Названо спосіб, як менше вносити азотнох добрив та отримати гарний врожай
Нині час для підживлень озимих культур, адже за ними йдуть перші фунгіцидні обробки. Тому необхідно обрати правильні норми азотних добрив, яких мікроелементів для повноцінного росту та розвитку потребуватиме озимина, та який фунгіцид буде доцільно застосувати.
Про це повідомляють спеціалісти UKRAVIT SCIENCE PARK.
«Хоча озимина ще перебуває у стані спокою, аграрії вже розпочали масово готуватися до активного сезону. Так, останніми днями агровиробники з усіх куточків України надсилають нам рослини озимих зернових та ріпаку для різних досліджень», — каже науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков.
За його словами, активізувався також попит на дослідження ґрунтів. Залежно від стану посівів можна запропонувати ряд весняних досліджень озимих культур, які згодяться в проведенні комплексу агротехнічних операцій та обранні оптимальних препаратів.
Фахівці «Інституту здоров’я рослин» рекомендують провести дослідження ґрунту на вміст легкозасвоюваних сполук азоту. Отримані дані та рекомендації фахівців допоможуть скоригувати норми внесення азотних добрив при весняному підживленні.
Спеціалісти додають, що потрібно обов’язково досліджувати рослинний матеріал на наявність та визначення видового спектра фітопатогенів. Це дослідження дасть можливість підібрати відповідні фунгіцидні препарати з огляду на виявлених збудників хвороб озимих культур і ступеня зараженості рослин.
Повідомляється, що також варто провести дослідження рослинного матеріалу на нестачу макро- та мікроелементів. Результати допоможуть підібрати комплексні рішення для повноцінного забезпечення рослин озимини необхідними макро- та мікроелементами з огляду на їх фізіологічні потреби в живленні.
«Вище перерахований комплекс весняних досліджень дасть аграріям змогу підібрати оптимальні науково-обґрунтовані рішення для забезпечення озимих зернових та ріпаку всім необхідним та створення їм сприятливих умов для росту та розвитку. А зважаючи на підвищені ціни на азотні добрива та засоби захисту рослин — заощадити чималу суму на купівлі необхідних виробничих ресурсів», — підсумовує Сергій Сальніков.
Нагадаємо, агрохолдинги змінюватимуть структуру посівів кукурудзи та сої тільки через стратегію, а не подорожчання добрив. Компанії, якщо і змінюватимуть цього сезону структуру посівів, то, ймовірніше, виходячи зі своїх стратегічних міркувань. Принаймні в Україні не планується такого перерозподілу.
