Овочі будуть. А чи буде де їх зберігати? Розповідаємо, що відбувається з овочевою галуззю в Україні та чи достатньо овочесховищ

Що відбувається з овочевою галуззю в Україні та чи достатньо овочесховищ
Джерело фото: Latifundist.com

ЮНЕСКО визнало борщ українським. Але в умовах війни, коли російські ракети знищують агроінфраструктуру, потроху задаєшся питанням: а чи будеш взимку готувати борщ саме з українського буряка, капусти та моркви? Загальновідомо, що до війни в Україні не вистачало овочесховищ, особливо в регіонах. Та й тільки 30% мали сучасне обладнання, яке дозволяло контролювати вологість і температуру в приміщенні. Яка ситуація станом на зараз: чи інвестують аграрії в нове обладнання та нові овочесховища, як змінилися ціни на оренду та що відбувається з овочевою галуззю.

Споживання, виробництво та посівні площі

В сільській місцевості овочів споживають більше, ніж в міській. В 2020 р., за даними державної статистики, середньорічне споживання картоплі склало 134 кг на одну особу, інших овочів, включаючи баштанні — 164 кг, плодів, ягід та винограду — 56,5 кг на особу.

За роки незалежності України посівні площі овочів зменшилися на 5%. Водночас, за даними інфобуку «Агробізнес України» за 2020/21 МР, обсяг виробництва зріс більш ніж на 30%, що свідчить про зростання ефективності виробництва. Так, у минулому році під овочівництво було відведено більше 3,3 млн. га. Загалом за сезон вироблено понад 30,7 млн т овочів.

Ситуація в цьому році дещо змінилася. Загальна очікувана посівна площа під овочі становить всього 1,5 млн га, що майже в половину менше минулого року.

Чому зменшилися площі?

Херсонська область окупована. В Миколаївській області теж скоротилися посіви. Як нам розповів голова ФГ «СВК-Агро» Сергій Клімашевич, на Миколаївщині всі його знайомі виробники овочів або скоротили площі, або взагалі відмовилися під виробництва в цьому році. 

Фермерські господарства, що знаходяться ближче до Снігурівського району та в Херсонському напрямку не мають змоги вирощувати продукцію через систематичність обстрілів, внаслідок яких знищуються не лише приватні будинки, але й склади зберігання сільськогосподарської продукції, техніка та господарства в цілому. Не можливо працювати і через відсутність води для поливу посівних площ.

 «В Миколаївській області є три основні зони вирощування овочів, по суті, це три гілки, звідки подається вода. Найбільша за площею територія наразі позбавлена можливості водопостачання, так як насосна станція окупована і, відповідно, не функціонує — тому всі канали пусті. Ніхто там овочі не вирощує. Ті, хто все ж здійснили посівну кампанію з надією, що ЗСУ звільнить регіон, зрозуміло, не можуть розраховувати на врожай. Отже, залишилися тільки дві гілки — та, що ближче до Одеси і в сторону Нової Одеси. Там у виробників є можливість вирощувати овочі», — розповідає Сергій Клімашевич.

Та не водою єдиною. Вирощування овочів затратне. За словами Сергія Клімашевича, і до війни і зараз витрати становлять приблизно $3-6 тис. на 1 га. Банки овочівників не кредитують, бо ставлять вимогу — в обробітку повинно бути 400 га. 

«Банки ставлять умови як для зерновиків. Але ж 400 га це 40 тис. т овочів. Слід розуміти, що витрати на 1 га цибулі дорівнюють витратам на 20 га зернових. Це за умови, що процес виробництва повністю механізований, якщо ж залучати ручну працю — витратна частина збільшується в рази. Відзначу, що під час посівної банки допомагали саме зерновикам, а щоб овочівникам — я такого не чув. Тим паче, що Миколаїв попадає в червону зону і нас взагалі ніхто не хоче кредитувати. Овочівники вважаються маленькими господарствами», — говорить Сергій Клімашевич.

Південь окупований. Буде дефіцит овочів?

Ні, не буде, запевняє директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак.

 «Цього року деякі області, зважаючи на ситуацію, збільшили площі посадки овочів борщового набору, щоб перекрити їх нестачу через тимчасову окупацію південних областей та бойові дії на території України‎»‎, — зазначив Ігор Віштак. 

За його словами, плодово-ягідних культур в Україні завжди було перевиробництво. Тому Вінницька, Чернівецька, Хмельницька,  Дніпропетровська, Львівська та Полтавська області, які є найбільшими виробниками плодів та ягід, цілком зможуть забезпечити потреби населення.

З питанням, чи не буде проблем з поставками овочів у цьому році, ми звернулися до  директора заводу із заморожування фруктів, овочів та ягід бренду Tevitta Юрія Кривенко. Він розповів, що на завод овочі надходять із фермерських господарств, з якими працює компанія. На власних полях вирощують гарбуз. Були ідеї про вирощування перцю у промислових масштабах, але наразі точно сказати тяжко — чи буде цей план реалізований, так як є питання щодо вчасного дозрівання.

«Всі питання, які пов'язані з прогнозуванням зараз дуже складні. Ніхто не знає, як буде завтра. Звісно, ми готуємось до сезону овочів, але намагаємось думати більше про сьогодення. В цей час активний сезон ягід, тому наш завод працює на всю потужність в 2 зміни, для того щоб мати змогу переробити всю ту кількість, що надходить. Готуємось до такої ж кількості і овочів»,— розповідає Юрій Кривенко.

Скільки в Україні овочесховищ

Чи буде де зберігати овочі? Бо загальновідомий факт — великим виробникам потрібні овочесховища, щоб бути гнучкими і продавати свій товар тоді, коли ціна на нього буде найвигідніша. І не обов’язково це повинна бути весна.

Якщо брати до уваги ситуацію до війни, то, за даними Держстату, овочесховищ в Україні не вистачало. Для виробництва більш ніж 30 млн т овочів та картоплі, потрібно мати якісні приміщення для зберігання 2 млн т, тоді як в Україні їх було на 1,5 млн т.

Враховуючи той факт, що в цьому році посівні площі скоротилися, то овочесховища не будуть повністю завантажені. За словами Сергія Клімашевича, йому зараз надходять пропозиції скористатися овочесховищами від тих компаній, які раніше використовували їх тільки для себе. Та й його клієнти з Дніпра, які купують овочі з поля, а потім закладають на зберігання підтверджують, що проблем з овочесховищами в цьому році немає.

Питання тільки, в якому вони стані. Адже до війни тільки 30% були обладнані сучасними системами зберігання. За різними підрахунками, втрата врожаю через нестачу місць зберігання може складати 15%.


Чи будуються нові?

За словами директора компанії «Толсма Текнік» Олеся Капітанчука, зацікавленість в будівництві нових овочесховищ  у аграріїв є, але в умовах війни практично ніхто в них не інвестує. Разом з тим, у компанії є проекти пов’язані з покращенням умов зберігання, тобто дооблаштування і удосконалення існуючих сховищ. І це питання актуальне для всіх регіонів України.

«Кожного року ми реалізуємо проекти із зберігання овочів борщового набору. І я впевнений, що після нашої перемоги ми будемо продовжувати нарощувати об’єми продажу. Моя точка зору, що після перемоги, тим паче з огляду на те, що наша держава стала кандидатом в члени ЄС, у нас почнуть з’являтись овочепереробні/картоплепереробні підприємства, які потягнуть за собою проекти із зберігання сировини», — пояснює Олесь Капітанчук.

Читайте також: Микола Демчак: Аграрії не припиняють будуватися навіть у війну

Нове рішення для картоплесховищ

В той же час в Україні є виробники, які продовжують працювати над розширенням своєї інфраструктури навіть в умовах війни. Мова йде про «Контінентал Фармерз Груп». В цьому сезоні компанія почала вирощувати насіннєву картоплю на новій локації у Тернопільській області. Це було планове рішення. У зв’язку із розширенням географії вирощування культури, постало питання облаштування необхідної інфраструктури. Тому зараз проводить проектно-кошторисні роботи щодо побудови нового картоплесховища.

Загалом «Контінентал Фармерз Груп» залишається одним з найбільших «картопляників» країни. У структурі посадки присутні продовольчі, чипсові та столові сорти. В цьому сезоні компанія відвела під картоплю 2,2 тис. га. У порівнянні з минулим роком об’єми вирощування культури збільшили, зважаючи на її важливість для продовольчої безпеки України. Урожай картоплі зберігає у 6 сучасних сховищах. Загальна місткість картоплесховищ складає 106,2 тис. т.

Компанія минулого року ввела в експлуатацію унікальне для України картоплесховище площею 6 тис. м2 у Львівській області. В будівництво нового виробничого об’єкта інвестували 111,4 млн грн. Картоплесховище розраховане на одночасне зберігання 16 тис. т врожаю.

Що в ньому такого унікального? Він оснащений інноваційним вентиляційним обладнанням, завдяки якому можна точно контролювати температуру та вологість у картоплесховищі, задавати індивідуальні параметри під зберігання будь-якого сорту картоплі. В такому овочесховищі картопля зберігається насипом на підлозі, яка вентилюється на кожному кв. м. У такий спосіб картопля висушується та охолоджується.

В компанії пояснили, за стандартом вентиляційні канали розташовуються зверху підлоги. Але вони займають багато місця і з часом, коли секція заповнюється картоплею, можуть пошкоджуватися. Завдяки новій технології система служитиме довго і врожай зберігатиметься якісно.

Досвід «Дунайського аграрія»

В минулому році розширила своє овочесховище компанія «Дунайський аграрій». На Одещині за підтримки UHBDP обладнала холодильні приміщення для зберігання плодоовочевої продукції виробників регіону та подальшого постачання до супермаркетів.

Продукція з поля поділяється за сортами, очищується, упаковується та маркується. Для цього використовують установку для барботажного миття, транспортер для сортування і картонну тару. Потім продукцію закладають в камери, де вона охолоджується і зберігається за оптимального температурного режиму.

«Хто інвестує, той будує майбутнє»

Це вислів Петра Гадза, керівника ФГ «Гадз», який попри війну будує новий холодильний комплекс для зберігання фруктів та овочів. Комплекс включатиме холодильник місткістю 6,5 тис. т, підвіс для контейнерів, сортувальну лінію, дві камери заморожування, рампу для відвантажування та побутові приміщення. Будівництво планують закінчити до початку збору нового врожаю, а саме до 1 вересня.

Побудувати своє чи арендувати?

Великим виробникам вигідніше побудувати овочесховище, оскільки зберігання в орендованих приміщеннях досить дороге. Крім того, збільшуються витрати на транспортування. За словами Олеся Капітанчука, вартість обладнання співставна вартості 2-х років оренди.

«Мінімальна сума може бути різною. Якщо є приміщення, яке можна переобладнати під сховище, то вентиляційна установка для зберігання 1 тис. т картоплі в контейнерах з автоматичною системою управління буде коштувати біля 50 тис.Але якщо і таких коштів немає, то ми радимо купити термометри, гігрометр та вентилятор, а ми надамо діаграму Мольє та пояснимо як нею користуватись. Таким чином вже можна суттєво покращити умови зберігання картоплі або цибулі», — розповідає директор «Толсма Текнік».

У свою чергу Сергій Клімашевич розповідає, що ті аграрії, які продають з поля, у разі потреби можуть орендувати овочесховища. Однак оренда овочесховищ з холодильниками в умовах війни виросла вдвічі (в гривнях). Оренда на утеплені ангари суттєво не виросла. За його словами, якщо склад утеплений, то коренеплоди можна спокійно зберігати до настання стійкого тепла — включно до березня. Поряд з цим, варто зазначити, що попит на такі утеплені ангари стрімко зростає серед зерновиків, які планують покласти урожай на зберігання, в надії отримати за нього максимально високу ціну. Тож конкуренція «за місце» буде зростати. 


Сергій Клімашевич також звертає увагу, що вартість оренди овочесховища обговорюється двома сторонами в індивідуальному порядку. Однак на ціну впливають ситуація в регіоні, об’єм овочів, надання додаткових послуг. Наприклад, в тих регіонах, які знаходяться ближче до бойових дій, ціни на оренду впали і складають в місяць 0,30 грн за кг. Це без врахування додаткових послуг (розвантаження, сортування, відвантаження, утилізації відходів) і витрат на електроенергію. Та попиту серед аграріїв немає. І не потрібно гадати, чому так. Відповідь очевидна. 

 Наталія Родак, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus