20 тис. грн зарплата на працівника і від 500 га зембанк. Чи готові аграрії до нових умов бронювання?
Джерело фото: Latifundist.com
Минув місяць, як запрацювали нові правила бронювання. Хочете бронь для працівника? Маєте платити не менше 20 тис. грн зарплати і не мати боргів з оплати праці на компанії. Не забули підтвердити статус критичності підприємства? За останніми змінами, такими можуть стати агропідприємства з зембанком від 500 га. Забронювати, як і раніше, можете 50% працівників з числа військовозобовʼязаних.
В теорії це має зламати маніпуляції при бронюванні, які виявили при аудиті, а також вивести з тіні зарплати. Але на практиці не все так гладко. 20 тис. грн зарплати на працівника — не проблема, лише врахуйте сезонність в агро, кажуть частина ринку. Інша частина, зокрема, аграрії з прифронтових і деокупованих територій, нарікає, що не потягнуть такі цифри.
Що думають аграрії про нові правила бронювання дізнавався Latifundist.com.
20 000 офіційної зарплати: шлях з тіні…
Олександр Левицький з Чернігівщини керує агрокомпанією «Червоний маяк», яка обробляє 18 тис. га землі. Latifundist.com відвідав це господарство під час АгроЕкспедиції цього літа.
Олександр вітає норму про встановлення середньої заробітної плати на рівні 20 тис. грн. І не лише тому, що допоможе вивести з тіні зарплати, а отже — збільшити податкові надходження. Тішиться ще і тому, що аграрні підприємства, які працюють «по-білому», стануть більш конкурентними на ринку праці поруч із тими, хто платить зарплату у конвертах.
«Складно знайти спеціалістів. При тому що в нас середня зарплата 23,5-25 тис. грн, і то є вакансії. Ми спокійно витримуємо нововведення, які є, і для нас це не є проблемою, якщо ми говоримо про зарплату працівникам. Тому якщо це буде стимулювати до сплати податків, то я завжди такі речі підтримую. Проблеми будуть у тих, хто звик платити зарплати в конвертах».
Не думає, що на ринку стало менше конвертів директорка по персоналу «Контінентал Фармерз Груп» Ірина Романенко. Каже, що ті, хто працював у тіні, продовжують це робити.
Хоча здавалось би, все натякає: хочеш забронювати працівника — маєш показати чисту зарплату. Ірина пояснює, що це в теорії, в реальності на заваді стали досить високі податки на заробітну плату, особливо це відчутно для невеликих компаній, в тому числі фермерів.
Ірина Романенко
директорка по персоналу «Контінентал Фармерз Груп»
«З кожної 1000 грн зарплати «на руки» працівник і компанія мають сплатить майже 450 грн податків», — пояснює вона.
…чи в тінь?
Насправді, невідомо, норма про середній рівень зарплати у 20 тис. грн виведе її з тіні, чи навпаки туди зажене, розмірковує Григорій Плічко, власник компанії «Альтаїр». Пояснює, що багато підприємств вже звільняють техпрацівників, тому що не мають можливості платити по 20 тисяч.
Григорій Плічко
власник компанії «Альтаїр»
«Це не комбайнер чи тракторист, що може заробити такі кошти. Тому податки 47% з кожного найманого працівника буде дуже тяжко платити. Вже є підприємства, на яких з 500 працівників 100 вже звільнено. Тож буде дуже тяжко щось планувати на даний час… Що буде далі з працівниками — найболючіше питання», — каже Григорій Плічко.
Відео з виступом Григорія завірусилось на нашій сторінці у фейсбуці, зібравши купу коментарів. По слідах обговорення ми зробили опитування.
Олександр Левицький з «Червоного маяка» вважає, що в такому випадку люди не звільняються, а просто переходять на частково чорні зарплати, не показуючи своїх співробітників.
«А як інакше? Якщо виробничі процеси ідуть, чому люди звільняються?», — задає риторичне питання.
Ірина Романенко радить в розрізі технічних працівників об’єднувати функції чи посади. Наприклад, такий працівник може поєднувати функції електрика чи енергетика, механіка та слюсаря, тощо. Це дозволить збільшити їх зарплату і зберегти бронювання.
Представниця холдингу вважає, що зарплата в 20 тис. грн — підйомна для ринку, в тому числі і для фермерів. Фактично це 16 тис. грн «на руки».
Ірина Романенко
директорка по персоналу «Контінентал Фармерз Груп»
«Давайте чесно, хіба в агросекторі багато людей, які працюють на меншу зарплату? Агрономи, механіки, трактористи — всі вони «коштують» дорожче. І саме вони є найбільш критичними для агробізнесу. Відповідно, обурення здебільшого в тих, в кого зарплати частково «в конверті». Це їх обурює, бо доведеться платити податки. Білий бізнес, як платив, так і буде платити. Я думаю фермери навіть з 500 га зарплату в 20 тис потягнуть, як мінімум для ключового персоналу . І я впевнена, що вони платять не менше, тільки питання — як».
А що робити з сезонністю?
В агросекторі багато сезонних і тимчасових робіт, тому роботодавцям важко досягти високого показника середньої заробітної плати, вважає директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко.
Людмила Гончаренко
директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА
«Рівень заробітної плати в сільському господарстві завжди був низьким. Чому він був низьким? Тому що є багато роботи на тимчасовій основі. А коли ти розраховуєш середній рівень заробітної плати, то зарплата працівника, який відпрацював пів дня і працівника, який трудиться на постійній роботі зводиться до середнього значення і виходить, що середня заробітна плата низька», — каже чиновниця.
Втім зауважує, що під «критичність» роботодавці «попідтягали» заробітну плату. Хоча вважає, що вони й раніше її виплачували, тільки у конвертах, а показували «мінімалку».
Людмила Гончаренко
директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА
«Тому що не буде людина за 8 тисяч зараз працювати навіть у селі. А в нас є багато сільськогосподарських підприємств, які відображають середню заробітну плату 8 тис. грн», — каже посадовиця зі Львівщини.
Не врахована сезонність — чи не головний камінь спотикання в нових правилах бронювання, вважає частина ринку. Не секрет, що механізатори отримують найбільше зарплату в сезон, натомість взимку — «напівмертва» пора, коли оклад найнижчий. Далеко не завжди в цей період вони мають ті самі 20 тис. грн.
Олександр Левицький вважає, що при ефективній організації виробництва можна утримувати працівників на постійній основі круглий рік.
«Дійсно, може бути якесь просідання 2-3 зимових місяці, але якщо це діюче виробництво, де постійно задіяні люди, то я не бачу в цьому великої проблеми. Ми от 2-3 тижні тому закінчили збір кукурудзи, зараз люди підуть у відпустку. Якщо ми платимо офіційну зарплату, то відпускні будуть достатніми, щоб протримати цей середній рівень. У нас є тваринництво. Зимою можна задіяти працівників на розкидання гною. У січні-лютому йдуть ремонти, а далі знов активні роботи».
А ось на агропідприємстві «Дніпро» перейшли з погодинної на фіксовану оплату. Це підвищило довіру працівників і мотивує їх працювати, розповідав керівник компанії Дмитро Грушецький на OkAgro 2024. З усіма працівниками підписали угоди і перевели їх на ставки. Кожен механізатор отримує всі 12 місяців фіксовану зарплату.
Дмитро Грушецький
керівник компанії «Дніпро»
«На даний момент експеримент доходить до 8-го місяця, і половина механізаторів з «Кернел» працюють у нас на господарстві», — пожартував Дмитро.
Ірина Романенко не погоджується, що повний перехід на фіксовану оплату — це правильний шлях. Пояснює, що для трактористів чи інших працівників на відрядній оплаті, компанії та самі працівники ще не готові до таких змін. Для таких категорій працівників важливо мати можливість регулювати інтенсивність роботи і розмір заробітку. Натомість фіксована оплата обмежує їх мотивацію і не додає гнучкості у плануванні для роботодавця.
Пояснення юриста
Юристи звертають увагу на те, що у нових правилах йдеться саме про середню зарплату. Звісно, різноробочий чи прибиральник навряд чи будуть отримувати таку заробітну плату, але при цьому на підприємстві є інші працівники, які отримують більше, і відповідно середній арифметичний показник повинен бути не менший за зазначений. До того ж мова йде не про розмір ЗП, яку працівники отримують фактично, а про нараховану, з якої надалі відраховуються податки та збори.
Анатолій Косован
керуючий партнер
Kosovan Legal Group
«Що ж стосується персональної нарахованої ЗП в розмірі 20 000, то така вимога є виключно до тих осіб, які подаються на бронювання, в них нарахована ЗП повинна бути щомісяця не нижче. Однак якщо навіть не отримана, а нарахована ЗП у працівника нижче 20 000, то можливо варто задатись питанням чи він дійсно критичний для підприємства», — каже керуючий партнер Kosovan Legal Group Анатолій Косован.
Юрист підтверджує, що в алгоритмі не враховано сезонність бізнесу. В зимові місяці підприємства обґрунтовано виплачують нижчу заробітну плату, в літні місяці істотно більшу, а показник повинен бути середнім за квартал.
«Тож багато компаній будуть літні премії частково переносити на зимові місяці для виконання критерію», — передбачає Анатолій Косован.
Квота 50%: що не так?
Норма бронювання в 50% від військовозобов'язаних «працює» проти ефективно організованого аграрного виробництва, вважає Андрій Козаченко, керівник ФГ «Вікторія-КВС» з Полтавщини.
«Наприклад, в одному господарстві виробництво максимально оптимізоване і всі функції виконуються п'ятьма людьми на 500 чи 600 га землі (якщо брати невелике господарство). В іншому чисельність працівників більша, тож, якщо когось і призвуть, це може бути не так відчутно, як для перших», — пояснює Андрій Володимирович.
На думку фермера, кількість заброньованих працівників у агро краще вираховувати не від кількості працівників, а від кількості гектарів, які обробляє підприємство. Наприклад, на підприємствах, які мають до 50 га бронюється один власник, до 100 га — власник і ще один працюючий, до 500 га — на кожні наступні 100 га по 1 працівнику, до 1000 га — 0,8 посадової одиниці на 100 га, якщо більше 1000 га — 0,5 одиниці на 100 га.
«І тоді вже керівник може розрахувати свою технологічну карту, обрати технологію посіву, яка буде оптимальна до наявної кількості працівників. А на сьогоднішній день ти не маєш ніякої впевненості в завтрашньому дні», — каже Андрій Козаченко.
Ірина Романенко припускає, що така привʼязка, можливо, підійде для малих фермерів. Але не для великих компаній.
Пояснює, що у кожного своя бізнес-модель, набір техніки і сівозміна. Наприклад, одна компанія може мати 7 працівників на 1000 гектарів, інша — 15. Хтось може працювати суто на найманій техніці і мати 3 чи 5 працівників на тисячу гектарів. Натомість інший має великий парк і надає послуги, а відповідно має значний штат.
Малі агропідприємства: три на два не ділиться
ТЦК відмовляють у бронюванні навіть головам фермерських господарств, каже голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівської області Ярослав Кардаш. Каже, що нові правила бронювання стосуються великих підприємств, а шансів, що буде більше захищений дрібний виробник, немає.
Ярослав Кардаш
голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівської області
«Ми очікували, що у новій постанові будуть визначені нові критерії, які дали б можливість продовжити бронювання. Але розширити коло точно не вдасться», — розповідав він в ефірі Першого Західного.
В профільній групі у Facebook теж провели опитування. Думки аграріїв зібрали для вас в каруселі.
Фермеру Володимиру Шафоросту з Сумщини для сталої роботи на 200 га необхідно п'ятеро працівників, але працює троє. З них за новими правилами забронювати зможуть одного, бо «три на два не ділиться».
Володимир Шафорост
фермер з Сумщини
«Тут ми дещо губимось, тому що держава на ходу створює нові правила. Ми бронювались через «Дію», нам бронь дали на рік вперед, а тепер виявляється, що вона буде дійсна тільки до 28 лютого і знову треба буде перебронювати працівників за новими умовами. Дещо дивна ситуація якщо держава вже раз забронювала. Тоді були такі правила діючі, а зараз вони переписані», — каже Володимир Шафорост.
Фермер Ігор Алєксєєв з Волині щороку обробляє понад 500 гектарів землі. Тут готують техніку до весняної посівної, але чи буде кому працювати в полі фермер не знає. Від початку повномасштабного вторгнення до війська мобілізували 7 працівників агропідприємства, залишилося 9. 15 листопада і з них зняли бронювання.
Ігор Алєксєєв
фермер з Волині
«Будуть роз’яснення і будемо працювати, щоб перейти на критичну інфраструктуру, залишити працівників, щоб посіяти, зібрати, відремонтувати. Все треба робити, все потребує рук», — каже Ігор Алєксєєв.
Вочевидь, ускладнять процес бронювання малим фермерам опубліковані днями галузеві критерії для визначення критичних агропідприємств. Відтепер підприємство вважається важливим, якщо воно обробляє понад 500 га, має річний дохід не менше 20 млн грн, або сплатило щонайменше 324 тис. грн податків за попередній звітний квартал.
Якщо у фермера менше 500 га, але високі виплати ЄСВ чи оборот, тоді може забронюватися, каже Анатолій Косован. Але визнає, що це малоймовірно. Хіба при нішевому виробництві чи роботі на зрошенні.
Що робити фермерам з деокупованих територій?
Окрема історія — деокуповані землі. Фермери Херсонщини вирощують урожай під обстрілами на нещодавно розмінованих полях. За словами керівника асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини Олександра Гордієнко, вони економічно не в змозі відповідати критеріям про 50% бронювання і зарплату у 20 тис. грн.
По-перше, багато хто залишився без техніки, сховищ і навіть просто даху над головою. По-друге, вони змушені були заплатити всі податки у повному обсязі. По-третє, навіть логістика їм обходиться дорожче, ніж іншим, бо під обстріли зерновози їдуть тільки за підвищеним тарифом.
«Не можна нас ставити в однакові умови бронювання з тими областями, де не було бойових дій, де зовсім інші кліматичні умови. У нас на Херсонщиниі у виробництві зовсім немає математики. Хоча б зробили квоту 70%. Бо мені, щоб одного працівника забронювати, треба ще одного взяти на 20 тисяч, а щоб двох забронювати — 4, тобто 80 тис. грн платити зарплати.
Ми стільки не потягнемо. За рахунок чого? Ми можемо це заплатити, але тоді не вистачить на податки. А як не заплатиш податки, знов-таки не підпадаєш під бронювання. Ми й так платимо людям вдвічі менше, ніж треба. І за те вони дякують, бо мають роботу і дохід. Держава має допомогти, щоб запустити в деокупованих регіонах виробництво і життя», — каже Олександр Гордієнко.
Фермер запропонував обласному керівництву звернутися до Кабміну з пропозиціями підкоригувати правила з урахуванням особливостей роботи на деокупованих територіях.
Словом, агровиробники хочуть, щоб нові правила були адаптовані до потреб галузі, яка сама по собі є критично важливою для країни. Залишається сподіватися, що вони будуть найближчим часом доопрацьовані із урахуванням потреб агровиробників, адже посівна не за горами.
Віолетта Громова, Latifundist.com
