Історія про болгарку. Українське зерно йде транзитом через Польщу, чому насправді протестують місцеві фермери?
Джерело фото: Latifundist.com
Протести польських фермерів вже набули кримінального характеру. Якщо раніше блокування обмежувалося взаємними звинуваченнями і «пошуком компромісів», то тепер в хід пішли «болгарки». У неділю, 11 лютого, на пропускному пункті Ягодин – Дорогуськ протестувальники зрізали пломби на українських фурах. На дорозі опинилася велика кількість зерна, яке направлялося з України до Литви. Latifundist.com розбирався в причинах протестів та до чого тут українське зерно, яке вже 10 місяців під імпортним баном в Польщі.
Чого хочуть фермери?
Почнемо з того, що протести фермерів нині охопили майже всю Європу. Аграрії вийшли на вулиці Німеччини, Франції, Іспанії, Греції, Португалії, Латвії, Чехії та Болгарії.
«Ці протести не починаються чи закінчуються словом «Україна». Наприклад, угорські фермери сформулювали 14 вимог до уряду. З них тільки одна опосередковано стосувалася України. Болгарські фермери кажуть, що експорт з деяких країн ставить їх в неконкурентне середовище. У німецьких фермерів — питання зменшення дотацій. Словом, там багато чого накопичилося. У Європі було, є і буде багато протестів фермерів. Це повязано із зростаючою конкуренцію у світі. Тобто ці протести мають багато внутрішніх причин.Чи звучить там слово «Україна»? Так, звучить. Але чи починається все словом «Україна»? Не починається».
Але повернемось до Польщі. 9 лютого в країні розпочався загальнонаціональний фермерський страйк. Він охопив близько 260 міст, містечок і сіл.
Аграрії вимагають зупинити запровадження «Зеленої угоди» — пакету ініціатив Єврокомісії, метою якого є привести політику ЄС у галузі клімату, енергетики, транспорту, землекористування та оподаткування у відповідність до вимог Закону про клімат, прийнятого у 2021 році. У ЄС хочуть домогтися скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року) і досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
Але європейські фермери вважають, що їм надто дорого обходяться екологічні ініціативи брюсельських чиновників.
Роман Матис
громадський діяч
«Ці ініціативи тягнуть за собою запровадження нових біопрепаратів, генетично різноманітних систем, точного землеробства, нових методів селекції рослин і т.п., що на думку протестуючих здорожчить їхнє виробництво і зробить заняття фермерством абсолютно невигідним», — пише громадський діяч Роман Матис.
Також польські фермери закликають прискорити виплату прямих виплат та допомоги у разі посухи та спростити механізми Єдиної сільськогосподарської політики. На їхню думку, аграрії на початок весняно-польових робіт не мають достатніх доходів для придбання необхідних засобів виробництва. Про це пише місцеве видання TVN24.
«Польський уряд повинен мати чіткий план сільськогосподарського виробництва, рентабельності виробництва, відновлення польської переробки та польської торгівлі. Ми боротимемося за це до кінця», — сказано у зверненні незалежної профспілки індивідуальних польських фермерів «Солідарність».
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський вважає вимоги польських аграріїв цілком справедливими.
Місцеві фермери намагаються вийти за рамки виключно «цехових» інтересів і заручитися підтримкою всього суспільства, акцентуючи увагу на тому, що начебто усе сільське господарство Польщі на межі виживання.
«Їжа не вбиває, вбиває її брак, і обмеження сільськогосподарського виробництва призводить саме до цього. Нам потрібно донести до суспільства, що наші протести — це ще й боротьба за них», — цитує Марцина Гріна, фермера із Замостя Farmer.pl.
Тоді до чого тут Україна?
Це пов'язані явища. Серед вимог протестувальників — обмежити імпорт української агропродукції. І не лише в Польщу, а і в ЄС. У цьому сенсі «зелений курс» теж має стосунок до України.
«Зменшення викидів CO2 на 90%? Давайте спустимося на землю. В Євросоюзі ми вводимо обмеження на виробництво і будь-які обсяги завозимо з України безмитно, це абсурд!», — розказує в ефірі місцевого радіо заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Міхал Колодзейчак.
Роман Матис застережує, що в історії з «болгаркою» треба відділяти емоційну і змістову сторону. Остання відображає страх сусідів: безмитний ввіз зерна з України в комбінації з тим, що воно «вирощується з використанням дешевих пестицидів», призведе до нечесної конкуренції на ринку.
Риторика польських чиновників і лідерів протестів потроху змінюється. Після імпортного бану на українські соняшник, кукурудзу, ріпак і пшеницю в Польщу, вони зміщують фокус на всю Європу. Мовляв, українське зерно витісняє польське з традиційних ринків, зокрема, Німеччини. І мова не лише про кукурудзу чи ріпак, а і про те, щоб обмежити ввіз українського цукру, курятини та інших продуктів.
«Фермери мають обґрунтовані очікування обмежити надмірний приплив товарів з України, а також з інших неєвропейських ринків до ЄС, особливо до Польщі», — сказав Чеслав Секерський.
На його думку, Польща та інші прикордонні країни найбільше постраждали від рішення ЄС про лібералізацію торгівлі та відкриття ринків ЄС для товарів з України без мит та квот.
«Якісні» претензії
В цій боротьбі за ринок ЄС сусіди взялися за якість української продукції. З минулого року вони періодично висувають претензії до того, що в зерні виявили залишки пестицидів, хлорпирифосу, знайшли ГМО, сальмонеллу тощо. Точкові закиди перетворюються в системну історію.
Згаданий Колодзейчак вчора розкритикував контролюючі служби, які начебто погано перевіряють продукцію з України та заявив, що все зерно (включаючи транзитне), має перевірятися в Польщі. І це попри минулі обіцянки перенести фітосанітарний і ветеринарний контроль до Литви чи до портів.
«Ми зараз активно працюємо як з поляками, так і з Єврокомісією, щоб цей контроль забрати з кордонів і перенести хоча б в місця призначення, а саме в порти, як в польські, так і інші порти країн Євросоюзу, до яких потрапляє наша аграрна продукція».
Для чого контролювати все транзитне зерно в Польщі? Бо коли таке зерно потрапляє до Німеччини і після експертизи виявляється неякісним, «у 99% випадків воно повертається до Польщі як європейське», каже Колодзейчак. Він додав, що це стосується і перевірки зерна в портах. «Повертається вже не в Україну, а в Польщу», додає він.
«Це абсурд», каже керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем» Денис Мараренко. Компанія активно продає продукцію в режимі транзиту, тож знає особливості такої роботи. Орієнтовно 90% зерна, що прямує через польсько-український кордон — кормове, все воно перевіряється в Польщі. Уявити собі ситуацію, коли польські ветеринари не побачили умовну сальмонеллу чи залишки хлорпірифосу, зерно далі розмитнилось в Німеччині, місцевий покупець виявив ці проблеми і відправник повіз «погане зерно» в Польщу — просто нереально, пояснює він.
Керівник компанії «Фреско Груп» Василь Іванюк додає в коментарях, що такі схеми з урахуванням ціни логістики банально невигідні.
У коментарях екс-голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа додає, що такі дії польської сторони має оскаржити Єврокомісія.
Володимир Лапа
екс-голова
Держпродспоживслужби
«Це загальмує проходження кордону (невідповідностей навряд чи вони знайдуть багато) і зробить транзит через Польщу непривабливим. Гра на місцеву публіку. За логікою, Єврокомісія рано чи пізно мала б оскаржити такі дії».
Нові пісні про старе
Памʼятаєте історію з «технічним зерном», яке начебто експортували в Польщу українські компанії під виглядом продовольчого чи кормового? Робилося це, аби скоротити час у черзі до ветеринарної чи фітосанітарної служби.
«Цим користувалися як українські компанії, частіше всього фірми-одноденки, так і польські покупці. Це такий собі «хід конем», щоб заощадити час і кошти на транспорті. Це гра з двох сторін. Це шахраї з двох сторін».
Влітку минулого року польські правоохоронці та 800 працівників податкової перевіряли офіси місцевих компаній, яких підозрювали в завозі такого зерна.Тоді виявили докази, які свідчили про імпорт 1 тис. тонн такого зерна.
330 тисяч тонн технічного зерна ввезли на польський ринок — нову цифру оприлюднив Колодзейчак днями. Так, польські чиновники вирішили на тлі протестів підняти знову цю історію. Навіть готові опублікувати список усіх компаній, які імпортували таке зерно з України. Інформація про імпорт «шокує» в Україну «втекло» 6 мільярдів злотих, каже Колодзейчак.
«330 тисяч було імпортовано тонни технічного зерна, ріпаку та кукурудзи, які були введені на польський ринок, ймовірно, були направлені для споживання. Найдешевша пшениця, імпортована з України, минулого року коштувала 51 злотий за тонну, що в 20 разів нижче за поріг рентабельності вирощування в Польщі», — зазначив заступник міністра.
51 злотий за тонну пшениці? В 20 разів нижче за поріг рентабельності вирощування в Польщі? Українські трейдери та аграрії під нашим постом в FB іронізують над математикою Колодзейчака.
До слова, в польському агрокомʼюніті багато скептиків щодо політичної фігури заступника міністра та його заяв. Польський аграрний аналітик Мирослав Марчіняк у соцмережі X звертається до Колодзейчака з проханням опублікувати цей список і нарешті закрити цю тему.
Як загалом на цю історію реагують в польському медіапросторі? Найбільше висвітлює протистояння на кордоні місцеве видання Farmer.pl, що активно стрімить з виру подій, записує коментарі та підтримує фермерів. Велику публікацію видання присвятило тому, що польські центральні медіа і загалом суспільство байдуже реагують на протести фермерів.
«З нас досить!»
Якщо ж ви пропустили «історію з болгаркою», то коротка хронологія.
У неділю на пропускному пункті Ягодин – Дорогуськ польські протестувальники перейшли до активних дій. Вони зірвали пломби на трьох фурах з українським зерном. За словами свідків, з кожної фури висипалося додолу не менше трьох тон зерна.
«З нас досить!», — вигукували активісти.
Натхненником і організатором цього дійства, як і попередніх блокувань кордонів, є власник логістичної компанії «Rafał Mekler Transport» Рафал Меклер, відомий як представник антиукраїнського політичного руху і перевізник товарів до росії та білорусі, та партія «Конфедерація Свободи і Незалежності».
Протестувальники взяли проби з розсипаного зерна, щоб передати їх на перевірку вмісту заборонених речовин (за однією з «легенд» тих, хто виступає за заборону експорту української сільгосппродукції, є твердження про її невідповідність європейським стандартам).
Місцеві поліціянти, за словами свідків, без проблем могли б ідентифікувати особи правопорушників, але вони спостерігали за всім, що відбувається, збоку. Українські далекобійники пішли шеренгою назустріч нападникам. Між сторонами стали переговорники, і українці повернулися до своїх машин.
У поліції Хелма запевняють, що небезпечних ситуацій не було, повідомляє Польське Радіо.
«Ми здійснюємо перевірку, встановлюємо дані осіб, які брали участь в інциденті, опитуємо свідків» , — поінформувала представниця головного управління міської поліції Ева Чиж про хід розслідування інциденту.
На кричущий факт відреагував мер Львова Андрій Садовий:
Андрій Садовий
мер Львова
«Назвемо речі своїми іменами. На цьому фото — українське зерно, яке висипали польські, а насправді проросійські провокатори, з українських вантажівок. Українці буквально поливають кров'ю поля, які родять це зерно. Збирати пшеницю на полі, яке бачило війну, — це як працювати сапером».
Протестувальники пообіцяли заблокувати ще два прикордонні пункти пропуску. На ранок понеділка було заблоковано два переходи — «Ягодин» і «Рава-Руська». «Краківець» і «Шегині» хоч і діяли у штатному режимі, але черги з вантажівок до них також розтягнулися на кілька кілометрів.
На ці дії польських протестувальників відгукнулася екс в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева. Вона вважає, що Європейській Комісії необхідно терміново дати оцінку їхнім діям.
Ольга Трофімцева
Голова правління Асамблеї Аграрних Палат України
«Це вже кримінал, любі сусіди. Шановна Європейська Комісія, це заходить надто далеко і не має нічого спільного з європейськими цінностями, а також із вільною торгівлею між ЄС та Україною. Настав час діяти», — вважає вона.
Трофімцева додає, що авто пройшли митний контроль та транзитом рухались до Литви.
Ярослав Романчук, голова ради Асоціації українського бізнесу в Польщі повідомив, що юристи готові захищати інтереси постраждалих від агресивних дій учасників акції протесту, але українські зацікавлені особи не поспішають притягати тих до відповідальності.
«З процедурою вже розібралися, але поки що бажаючих рухатися в напрямку відшкодування заподіяної шкоди немає. Ми таку процедуру запропонували АСМАП, ФРУ, ТПП. На сьогоднішній день жодних звернень не було», — повідомив він у коментарі у Facebook.
Офіційна реакція української влади
Україна вимагає знайти і притягнути до відповідальності всіх, хто причетний до нападу на українське збіжжя.
Василь Зварич
посол України в Польщі
«Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральну сторону цієї провокації. Тому ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності».
Заступник міністра економіки України Тарас Качка вважає, що ті події, які мали місце 11 лютого на пропускному пункті Ягодин – Дорогуськ, можуть призвести до ще більшої конфронтації.
«Єдине, що тепер може врятувати — зняти всі блокади і гарантувати безпеку українським вантажам в Польщі. Інакше завтра Меклер і його банда почнуть вбивати українців за те, що вони українці. На жаль це не спекуляція. Брак реакції з боку польських влад на знищені вантажі призведе до сильнішої ксенофобії та політичного насильства. Ми на роздоріжжі – або боятися насильства, яке руйнує вже не польсько-українську торгівлю, а Люблінський трикутник, бо знищили зерно яке прямували до Литви. Або нарешті схаменутися і говорити як дорослі», — написав він.
Міністерство агрополітики засудило навмисне знищення українського зерна польськими протестувальниками.
«Ми розуміємо, коли польські фермери відстоюють свої інтереси в цивілізований спосіб. Але цей випадок знищення української пшениці не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичної, ані з моральної точки зору», — сказано у заяві.
Міністерство запросило польських фермерів до України і висловило впевненість, що такі випадки не зможуть негативно вплинути на україно-польські відносини.
Хоча, здається, вже вплинули.
Віолетта Громова, Latifundist.com
