Гендиректор Чумак: Війна всіх об’єднала. Той, хто ще недавно був конкурентом, став партнером

Андрій Левчук, генеральний директор «Чумак»
Андрій Левчук, генеральний директор «Чумак»
Джерело фото: Latifundist.com

Томатна паста «Чумак» повернулася в магазини. Досить оригінально про це сповістила торгівельна мережа «Ашан», виклавши у соцмережі фото полиці з томатною пастою і табличкою «Повернено. Далі Буде. Віримо в українських героїв».

Про те, що наразі із заводом в тимчасово окупованій Каховці, як відбувався процес релокації і як компанія «Луцьк Фудз» (ТМ «Руна»), яка донедавна ще була конкурентом, першою простягнула руку допомоги, Latifundist.com розповів генеральний директор «Чумак» Андрій Левчук. Ми також поговорили про роботу з ритейлом, наскільки виросли ціни на томатну продукцію і чим поповниться асортимент виробника вже до кінця цього року.

Latifundist.com: Розкажіть, як відбувався процес релокації у Волинську область?

Андрій Левчук: З перших днів повномасштабного вторгнення наш завод опинився в окупації. Ми повідомили, що забезпечимо роботою усіх працівників, які ухвалять рішення виїхати на безпечну територію. В результаті виїхало до 30 наших працівників, в основному адміністративний персонал. Всі, хто працювали на лінії, виїхали за кордон або залишилися в Каховці.

У березні ми провели стратегічну сесію щодо того, як далі вести бізнес. Адже у нас залишився тільки комерційний відділ у Києві та бренд, більше нічого. Оскільки ми мали досвід виробництва продуктів для мереж під їх торговою маркою, то вирішили знайти в Україні компанії, які могли б нас підтримати у цей важкий час. Тобто, щоб на своїх потужностях виробляли продукцію під брендом «Чумак» за нашою рецептурою та під нашим контролем. Звернулися до компанії «Луцьк Фудз», яка погодилася нас підтримати.

Latifundist.com: Тобто звернулися до компанії, яка була до цього вашим конкурентом?

Андрій Левчук: Абсолютно правильно (посміхається прим. ред.). Я мав зустріч із головою правління, де зробив таку пропозицію. Він відразу погодився на співпрацю й сказав: «Звісно, як ми можемо не допомогти».

Мені здається, що у військовий час — не до конкуренції. Бізнесу потрібно один одного підтримувати. Нам пощастило, що «Руна» була першою, хто протягнув нам руку, за що дуже вдячні.

 В березні потиснули руки, а вже у кінці травня запустили виробництво.

Latifundist.com: Чому саме «Руна»?

Андрій Левчук: Я на той момент знаходився у Луцьку. Знав, що у нас схожі категорії продуктів, зокрема, соуси і томатна паста у склі. Більшість продуктів «Руна» фасує у скло і у неї є відповідна лінія. Також компанія спеціалізується на червоних продуктах — все робить з томатної пасти. Я був впевнений, що вона технічно спроможна зробити необхідний нам продукт.

Latifundist.com: Зверталися до інших компаній, були відмови?

Андрій Левчук: Так, були. Я про них не хочу розповідати, бо у цих компаній могли бути різні на те причини — і суб’єктивні, і об’єктивні. Але ми все рівно не опускали руки і далі шукали партнерів.

Latifundist.com: У випадку з «Луцьк Фудз» ви використовуєте тільки виробничий майданчик?

Андрій Левчук: Ми надаємо виробнику рецептуру, після чого відбувається приготування продукту. Увесь процес контролюють наші технологи. Далі продукт відправляється на дегустацію. Якщо по смаку нам не підходить, то просимо доробити. І тільки коли досягнемо ідеального смаку, узгоджуємо рецептуру і даємо старт виробництву.

Генеральний директор ТМ «Чумак» Андрій Левчук

Latifundist.com: Як поділили між собою виробничі потужності?

Андрій Левчук: На заводі декілька виробничих ліній, одна з них частково простоювала. Тож «Руна» змогла завантажити її нашим об’ємом. В результаті у виграші залишилися обидві сторони, адже для виробника теж добре, коли його лінія не простоює і приносить прибуток.

Для мене історія з «Руною» це приклад благородства — у такий важкий час піти назустріч. Причому компанія допомагає не особисто мені, чи нашому акціонеру. Вона допомагає людям, які працюють у нас. Тому я продовжую наголошувати на всіх зустрічах з виробником, що ми зараз  не конкуренти, а партнери. Наша задача — зберегти бренд, який багато, хто любить. Війна нас всіх об’єднала.

Latifundist.com: Звідки берете сировину для виробництва продукції?

Андрій Левчук: Певні об’єми сировини у нас були законтрактовані з компанією Agrofusion, яка має три томатні заводи, з них два — у Миколаївській області. Цієї сировини нам вистачило до осені.

Зараз почали купувати сировину, бо, зрозуміло, власну не можемо виробляти. У Каховці ми переробляли томати. На потужностях «Руни» переробки томатів немає. «Руна» та інші виробники зараз купують томатну пасту або у Agrofusion, або завозять з-за кордону.

Овочі будуть. А чи буде де їх зберігати? Розповідаємо, що відбувається з овочевою галуззю в Україні та чи достатньо овочесховищ
Читати також

Latifundist.com: Вся переробка томатів була зосереджена на лівому березі Дніпра?

Андрій Левчук: Не тільки на лівому березі Дніпра, а й  в Одеській та Миколаївській областях. Взагалі переробні заводи повинні знаходитись там, де вирощуються томати. Причому плече логістики не повинно перевищувати 100 км. В ідеалі томати потрібно вирощувати біля заводу. В принципі, так воно і було. 

Latifundist.com: Модель, коли завод виробляє продукцію під когось, здається, у нас не дуже поширена. 

Андрій Левчук: Так, це в Азії поширена бізнес-модель, коли ти можеш прийти на завод, а вони тобі зроблять будь-який продукт, будь-яку етикетку наклеять і виконають всі примхи. У нас, на жаль, таких заводів немає. За кожним з них стоїть якийсь бренд. Тому так і виходить, що ми приходимо до вчорашнього конкурента, який тепер — партнер, створюємо конгломерацію і разом — виготовляємо кетчуп.

Latifundist.com: Чи відомо, в якому зараз стані завод в тимчасово окупованій Каховці?

Андрій Левчук: Після того, як завод взяла під свій контроль так звана тимчасова адміністрація Херсонської області, ми повідомили у всі інстанції, що більше не контролюємо його. З того часу увесь контакт із заводом втрачений. Знаємо, що завод не працює, але він не зруйнований.

ВЗГЛЯД ИЗНУТРИ. Болоньезе на украинский лад: производство «Чумак»
Читати також

Latifundist.com: На полицях зараз можна зустріти томатну пасту, макарони і майонез «Чумак»?

Андрій Левчук: Так, а ще азіатські соуси — соєвий і солодкий чилі. Поки асортимент невеликий. Чому? Тому, що ми виробляємо і продаємо не сировину. Головне в продукті — смак, до якого звикли наші споживачі. Тому ми ставимо перед собою завдання не просто залити в упаковку якийсь продукт і підписати його «Чумак», а щоб споживач, коли купить і спробує наш продукт, відчув позитивні емоції від знайомого смаку. Тому цей процес і займає так багато часу.

В мирні часи на запуск одного такого проєкту займав рік. Звичайно, зараз просимо виробничі майданчики запускатися в прискореному режимі.

На черзі запуск виробництва кетчупу. А взагалі задача — повернутися на полиці у всіх категоріях, в яких ми були присутні до 24 лютого. Не в такому асортименті, як раніше, але 2-3 основні позиції в кожній категорії повинні бути на полиці.

Томатна паста

Latifundist.com: По макаронах продовжуєте співпрацювати з турецькими заводами?

Андрій Левчук: Так, ми продовжили співпрацю. Плюс перенесли виробництво короткорізів з Каховки. Тобто додаємо в асортимент від турецьких заводів ще й макарони-короткорізи.

Latifundist.com: Цікаво, як логістика побудована з Туреччини? Морем можете поставляти продукцію?

Андрій Левчук: Морем лише через румунський порт Констанца та польський Гданськ. Перша поставка була морем зі Стамбула. Дуже довго йшов вантаж, тому наступні поставки почали планувати машинами з Туреччини. Це виходить і швидше, і по ціні не дорожче, ніж морем. Адже порти перевантажені, скрізь черги.

Latifundist.com: Не розглядали варіант працювати з заводами ближче, наприклад, у Польщі чи Румунії?

Андрій Левчук: Були і такі варіанти. Але турецькі виробники макаронних виробів з точки зору ціни-якості поза конкуренцією.

Latifundist.com: На які об’єми виробництва по всіх категоріях продукції вже вийшли?

Андрій Левчук: Поки об’єми маленькі. Але плануємо вийти приблизно на 30% від довоєнного об’єму.

Зараз дуже важко говорити про об’єми. Виходячи з внутрішньої аналітики, за моїми оцінками, 35% торгових точок не працюють. Це точки, які були в тимчасовій окупації, або до цих пір окуповані. Туди неможливо завезти продукт. Через це ринок впав. Плюс велика частина населення виїхала. Сюди додайте інфляцію. Якщо подивитися у звіт Nielsen, то за період серпень 2021 - серпень 2022 інфляція на ринку FMCG склала 100%. Зокрема, по наших категоріях — томатна паста трохи більше 100% і кетчуп 80%.

Що це означає? Що споживча спроможність людей впаде. Доходи залишилися у людей (це добре, якщо залишилися, а не впали) на рівні 24 лютого, а ціни виросли.

Генеральний директор ТМ «Чумак» Андрій Левчук

 Latifundist.com: До речі, через падіння рівня платоспроможності виробники почали економити на сировині. У вашій ніші це відбувається?

Андрій Левчук: Я можу говорити лише за наше підприємство і для «Чумака» якість була і лишається пріоритетом. В нашій томатній пасті 100% томатів. Ми цінуємо своїх клієнтів та їх довіру до продукту. Адже імідж і стратегія будуються роками. Якщо це «Чумак», то там  тільки томати. Там немає солі чи ще чогось. Знаю, що багато молодих батьків із нетерпінням чекають повернення нашої томатної пасти «пірамідки» на полиці, оскільки це чи не єдина томатна паста в Україні, яка не містить у своєму складі жодних підсилювачів смаку і цілком безпечна для маленьких дітей.

Latifundist.com: Як змінилася робота з ритейлом після 24 лютого?

Андрій Левчук: У перші дні повномасштабного вторгнення багато виробників, особливо, на сході та півдні змушені були зупинити виробництво у цілях безпеки. Тому у ритейла виникла проблема — де брати продукт. Адже в цей час населення почало все змітати з полиць. Мережам не залишалося нічого іншого, як масово закупляти імпорт. Під них уряд навіть запровадив спрощення вимог щодо обов'язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою.

Щодо українських виробників, то ритейл зголосився погасити стару заборгованість тільки тим, хто продовжить постачати продукцію. Тож ми опинилися в ситуації, коли нам припинили виплачувати заборгованість. Напевне, таке рішення було прийняте через те, що ритейлу потрібно було всі кошти спрямувати на закупку імпорту. Бо ніхто у відстрочку не буде відвантажувати у країну, в якій іде війна.

Latifundist.com: Коли ви почали постачати свою продукцію у торгові мережі, то вони розрахувалися з боргами?

Андрій Левчук: Після того, як ми повернулись до поставок, мережі почали розраховуватися. Я б не хотів розповідати про те, хто добрий, а хто поганий. Багато мереж почали лояльно до нас ставитися, якщо порівнювати довоєнні відносини і сьогоднішні. Вони теж розуміють, в якій складній ситуації ми зараз знаходимося.

Latifundist.com: Щодо лояльності, то що ви маєте на увазі?

Андрій Левчук: Зараз немає такого маркетингу, який був раніше. Задача виробника — нарощувати об’єми. Я думаю, що ринки дуже просіли. Плюс існують проблеми з сировиною та логістикою, через які скоротився асортимент. У перші місяці повномасштабного вторгнення навіть кетчупу не було на полицях. Виробник керувався тим, що краще залишити базові смаки, ніж робити величезний портфель. Це зараз асортимент потроху росте.

Latifundist.com: Ціни на томатну пасту виросли у 2-3 рази, а от на кетчупи якогось суттєвого збільшення непомітно. Чому так?

Андрій Левчук: Я зможу відповісти на це питання, коли будуть звіти Nielsen. Ця компанія тільки відновила роботу в Україні, тому ще тільки аналізує ринок. Я підозрюю, що ринок сильно впав. Люди перестали купляти кетчуп, бо він не є товаром першої необхідності. Можливо, щоб простимулювати споживання, виробники ставлять таку низьку ціну. Хоча вже зараз я бачу, що ціни на кетчуп починають рости.

Щодо томатної пасти, то ціна така, бо інфляція по цьому продукту сягнула 100%. Сировина і логістика подорожчали. В мінус ніхто працювати не буде.

Генеральний директор ТМ «Чумак» Андрій Левчук

Latifundist.com: Чи не було розмов з Delta Wilmar про перенесення виробництва з охопленої війною України в сусідні країни?

Андрій Левчук: Звичайно, такі розмови були. Завжди повинно бути декілька запасних планів. Та ми знаємо, що керівництво країни поставило за мету деокупувати всі території, в тому числі і Каховку. Наш завод не пошкоджено. Тому ми чекаємо, коли територія буде деокупована, аби повернутися на свої потужності. Якщо Херсон звільнять у найближчий час, то від нього до Каховки 80 км. Деокупація Харківської області показала, що цей процес може бути швидким і раптовим.

Latifundist.com: До війни 25% продукції ТМ «Чумак» експортувалося. Не плануєте знову виходити на закордонні ринки?

Андрій Левчук: Плануємо поновити експорт, але коли збільшимо асортимент. Купляти тільки макарони у нас ніхто з експортних клієнтів не буде, їм це не цікаво. А от загрузити машину різною продукцією, щоб там і кетчуп, і майонез, і соус, і макарони були — це вже реально.

Latifundist.com: Від яких країн найбільше отримуєте запити?

Андрій Левчук: Від тих країн, в яких живуть українці, бо люди шукають українські продукти. Це етнічні ринки. Багато запитів з країн Балтії, ЄС, Грузії. Українці там завжди купували «Чумак» і відповідно зараз дистриб’ютори постійно з нами на зв’язку — чекають, коли ми зможемо їм надати асортимент. Маємо надію, що скоро з’явимося і там.

Latifundist.com: Зараз нагальним питанням є відключення світла. На заводі ТМ «Руна» бувають віялові відключення? 

Андрій Левчук: Поки проблем з електроенергією на підприємстві немає.

Latifundist.com: Починаєте день з перегляду херсонських пабліків, як просунулись ЗСУ?

Андрій Левчук: Аякже, як напевно і у всіх в країні — з перегляду новин в пабліках. Радіємо новинам від ЗСУ, що вони все ближче і ближче до мети.

 Latifundist.com: Після деокупації повернетесь в Каховку?

Андрій Левчук: Неодмінно. Як тільки росіяни звідти вийдуть.

Завод «Чумак» до окупації

Latifundist.com: За чим найбільше сумуєте?

Андрій Левчук: Сумую за херсонським степом. Велику частину життя я провів на Херсонщині, тому обов’язково повернуся додому.

Latifundist.com: Можете пригадати свій ранок 24 лютого?

Андрій Левчук: Я в цей час був у Києві і прокинувся від вибухів. В перший день не міг повірити у те, що відбувається. Поїхав на роботу в офіс. До обіду навіть працював. Ми з командою зв’язалися з нашими колегами з Delta Wilmar та заводом в Каховці. Але вона вже була окупована, по місту їздила машини з літерою Z. Тоді ми дали розпорядження зупинити виробництво.

Після цього я поїхав додому. Ввечері прийняли рішення з дружиною, що потрібно їхати на Захід України, бо у нас маленький син. Зібралися і поїхали у Луцьк до родичів. У Київ повернулися 17 квітня, коли тут було більш безпечно.

Latifundist.com: Як підтримуєте себе фізично і психологічно?

Андрій Левчук: Частково допомагає йога, якою займаюся з дружиною. А взагалі — спілкування з родиною і колегами. Це добре, коли можна поділитися з сім’єю і радісними, і поганими новинами, коли є підтримка з боку колег. Ну і допомога іншим. Якщо є така можливість, то потрібно допомагати. Це надихає, допомагає легше переносити складні часи.

Latifundist.com: Дякуємо за цікаву розмову і бажаємо якомога скоріше повернутися в Каховку.

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus