Жнива пшениці в Україні можуть розпочатися аномально рано. Яка зараз ситуація на полях?
Джерело фото: Latifundist.com
Через аномально теплу погоду жнива пшениці у південних регіонах цього року можуть початися раніше на 10 днів, бо рослини вже викинули колос. Запитали в аграріїв, яка ситуація у них на полях?
Миколаївські аграрії готуються до ранніх жнив. Але не всі
На полях «СП «ПАЕК» станом на перше травня колосилися і пшениця, і ячмінь. В компанії зауважили, що в цьому сезоні практично усі озимі культури пришвидшили свою вегетацію в середньому на 3-4 тижні. З точки зору агрономії — це дуже швидкі темпи.
«На півдні Миколаївщини пшениця та ячмінь викинули колос. Це говорить про те, що при сприятливих умовах, а це хоча б один дощ на 20-30 мм, жнива розпочнуться в першій декаді червня. У разі відсутності дощів — протягом декількох тижнів. Тобто жнива можуть розпочатись аномально рано — в кінці травня».
«У нас пшениця ще не колоситься. Тільки ячмінь, але для нього це нормальні строки», — сходу на наше запитання відповідає Руслан Нерода, керівник підприємства «Ріст Агро», яке теж працює у Миколаївській області.
Про те, у якому стані на його полі озима пшениця, він більше тижня тому розповідав у відеоблозі на своєму каналі Agro Import. У цьому році під зернові підприємство відвело 700 га.
Руслан Нерода
керівник підприємства
«Ріст Агро»
«Посіви пшениці обробили від бур’янів. Бачимо, що вже пішла борошниста роса. Тому треба зосередитися на захисті… Готуємося до обприскування. Намагаємося оперативно зібрати самохідний обприскувач John Deere, бо зараз найбільша наша проблема, як, мабуть, і всіх, очікування сигналу навігації. У тебе зміна 8-10-годин, з яких ти 4-6 годин чекаєш сигналу, який постійно пропадає через повітряні тривоги».
Одещина: пшениця випереджає вегетацію на два тижні
У Бессарабії через аномально теплу погоду зернові культури випереджають вегетацію на два тижні. Заступник головного агронома ГК «Агрейн» Тарас Корнієнко каже, в цьому році жнива можуть розпочатися на 10 днів раніше. На полях агрогрупи в Одеській області теж вже колосяться пшениця і ячмінь.
Тарас Корнієнко
заступник головного агронома
ГК «Агрейн»
«Циклон з Сахари пришвидшив процес проходження фаз росту і розвитку пшениці: як мінімум кожна фаза скоротилася на 5 днів. Сюди додайте гарну забезпеченість вологою, адже в осінньо-зимовий період випало достатньо опадів. Фактично через це рослини майже не відчували стресу. Навпаки, їх вегетаційний процес прискорився».
За словами головного агронома, як правило, строки дозрівання пшениці треба відраховувати від початку фази цвітіння. Тому тим, у кого пшениця вже випустила зернівку, треба відрахувати 40 днів і готуватися до жнив. А якщо надалі встановляться високі температури, то цей процес може прискоритися на 5-7 днів.
Тарас Корнієнко
заступник головного агронома
ГК «Агрейн»
«Якщо пшениця зацвіла 8 травня, то вже 18-20 червня почнуться жнива. Для Бессарабії це рано. В середньому у південних регіонах збирання пшениці та ячменю починалося 25-28 червня».
Ситуація в інших регіонах
Тарас Корнієнко зауважив, що у північних та центральних регіонах України, де агрогрупа обробляє землі, зернові також випереджають вегетацію на два тижні. Якщо традиційно початок виходу колосу закладався десь на кінець травня, то в цьому році — він вже починається.
Прогнозується, що тут початок збирання теж почнеться на 10 днів раніше.
Начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань в коментарі Суспільне.Черкаси повідомив, що завдяки тривалому утриманню незвично теплої погоди та рекордній сумі накопиченого тепла, фазовий розвиток рослин в регіоні продовжується із випередженням середніх багаторічних строків на 1,5-2 тижні.
Свідченням цього було небувало раннє цвітіння плодових та озимого ріпаку. Тепер на черзі раннє колосіння пшениці. За словами фахівця, воно очікується з початку другої декади травня.
До речі, Тарас Корнієнко також нам нагадав, що у 2012 році через аномальну спеку у червні східні та південні регіони вимушені було рано почати жнива. І тоді не відбулося нормального наливу зерна.
Вже колоситься пшениця і у Криворізькому районі Дніпропетровської області. Там працює господарство «Едельвейс 2». Його власник Сергій Суровий у своєму відеоблозі зазначив, що у регіоні за березень-квітень випало близько 30 мм опадів, які «трохи підтримали пшеницю».
Плюси і мінуси глобального потепління
Як розповіла виданню ifarming.ua керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко, потепління триває в Україні з 1989 року. Кожне наступне десятиріччя тепліше попереднього. Якщо раніше в зоні землеробства середньорічна температура становила +7,8°С, то у 2020 році цей показник зріс до +9,1°С, у 2021 році — до 10,6°С.
Швидше від інших теплішають північні та північно-східні області. Так, Чернігівська зрівнялася за абсолютним максимумом з Херсонською.
Тетяна Адаменко
керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України
«Сьогодні для України позитивним бонусом від глобального потепління є покращення перезимівлі озимих культур. За останні 10‒12 років не спостерігали тривалих та сильних морозів, тому були менші втрати посівів озимих культур внаслідок несприятливих умов перезимівлі».
В рази збільшилась і кількість хвиль тепла, тобто днів з високими і надвисокими температурами: + 30° і 35°.
Надалі відділ агрометеорології Гідрометцентру прогнозує збільшення подібних хвиль: до 2040 року можна очікувати підвищення максимальних температур ще на 1…1,5 °С.
Як це впливає на культури? Як каже Тетяна Адаменко, через спеку починається передчасне достигання агрокультур. А за температури +33°С ріст і розвиток майже всіх культур зупиняється. Останніми роками вже на початку серпня припиняється вегетація кукурудзи, соняшнику тощо. Як наслідок, втрачається частина врожаю.
Більша кількість тепла ― це, можливо, кращі умови для теплолюбних культур, але менш теплолюбні поступово скорочують свій вегетаційний період і, відповідно, врожайність, що в підсумку призводить до недоцільності їх вирощування.
Агрономи «ПАЕК» теж кажуть, що зміни клімату в результаті можуть призвести до глобального перегляду структури посівів в регіоні та виведення нових сортів культур адаптованих до сучасних кліматичних умов.
