Доля посівної 2022 залежить від кредитування і державних гарантій — CEO Адама Україна

Війна в Україні загальмувала основні промислові процеси. Та попри складні й непередбачувані умови праці, аграрії активно працюють над посівною. Дмитро Кашпор, генеральний Директор «Адама Україна», під час Trend&Hedge Club заявив, що доля посівної визначається сьогодні у кредитуванні. 

Аграрії з різних регіонів активно працюють над забезпеченням господарств посівним матеріалом та пестицидами. Якщо на Західній Україні робота виробників та дистриб’юторів налагоджена та йде за планом, то ситуація на сході потребує інших сценаріїв.   

«Сьогодні 11 регіонів знаходяться у зоні активних бойових дій. Відповідно, посівна у цих регіонах під загрозою. Саме для них потрібно розробляти нові програми держпідтримки», — зазначає Дмитро Кашпор.

За словами експерта, та програма підтримки аграріїв, яка є зараз в Україні, недосконала й обмежена. Щоб встановити кредитний ліміт та надати фінансування виробнику, банківські установи будуть вимагати стандартний пакет документів від аграріїв, проводити кредитні комітети. Ставлення банків до кредитування господарств, що знаходяться у «гарячих регіонах» може стати вирішальним у прийнятті рішення щодо кредитування.

Обмеження в наявних можливостях застави ніхто не скасовував. Вже зараз деякі банки скептично ставляться до нерухомості та техніки, оскільки ця застава може бути легко знищена в умовах війни. Також не варто забувати про технічні можливості оформлення заставних операцій: робота більшості реєстрів наразі заблокована (наприклад, Державний реєстр обтяження рухомого майна), що унеможливлює будь-яке нотаріальне оформлення.

Компенсація відсоткових ставок, яка діяла у довоєнні часи, вже неактуальна. Сьогодні головне питання всієї посівної — надання «тіла» кредиту, тобто кредиту безпосередньо. Товар є як в аграріїв, так і у виробників та дистриб’юторів. У зв’язку з цим представники галузі прагнуть отримати гарантії від держави, які у випадку пошкодженого в умовах війни, до прикладу, елеватору, компенсують до 80% втрат.

«Із власного досвіду скажу, що я бачив, як відновлювалося сільське господарство Грузії у 2008 році, після війни з Росією. Вони прийняли дуже ефективну програму, яка була впроваджена за допомогою USDA. Тоді аграрії використовували ваучери, які дозволяли отримувати необхідні товари безпосередньо у своєму регіоні, від тих постачальників, які мали цей товар для них. Далі відповідно до цих ваучерів, відбувалася плата від держави й так вони уможливили свою посівну. Ми зібрали всі ідеї та запропонували схожу модель міністерству АПК. Зараз таку схему, на жаль, складно реалізувати через законодавчі питання, які треба змінювати. Зараз на це немає ані часу, ані ресурсів», — говорить Дмитро Кашпор.

Нагадаємо, що на Одещині стартувала сівба ярого ячменю.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus