційний директор HarvEast заради цікавості проаналізувала вартість на елеваторах сушіння кукурудзи. За її розрахунками, вийшло $50/т.
Тетяна Алавердова
комерційний директор
HarvEast
«$50/т — це тільки витрати, щоб посушити кукурудзу. Ми будемо скорочувати виробництво кукурудзи тому, що вона буде зовсім нерентабельною».
Юлія Гаркавенко, експертка ринку олійних культур, «УкрАгроКонсалт» додає, що відмова від кукурудзи — не лише український тренд.
«Це дійсно тренд, який ми побачили у своїх дослідженнях, — фермери будуть відмовлятися від вирощування кукурудзи. І не тільки в Україні. Будуть відмовлятися від кукурудзи і в Європі. І основні наші конкуренти по соняшнику — Румунія і Болгарія — вони теж будуть вирощувати більше соняшника — це лузга, яку можна спалювати і замінити газ. А для кукурудзи потрібно багато газу».
Того самого газу, який путін використовує як зброю проти України та світу. Нарівні з продовольством. У перерві між панелями спіймали Ольгу Трофімцеву, посла з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України та розпитали про роботу зернових коридорів і заяви путіна, що начебто Україна «надула», і поставляє зерно багатому світу, а не країнам, що розвиваються.
Ольга Трофімцева
посол з особливих доручень
при Міністерстві закордонних справ України
«Це спроба тиску. Це чергова спроба використовувати зернову угоду і діючий зерновий коридор, яким вже більше 3 млн т зерна вивезено, і при чому вивезено у більшості якраз таки до країн Африки, Азії, а не тільки європейських країн. Напевно, це інструмент шантажу. Це те, чим займався і до цього пан путін і росія».
Принагідно натякнула, що і ООН досить довго проводить процедури з оголошення тендерів на перевезення зерна до згаданих країн.
Новини про оголошення часткової мобілізації в росії показують, що ворог втрачає важелі тиску. У наших же силах захищатися не лише на фронтах військових, але і продовольчих.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
