Аграрії, які спробували працювати з КАС чи РКД — до гранульованих добрив вже не повертаються: Віталій Попов, УТК ХімАльянс
Джерело фото: Latifundist.com
З початку повномасштабного вторгнення на українському ринку добрив найшвидше відновилося споживання КАС. Показники виробництва вже майже досягли довоєнних рівнів (в цьому році це майже 800 тис. т) і це незважаючи на тимчасову втрату територій у п’ятьох областях. Динамічно розвивається і ринок РКД, об’єми якого до великої війни складав 65 тис. т на рік, а потенціал ринку може досягти до 200 тис. т, розповідає засновник «УТК ХімАльянс» Віталій Попов. З його досвіду, ті господарства, які починають працювати з КАС чи РКД — до гранульованих вже не повертаються.
В чому причина такої популярності рідких добрив і чи дійсно вони підходять тільки для стартового живлення? В цьому матеріалі ми розкажемо не тільки про технологію виробництва КАС і РКД, а й розвінчаємо міфи навколо цих добрив та на прикладі одного з підприємств покажемо, як вони спрацювали на цьогорічних посівах озимого ячменю.
Український виробник рідких добрив
Зізнаємось, коли їхали на виробництво думали, що нас одягнуть у спецобладнання, дадуть респіратори і заведуть у цех з гучним обладнанням. Та коли Віталій Попов запросив до невеличкого, тихого приміщення, де окрім панелі управління і конвеєрної стрічки, по якій подається сировина у реактор, більше нічого не має — ми здивувалися.
Віталій Попов
засновник «УТК ХімАльянс»
«Весь процес автоматизований і відбувається у закритому реакторі, тож людський фактор зведений нанівець. Параметри завчасно задаються в спеціальній програмі. На кожному виробничому рівні стоять лічильники та контролери, які контролюють весь процес».
Із засновником «УТК ХімАльянс» Віталієм Поповим ми зустрічаємося на заводі компанії у Дніпропетровській області. В рік тут виробляється 96 тис. т карбамідно-аміачної суміші. У майбутньому на цьому ж майданчику побудують цех з виробництва РКД. Поки ж все виробництво РКД зосереджено на Полтавщині. Щороку там виготовляють 32 тис. т РКД та 40 тис. т КАС.
Загалом свою діяльність «УТК ХімАльянс» починала з Бердянська. У 2019 році вона першою в Україні почала виготовляти рідкі добрива по технології кислотного синтезу (на основі ортофосфорної кислоти). Технологія не є унікальною і поширена в США та Європі. Суть полягає у подачі у реактор під високим тиском фосфорної кислоти та аміаку. Потужності виробництва на майданчику в Бердянську складали 40 тис. т в рік, а зберігання — 20 тис. т. З початком повномасштабного вторгнення цей актив компанія втратила. Загальні збитки оцінює у $1,5 млн і планує судитися з країною-агресоркою.
Виробництво КАС: нюанси технології
КАС складається з нітратного, амонійного та амідного азоту. Нітратний азот через кореневу систему проникає у рослину і сприяє її розвитку, а амонійний — залишається у ґрунті і поступово окислюється мікроорганізмами до нітратів. Наприклад, КАС-32, який виготовляли у наш приїзд на заводі, містить 32% загального азоту (по 8% нітратного та амонійного азоту і 16% амідного.) На заводі також виготовляють КАС-28. Відповідно в ньому загального азоту 28%.
В якості сировини для КАС використовується аміачна селітра та карбамід. Для його виробництва потрібна також обезсолена вода. Її нагрівають до певної температури у спеціальних ємкостях і подають у реактор. Туди ж, у реактор, подається через вузьке горло сировина, попередньо перевірена на якість. На цьому етапі відбувається хімічне змішування всіх компонентів.
Щоб вийшла однорідна речовина, потрібен суворий контроль якості вхідної сировини, правильна пропорція діючих речовин (її задає програма) та дотримання температурного режиму, щоб не відбулося розкладання карбаміду. Останній пункт досягається завдяки оснащенню всіх етапів виробництва датчиками температури і контролерами. За всіма показниками через екран монітора слідкує оператор.
Активний сезон виробництва рідких добрив триває з грудня по квітень. В цей період завод працює 24/7. Для працівників, які приїжджають з віддалених сіл і містечок, передбачуване проживання на його території. Завантажені і водії, у яких робочий час починається з 5 ранку і триває до пізньої ночі.
На чому економлять «самовари» та у що це виливається
Судячи з роликів на YouTube, сьогодні приготувати самостійно КАС в умовах господарства — простіше простого.
Віталій Попов
засновник «УТК ХімАльянс»
«Виготовляти КАС самостійно — насправді не правильна історія. Це все-таки промисловий процес. Якщо не дотримуватися технології виробництва, виходить неякісний продукт, який не містить розподілу між формами азоту, що потім впливає на розвиток рослини. Є ще й недобросовісні компанії, які заміщають одну сировину іншою, продуктами, які наганяють густину».
А ось до факту, що деякі агрохолдинги самі опановують промислове виробництво рідких добрив, Віталій Попов відноситься нормально за умови, якщо весь процес відбувається в реакторі під контролем технологів. На жаль, саме на технологах, автоматизації та якісній сировині сьогодні найбільше економлять виробники.
Віталій Попов
засновник «УТК ХімАльянс»
«У що це виллється? Коли не витримуються технічні умови, не відбувається хімічне заміщення компонентів, вони розділяються і випадають в осад. Задача технолога розрахувати формулу, щоб в реактор попала потрібна кількість сировини. Він же відповідає і за контроль якості на всіх етапах виробництва».
На заводі у Синельниково готова продукція ще раз перевіряється технологом на якість і відкачується насосами в резервуари для зберігання.
На майданчику є можливість зберігати близько 8 тис. т рідких добрив. Перед відвантаженням у господарство автомобіль заїжджає на ваги і в його цистерну перекачують КАС.
Компанія продає свою продукцію як напряму сільгоспвиробникам Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей, так і через дистриб’юторів.
Модернізація виробництва
Віталій Попов пропонує оцінити візуально вже готову продукцію. Бере дві колби і в одну набирає КАС-32 з цистерни автомобіля. На вигляд — це речовина блакитного кольору.
В цьому році на заводі провели модернізацію і поставили триступінчату систему фільтрації. Спочатку продукт проходить фільтрацію після виробництва, потім при завантаженні у сховище і останній раз — при завантаженні в автомобіль. Загальна ступінь фільтрації — 25 мікрон. В результаті отримують прозорий продукт.
— Зазвичай якого кольору КАС у виробників? Нн будемо казати про конкурентів. У нас це прозора рідина. Ви ж бачите, навіть мої руки видно по той бік колби.
— А блакитний колір теж досягається завдяки додатковій фільтрації?, — запитуємо.
— Ні, це наше ноу-хау, щоб відрізнятися від інших виробників, — говорить Віталій Попов.
Далі Віталій Попов бере ареометр, щоб виміряти густину речовини. При температурі близько +30°С густина складає 1,32 кг/л, що відповідає нормі.
У другу пробірку набирає РКД, яке завозиться з Полтавщини задля популяризації серед аграріїв Дніпропетровщини. Рідина теж має прозорий вигляд, бо проходить такі самі етапи фільтрації. А ось містить це добриво 8% азоту в амонійній формі та 24% фосфора в ортоформі.
Розвінчуємо міфи про рідкі добрива
В Україні в останні 5-7 років спостерігається заміщення гранульованих добрив рідкими, ділиться своїми спостереженнями Сергій Беседін, регіональний директор «УТК ХімАльянс». Чому? По-перше, для отримання бажаного врожаю рідких добрив треба вдвічі менше, ніж гранульованих. Тут проста математика: з гранули рослина може взяти 25-35% поживних речовин, а з рідких добрив в залежності від погодних умов — 90%.
По-друге, рідкі добрива — мастхев для посушливих регіонів, де вологи у ґрунті під час посівної дедалі менше. Завдяки внесенню рідких добрив є змога трохи знівелювати цей ризик і отримати сходи.
Сергій Беседін
регіональний директор
«УТК ХімАльянс»
«Рідкі добрива — не панацея, як багато хто думає. Мовляв, купив РКД і в мене все буде добре. Ні, це важка праця, це технологія, до якої треба підходити з розумом. Багато хто ще на початку звертають з цього шляху. Думають, що це дорого, бо треба переобладнувати техніку. Але, наприклад, ми в одному господарстві переробили 8-ми рядну сівалку Great Plains під внесення РКД і це нам обійшлося у 140-160 тис. грн. Переробити глибокорозрихлювач коштує 40 тис. грн. У розрізі того, скільки зараз коштує посівний комплекс, це взагалі не гроші».
І ще один стереотип, який побутує на ринку — рідкі добрива можна використовувати тільки як стартове живлення. Сергій Беседін спростовує і це. Він вносив у Сумській та Черкаській області добриво у якості стартового в посівне ложе, з осені вносив як основне живлення і навесні використовував, як підкормку для колосових.
Сергій Беседін
регіональний директор
«УТК ХімАльянс»
«Все залежить від рухливості фосфору. Якщо ми беремо не бакову суміш, а саме РКД, то там декілька видів фосфору. Це по-перше. По-друге, він краще рухається в ґрунті. Тому ми маємо змогу вносити, як в посівне ложе, так і по американській технології, це 5 см в сторону, чи на 5 см під насінину, як завгодно. Можемо його вносити оприскувачем так само як і КАС крупною каплею. Ми взагалі можемо тільки цим добривом працювати».
Підприємство «Чайка»: вологи немає, але ячмінь стоїть зелений
На шляху додому ми завернули на підприємство «Чайка», яке вже давно працює з РКД. Тут їх вносять під пшеницю, ріпак, ячмінь і соняшник. Мають для цього сівалку АMAZONE з одночасним внесенням рідких добрив.
За словами головного агронома Віталія Краснова, стимулом перейти на РКД стала посуха, яка з кожним роком все більше відчувається на Дніпропетровщині.
Віталій Краснов
головний агроном підприємства «Чайка»
«За останні чотири місяці це перший дощ, який дав нам 20 мм. В метровому шарі вологи взагалі немає. Вона зверху — 7 см максимум. Але за відсутності вологи у ґрунті вона є в РКД і рослина може її споживати».
І додає, що для роботи з рідкими добривами потрібно залучати тільки дві людини, тоді як для роботи з гранульованими — чотири. А оскільки з кадрами в агровиробників сьогодні проблема, то це теж великий плюс.
Головний агроном пропонує наочно подивитися, як спрацювали добрива на посівах озимого ячменю. РКД вносили в нормі 50 л/га. Сходи зелені, рівномірні. Дивимося показники вологи: її практично немає, але коренева система розвивається добре.
Віталій Краснов
головний агроном підприємства «Чайка»
«Навіть якщо ячмінь в такій фазі увійде в зиму, то переживе її. Добрива ми беремо в «УТК ХімАльянс». Працюємо з ними з моменту заснування компанії. Задовольняє як якість, так і те, що швидко поставляють. То й кошти ми вкладаємо у свого виробника, а не іноземного. Підтримуємо свого в цей непростий час».
Ефективна логістика — 100 км від виробництва
«УТК ХімАльянс» в Україні відома у першу чергу як виробник рідких добрив, але компанія є ще й трейдером гранульованих. Селітру, карбамід, сульфат амонія та комплексні добрива вона імпортує з Казахстану, Азербайджану, Польщі та Болгарії. Працює і з вітчизняним виробником Osthem.
Якщо подивитися на карту, то всі виробничі майданчики один від одного знаходяться на відстані біля 200 км.
Віталій Попов
засновник «УТК ХімАльянс»
«Ми також досі плануємо будівництво виробничих потужностей у Житомирі. Тобто наша стратегія — виробничі майданчики через 200 км для перекриття логістики. Ефективна логістика — це 100 км від виробництва. Бо аграрії хочуть отримати продукт тоді, коли їм потрібно. Причому всім їм він потрібен одномоментно. Щоб закрити одночасно велику потребу, ми рознесли стратегічні точки по Україні і тепер можемо швидко доставляти продукцію до аграрія».
За словами Сергія Беседіна, добрива компанії сьогодні їдуть по всій Україні, навіть у Львів або Бессарабію.
Сергій Беседін
регіональний директор
«УТК ХімАльянс»
«Так, логістика туди «кусається». Але ті хто з нами вже працював, знають, як ми ведемо бізнес, знають якість нашого продукту. І для них логістика відступає на інший план, бо знають, що все буде поставлене вчасно».
Він також зауважив, що більшість аграріїв (особливо у прифронтових регіонах) не купують добрива, як раніше — з осені. Купують безпосередньо перед посівною. Враховуючи це, завжди мають по всім своїм продуктам товарний залишок. Також через цьогорічний ажіотаж вирішили на наступний рік збільшити на виробничому майданчику у Синельниково кількість автоналивів.
Підготуватися і до можливих блекаутів. На цей випадок завод обладнали дизельною електростанцією потужністю 90 кВт. В офісі поставили сонячний інвертор. В майбутньому планують встановити сонячні панелі, щоб бути повністю енергонезалежними.
