Качка: Дві з кожних п'яти тонн врожаю зернових зараз уникають сплати податків

За оцінками заступника міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки, 2 з кожних 5 т врожаю зернових зараз уникають сплати податків до держбюджету, пише The Economist.

Підписуйтесь на наш YouTube: топи агрохолдингів без краваток

Як зазначає видання, чи не десята частина сумнівних угод, пов’язаних з «чорним зерном», здійснюється через бартер і готівкові розрахунки, що дозволяє легко приховати операції від податківців.

Оскільки землі, забруднені вибухівкою, не можна обробляти, деякі фермери з безпечними полями виявили, що можуть припинити звітувати про врожай, не викликаючи підозр. Дмитро Кохан з «Української Аграрної Ради», каже, що такі трюки обмежені частиною господарств у районах, які безпосередньо постраждали від бойових дій.

Більша проблема стосується використання експорту зерна для уникнення контролю над капіталом. Після вторгнення росії їх було посилено, щоб запобігти витоку грошей з країни, при цьому центральний банк встановив фіксований обмінний курс у 29 гривень за долар, занижуючи валюту приблизно на чверть.

«Фермери можуть фальсифікувати документи, щоб видавати, що зерно, яке вони продають, має легальний сорт, з якого сплачуються податки, або занижувати доходи під час продажу за кордон, перш ніж зберігати виручку в іноземному банку. Іноді вони також продають зерно за низькою ціною іноземній організації, яка перебуває в змові з ними або таємно під їхнім контролем, часто в Туреччині чи Румунії. Виручка від таких продажів повертається в Україну, а готівка від подальшого продажу за вищою ціною іншій фірмі — ні», — пише видання.

Крихітні фінансисти, які виступають посередниками, займаються матеріально-технічним забезпеченням за частину, часто близько 2% прибутку. Компанії, створені для утримання прибутку, закриваються до настання терміну повернення валюти.

Деякі зареєстровані на «бомжа, який навіть не знає, що був директором компанії», — каже Юрій Гайдай з аналітичного центру «Центр економічної стратегії». Хоча такі маневри не є новими, використання їх стрімко зросло.

Мар’ян Заблоцький, парламентарій, який досліджував це питання, вважає, що за останні два роки понад $3 млрд вивезли з країни через «чорне зерно», за іншими оцінками, ця цифра може бути навіть вищою. За попередні вісім років загальна сума становила, ймовірно, $4 млрд.

Один із чиновників Бюро економічної безпеки України, каже, що його зусилля з «детінізації економіки» включають аналіз даних для пошуку підозрілих вантажів і покращення обміну інформацією між детективами та митними органами. Тим часом уряд пом’якшує контроль над рухом капіталу, зокрема шляхом підвищення пропонованого обмінного курсу.

Читайте також: Нові правила експорту зерна — знову на ті ж граблі? 

• У листопаді 2023 року Національний банк України зменшив зі 180 до 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів.
• 12 квітня представники Нацбанку та Кабміну підтримали рішення щодо збільшення термінів повернення валютної виручки для аграріїв з 90 до 180 днів.
• Марʼян Заблоцький заявив, що обсяг операцій з відмивання грошей через експорт аграрної продукції перевалив за $7 млрд.